"Брат" біля воріт: як регіони, які можуть першими зустріти ворога, готуються до ескалації

В Україні з кожним днем зростає напруженість через загострення російської агресії. Днями президент України Володимир Зеленський підігрів побоювання заявою про те, що спроба військ РФ окупувати Харків стане початком широкомасштабної війни. УНІАН дізнавався, як в областях, які можуть стати першими потенційними жертвами агресора, готові до такого розвитку подій, та чи напрацьований алгоритм дій у разі нападу.

• Харків – наш
• Як підготувались на Сумщині
• Чернігівщина Росію не чекає
• На Волині підстав для паніки немає, але бомбосховища готують
• На Одещині заміни потребують фільтри всіх бомбосховищ. В ОДА відмовились від коментарів

Градус агресії проти України Кремль почав піднімати торік. Спочатку потрошку нарощуючи кількість військ в окупованому Криму та на нашому східному кордоні. Потім, перекидаючи своїх "зелених чоловічків" та військову техніку для "навчань" з Білоруссю на її території, впритул до північного кордону України. Далі – шантажуючи увесь світ початком ескалації на українських територіях, аби Володимира Путіна почули в Білому домі…

Наразі Україні може загрожувати вторгнення з кількох напрямків – з території Росії, Білорусі, окупованих Донбасу та Криму, а також з Придністров’я. А найімовірнішим часом для ескалації аналітики називають початок лютого. УНІАН поцікавився, чи готові українці оборонятися на місцях, чи достатньо в регіонах укриттів, щоб люди могли перечекати небезпеку, як взагалі функціонуватиме система сповіщення населення тощо.

Харків – наш

На минулому тижні президент України Володимир Зеленський в інтерв'ю The Washington Post заявив, що початком широкомасштабної війни може стати спроба військ РФ окупувати Харків. Мовляв, Кремль шукає будь-який привід, і одна з розповсюджених причин вводити війська для Росії – "захист російськомовного населення".

"…Харків може бути окупованим… Після окупації і анексії Криму, ми розуміємо, що це може відбутися… Це не буде лише окупація, це буде початком широкомасштабної війни", - наголосив Зеленський.

Початком війни може стати спроба Росії окупувати Харків / фото ua.depositphotos.com

Одним із перших на слова президента відреагував мер Харкова Ігор Терехов, запевнивши, що місто готове дати відсіч потенційному загарбнику: "Харків був і буде українським містом, жителі якого є громадянами єдиної і неподільної України. І будь-хто, хто зазіхне захопити Харків, повинен розуміти – на захист стануть не тільки харків'яни, а всі українці. Всі сили та засоби для того, щоб відстояти Харків, у нас є…".

Не лишився осторонь і голова Харківської ОДА Олег Синєгубов, який заявив, що наразі в області позаштатних ситуацій немає, а всі державні структури та силовики готові до виконання будь-яких завдань. Зокрема, йде впровадження заходів для реалізації закону про територіальну оборону.

Керівник управління Служби безпеки України у Харківській області Роман Дудін розповів, що в регіоні відпрацьовано понад 10 можливих сценаріїв у зв’язку з потенційним нападом Росії: "Харківський регіон, силовий та правоохоронний блоки, як ніколи за вісім років готові до виникнення будь-яких надзвичайних ситуацій".

За словами Дудіна, попри те, що деякими політичними силами на території області "роздмухується істерія стосовно потенційної військової загрози", підстав для цього немає. Ба більше, за останній рік усіма підрозділами, які входять до складу Антитерористичного центру, було проведено понад 134 навчання, під час яких відбувалося бойове залагодження між усіма силовими структурами та відпрацьовувалися різні сценарії.

При цьому, очільник місцевої СБУ підкреслив, що Харківщина, як і вся Україна, має багато "сюрпризів" для потенційного загарбника.

"Все дуже і дуже непогано. Якщо брати 2014 рік за позначку "один", то зараз маємо "десять". Усі знають свою роль і місце, всі готові. Дуже потужна робота була проведена і вона продовжується", - сказав Дудін.

