Ісландія / фото Андрій Вацик

Подорож до Ісландії. Екзотика та неймовірні краєвиди

Ісландія настільки багата природними принадами, що побачити їх всі за один приїзд практично не можливо. Тому, збираючись у цю країну, не полініться напередодні визначитися, що конкретно ви б хотіли побачити за той час, що ви там пробудете. УНІАН підготував кілька порад для самостійної подорожі.

Ісландія / фото Андрій Вацик

В ідеалі, в Ісландію треба мандрувати самотужки, а не за посередництва турфірм, оскільки тоді ви будете абсолютно вільні у своєму маршруті і зможете зупинятися на тих локаціях, які відкриватимете по ходу мандрівки. А такі, повірте, обов’язково з’являться.

В Ісландії можна знайти водоспади на будь-який смак / фото Андрій Вацик

На багатьох кемпінгах є туристичні путівники. Гортаючи їх, невдовзі починаєш розуміти: часу, щоб попасти в усі цікаві місця, які б дуже хотілося побачити, просто не вистачить. Але частину локацій потім-таки додатково включаєш до маршруту…

Щоб насолодитися краєвидом із яскравими кольорами свіжої трави на дюнах чорного піску у Vestrahorn, сюди краще їхати у червні-липні / Андрій Вацик

Окрім того, під час самостійної подорожі ви самотужки вирішуєте, коли лягати спати і коли підйом. Це – важливо, якщо ви, наприклад, хочете зробити мальовниче фото на світанку. Адже світанки в Ісландії настають не за 10 годин, як, зазвичай, у нас, а за 2-3 години після заходу сонця. Ба більше, іноді сонце може зійти за… годину після заходу. Це може статися, якщо ви перебуваєте на півночі острова.

Іншими словами, цілком нормальною тут є ситуація, коли сонце сіло о 23.30, а вже о 2.30-3.00 – світанок. Причому, сходить воно лише градусів на 20 правіше від місця, де сіло за обрій. Правда, такий феномен відбувався під час мандрівки у червні. Зараз години сходу і заходу сонця в Ісландії наблизилися до європейських.

Тож, якщо ви зважитесь на подорож до Ісландії, нижче – кілька корисних порад.

Коли вирушати у мандрівку

Ідеальна пора для того, щоб відвідати цей екзотичний острів – червень-липень. Саме в цей час настає пік полярних днів з білими ночами. Тобто вночі усе виглядає так, ніби сонце серед дня просто сховалося за хмару.

Окрім цього, в цей період починає тепліти і зацвітає люпин. Це - ще один вагомий бонус для і так краєвидної країни.

У червні-липні зацвітає люпин і це ще одна з причин, чому в Ісландію варто їхати у цей період / Андрій Вацик

Щодо тепла, то це питання в Ісландії дуже відносне. З погоди умовного літа в умови справжньої зими можна потрапити на авто хвилин за сорок. Все залежить від того, наскільки ви наближаєтесь чи віддаляєтесь від льодовика, а також від того, чи є біля узбережжя тепла течія.

Під час нашої мандрівки температура повітря іноді сягала +17, в льодяній лагуні Jokulsarlon була близько нуля. В середньому ж, орієнтовно, влітку тут 11-12 градусів тепла. Втім, за відчуттями може бути значно холодніше, оскільки Ісландія славиться своїми вітрами. Вітряно фактично завжди і усюди.  

Жителі острова до цього звикли, тож будьте готові до того, що ввечері  ви гулятимете по Рейк’явіку в шапці, светрі та куртці, а поруч окремі місцеві мешканці будуть в шортах та футболках.

Пересування

Для мандрів Ісландією треба орендувати авто. Дехто доставляє на острів своє, але це часо- і коштозатратно. З побаченого, склалося враження, що таке дозволяють собі хіба літні пари з Німеччини та Англії. Решта туристів пересувається на орендованих автівках, або автостопом.

Пункти прокату розташовані одразу біля аеропортів. Якщо ви не збираєтеся їхати в глибину острова, то вистачить звичайного легкового автомобіля. Якщо ж ваш маршрут передбачає долання складніших шляхів, тоді варто орендувати позашляховики.

