Плани на весну: чи піде Росія на Європу

Викрадення українців із прикордонних сіл на Сумщині, "нетипові" ранкові атаки БПЛА на Київ, дивна активність росіян поблизу країн Балтії, активація політичних "консерв" в ЄС… Росія, вочевидь, готує новий наступ. УНІАН поцікавився, до чого варто готуватись.

Коли всю зиму росіяни намагались завдати найболючіших ударів по тилових містах, аби заморозити українців, вже було зрозуміло: на фронті справи у них йдуть не дуже. Днями президент України Володимир Зеленський це підтвердив і додав, що великий російський наступ, який готувався на початок весни, Україна зірвала.

"Весняна кампанія у росіян планувалася вже на повну на початок весни. Але вона вже провалилась, втопилась у цій весні, вони не змогли наступати, - зазначив він. - Вони проводять наступальні дії, але технікою пробитись нікуди не можуть - техніку палимо. Тому якоїсь масштабної операції немає, хоча на різних частинах фронту вони намагаються діяти тактикою проникнення та постійними штурмами…".

Дійсно, Силам оборони України за останні півроку вдалося значно "потріпати" противника, відбити позиції на півдні країни та звільнити Куп’янськ. Але це все одно не означає, що наміри Росії захопити ще якусь частину українських територій кудись зникли. Приміром, очільник російського МЗС Сергій Лавров вчергове наговорив маячні про прихильність РФ до переговорів, і одночасно пообіцяв, що "ми будемо досягати цілей спеціальної військової операції на землі, що зараз і відбувається".

Основні загрози

Кремль досі мріє про, щонайменше, вихід на адміністративні кордони Донецької області. Але, як зазначає військово-політичний оглядач групи "Інформаційний спротив" Олександр Коваленко, в першу чергу, наступальної кампанії весняно-літнього формату варто чекати на Запорізькому плацдармі.

"Мова про південно-донбаський напрям. І хоча Сили оборони України дійсно провели успішні контратакуючі дії, хоча росіяни підготовку до цього наступу вже провалили, вони все одно відмовлятися від нього не будуть. Але через те, що вони не мали можливості створити відповідних умов, вони будуть мати великі проблеми", - розповів він.

Наступний напрям, який російські окупанти спробують зайняти, але який стане для них у цьому році найменш результативним, це Слов’янсько-Краматорський плацдарм.

"Тут можуть відбуватись, мабуть, найбільш інтенсивні дії. Зараз найближчі позиції росіян закріплені за 15 км від Слов'янська та Краматорська. Це не говорить, що вони вже завтра прорвуться до самих міст. Однак це, на жаль, говорить про те, що ворог зможе відправляти туди дрони, просто щоб тероризувати місцевих мешканців в режимі нон-стоп", - зазначає він.

І третій напрям, в якому діятимуть росіяни - прикордонна смуга: "Вони намагатимуться проводити рейдові диверсійні операції в прикордонній смузі, займаючи в глибину якесь село на кордоні Чернігівської, Сумської, Харківської областей на 500 метрів чи кілометр. І будуть брати заручників - вивозити на територію РФ громадян України, які там мешкають, щоб потім, згодом, за потреби, їх обмінювати: ми віддаватимемо Росії військовополонених окупантів, а вони нам - цивільних, яких викрали з прикордонних сіл".

"Зараз багато говорять про те, що у росіян є плани створити вздовж кордону по території України якусь "буферну зону" глибиною 20 км. І, можливо, плани у них такі є. Але у них немає такої можливості і такого ресурсу. Це - величезна площа. Щоб її контролювати, потрібно сотні тисяч особового складу…", - переконаний Коваленко.

Наступ на Європу

Набагато менше "штиків" потрібно, аби полякати Європу. На кордонах з НАТО Росія поступово розширює бригади до дивізій, формує нові військові з’єднання, розвиває військову інфраструктуру в Калінінградській області… Паралельно відбувається інформаційна "обробка" мешканців прикордоння.