Начальник 4-го прикордонного загону ДПСУ (м. Харків) Олег Ковальчук запевняє, що посилено працюють і прикордонники: "Ми володіємо обстановкою. На сьогодні ситуація на кордоні – стабільна та контрольована. З боку Росії якихось нестандартних дій не спостерігається".

У міськраді Харкова додають, що в місті, у житлових будинках, розміщуються близько 4,2 тис найпростіших укриттів (люди можуть перебувати у них протягом 4 годин) – підвальних приміщень. І продовжується розчищення та підготовка нових. 

"Останнім часом ця робота активізувалась як самими мешканцями будинків, так і КП "Жилкомсервіс", на балансі якого вони перебувають", - заявив заступник начальника управління Департаменту зі взаємодії з правоохоронними органами та цивільного захисту Віктор Широкий.

Стан одного з бомбосховищ у Харкові / фото УНІАН, Андрій Марієнко

Крім того, у місті є понад 300 захисних споруд цивільного захисту – це прості та протирадіаційні укриття, призначені для персоналу підприємств, які продовжують роботу в особливий період. Також є споруди подвійного призначення – метрополітен, підземні паркінги та переходи, де можна сховатися у разі виникнення надзвичайних ситуацій. Загалом укриття усіх типів розраховані на понад 1,5 млн жителів міста.

Метрополітен - споруда подвійного призначення / фото facebook.com/metro.kh

За словами Віктора Широкого, інформація про доступні укриття контролюється й уточняється. Дізнатись, про найближчий сховок можна в районних адміністраціях, КП "Жилкомсервіс" та інформаційно-диспетчерській службі "15-62". Також у місті створили онлайн-карту з відповідними адресами, дані постійно оновлюються.

Чиновник нагадує, що, у разі надзвичайної ситуації, в місті пролунає сигнал цивільної оборони "Увага всім!". Якщо людина почує звуки сирен, то зможе дізнатися причини подачі сигналу та дії першої необхідності по телебаченню, радіо та з інших джерел інформації, які одразу про це мають сповістити. В укриття треба взяти з собою необхідні речі – документи, воду, гроші, продукти першої необхідності, ліки.

Читайте такожЯкщо Кремль піде в атаку: що покласти у "тривожну валізу" - поради від експертів (відео)

Як підготувались на Сумщині

На Сумщині, яка має з РФ спільний держкордон довжиною у понад півтисячі кілометрів, теж активно організовують територіальну оборону.

За словами голови Сумської ОДА Дмитра Живицького, в області вже утворено штаб зони територіальної оборони та сформована 117-та окрема бригада територіальної оборони (в/ч А7045). До її складу входять: управління (штаб); 150-й окремий батальйон територіальної оборони (в/ч А7316, м. Суми); 151-й ОБТО (в/ч А7317, м. Конотоп); 152-й ОБТО (в/ч А7318, м. Ромни); 153-й ОБТО (в/ч А7319, м. Шостка); 154-й ОБТО (в/ч А7320, м. Охтирка); 155-й ОБТО (в/ч А7321, смт Степанівка Сумського району).

Живицький підкреслив, що від початку 2022 року керівництвом обласної, райдержадміністрацій, у тісній взаємодії з органами місцевого самоврядування, депутатським корпусом територіальних громад, бізнесом, підприємствами і організаціями проводиться робота з виділення, облаштування місць дислокації і належного матеріально-технічного забезпечення військових частин сил територіальної оборони.

"Сьогодні налагоджена взаємодія з усіма військовими частинами, з бригадою територіальної оборони. На цьому тижні відбудуться зустрічі вже з представникам Генштабу та оперативного командування "Північ" ЗСУ. Йде планувальна робота, та, що стосується ймовірної загрози, – розповідає Живицький. – Після того, як вступили в дію нові закони, в тому числі і закон про національний спротив, збільшується кількість самих військовослужбовців, які задіяні в територіальній обороні Сумщини, збільшується кількість сил спеціального призначення. І на сьогодні йде облаштування самих штабів територіальної оборони на території області".

