Дитсадківське щастя малюка вимірюється батьківськими нервами і хабарами

До ВР подано законопроект про компенсації родинам, діти яких не можуть ходити в дитячий садок через нестачу місць. Розмір виплат пропонується встановити на рівні мінімалки.

До Верховної Ради було подано законопроект про грошові компенсації родинам, діти яких не мають можливості ходити в дитячий садок через нестачу місць. Розмір виплат пропонується встановити на рівні мінімальної заробітної плати – наразі це 1134 гривні. Кошти мають бути використані на сплату гонорару няні або на перебування дитини у приватному дитячому садочку.

Автор законопроекту - народний депутат Олександр ФЕЛЬМАН так пояснює свою ініціативу: «Я думаю, що це дуже важко для місцевих бюджетів, але це дає можливість стимулювати місцеву владу відбирати раніше віддані садки під податкові або інші установи, повертати їх у муніципальну власність і влаштовувати дітей».

Фахівці підрахували, що в середньому на 100 місць у діючих дитсадках України наразі претендує 108 дітей (у великих містах – 119). У Верховній Раді обіцяють визначити, що обійдеться дешевше – платити компенсації родинам чи відновити роботу тих дошкільних закладів, що нині віддані в користування різноманітним організаціям.

У деяких батьків щодо цього законопроекту інша думка. Вони вважають, що краще відкривати садочки і платити вихователям нормальну зарплату, аби вони належно доглядали за дітьми та щоб зменшили побори.

Відповідно до Закону України «Про дошкільну освіту» без одного «дитсадківського» року дитині до школи не потрапити. У законі йдеться, що «дошкільна освіта є обов`язковою первинною складовою частиною системи безперервної освіти в Україні». В документі також зазначено, що держава «забезпечує доступність і безоплатність дошкільної освіти в державних і комунальних дошкільних навчальних закладах». Але система дошкільних навчальних закладів України охоплює лише 63% дітей дошкільного віку. Та й про безоплатність дошкільної освіти говорити не можна, бо в кожному дитсадку існує поняття «благодійний фонд», про який неохоче говорять завідувачі садків.

Колишній працівник департаменту освіти розповідає, що батьки анонімно скаржаться в міську раду про вимагання хабарів керівниками дошкільних закладів. Із тисячі осіб заяву пишуть одиниці, але при цьому не називають себе й не можуть надати доказів, що в них вимагали хабар. Решта ж ладні здавати гроші в благодійні фонди, створені при батьківських комітетах – аби лише дитину взяли до дитсадка…

ЧЕРГИ ПЛАНУЄТЬСЯ ЛІКВІДУВАТИ
За даними Держкомстату, в Україні нараховується майже 16 тисяч дошкільних навчальних закладів, у тому числі 7 тисяч – у містах. При цьому у Вінниці перевантажені практично всі дитсадки: у яслах часто перебувають до 25 дітей при нормі 15 осіб, а в групах для дітей від 3 до 6 років – до 35 малюків при нормі 20 місць.

Цього року в обласному центрі відкриються двері двох нових дитячих садків. У мікрорайоні «Поділля» буде завершено будівництво дитсадка на 280 місць, ще один дошкільний навчальний заклад (№ 5) на Червоноармійській зможе прийняти 150 маленьких вінничан.

Тоді як у 2006 році понад 2000 дошкільнят перебували на черзі, з відкриттям нових закладів до кінця 2012 року черга до дитсадків у Вінниці буде повністю ліквідована. Про це заявили  міський голова Вінниці  Володимир ГРОЙСМАН та голова  Вінницької області Микола ДЖИГА, перевіряючи стан будівництва дошкільного навчального закладу в 7-му кварталі житлового району «Поділля».

Дитсадок «Подоляночка» побудований за новітніми технологіями за інвестиційні  кошти БМУ-3. Його безкоштовно передадуть місту. А дитсадок на вул. Червоноармійській будується спільно з державою – на нього виділено субвенцію з держбюджету.

- Цього року ми вирішимо питання із чергою в дитячі садочки, яка ще шість років тому була дуже велика, - говорить міський голова Володимир ГРОЙСМАН. – Протягом останніх п’яти років ми системно працювали над розв’язанням цієї проблеми, створюючи і додаткові групи, і відкриваючи нові заклади. Далі нам потрібно підтримувати те, що було зроблено у попередні роки, аби не з’являлись нові черги.