Для того, щоб мандрувати в глибину острова доведеться орендувати позашляхових або мікроавтобус з посиленою колісною базою / Андрій Вацик

Нам в прокаті дістався абсолютно новий автомобіль. Трохи переживали, щоб потім не потрапити на якийсь штраф за мінімальні ушкодження. Адже на новому авто видно кожну подряпину. На додачу, під час мандрівки ми таки «впіймали» камінчик, що обернулося мікроскопічним (та все ж помітним) відколом фарби на капоті. Втім, як виявилося, переживання були марними. При здачі автомобіля працівник прокату лише поверхнево глянув на наше Peugeot і навіть похвалив за чудове водіння. Виглядало, що якщо машина не побита, цього для орендодавців цілком достатньо.

До речі, кожен пункт працює з котроюсь з мереж АЗС, відтак разом з ключем водій також отримує брелок, який дає знижку на пальне у даній мережі. В середньому, літр бензину в Ісландії коштує 235-238 крон (1,75 Євро).

На багатьох заправках, а подекуди і біля супермаркетів, є великі швабри на шлангах, з допомогою яких можна помити авто. Швабри досить зручні, опція – безкоштовна.

Дороги в Ісландії якісні, але надто швидко по них їздити не варто, оскільки не рідко на дорогу виходять дикі барани чи вівці.

Тварини на дорогах Ісландії – звичне явище, на деяких ділянках про це водіїв попереджають спеціальні дорожні знаки / Андрій Вацик

Окрім того, місцеві птахи (вочевидь, в пошуках адреналіну) люблять несподівано вилетіти з кущів придорожньої смуги і пролетіти прямісінько перед бампером, за лічені сантиметри від нього. Відповідно, на трасах можна побачити різну збиту живність.

А ось рейсових автобусів ми майже не бачили, хоча їздили багато і в різні пори доби. Вони зустрічаються ближче до Рейк’явіка. А на південному і північному сході нам на очі не попався жоден рейсовий автобус.

Проживання

Ми жили в кемпінгах. Це коштує 10-15 євро з особи, включає можливість помитися, приготувати їсти на кухні з плитами, холодильником та посудом. Ну, і, звісно, Wi-Fi.

Місце для встановлення намету кожен обирає самостійно. Іноді є «бідові» кемпінги, де кухонь фактично немає, а якщо приміщення для цих цілей і передбачено, то готувати доводиться все одно на власних пальниках та у своєму посуді. Причому ціна може бути не меншою за ту, яку ви сплатите у зручному кемпінгу. Наприклад, кемпінг у відомому туристичному місті Вік. В ньому за співвідношенням вартість/якість кухня не витримує жодної критики.

Церква у Віку та Пальці троля посеред води – не менш відвідувані туристами, ніж водоспади чи інші природні принади Ісландії / Андрій Вацик

Розрахунок в кемпінгах, зазвичай, проводиться ввечері. Частина кемпів взагалі тримається суто на порядності і чесності відвідувачів, яким, як варіант, пропонується розрахуватися за нічліг у… прилеглому барі.

Якщо ж ви приїхали у кемпінг під ранок і пробули там день, тобто не спали на території вночі, то, навіть попри поставлений намет і користування санвузлом, кошти з вас можуть не взяти. Ми особисто мали такий досвід. Працівниця кемпінгу пояснила, що такі у них правила, мовляв, плата лише за нічліг.

На одній з дещо віддалених від траси локацій – Vestrahorn – як альтернативу кемпінгу облаштували «готель». Виглядав він як звичайний дощаний сарай без вікон, але з обігрівом та ліжками. Санвузол з душем і теплою водою – спільний з кемперами, на вулиці. Нічліг в цьому кемпінгу (з ціною заїзду на перекриті шлагбаумом мальовничі піщані дюни) коштує приблизно 10 євро, тоді як так званий «готель» – 200 євро…

По водяному плесі Vestrahorn можна ходити, висота води – орієнтовно 1-2 см. Ефект віддзеркалення використовують весільні фотографи, які приїжджають сюди з молодими парами зі всього світу для фотосесій / Андрій Вацик

До речі, на одному з водоспадів на світанку зустріли групу туристів з України. Виявилося, що вони їхали на водоспад 600 км майже всю ніч. При цьому пропустили не лише вже згаданий Vestrahorn, а й ще кілька гарних водоспадів. Тобто, навіть зробивши вибір на користь турфірми, все ж поцікавтесь маршрутом і тим, що саме ви побачите.