Начальник управління оборонної роботи, забезпечення законності та правопорядку Сумської ОДА Василь Одарченко розповів, що в постійній готовності до використання за призначенням перебуває територіальна автоматизована система оповіщення. За його інформацією, оповіщення керівного складу цивільного захисту здійснюється за допомогою стійок циркулярного виклику, до яких підключено 370 абонентів, та автоматизованого робочого місця, до якого підключено 528 абонентів, а доведення сигналу "Увага всім!" до населення здійснюється за допомогою 80 електросирен централізованого запуску та 148 сучасних пристроїв оповіщення.

Населення, у разі небезпеки, також сповіщатимуть по радіотрансляційній мережі Сумської філії компанії "Укртелеком", до якої підключено 7154 радіоточки, а також через радіостанцію "Слобода FM". Тексти оповіщення на найбільш ймовірні ситуації відпрацьовані завчасно.

На Сумщині про небезпеку сповіщатимуть через радіотрансляційну мережу Укртелекому та станцію "Слобода FM" / фото ua.depositphotos.com

"Для покращення оповіщення населення області встановлено на відкритих територіях 53 сигнально-гучномовні пристрої, а також встановлено пристрої для перехоплення звукового сигналу п’яти FM радіостанцій "Слобода FM" (5 модулів управління оповіщенням) та звукового сигналу телебачення Філії ПАТ "НСТУ" "Сумська регіональна дирекція", 1 модуль управління оповіщенням, що дозволило забезпечити доведення інформації (оповіщення) до населення з покриттям території до 98%", – зазначив Одарченко.

За його словами, вислухавши повідомлення, мешканцям області потрібно без паніки та метушні слідувати вказівкам та рекомендаціям, які вони почують.

Крім того, чиновник повідомив, що у фонді захисних споруд цивільного захисту є 191 сховище, 818 протирадіаційних укриттів та найпростіші укриття – підвали, погреби. При цьому, переважну більшість існуючого фонду захисних споруд Сумської області складають протирадіаційні укриття. Вони розташовані, крім житлових будинків, у підвальних приміщеннях навчальних закладів, дитячих садочків, клубів, будинків культури, амбулаторій, які тільки при виконанні певного обсягу будівельних робіт могли бути пристосовані під захисні споруди за умови дообладнання (посилення будівельних конструкцій, облаштування систем вентиляції, електричних мереж, опалення, каналізації, водопостачання).

"На території Сумщини проведена технічна інвентаризація 683-х захисних споруд (із 1009 наявних об'єктів). За інформацією балансоутримувачів, готові та обмежено готові до використання за призначенням 644 облікованих споруди: 555 протирадіаційних укриттів та 89 сховищ", - зазначив Одарченко.

На Сумщині сплановані заходи часткової евакуації деяких категорій населення / фото ua.depositphotos.com

На офіційному сайті Головного управління ДСНС України в Сумській області оприлюднено перелік захисних споруд цивільного захисту населення в найбільших містах регіону – Суми, Охтирка, Шостка, Лебедин, Ромни, Конотоп, Глухів і Кролевець - із позначенням адрес на інтерактивній карті.

Також в області сплановані заходи часткової евакуації деяких категорій населення. Мова про тих, хто за віком чи станом здоров’я, у разі виникнення надзвичайної ситуації, не здатен самостійно вжити заходів щодо збереження свого життя або здоров’я (а також ті, хто за ними доглядають). Цих людей планується вивезти з районів можливих бойових дій у більш безпечні.

ЧернігівщинаРосію не чекає

На Чернігівщині державний кордон України одночасно проходить з Білоруссю та Російською Федерацією. Зростання напруження позначається тут і на діях влади, і на діях громадян. Останні, щоправда, переважно вдаються до дискусій у соціальних мережах.

В одній з таких суперечок чернігівці дійшли висновку, що значну загрозу для розвитку подій можуть становити люди, яким байдуже. Адже з їхньої мовчазної згоди можуть творитися найбільші злочини. На настрої жителів області впливає і той чинник, що значна частина мешканців прикордонних громад мають якісний сигнал російського телебачення і повну відсутність українських каналів.

У Чернігові «ніхто Росію з короваями та гармошками не чекає» / фото УНІАН, Володимир Коваль

Втім, міський голова Чернігова Владислав Атрошенко однозначно заявляє, що "ніхто Росію з короваями та гармошками не чекає". За його словами, якщо у Кремля на меті лише фізичне захоплення територій та знищення всього живого, то, звісно, військово-технічний стан російської армії це дозволяє.

"Але що далі? Якщо буде застосована така зброя, росіян будуть сприймати так само, як сприймали фашистів ще десятки років після Другої світової війни", - наголосив Атрошенко.

За його словами, зараз прикордонному Чернігову треба, найперше, не підігравати нікому в намаганні розхитати ситуацію, а також не піддаватися паніці.

"Працюємо спокійно. Все, що стосується цивільної оборони, які є задачі – виконуємо. Реально тільки українська армія є стримуючим фактором для Путіна. Тому найкращий рецепт для всіх – розвивати економіку, збільшувати податкові відрахування, за рахунок чого посилювати українську армію", - наголосив міський голова Чернігова.

Учасник АТО/ООС у 2014-2015 роках Сергій Лавський теж переконаний, що армія сильна, коли професійна, коли військові мають достатнє матеріальне забезпечення і мотивацію, а фінансування війська – прозоре й супроводжується дієвим громадським контролем. За його словами, важливо, щоб військові навчання для чинних військовослужбовців та резервістів відбувалися регулярно і не "для галочки": "Я це відчув на собі під час бойових дій під Донецьком".

А от цивільним, на переконання ветерана, варто підучити ази медичної підготовки: "На Донбасі часто страждали саме місцеві, бо військові – в бронежилетах, завжди напоготові, а цивільне населення – незахищене. І навіть легке поранення потребує вчасного реагування та правильних дій, приміром, щоб зупинити кровотечу".

Читайте такожІнструктор з виживання Сергій Вишневський: Всі знають, як виглядає останній iPhone. А варто знати, як виглядає протипіхотна міна

Не менш важлива складова протистояння – ефективна протидія ворожій пропаганді. У прикордонних громадах місцеві жителі потребують достовірної інформації про позицію України з тих чи інших питань, розвінчання фейків, кількість яких тільки зростає. Не зайвим буде й історичний лікнеп, адже ті, хто не вивчав історію України, можуть і досі говорити про "один народ", "дружні зв’язки" і т. д.

Комплексний підхід у питаннях безпеки на місцевому рівні прагне продемонструвати Чернігівська міськрада. 27 січня вона схвалила цільову Програму підготовки територіальної оборони та підготовки населення Чернігова до участі в русі національного спротиву на 2022-2023 роки.

Мета програми – участь у підготовці та виконанні завдань національного спротиву в мирний час та в особливий період; фінансування заходів та робіт з територіальної оборони місцевого значення та підготовки громадян України до національного спротиву; сприяти створенню добровольчих формувань територіальних громад; забезпечення життєдіяльності населення і функціонування об’єктів інфраструктури; сприяти популяризації участі в заходах національного спротиву.

"Питань у військових - на кілька мільярдів гривень. Десять бюджетів міста Чернігова не вистачить. Рішення, яке ми приймаємо – достатнє для того, щоби починати здійснювати відповідні заходи. Далі – час покаже. Буде ця необхідність – будемо збільшувати, не буде необхідності – значить, у нас лишиться прийнята програма і ми готові підставити плече, в тому числі й фінансове, у заходах територіальної оборони", - зазначив мер міста.

Про системну й планомірну роботу говорять і в Чернігівській ОДА. "Ситуація під контролем всіх профільних структур. Ми тримаємо зв’язок з підрозділами тероборони, органами виконавчої влади та місцевого самоврядування",  - зазначив заступник голови ОДА Дмитро Синенко.

