І союзники України, й українське суспільство хочуть швидких успіхів при контрнаступі й хороших новин з фронту. Але війни не йдуть за політичними графіками. І напередодні контрнаступу ЗСУ президент Володимир Зеленський і його оточення намагалися пояснити це.
Як пише видання Politico, напередодні довгоочікуваного контрнаступу, який почав розгортатися минулого тижня — пізніше, ніж передбачалося, — міністр оборони України Олексій Резніков був стурбований тим, що очікування від нього "безумовно завищені". "Всі хочуть чергової перемоги", - сказав він, попередивши союзників стримати свої надії, щоб уникнути подальшого розчарування.
"Занепокоєння тут полягає в тому, що невідповідність очікуванням може призвести до скорочення міжнародної військової допомоги і відновлення, в основному непрямого, тиску з метою почати переговори з Москвою", - йдеться в матеріалі видання.
Але нетерпіння завдати вирішального удару по Росії пов'язане не тільки з емоціями, а й з політичним розрахунком.
Журналісти зазначають, що затяжна війна загрожує втомою Заходу, виснаженням арсеналів і руйнуванням єдності — особливо з Китаєм, Бразилією і Південною Африкою, що просувають сумнівні "мирні плани".
"І, незважаючи на публічні обіцянки підтримувати Україну "стільки, скільки буде потрібно", раніше цьогоріч офіційні особи Вашингтона попередили своїх колег у Києві, що їм необхідно найближчим часом досягти великих успіхів на полі бою, в той час як зброя і допомога з боку США і європейських союзників продовжать надходити", - наголошується у матеріалі.
За словами українських законодавців, в недавніх переговорах з представниками Держдепартаменту США і Ради національної безпеки на питання щодо майбутніх зобов'язань і прохань вони чули відповідь: "Подивимося, як піде контрнаступ".
Також в Європі є ознаки втоми від війни - як серед політиків, так і серед громадськості, про що писав цього тижня радник глави офісу президента Михайло Подоляк: "Я розумію, що, сидячи за тисячі кілометрів від України, можна говорити про "геополітику", "врегулювання" і небажаність ескалації на місяці".
В останні тижні Зеленському довелося зберігати баланс, говорячи про перспективу завдання рішучого удару по Росії, щоб зміцнити впевненість і оптимізм Заходу і зберегти поставки обладнання і зброї, а також заявляючи, що контрнаступ, швидше за все, не покаже приголомшуючого швидкого успіху, як було минулої осені на Харківському напрямку.
Україна також не хоче, щоб її підштовхували до будь-яких поспішних кроків, які можуть призвести до серйозних і дорогих невдач, які потім можуть підірвати бойовий дух військових або зруйнувати надії Заходу і мати серйозні геополітичні наслідки, заявив Politico високопоставлений український військовий чиновник на умовах анонімності. "Це не схоже на Харківський напрямок. Ми повинні бути обережними... Прогрес повинен бути поступовим", - говорить він.
У своєму нічному зверненні Зеленський у понеділок зазначив, що "йдуть запеклі бої, але ми йдемо вперед, і це дуже важливо. Втрати противника - це якраз те, що нам потрібно".
Так само, за словами Бена Ходжеса, колишнього командувача армії США в Європі, цей "наступ неймовірно важливий для майбутнього України". "До сьогодні вище військове керівництво Києва дотримувалося консервативної стратегії поступового розмивання російських формувань, поступового просування вперед, уникнення серйозних ризиків і максимального обмеження українських втрат", — написав він для Центру аналізу європейської політики.
"Наступ явно почався, але я не думаю, що це основна атака. Коли ми побачимо, що до наступу приєднаються великі бронетанкові формування, я думаю, ми зрозуміємо, що головна атака дійсно почалася", — додав він.
Хоча основні дії ще попереду, однак, як наголосив Зеленський, справи йдуть явно важко.
А заступник міністра оборони Ганна Маляр зробила це ще ясніше, заявивши в Telegram: "Противник робить все, щоб утримати захоплені ним позиції. Активно використовує штурмову і армійську авіацію, веде інтенсивний артилерійський вогонь. У ході наступу наші війська стикаються із суцільними мінними загородженнями з протитанковими ровами. Все це поєднується з постійними контратаками підрозділів противника на бронетехніці і масованим застосуванням протитанкових керованих ракет і дронів-камікадзе".
"Досі бойові дії були важкими", - погоджується Джек Вотлінг, аналітик Королівського інституту об'єднаних служб. Він зазначив, що Україна усвідомлює, що не може дотримуватися "якихось фіксованих термінів", і намагається діяти методично і спонукати "росіян вводити свої резерви, перекидаючи резерви з третьої лінії оборони".
Після того, як з'являться слабкі місця в обороні противника, якщо вони з'являться, за словами Вотлінга, швидкість буде мати вирішальне значення. Коли Україна максимізує "ймовірність прориву", тоді може початися головний удар, і "в ході наступу ЗСУ або доб'ються прориву, або зазнають невдачі". Тобто питання полягатиме в тому, чи зможе Україна швидко направити свої сили на прогалини в обороні армії РФ у міру їхньої появи.
"Українці вірять, що можуть і завдадуть потужного удару за допомогою бригад, навчених збройними силами НАТО і забезпечених західними союзниками. І офіційні особи в Києві вважають, що вони можуть досягти більшого, ніж йшлося в прогнозах Пентагону про "помірні територіальні успіхи" в документах розвідки США, що просочилися в мережу", - підсумували у матеріалі.
Контрнаступ ЗСУ - що відомо про успіхи України
Україна нещодавно пішла в контрнаступ. Раніше представники української влади анонсували його старт навесні, але це сталося на початку літа. Як повідомляє Генштаб, ЗСУ зараз контратакувати за двома напрямками - Бердянському та Бахмутському.
14 червня заявлялося, що за останні три дні Сили оборони України просунулися на відстань від 200 метрів до 1,4 км.
15 червня видання Reuters повідомило, що зараз лише 3 з 12 бригад беруть участь у контрнаступі на південному сході України.
Раніше західні ЗМІ повідомляли, що Україна в перші дні контрнаступу втративши танк Leopard 2 і кілька БМП Bradley.