Відвідавши Вінниччину, уповноважений Президента з прав дитини Юрій ПАВЛЕНКО відзначив ефективну роботу обласної влади з розширення мережі дошкільних навчальних закладів. Так, за минулий рік на Вінниччині відкрито 18 нових дитсадків (7 дошкільних закладів відновили свою роботу після тривалої перерви). Завдяки цьому черга дітей до дитсадків зменшилась на 1175. Зараз на черзі до дитсадків області перебуває 2245 дітей. Але за два-три роки чергу планують ліквідувати.

Під час нещодавньої освітянської колегії було зазначено, що у Вінницькій області функціонує 720 дошкільних навчальних закладів, у яких виховується понад 48 тис. дітей. 75% дошкільних закладів знаходяться в сільській місцевості знаходяться.

Рішенням сесії обласної ради від 15.07.2011 року «Про сучасний стан та перспективи розвитку системи дошкільної освіти Вінницької області» визначені пріоритети роботи та передбачений план розширення мережі дошкільних навчальних закладів до 2016 року. Зокрема, «забезпечувати 75-відсоткове охоплення дітей дошкільного віку суспільним вихованням та стовідсоткове – дітей 5 річного віку; продовжити роботу з відновлення функціонування ДНЗ, закритих у попередні роки».

Начальник управління освіти і науки облдержадміністрації Ігор ІВАСЮК розповів, що «у нас зараз дошкільною освітою охоплено 67% дітей – це показник вищий, ніж середній по Україні. Нам вдається спільно з органами влади в районах, в містах відкривати нові садочки. Гостріше ця проблема стоїть в містах, але органи влади здійснюють дієві кроки щодо вирішення проблеми. Наприклад, у Вінниці відкрилися садочок №6, №5. Вони були відомчими і їх повернено в міську комунальну власність. В інших садочках відкриваються додаткові групи. Поступово ця проблема знімається. Є чітка позиція голови обласної адміністрації Миколи ДЖИГИ в цьому плані. Ми повинні зробити все, щоб чергу в дитячих садочках анулювати».

Також І. ІВАСЮК зазначає, що з 2014 року всі діти п’ятирічного віку повинні бути  охоплені суцільною дошкільною освітою. «І це правильна позиція, тому що діти, які проходили підготовку в організованому дитячому колективі, краще в першому класі адаптуються до колективу і з психологічної, і з соціальної точки зору, вони краще підготовлені до навантаження, з яким стикаються. Тим більше, що з наступного навчального року обов’язковим буде з першого класу вивчення іноземної мови. І для дітей іноді це серйозне випробування».

ЛИПЕНЬ: ПОКИ ОДНІ САДКИ ЗАКРИЮТЬСЯ, ІНШІ «ЧЕРГУВАТИМУТЬ»

У липні дитячі садки закриють на ремонт, але батьки зможуть водити дітей у так звані чергові садочки.

За попередніми даними, у липні дитсадки планують відвідувати трохи більше тисячі дітей з 14 тисяч до школяриків. Цього літа, переважно в липні, дитячі садки міста знову зроблять місячну перерву у своїй роботі, аби належним чином підготуватись до нового навчального року, оновити свій вигляд, зробити усі необхідні капітальні та поточні ремонти, навести чистоту і порядок. В усіх дитячих садках здійснюється опитування батьків щодо потреби у відвідуванні садка влітку та складаються списки дітей, які будуть ходити у чергові дитячі заклади.

Липень для «ремонтної» перерви у дошкільних закладах обраний не випадково. Саме цього місяця вінницькі садки відвідує найменше дітей – від 15 до 20% від загальної чисельності малечі. Раніше саме у цей час в усіх приміщеннях намагались зробити ремонти, переводивши дітей з однієї групи в іншу. Для того, аби діти, які відвідують садок під час ремонту, не дихали пилом та запахом фарби, було прийнято рішення – на місяць призупиняти роботу дитячих закладів.

Торік ця практика була запроваджена вперше. Батьки, у яких була потреба, мали можливість у цей період водити дітей у чергові дитсадки. На це зголосилось майже 700 батьків, які написали відповідні заяви.

«Минулого року із тих дітей, які були оформлені у чергові дитячі садки, фактично ходили у них спочатку 550, а останніх два тижні липня – 350-370 дітей», - говорить директор департаменту освіти Володимир Буняк.

Цього року в липні батьки також матимуть альтернативу і зможуть водити дітей у чергові садки, яких попередньо визначено шість.

В мікрорайоні «Поділля» функціонуватиме ДНЗ № 31, туди зможуть ходити діти з ДНЗ №1;3; 9; 13;21; 24; 25; 35; 38.

У ближньому Замості працюватиме два дитсадки: ДНЗ № 27, який прийматиме дітей з ДНЗ № 77, 50, 23, 37, 71, 47; та ДНЗ № 5, куди зможуть ходити маленькі вінничани з ДНЗ №34; 51; 29; 28; 26; 36.

Два садки діятимуть і на Вишеньці - №73 (для дітей з ДНЗ №2; 30; 45; 57; 60; 75) та №74 (для дітей з ДНЗ №4; 67; 72; 61; 59; 57; 52; 58; 46).

Для малечі, яка мешкає в районі Тяжилова та вул. К. Маркса, черговим буде садок № 14. Сюди ходитимуть малюки з ДНЗ №6; 10; 43; 16; 18; 17; 42.

Якщо ж заяв від батьків буде більше, мережу чергових закладів буде розширено.

ПОТРАПИТИ В ДИТСАДОК НЕ ТАК ПРОСТО

Думати про те, як влаштувати своє чадо у дитсадок, батькам доводиться мало не з дня зачаття. Одна мама розповіла, що пішла записувати свою дитину до дитсадка, ще коли була на третьому місяці вагітності. Завідуюча не здивувалася і сказала: «Ви дуже відповідальна мама, вас треба ставити за приклад всім жінкам».

Звісно, у не надто заселених і так званих спальних районах міста черги до дитсадків можуть бути дещо меншими, проте в центральних і популярних закладах трапляється, що дитині вже до школи пора, а черга в садочок так і не підійшла – нема місця. Відомо також, що приміщення деяких садків, особливо в райцентрах, були передані в оренду зовсім не педагогічним організаціям, багато колишніх відомчих чи «колгоспних» дитсадків перестали функціонувати зі зникненням підприємств, які їх утримували. Перед владою на місцях тепер стоять непрості завдання – десь розірвати чи не продовжити договір оренди з фірмою, десь забирати облуплені будівлі на свій баланс, вишукувати кошти для ремонту і відновлення діяльності ДНЗ. Бо ж держава проголосила підтримку народжуваності…

Батьки, які сьогодні з різних причин не можуть собі дозволити сидіти вдома з дитиною, шукають, куди ж прилаштувати улюблене чадо. І знаходять багато варіантів, в кожному з яких є і плюси, і мінуси.

ДЕРЖАВНІ ДИТСАДКИ

У Вінниці наразі функціонують 48 дошкільних освітніх закладів. Черги у державні й комунальні дитсадки подекуди займають за два-три роки до того, як дитина має піти в садочок. Та навіть якщо з чергою пощастить, може не пощастити з чимось іншим. Одна вінничанка розповіла, що в групі, куди ходили її близнюки, було за списком 35 дітей, а ліжечок в спальні – 20. Вихователі сподівались лише на те, що до садочка прийдуть не всі (так воно часто і траплялося через різні ГРВІ та соплі), якщо ж одного дня діток приходило більше двадцяти, то доводилось просити деяких батьків: «Заберіть сьогодні свого в обід, бо нема де спати»…

Що ж пропонують українські дитсадки? Державні – так званий «базовий компонент дошкільної освіти», який за законом «Про дошкільну освіту» передбачає «формування основ соціальної адаптації та життєвої компетентності дитини; виховання елементів природодоцільного світогляду, розвиток позитивного емоційно-ціннісного ставлення до довкілля; утвердження емоційно-ціннісного ставлення до практичної та духовної діяльності людини; розвиток потреби в реалізації власних творчих здібностей...»

Жодного слова про обов’язкові предмети чи напрямки освіти, жодного слова про певні заходи, додаткові заняття і т.д. Фактично цей «базовий компонент дошкільної освіти» обмежується просто «перебуванням» - десь же треба дитині «перебути». Тому, навіть не маючи великих статків, українці часто звертаються до приватної дошкільної освіти, яка за чималі кошти, але все таки забезпечує дітей більшим обсягом знань і навичок. Проте слід зауважити, що окрім офіційної щомісячної плати, яка включає в себе перебування дитини у приватному садку близько п’яти-шести годин на день (подовження часу оплачується окремо) і кілька прийомів їжі, окремо доведеться платити за всі інші заняття – відвідування басейну, вивчення іноземної мови, хореографію тощо.

Та й чомусь так склалося, що ми вже не дивуємося, чуючи з екранів телевізорів чи з уст знайомих розповіді про поламані руки і ноги у дошкільнят через непоремонтовані гойдалки на майданчиках дитсадків, про отруєння дітлахів неякісними продуктами, про принесені з дитсадка воші або «вміння» битись, кусатись і матюкатись, про вихователів, які власні психологічні проблеми вирішують шляхом морального приниження й навіть побиття малюків. Нещодавно довелось почути історію, як одна вихователька на Вінниччині порадила колезі відчинити в групі навстіж вікна в морозну погоду – «тоді діти застудяться і половина з них післязавтра залишиться вдома». З тих же міркувань інша вихователька, погодувавши дитину зі стоматитом, потім тією ж ложкою нагодувала ще півгрупи дітей.

Процвітає у дитсадках і хабарництво. Наприклад, у Вінниці є дитячі дошкільні заклади санаторного типу. Вони приймають, точніше сказати – повинні приймати дітей безкоштовно. Проте, щоб потрапити до такого дитсадка, треба заплатити чималу суму. «Нам порадили віддати сина в цей дитячий садок, адже він вважається одним з найкращих у Вінниці. Звичайно, що ми заплатили немалий благодійний фонд, але ми не платимо щомісяця гроші, як у звичайному дитсадку. Харчування в нас хороше, стосовно занять теж, як я знаю, батьки претензій не мають», - розповідає мама Тетяна. Але через два роки вашу дитину можуть відрахувати – вона, мовляв, уже оздоровилась. Зі слів батьків, хто саме «оздоровився» – вирішує завідуюча. Тоді треба дитину переводити у звичайний дитсадок, або знову внести до благодійного фонду суму, яка за два роки збільшилась.

ПРИВАТНІ ДИТСАДКИ – ДОРОГЕ ЗАДОВОЛЕННЯ?

Начальник управління освіти і науки облдержадміністрації Ігор ІВАСЮК зазначає, що є різні форми дошкільного виховання, «і приватні можуть діяти».

«У Вінниці є приватний садочок «Дельфін», він діє абсолютно в правовому полі. Є інші форми – навчально-виховні комплекси в школах, де діти мають можливість відвідувати садочок, а потім школу. Є, наприклад, такі форми, як садочки з короткотривалим перебуванням, вони досить активно застосовується. Законодавство дозволяє створювати навіть садочки-родини, де педагог за освітою утворює дитячий садочок сімейного типу, де кілька діток отримують нормальну дошкільну освіту і виховання від професійного педагога. На крайній випадок це питання вирішується створенням при школах груп для дітей п’ятирічного віку - раніше казали «нульовий клас», а зараз це підготовчі групи, які дають можливість дитині ефективно підготуватись до школи», - каже В. ІВАСЮК.

Вінничанка Надія СТОЛЯРЧУК за порадою знайомих відвела свою дворічну Аню до домашнього дитячого садка, організованого жінкою-психологом «заради власного задоволення». Щоправда, він поки що «неліцензійний», формально зареєстрований як центр розвитку і, мабуть, не перший такий у Вінниці…

«Мені там сподобалося одразу: простора квартира (чи, напевно, навіть дві об’єднані квартири), кімнати обладнані під спальню, ігрову, їдальню, все дуже затишно і по-домашньому. У групі - десятеро дітей різного віку. Дві виховательки, няня, вчитель музики, і окремо приходить вчитель, який займається з дітьми дошкільного віку підготовкою до школи. Я ніколи не бачила, щоб моя Аня там плакала. Дитина ходить в садок із задоволенням», - розповідає матуся.