В області, з урахуванням телебачення, ефірного та проводового радіомовлення, до 85% населення регіону, якщо виникне така необхідність, отримають сповіщення про надзвичайну ситуацію. Встановлено 113 електросирен, з яких 62 – централізованого та 51 – автономного запуску.

На Чернігівщині встановлено 113 електросирен / фото ua.depositphotos.com

Крім того, на території області розташовані 592 захисні споруди цивільного захисту. Це 150 сховищ та 442 протирадіаційні укриття. Щоправда, тільки в Ніжині в ЗМІ оприлюднили їхні адреси та інформацію, на яку кількість людей вони розраховані. Зокрема тут 8 сховищ, загалом розрахованих на кількість до 7 тис осіб, а також 53 протирадіаційних укриття (найменші на 50 осіб, найбільше – на 1700). Детальна інформація про стан цих об’єктів не повідомляється. Зважаючи, що населення Ніжина перевищує 65 тис осіб, на всіх місця не вистачить. Проте експерти зазначають, що, найчастіше сховища та укриття розраховані на працівників стратегічно важливих підприємств, які повинні працювати навіть в умовах особливого періоду.

Ситуацію на державному кордоні в межах Чернігівської області, за словами прес-офіцера Чернігівського прикордонного загону Галини Шеховцової, прикордонники оцінюють як спокійну. Хоча ще з 2014 року службу тут ведуть з посиленням: "Окрім лінійних підрозділів, у нас є бойові розрахунки, які можуть оперативно прибути на будь-яку загрозливу ділянку кордону".

Працює прикордонна розвідка і триває інженерне облаштування українського кордону загороджувальними парканами, контрольно-слідовими смугами, протитранспортними ровами тощо.

"На даний момент ситуація на державному кордоні в межах Чернігівщини контрольована. Ніяких провокативних дій з боку суміжних держав не спостерігається", - наголосила Галина Шеховцова.

На Волині підстав для паніки немає, але бомбосховища готують

Протяжність кордону з Білорусією на Волині становить 215 кілометрів. Місцеві можновладці запевняють, що у них все під контролем і панікувати не варто, а поширення панічних настроїв вважають спробою спричинити кризу та дестабілізувати ситуацію в державі. Хоча не приховують, що мають працювати на випередження – прикордонники взялися за укріплення окремих ділянок вздовж кордону, а в області створюють загони тероборони.

Протяжність кордону з Білорусією на Волині - 215 кілометрів / фото REUTERS

"Наголошую – все під контролем, а підстав для паніки немає. Хочемо донести волинянам реальний стан справ – усі структури працюють у звичному режимі та готові до будь-якого сценарію. Наразі ситуація стабільна, але передбачений план дій", - зазначив під час наради із силовиками, правоохоронцями, надзвичайниками, військовими та прикордонниками голова Волинської облдержадміністрації Юрій Погуляйко.

"В області затверджений перелік об’єктів життєзабезпечення, важливих для економіки, національної безпеки та оборони, – каже начальник Управління Служби безпеки України в області Микола Лисененко. – Вжиті заходи щодо посилення охорони об’єктів критичної інфраструктури, напрацьований спільний план реагування на можливі загрози. Однак, наразі ніяких загроз ми не вбачаємо". 

Прикордонники охороняють державний кордон в посиленому режимі. За словами заступника начальника 6-го прикордонного Волинського загону Руслана Явтушинського, щодня відомча авіація та безпілотники моніторять повітряний простір. Також почали укріплювати ділянки поблизу контрольно-пропускного пункту "Дольськ", де є ризики незаконного перетину.

Інженери використовують спіральний колючо-ріжучий бар'єр безпеки – єгозу, колючий дріт та сітки-рабиці. Кажуть, що це дозволить убезпечити кордон на 90-95%.

Активізували роботу і над облаштуванням військових частин територіальної оборони. У кожному із приміщень, де будуть дислокуватися військові, встановлюють відеоспостереження та сигналізацію. Військові також просять у місцевої влади допомогти з меблями, офісною технікою та доїздом.