Вздовж однієї з доріг жінки на заборі почали вішати бюстгальтери, зараз це одна з локацій, де завжди зупиняються туристи / фото Андрій Вацик

«Делікатеси»

Вважається, що турист обов’язково має покуштувати національну ісландську страву гаукарль. За дивною назвою ховається сушене м’ясо гнилої акули. Готують гаукарль з гренландських або гігантських акул. Їх знеголовлені туші закопують в пісок, де вони гниють 1-2 місяці. Згодом м’ясо ріжуть на тонкі стрічки і сушать ще кілька місяців. Продається цей «делікатес» порізаним на кубики, 100-грамовий пакунок нам обійшовся у 717 ісландських крон (приблизно 150 грн). Меншими порціями не продають, хіба у приватних садибах-музеях гаукарлю, де одразу влаштовують дегустацію. З цих 100 г з’їсти вдається, від сили, кубики 3-4. Страва неймовірно гидка, споживати не рекомендую, але навряд чи хто дослухається.

Крім того, зважайте, що, відкривши пакет з «делікатесом», навколишній простір наповнить нестерпний сморід гниття, якоїсь мертвеччини. Якщо вас не знудило на цьому етапі і ви наважилися таки пожувати гаукарль, то збунтуєте свої мізки смаковими рецепторами уже до крайнощів. Адже сама по собі акула є отруйною через високу концентрацію сечовини. Під час гниття і сушіння ця концентрація зменшується, але насичено противний смак залишається. З власного досвіду - перший кубик, пожувавши, одразу виплюнув, другий таки ковтнув, третього вже не хотілося. Загалом, куштування пройшло без жодних негативних наслідків зі шлунком.

Вважається, що з гаукарлем слід споживати національний ісландський самогон – Бреннівін. Він має насичений присмак кропу та фенхелю (хоча пишуть, що настоюють на насінні тмину). На фоні гнилого м’яса напій видається просто божественним, оскільки швидко перебиває у роті смак сечовини.

Бреннівін, як і будь-який міцний алкоголь, в Ісландії можна придбати лише в алкомагазинах. В супермаркетах чи звичайних продуктових магазинах продають тільки енергетики та слабоалкогольне пиво. Донедавна продаж алкоголю в Ісландії взагалі був заборонений, оскільки нація спивається – через пригнічення організму у період піврічної полярної ночі жителі країни шукають розраду в пияцтві. Врешті заборону скасували, але алкоголь в Ісландії дуже дорогий, а алкомагазини працюють лише по кілька годин на день, в окремі дні можуть взагалі бути зачиненими.

Що подивитися

В Ісландії можна знайти водоспади на будь-який смак. Зокрема, найпотужніший у Європі, широчезний водоспад Dettifoss. Також тут красиві каньйони, знаменита «Голуба лагуна», місячно-пустельні ландшафти, сірководневі гейзери, кратери вулканів, льодовики та льодовикові лагуни з морськими левами, відомі кам’яні фігури Слона та Пальців Троля на мальовничих побережжях, пляжі з чорним лавовим піском, тюлені.

Старовинні ошатні церкви, оригінальні кладовища. Навіть уламки літака, який свого часу розбився в Ісландії і який лишили на місці падіння як принаду для туристів.

Ну, і вишенька на торті – Рейк’явік.

Ввечері помилуватися заходом сонця біля скульптури Sun Voyager на набережній Рейк’явіка збираються сотні туристів / Андрій Вацик

Фактично, тут є все.

Андрій Вацик

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter