Велика вітчизняна СВО: Україна знищила найціннішу російську скрєпу

Вся Росія надзвичайно пишається "перемогою" у Другій світовій війні, яку вперто називає Великою вітчизняною війною. "Можем повторіть" - одна з важливих скрєп "народа-переможця", яку Україна знищила за 1418 днів.

Багатьом дітям, які були народжені і виховувались в останні десятиріччя існування Радянського союзу, ще з молодших класів вбивали в голову легенди й міфи про "Велику вітчизняну війну", "народ-переможець", "велику Перемогу" і "1418 днів спротиву" нацистській Німеччині. Усі ці речі – "діди воювали", "ми – нащадки героїчних переможців", "жодна країна не зможе встояти проти нас" - кремлівська пропаганда взяла на озброєння і поступово (й успішно) вмонтовувала в мізки росіян.

Проте 11 січня 2026 року спливають ті самі 1418 днів. Тривалість російсько-української війни від моменту повномасштабного вторгнення РФ в Україну зрівнялась з тривалістю німецько-радянської, так званої Великої вітчизняної (тривалість спротиву українців рашистам – набатаго довша). Фактично, міф про "героїчних нащадків" країни-переможця "всесвітнього нацизму" розбивається вщент.

Значна історична іронія полягає в тому, що радянсько-німецька війна використовується сучасною Росією для натхнення вторгнення в Україну. Проте якраз оборонні зусилля України мають більшу схожість з опором агресії (менша країна захищає свій суверенітет від більшого сусіда-загарбника).

Чого за ці 1418 днів добилась Росія? Плани "взяти Київ за три дні" - провал, сила "другої армії світу" - брехня, м’ясні штурми – пуста втрата ресурсу (якого, правда, поки що вдосталь)… Радянська армія за 1418 днів зустріла німців біля Москви, а потім пройшла шлях до Берліна. Російська армія втратила перевагу в Чорному морі та досі намагається захопити Донбас (за даними аналітиків DeepState, всього РФ контролює 19,25% території України, з яких 7% вона окупувала ще в 2014-15 роках).

Нація, якої, на думку російського диктатора Володимира Путіна не існує, встояла. Ба більше, вдало бомбить російські аеродроми, воєнні бази та НПЗ. Сам же Путін війну, яку РФ вперто називає "спеціальною воєнною операцією", як мінімум, не виграв. А в перспективі – відверто – програв.

Від "захисника народів" до агресора

Звісно, не треба очікувати, що росіяни засмутяться через те, що їх "спеціальна воєнна операція" в Україні триває довше, ніж "Велика вітчизняна війна", а результат, м’яко кажучи, не вражає. Пропаганда в РФ працює справно, тож пересічний громадянин, якщо захоче, завжди знайде докази для своїх переконань. Мовляв, немає сенсу про це говорити, адже тоді ми воювали лише з Німеччиною, а зараз "проти нас усе НАТО".

Тим більше, що тезу "Росія протистоїть не Україні, а НАТО" російські пропагандисти дістають з шухляди регулярно (забуваючи, правда, що Росія робить це з допомогою Північної Кореї, Ірану та Китаю). Зазвичай, це відбувається напередодні якихось знакових подій. Приміром, перед 9 травня - дати святкування в РФ Дня перемоги, або перед візитами президента України Володимира Зеленського в США, щоб продемонструвати "залежність" Києва від ворожого для Росії Заходу…

Російський диктатор Володимир Путін торік у жовтні також зробив заяву: "З нами воюють дуже багато країн. Усі країни НАТО з нами воюють. Вони самі це вже не приховують". Чим не "доказ"?

Це, правда, зовсім не скасовує того факту, що 85 років тому агресором була Німеччина, а СРСР (після провалу домовленостей з Гітлером про "поділ світу") захищав свою територію. Зараз же явним агресором є Російська Федерація, адже саме вона – загарбник суверенної території України, а Україна є якраз захисником. Але історичний парадокс: ця неприємна "деталь" ніскільки не заважає росіянам використовувати "антифашистську" термінологію для виправдання нинішнього вторгнення до сусідньої країни і називати громадян України, які не мріють впасти у вбивчі обійми "руського міра", "нацистами".