Так, уже кілька тижнів російські соцмережі розповсюджують ідею проголошення "Народної республіки Нарва" на сході Естонії. І, за даними видання Bild, дехто в естонських спецслужбах вбачає в цьому підготовку до застосування сценарію "захисту російськомовних", яким Росія прикривала вторгнення в Україну у 2014 році.

Втім, офіційно розвідка Естонії (у своєму щорічному звіті) зазначає, що Росія не має намірів розпочати ескалацію з НАТО. Принаймні у поточному і наступному році.

Своєю чергою, литовська розвідка у своїй щорічній оцінці загроз безпеці зазначає, що зараз рухи РФ на кордоні з країнами Балтії дійсно не становлять значної загрози, адже більша частина новосформованих російських підрозділів створюється поступово і не укомплектована повністю. Однак, якщо антиросійські санкції перестануть діяти, що за шість років РФ буде готова до широкомасштабного військового конфлікту з Альянсом.

"Насправді сигналом до того, що можна вдатися до певних силових дій стосовно ЄС, є не стільки сильна Росія, скільки слабка Європа. І не обов’язково мова має йти про велике вторгнення, окупацію, приміром, всієї Естонії. І навіть не обов’язково має йтись про те, що Росія хоче окупувати Нарву. Може статись, що РФ захопить якесь естонське село, або взяти, наприклад, низку островів Моонзундського архіпелага на Балтиці, щоб змінити морські кордони…", - говорить президент Центру глобалістики "Стратегія ХХІ" Михайло Гончар.

На його думку, усі ці рухи Росії - це сигнал для Європи, що потрібно консолідуватись між собою і з Україною. І чи Європа почула цей сигнал можна буде побачити вже 19-20 березня, коли відбудеться засідання Європейської ради, на яке запросили президента України.

Друзі Путіна в ЄС

Але якщо підкорення України йде не зовсім за планом, то політичний "наступ" на європейській арені Кремлю поки що вдається. Вибори в Угорщині, які відбудуться у квітні, стараннями російських політтехнологів перетворились в антиукраїнську істерію.

На думку політолога Максима Розумного, Угорщина зараз робить те саме, що зовсім недавно робила й Росія: "Будапешт проголошує відверту ворожість, тлумачить Українську державу як "несправжню", якій відводиться роль безпекового буфера; втручається у внутрішні справи - диктує норми освіти, хоче змінювати норми самоврядування і так далі. Перешкоджає європейській та євроатлантичній інтеграції України, намагається послабити наші економічні, оборонні та дипломатичні позиції. Шантажує Київ (зокрема у питаннях транспортування енергоресурсів), прикриваючись "захистом своїх інтересів"; нагнітає антиукраїнську істерію серед власного населення під приводом "загроз" з боку України, і так далі… Усе це робиться чітко за російськими алгоритмами і, очевидно, що відбувається узгоджено з російською агресією - її стратегічними цілями і тактичними завданнями".

Експерт переконаний, що на західному кордоні Україна має такого самого агресора, що і на східному. І вони один одному - союзники. Тому Києву пора припинити дивитись на конфлікт із Будапештом як на "непорозуміння між сусідами" та намагатись його не загострювати. Навпаки, потрібно відкрити очі європейським партнерам, що Орбан, фактично, не дуже відрізняється від Путіна.

"Для Європи можливе переобрання чинного угорського прем’єра означатиме значно більше, ніж просто збереження ще одного євроскептика. Йдеться про те, що держава-член ЄС може перетворитись на постійний канал впливу Москви на європейську політику", - додає головний консультант центру зовнішньополітичних досліджень Національного інституту стратегічних досліджень Іван Ус.

Тобто, зараз йдеться не про те, наскільки Орбан друг Путіну, а про те, залишиться Угорщина в західній орбіті, чи остаточно увійде до проросійської "Вісі зла" і буде розкладати Європу з середини.

***

Створювати ілюзію масштабних перемог в Україні та намірів легкої прогулянки на східному фланзі НАТО Росії допомагає війна на Близькому Сході та рішення призупинити антиросійські санкції з боку США. І допомагає це не лише в частині отримання додаткових нафтових прибутків, а у впевненості Кремля, що Білий дім, рано чи пізно, знову піде шляхом примусу Києва до поступок.

УНІАН в Google News