Любек - місто на півночі Німеччини / фото Yury Shulhevich

Суворий Любек: місто цегляної готики, батьківщина марципанів та столиця північнонімецького Різдва

Німеччина доволі популярна серед українських туристів, хоча б тому, що туди літає багато лоукостів. Втім, здебільшого всі згадують про Берлін, ще інколи Мюнхен чи Франкфурт. Насправді ж Німеччина – це набагато більше. Цього разу УНІАН.Туризм пропонує вам відкрити німецьке місто Любек, яке називають різдвяною столицею Північної Німеччини. Місто ще цікаве тим, що його центр вважається найбільшою за площею пам'яткою країни, занесеною до світової спадщини ЮНЕСКО. Понад 1000 історичних будинків то не жарт.

Любек - місто на півночі Німеччини / фото Yury Shulhevich

Північні ворота Німеччини, що стали світовою спадщиною ЮНЕСКО

Читайте такожКонтрастний Франкфурт-на-Майні: місто хмарочосів серед історичних будинків

Напевне, кожен з вас бачив у своїх містах магазини з написами: техніка з Німеччини чи товари з Європи, де люблять розказувати про німецьку якість за українську ціну. Нещодавно я проходила повз один з таких у Львові, зауваживши його назву - Любек. От і вирішила розповісти вам про місце, на честь якого іменували львівську крамницю. З назви, яка має слов’янське коріння й схожа на «любов», і не скажеш, що це німецьке місто, але так воно є.

До Любека щорічно приїжджає понад 600 тисяч туристів / фото Yury Shulhevich

Старовинне ганзейське місто Любек знаходиться на півночі Німеччини і насправді дуже цікаве з туристичного погляду. З населенням всього 200 з копійками тисяч жителів воно відоме у всій країні та поза її межами своїми історичними будинками з червоної цегли, а ще його знають як столицю німецьких марципанів. Але це ще не всі епітети, які використовують для Любека. І північні ворота Німеччини, і різдвяна столиця Північної Німеччини, і батьківщина марципанів, і перлина цегляної готики, і місто шпилів – все це про місто-порт біля річки Траве, що впадає в Балтійське море. 

Читайте такожНе лише Октоберфест і BMW: як живе та чим дихає столиця найбільшого пивного фестивалю у світі Мюнхен

Хоча Любек дуже постраждав від бомбардувань під час Другої світової війни, його Старе місто таки зберегло атмосферу Середньовіччя. Історичний центр реконструювали і він став частиною світової спадщини ЮНЕСКО. Там справді є на що подивитися.

Любек - місто цегляної готики / фото Yury Shulhevich

Загалом на півночі Німеччини архітектура набуває якихось строгіших форм і значно відрізняється, наприклад, від південних пряникових хатинок. Ця частина країни мені асоціюється з темними цегляними будинками, а сам Любек – це найбільше їхнє зібрання. Про нього легко можна сказати – червоне місто, бо воно рясніє десятками споруд з цегли відповідного кольору, відомими як цегляна готика.

Читайте такожГалопом по музеях зі знижкою: всі плюси і мінуси картки туриста на прикладі Берліну

Цікавим є і розташування історичного центру. Головна пам’ятка Любека – Старе місто (середньовічний Альтштадт) стоїть на острові в два квадратних кілометри, оточеному річкою та каналами. І видно його здалеку завдяки вежам семи готичних церков. Вони разом з частинами старих міських стін та міськими воротами є історичним ядром Альтштадту. І це все виглядає як музей просто неба. Дуже атмосферно.