Фашисти проти "нацистів"

Адекватним людям справді важко зрозуміти, як Росія може звинувачувати українців у нацизмі, якщо президент України – єврей (на чому російська пропаганда також постійно акцентує увагу), і оголошувати однією з ключових цілей "СВО" - денацифікацію. Але така шизофренія росіян пояснюється доволі просто, зазначає воєнно-політичний експерт Олександр Коваленко:

"Міфологічний нацизм, яким час від часу обурюються росіяни, максимально далекий від реального нацизму. Адже, якщо у громадян РФ запитати: "Що таке нацизм, хто такі нацисти?", то відповідь буде різна. "Нацисти" для росіян – це ті, хто "проти Росії". Тобто, це просто абстрактний ворог Росії. Вони перетворили цей термін на нічого не значуще клеймо, яке ставлять на всіх, хто їм не подобається".

При цьому, за його словами, російська ідеологія зараз більше нагадує не німецький нацизм (Німеччина намагалася збудувати свій "новий світ" на основі расової ієрархії, жорсткого расизму), а італійський фашизм.

"Тобто, головна ідея полягає в захопленні певної зони впливу", - вважає він.

Дійсно, важко не помітити, як росіяни намагаються утвердити своє "історичне право" ставитись до України як до колонії, та застосовувати силу при спробі відірватись від метрополії. Але усі спроби "дути щоки" в Анкориджі й після нього, щоб показати, що РФ – третя сила поруч з Китаєм та США, марні.

"За 1418 днів Росія втратила будь-яку можливість досягнути головних цілей, поставлених в 2022 році. У неї тепер немає жодного шансу стати третім полюсом світу… Путін продовжує війну від безпорадності. Він не хоче сказати самому собі: він програв все, на що він ставив", - зазначає політолог Вадим Денисенко.

Руйнування скрєпи "можем повторіть"

"Країна, яка починала так звану СВО, і яка, станом на початок 2022 року була країною з одним з найбільших арсеналів танків, одним з найбільших арсеналів бойових броньованих машин і одним з найбільших в світі арсеналів ствольної артилерії, перетворюється на аутсайдера. На четвертому році повномасштабного вторгнення вона все це починає економити і може воювати виключно піхотою. Так виглядає демілітаризація", - розповідає Олександр Коваленко.

На його думку, з огляду на це, для захоплення лише Донецької області в її адміністративних кордонах росіянам знадобиться, приблизно, два-три роки.

"І відбуватиметься це, звісно, з величезними втратами", - підкреслює він.

Коваленко впевнений, що, якщо говорити про сухопутну складову – техніку, танки, бойові броньовані машини, артилерію, реактивні системи залпового вогню, системи протиповітряної оборони і так далі, то Росія за 1418 днів деградувала настільки, що відновитися вже ніколи не зможе.

До речі, деякі російські пропагандисти вже не ховають свого розчарування.

"На моїй душі дуже тяжко. Максимально стримую свої емоції… Багаторічний лозунг "Можем повторіть" впевнено провалився... - пише в телеграм-каналі один з таких, Максим Калашніков. - Наша піхота змушена тілами (люди проти дронів) платити за черепашачі просування… Вже видно, що всі вигоди від цієї війни загребуть США та КНР, російськими ж залишаються кров, руїни та збитки".

Проте агонія ще може тривати. І, аби показати свою "міць", РФ, цілком ймовірно, може спробувати розширити ескалацію на країни Балтії. Але навіть в такому разі "можем повторіть" сприйматиметься вже не як реальна погроза, а як хвалькувате самозаспокоєння.

Тетяна Урбанська

УНІАН в Google News