Надія не шкодує, що відвела дитину саме до приватного дитсадка. У той час, як мами «державних» дітей скаржаться на негаразди в дитячих садках: погано годують, немає достатнього нагляду, і хворіють діти часто, її доню дуже смачно годують, вона практично не хворіє, багато гуляє, з радістю йде до дитсадка. Аня звикла засинати на руках, тому няня бере її на руки і заколисує. Чи роблять так само няні у звичайних садочках, де по 30 дітей в групах? А ще в приватному немає проблем з довідками про щеплення.

Щоправда, замість щомісячної 150-гривневої плати за державну дошкільну освіту, за відвідування приватного дитячого закладу доводиться віддавати 1500 гривень.

Мама каже, що коли дитина трохи адаптується, вона переведе її до державного дитсадка. Вже навіть хотіла переводити, але знайомий лікар порадив почекати до середини весни, бо «державний садок – це державний, там різні діти, там немає такого догляду, буде часто хворіти».

НЯНЯ ЯК ВАРІАНТ

Стоматолог Вікторія ОНИЩЕНКО вважає, що для її професії весь час потрібна практика, бо з’являються нові сучасні технології. Тому двох дітей – трирічного Данила і дворічну Діану – бавить няня. «Спочатку ми знайшли няню для Данила. Проте змінювали нянь кожних півроку з певних причин. А потім, коли народилася Діана, нам порадили пані Тамару. Вона у нас вже два роки. Ми нею дуже задоволені. Звичайно, їй важко, тому ми намагаємось залучати бабусь, аби вони трохи гуляли з Данилом», - розповідає Вікторія.

Послуги няні обходяться у 2,5 тисячі гривень на місяць. Причому Данила водять ще й на заняття з малювання до приватної школи. Вікторія задоволена: діти доглянуті, ризик підхопити інфекцію, яких повно в дитячих колективах, є мінімальним.

А в Інтернеті чи з газетних оголошень можна знайти няню від 10 гривень за годину. Є няні, які погоджуються працювати навіть у вихідні.

ДИТЯЧІ КІМНАТИ

Для дітей від 2,5 до семи років дитячі кімнати працюють і в будь-якому великому торгівельному центрі. Дитину тут можна залишити на кілька годин. Ціна 10-20 гривень. І поки мама зайнята шопінгом, дітвора із задоволенням пірнає в «сухі басейни» з кульками, ганяє по лабіринтах. Або ще у торгівельних центрах можна дитину залишити розфарбовувати гіпсову фігурку чи якусь розмальовку – потім ви або купите її, або заплатите за використані фарби. От тільки за межі торгового центру, поки дитина бавиться в дитячій кімнаті, батькам виходити не дозволяють. Бо раптом ви, замість покупок, підете додому поспати і забудете забрати дитину до закриття супермаркету.

Напевно, заклопотані мами знають і інші способи, куди прилаштувати своє дошкільня. І завжди цінують уважний догляд за дитиною, комфорт і, звичайно, адекватність оплати за послуги вихователя. Але кожен знаходить для себе оптимальний варіант.

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ДОСВІД

Європейська система дошкільної освіти більш лояльна до дітей та батьків – у всіх країнах ЄС відвідування дитячого садка лише добровільне і не є обов’язковою умовою для подальшого вступу дитини у загальноосвітні заклади. Більше того, відсоткове співвідношення приватного та державного секторів дошкільної освіти не складають такої разючої різниці, як в Україні.

Наприклад, у Великій Британії для вступу дитини у державний дитячий садок родина отримує від установ з питань освіти та науки спеціальний ваучер, котрим сама держава і розплачується за дошкільну освіту. А головна різниця між державними дитсадками та приватними (так званими Nursery School) полягає у тому, що останні приймають дітей з 3-місячного віку і мають дещо подовжену зміну, ніж звичайні. Разом з тим, програма у всіх дитсадках однакова – обов’язкові заняття з розвитку математичних, творчих, мовленнєвих здібностей. Заклад може лише розподіляти різну кількість годин на заняття, тим самим роблячи акцент на певному напрямку розвитку дитини.

Цікаво, що якось посол Норвегії, відвідавши дитсадок в одному з сіл Вінниччини, був приємно здивований: «У вас тут готують дітям їсти? А у нас мама, привозячи дитину в дитсадок, дає вихователям також коробочки з приготовленою вдома їжею та пляшечки з молоком або чаєм…» Отже, і ми іноді маємо чим похвалитися перед розвинутою Європою.

УНІАН в Google News