Гольстентор - північні ворота НІмеччини / фото Yury Shulhevich

Якщо ви підете на острів від залізничного вокзалу, то вийдете на один з мостів до острова, а далі вас зустріне символ Любека і всієї Північної Німеччини – Гольстентор (Гольстинські ворота), які є західною брамою міста. На сьогодні це найвідоміші міські ворота Німеччини після Бранденбурзьких воріт у Берліні. Мені сподобався напис на фронтоні: CONCORDIA DOMI FORIS PAX (Злагода в домі – мир в зовнішньому світі). Ворота були частиною міських укріплень і головним входом у місто. Сьогодні тут знаходиться музей. Відразу біля них ви побачите цікавий комплекс з кількох будинків - це старі склади Любека, які вам точно захочеться сфотографувати, бо такі вони милі. Сьогодні у приміщеннях розмістилися торгові галереї. 

Старі склади Любека / фото Yury Shulhevich

Читайте такожМісто з префіксом «най»: мальовничий Хайдельберг - територія студентів, велосипедів та середньовічної романтики

Також Любек може похвалитися однією з найстаріших та найкрасивіших діючих ратуш Німеччини, яка розташована на Ринковій площі. Вона примітна аркадами та невеликими готичними шпилями, думаю, не пропустите.  У Любеку також знаходиться один із найстаріших лікарняних комплексів у Європі – лікарня Святого Духа. Тут досі працює будинок для літніх людей. 

Лікарня Святого Духа / фото Yury Shulhevich

А тепер кілька слів про старовинні церкви, вежі яких малюють знаний усіма вигляд міста. Найвідомішою є церква святої Марії, яка вражає своїми розмірами та строгістю. Шпилі здіймаються на висоту 125 метрів, що робить її  найвищою у світі серед цегляних готичних церков. Любецький собор є найбільшою релігійною спорудою міста і всього Балтійського узбережжя. Церкву святого Якова називають «церквою моряків», а ще вона може похвалитися органами 16 століття.

Любецькі храми заворожать вас своєю величністю / фото Yury Shulhevich

Також цікавою є церква святого Петра, з вежі якої відкривається один із найкрасивіших краєвидів на старе місто. Раджу піднятися на неї, щоб помилуватися панорамою міста з висоти. А ще можна побачити місто з води. Для цього візьміть собі квиток на один із корабликів, що курсують навколо острова.

Читайте такожКазкові будинки в стилі фахверк: подорож в одне з найстаріших міст Німеччини

А ще я б запропонувала вам іншу атракцію, яка нас здивувала та вразила. Автобус-амфібія. Спочатку ми побачили автобус, що пливе по воді, коли гуляли вздовж річки. Подумали: цікаво оформили корабель. Але потім знову зустріли його вже з мокрими колесами у водоростях на вулицях міста. Тоді зацінили такий транспорт ще більше.

Автобус-амфібія на воді / фото Yury Shulhevich
Автобус-амфібія на дорозі / фото Yury Shulhevich

Читайте такожТаємничий Чорний ліс: відправна точка – Фрайбург

Також раджу прогулятися вздовж річки до старих портових будиночків, які зараз не використовують за призначенням, але з них зробили культурний простір, де проводять різні мистецькі перформанси та концерти. Там нічого особливого, але сам факт цікавий. До речі, німці люблять отак давати друге життя закинутим господарським спорудам і заводам. 

Туристи у Любеку / фото Yury Shulhevich

Туристів у місті вистачає, за підрахунками десь 600 тисяч на рік, але вам вони не заважатимуть. Мені здалося, що найбільше серед них самих німців з інших земель країни. Північ полюбляють пенсіонери, скажу вам, хоча я думала, що їм більше подобається гріти кісточки на півдні. :) Але туристичних груп зі школярами та студентами також багато. Водночас, ви часто натраплятимете на вулички, які виглядатимуть безлюдними: ні жителів, ні туристів. А самі вони такі вузенькі та таємничі. Хіба вітер шумить і здається, що зараз хтось проїде на кареті. :)

Вулиці Любека вигнуті, що на карті робить його схожим на скелет риби / фото Yury Shulhevich

Читайте такожЗаворожуючі Баварські Альпи: поїздом на Цугшпітце – найвищу гору Німеччини