А от із системою оповіщення на Волині не все так добре. За словами заступника начальника управління цивільного захисту Волинської ОДА Віктора Сливки, вона працює, але потребує модернізації: "В області зараз реалізується проект "Технічне переоснащення територіальної автоматизованої системи централізованого оповіщення Волинської області". Однак, у зв’язку з відсутністю фінансування з держбюджету, необхідно розглянути питання щодо виділення додаткових коштів на експлуатаційно-технічне обслуговування системи оповіщення".

На території Луцької територіальної громади діє 61 сховище та 40 протирадіаційних укриттів. Вони можуть вмістити від ста до шести сотень людей. Проте, за словами начальника відділу з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Луцької міської ради Юрія Кирилюка, стан 70-80% із них обмежено готовий до використання, а 30% – не готові.

"В них можуть укритися близько 30 тисяч людей, а загалом населення нашої громади – близько 220 тисяч, тож зрозуміло, що цього не вистачить. Тому маємо створити групу, яка має обстежити всі підвальні приміщення у місті, керівники жеків, ОСББ, управлінські компанії – залучити населення, аби прибрати ті підвали, порозчищати, зробити там мінімальні запаси води, їжі, ліків, якісь теплі речі, сірники, свічки, ліхтарики тощо. Тобто там має бути все необхідне, аби люди впродовж певно часу могли перечекати обстріл", - сказав Кирилюк та додав, що це – найгірший варіант і до нього не дійде, адже ворога стримають наші захисники.

У Луцьку діє 61 сховище та 40 протирадіаційних укриттів / фото ua.depositphotos.com

На Одещині заміни потребують фільтри всіх бомбосховищ. В ОДА відмовились від коментарів

Одеський регіон – ласий шматок для Кремля. Триста кілометрів морського узбережжя – від гирла Дунаю до Тилігульського лиману, вісім морських портів, залізниця, кордони з Молдовою та Румунією. І, що дуже важливо, область межує з Придністров'ям, де вже багато років дислокується оперативна група російських військ. Сама невизнана ПМР також має власну озброєну армію, яка разом з "російськими миротворцями" створює певні незручності національній безпеці України.

За деякими даними, РФ давно розглядає варіант вторгнення до нашої країни з боку Чорного моря. Зокрема, захоплення Одещини до Придністров'я. Подібні плани не можуть не викликати занепокоєння жителів Південної Пальміри, які буквально днями бачили бойову техніку на пляжах та вулицях міста. Як з'ясувалося, це було навчання 28-ї окремої механізованої бригади імені Лицарів Зимового Походу.

"Проведено тактико-спеціальне навчання щодо прикриття ділянки морського узбережжя…", - повідомили у прес-службі бригади. У ході навчання бійці зайняли оборону доступних для десантування ворога ділянок узбережжя: від населеного пункту Коблеве (Миколаївська обл.) до одеської Чорноморки. Говорять, що з прикриттям берега в ході практичних занять впоралися на "ура".

Варто зазначити, що багато людей не на жарт стривожені: де ховатися, якщо бомбитимуть? Як дізнатися, якщо ворог буде близько?... З цими питаннями УНІАН звернувся за коментарем до прес-служби Одеської ОДА. Проте, посилаючись на "серйозність питання", там вимагали письмовий запит, а трохи пізніше пішли на повну відмову. Мовляв, формування територіальних підрозділів оборони, бомбосховища та інше – питання не ОДА, а ДСНС…

Одеський регіон – ласий шматок для Кремля / фото ua.depositphotos.com

Така позиція чиновників виглядає, звичайно, дещо дивно. Адже у структурі обласної адміністрації є профільний департамент – з цивільного захисту, оборонної роботи та взаємодії з правоохоронними органами. Очолює його Сергій Готко, який у минулому працював саме у структурі ДСНС, у тому числі на керівних посадах. Простими словами, інформацією він повинен володіти і як чиновник, і як колишній рятувальник.

В обласному ГУ ДСНС розповіли УНІАН, що в Одеському регіоні станом на грудень минулого року було в наявності 923 захисні споруди. З них 321 – сховище, решта – протирадіаційні укриття. Загальна місткість об'єктів – 248,94 тис осіб (10,4% населення регіону). Також для укриття людей може бути використано 126 споруд подвійного значення – паркінги, підземні переходи, цокольні приміщення будівель, які розраховані трохи більше ніж на 130 тис осіб (5,5% населення). Є також понад 111,8 тис простих укриттів – підвалів багатоквартирних та приватних будинків, у яких можуть розмістити 2,15 млн осіб (84,1%). При цьому у державній власності – 40,8% споруд, 14,2% – приватні і лише 45% – у комунальній власності.

І проблем, як з’ясував УНІАН, вистачає. Зокрема, за даними ГУ ДСНС в області, торішня перевірка показала, що повністю готові прихистити людей лише 86 (9,3%), а взагалі не придатні – понад двісті (26,5%) сховищ. Серед основних проблем – руйнування огороджувальних конструкцій. Через солідний вік об'єктів багато з них втратили свої захисні особливості, частина підтоплена ґрунтовими водами або зношена, як то кажуть, у мотлох.

Значна кількість захисних споруд значиться на балансі підприємств, які ліквідовані (перебувають у стадії банкрутства) або не мають балансоутримувачів.

Читайте такожЗамість зброї: Німеччина може допомогти з відновленням бункера під Одесою

Безпосередньо в Одесі – 353 споруди (218 бомбосховищ та 134 протирадіаційні укриття) на 27 тис осіб (2,7% населення міста). Об'єктів подвійного призначення – 3 тис 987 на 220 тис осіб (21,7%). Передбачається, що решта населення – 765 тис 300 осіб зможуть сховатись у підвалах будинків.

За даними прес-служби мерії Одеси, з 353 споруд цивільної оборони лише 85 перебувають у комунальній власності.

Як стверджує міський голова Геннадій Труханов, за його вказівкою у 2014-2015 роках усі захисні споруди були упорядковані. Комунальники вивезли з приміщень понад 500 кубометрів сміття, відремонтовано системи водопостачання та каналізації.

"Міські служби і сьогодні продовжують підтримувати дані об'єкти у належному стані", - стверджують у мерії.

На минулому тижні Труханов провів нараду та проінспектував низку об'єктів цивільного захисту. Відбулося обговорення їх оснащення, у тому числі системою вентиляції та фільтрації повітря, оскільки строк придатності таких систем давно минув (при строку придатності 10 років деяким фільтрам – майже півстоліття). І це – проблема не лише Одеси. Захисні споруди будувалися за часів СРСР і перебувають в експлуатації від 40 до 75 років.

"Думаю, не помилюся, якщо скажу, що в Україні немає жодної споруди цивільної оборони з робочою фільтровентиляційною системою. Заміни потребують не тільки фільтри, які, до речі, не виробляються в Україні, а й вся система життєзабезпечення. Це питання має бути розглянуте на державному рівні. Мною буде підготовлено відповідне звернення до Ради національної безпеки та оборони...", - наголосив мер.

Він доручив профільним службам підготувати перелік наявних у місті засобів цивільного захисту, а також розрахункову потребу у них та список виробників.

Пізніше у мерії заявили, що за попередніми розрахунками на переоснащення одного укриття необхідно від 600 тис до 1,5 млн грн.

Виходячи з цього, напрошуються висновки, що регіони, які першими можуть зустріти ворога, не зовсім до цього готові. І це загальнонаціональна проблема. Попри те, що Росія розпочала свою агресію проти України вісім років тому, всі ці роки ніхто не взявся привести бомбосховища та укриття до належного стану. Та й формування тероборони щойно стартувало. Тому розраховувати ми можемо лише на армію. І вірити, що загроза вторгнення нас все ж омине.

Віталій Кохан, Лариса Козова, Мирослава Бзікадзе, Ірина Синельник

УНІАН в Google News