Є в Любека ще одна цікава особливість - це його внутрішні житлові дворики, куди ви зможете потрапити через спеціальні вузенькі переходи. Це вулиці з маленькими будинками, де колись жили робітники, які працювали на купців. Там панує атмосфера якогось затишку та чарівності. Улюблене моє заняття, яке й вам пораджу, – це просто блукати вуличками міста та пізнавати його. До речі, Любек й тут має свою особливість. Вулиці міста вигнуті, що на карті робить його схожим на скелет риби. І тут є пояснення. Усі вулиці вели до причалів, проте не були прямими, аби на випадок облоги і штурму не прострілювалися наскрізь. Суворі часи були колись, але тепер туристична галузь це використовує, описуючи як родзинку міста.

І трохи про те, як дістатися до північних воріт Німеччини. Найкраще добиратися до Любека з Гамбурга, куди можна долетіти з України. Звідти потягом або автобусом до міста. 

Марципани з Любека та вино північнонімецького розливу

Читайте такожУїк-енд в Нюрнберзі: нетипова Баварія, легендарний різдвяний ярмарок і великий рок-фестиваль

А тепер кілька слів про смаколики. У сучасному світі солодощі з мигдалю та цукрового сиропу ви можете знайти у більшості супермаркетів світу, але привезти їх із марципанової столиці цікавіше. І саме Любек називають батьківщиною марципанів. Але історія цих солодощів починалася сумно в голодному 1407 році. За легендою, марципановий хліб у місті почали пекти через нестачу борошна. Тоді чиновники сказали пекарям випікати хліб з цукру і мигдалю, щоб роздавати бідним. Так з’явився любецький марципан. Сьогодні солодощі з марципану виробляють на чотирьох традиційних підприємствах Любека. Найвідоміше і найбільше - компанія Niederegger, що експортує свою продукцію до сорока країн світу.

Німці полюбляють велосипеди / фото Yury Shulhevich

Біля міської Ратуші ви знайдете кілька кондитерських, де зможете і спробувати, і купити трохи солодкого хліба. З марципану тут роблять не тільки цукерки та батончики, а й різні фігурки: від мініатюрних Гольстинських воріт до жаб та маленьких рожевих поросят, які мають приносити щастя. 

Любек - батьківщина марципанів / фото Yury Shulhevich

Читайте такожКазкові баварські замки: секрети комфортної подорожі до Нойшванштайну

Але, як кажуть, не марципаном єдиним. Любек також відомий своїм червоним вином, хоча, здавалось би, на півночі виноград не росте. Історія така. Ще за часів Наполеона солдати привозили до міста французьке вино і зберігали його в тутешніх підвалах. Згодом виявилося, що прохолодний місцевий клімат сприятливо позначається на дозріванні вина, даючи йому цікавий смак. Тут вже підключилися підприємливі жителі міста. Вони не втратили шансу і на привізному матеріалі заснували в Любеку виноробні. Вино північнонімецького розливу назвали Lübecker Rotspon, що походить від старого німецького слова і означає бочкове червоне вино. Його зможете спробувати у місцевих пабах та ресторанах. І пам’ятайте про море, до якого з міста менш ніж 20 кілометрів.  

Замовляйте кораблик і вперед до моря / фото Yury Shulhevich

Окремої уваги заслуговує різдвяний Любек. Оскільки це місто-порт – то і ярмарок тут тематичний: з напоями моряків, рибними стравами та морським колоритом у декорі. Різдвяні містечка, облаштовані також уздовж набережної, прикрашають рибацькими тенетами, бочками та іншими атрибутами моряків.

***

Північ навіть серед літа зустріла нас дощем та трохи холодом, що вже казати про зимову подорож. Але ми підготувалися, і гуляти було цікаво, навіть під парасолею. Вдалих вам подорожей, незалежно від погоди. 

Мирослава Шульгевич

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter