Сергій Згурець розповів, яку зброю зможе отримати Україна за програмою ленд-лізу США / фото УНІАН

Військовий експерт Сергій Згурець: Росія може економити сучасне озброєння для інших етапів бойових дій

22:26, 13.04.2022
13 хв. 23106

Директор інформаційно-консалтингової компанії Defense Express, військовий експерт Сергій Згурець розповів УНІАН, яку зброю зможе отримати Україна за програмою ленд-лізу США та наскільки значних втрат українці вже завдали російській армії.

Як ви можете оцінити ситуацію з наданням зброї Україні? 

Наприкінці минулого року процес військово-технічної співпраці з партнерами почався доволі активно. Постачався широкий спектр озброєнь, скерованих на посилення протитанкових можливостей українських військ, підвищення захисту особового складу, розвідувальних можливостей. Все це здійснювалось динамічно, але без усвідомлення справжніх потреб в разі вторгнення РФ.

Коли загроза перейшла у широкомасштабну війну, відбулось переосмислення і обсягів, і темпів необхідної допомоги. Початок війни супроводжувався тим, що Росія завдавала ракетних ударів по засобах протиповітряної оборони, по наших аеродромах — всі ці виклики теж стали зрозумілими.

Якщо ми говоримо про оцінки надання військової допомоги, то після широкомасштабної агресії озброєнь стало передаватись набагато більше. Але, як сказав Зеленський, за день використовуємо те, що нам передають за тиждень. Фактично, динаміка зросла, та зросли і наші потреби. 

І наскільки суттєве це зростання потреб? 

Озброєння, яке до сьогодні передавалось, охоплює дальності тактичного зіткнення: до 2-5 кілометрів. Фактично, це зброя переднього краю, а ми виходимо на інший формат потреб. Сьогодні є розуміння, що ми повинні рухатись від "станції" ближнього бою до великих відстаней. Коли ми говоримо по артилерію, ми повинні гарантовано знищувати цілі на відстані від 50 кілометрів. Було б добре, щоб наші ракетні комплекси могли стріляти не на 75 км, а кілометрів на 100-150. Окрім того, нам потрібні сучасні системи ППО, аби відбити бажання росіян залітати в наш повітряний простір. Тоді ми могли б збивати ті літаки, які лише наближаються до наших кордонів.

Тому ми пропонуємо постачати нам озброєння натівських зразків, які українські військові швидко опанують. 

Той же міністр оборони Резніков казав, що отримання радянського озброєння — це рішення "на сьогодні". Але перехід на сучасне натівське озброєння, яке має значно більшу ефективність — стратегічний курс України. Радянські зразки техніки — це проміжне рішення. 

Словацькі системи ППО С-300 на днях прийшли в Україну / фото УНІАН

Поясніть, чому варто сприймати ці поставки саме як проміжне рішення? Адже передача нам радянських озброєнь продовжується. Нещодавно президент Кіпру відреагував на запит США про передачу нам систем "ТОР", "БУК", а також танків Т-80. 

Є перелік країн, серед яких Польща, Словаччина, Чехія, які мають певні запаси радянських озброєнь. Процес передачі озброєнь від них вже реалізований з Чехією на прикладі БМП, з поляками порушувалась тема передачі  танків. Останній позитивний приклад — це словацькі системи ППО С-300, які на днях прийшли в Україну. Це комплекс ППО радянського виробництва, який компенсує окремі втрати ПЗРК в українській армії. Окрім того, ці системи добре відомі українській армії.

Водночас слід розуміти, що перелік радянських озброєнь після розпаду СРСР в країнах, які раніше ним володіли, зменшився. Запаси є обмеженими, а деякі зразки перебувають вже не в зовсім придатному стані. Можемо згадати історію з Німеччиною, яка спочатку вирішила передати значну кількість радянських ПЗРК "Стріла", але з 2500 більш-менш придатними були лише 500. 

Така історія може бути й по інших зразках. Питання до танків, до радянських гармат, до систем ПРО — це якраз ракети та боєприпаси. Адже всі ракети та боєприпаси мають термін придатності, який зазвичай не перевищує 15 років. Боєприпаси можуть бути на межі терміну використання. А навіщо нам озброєння без боєприпасів?

США, як країна з надзвичайним обсягом ВВП, можуть собі дозволити допомогти Україні / фото REUTERS

Сенат США схвалив законопроект про ленд-ліз для України на 2022 рік. Щодня в Офісі президента наголошують, що це саме та програма, що необхідна Україні. Як ви оцінюєте перспективи її ухвалення? 

Як думаю, що закон про ленд-ліз буде ухвалений. Ця програма стане дорогою, на якій буде менше шлагбаумів для отримання озброєння, тобто може буди для України швидкісною. Такий собі "автобан надання зброї". Проте, що саме буде рухатись по ньому, залежить від розуміння потреб України і готовності США передавати такі зразки зброї, які дозволяють більш ефективно перемелювати армію РФ. 

Також для нас закон про ленд-ліз насамперед спростить фінансову сторону питання. Якщо левову частину зразків військової допомоги з США ми купували за власні кошти,  програма ленд-лізу передбачає можливість розрахунків в перспективі або пізніше. За зброю, яку США надавали Радянському союзу, не було необхідності розраховуватись. Думаю, що тут буде схожа ситуація.

Однак у центрі уваги не питання грошей, а питання збереження цивілізації та принципів існування справедливого суспільства. Зокрема в Європі. Ці показники є більш цінними, ніж вартість озброєння. Ба більше, США, як країна з надзвичайним обсягом ВВП, можуть собі дозволити допомогти Україні, яка сьогодні насправді стримує найбільше світове зло. 

Мова йде лише про передачу озброєння чи інших видів допомоги також?

За часів Другої Світової допомога США Радянському союзу була достатньо широкою. Вона охоплювала і устаткування, і певні комплектуючі, і метали. Я думаю, що питання ленд-лізу може бути поширено і на трансформацію нашої оборонної промисловості. Адже зараз ми маємо низку прикладів, коли ракети РФ знищують наші оборонні підприємства. Нам доведеться відбудовувати ці заводи в інших місцях.

Я думаю, що тут буде важливим поєднання американської допомоги та нашої компетенції у створенні зразків, які можуть поєднувати наш досвід. Йдеться про створення справді нової оборонної промисловості - це і протитанкова галузь, і виробництво боєприпасів. Для цього потрібні станки, потужності, технології, хімічні матеріали і таке інше. Все це може бути елементом ленд-лізу. Адже зброя — вичерпний ресурс, а оборонна промисловість — те, що його створює.

США вже надали Україні значну кількість протитанкових засобів / фото УНІАН, Анатолій Степанов

Які зразки озброєння Україна могла б швидко отримати на першому етапі дії ленд-лізу?

Закон про ленд-ліз не передбачає визначення тих чи інших зразків. Йдеться саме про спрощення процедур. Питання зразків буде обумовлюватись згодою США надати ті зразки з переліку озброєння, які ми можемо отримати швидко.

На сьогодні США вже надали значну кількість протитанкових засобів, засобів боротьби з повітряними цілями, артилерійські комплекси і таке інше. Якщо ми хочемо отримати американські "Патріоти", все буде залежати від наявності цих комплексів та часу їх виготовлення. Це може зайняти від року і більше. Ситуація з літаками - так само. Простіший комплекс протиповітряної оборони NASAMS можливо поставити швидко і він доволі простий в опануванні, але цих комплексів немає, їх також треба виготовляти.

Тож,  по кожному зразку озброєнь можуть бути часові обмеження, які не залежать від швидкості проходження за законом ленд-лізу. 

Чи зможе Україна отримати за ленд-лізом наступальну зброю? Що це може бути?

В переліку пропозицій, які українська сторона надала  США ще декілька тижнів тому, йдеться про щонайменше 14 категорій. Зокрема, про танки, винищувачі, далекобійні засоби ураження. В цьому сенсі питання розподілення на наступальну чи оборонну зброю буде нівельовано. 

Наразі ми говоримо про те, що оборонними зразками озброєнь неможливо вибити ворога з захоплених ним територій. Це вже усвідомили і американці, і європейці. Тому розмова про артилерію, танки і літаки є складовою задоволення національних потреб України.

Але в України немає року на очікування зброї. І влада, і громадськість України неодноразово наголошували на необхідності закрити небо або надати нам літаки. Які реальні перспективи їх отримати?

Коли ми говоримо про літаки, вони є елементом швидкого закриття повітряного простору у боротьбі з крилатими ракетами противника. Одна з функцій винищувачів полягає у відганянні й знищенні ворожих літаків та ракет.

Українська сторона запитувала у американської сторони можливість отримання і F-16, і F-15, і літаків А-10 Тандерболт, які є штурмовиками і можуть бути достатньо швидко опановані. Ці пропозиції можуть обговорюватись. Але, на жаль, це питання не  буде реалізовано швидко.

В цьому випадку показником є те, що історія про польські літаки існує вже понад місяць. Але ситуація до сьогодні не зрушила з місця. Польща  запропонувала передати  Україні двадцять літаків Міг-29, якщо це буде компенсовано їй США літаками  F-16. Проте в американців не виявилось зайвих F-16 у такій кількості. І немає досі. 

Поки що останній позитивний приклад — передача інших засобів, які посилять потенціал ППО. 

Літаки, які раніше долітали до Києва, зараз не долітають / фото ВСУ

Існує думка, що у росіян залишається перевага в повітрі. Але, якщо придивитись, вони використовують літаки для обстрілів Харкова та Маріуполя, а глибше не залітають. Чи дійсно ворог побоюється українських ППО? 

Літаки використовуються РФ для різних цілей. Зокрема для запуску крилатих ракет, що роблять винищувачі Ту-95 чи Ту-160, не заходячи у наш повітряний простір. Зазвичай кількість таких вилетів з летовищ Білорусі, Криму та летовищ РФ на східних кордонах коливається від 100 до 150 на день. Від 30 до 50-ти з них пов'язані зі спробою завдати ракетних чи бомбових ударів по об'єктах. 

Ці об'єкти можуть бути на великій відстані, або в тактичній глибині, коли літаки мають підтримати дії на землі.

Проте справді, ті літаки, які раніше долітали до Києва, зараз не долітають, тому що побоюються проходження значних ділянок по території України якраз через наявність наших літаків та ППО. Зараз вони сповідають тактику: "кинув і тікай". Вони бояться залітати на територію України. Це є одним з елементів нашого захисту. Саме тому ми і просимо збільшити кількість систем ППО. 

На початку агресії російська сторона використовувала значну кількість сучасних ракет, таких як "Іскандер" / фото REUTERS

Видання CNN, посилаючись на заяву високопосадовця з Пентагону, поширило новину, що в Росії вже не вистачає високоточних ракет. Підхопивши цю інформацію, деякі експерти почали активно розкручувати тезу про те, що у РФ вже фактично закінчуються ракети. Наскільки об'єктивними є подібні оцінки?

На жаль, ніхто не може чітко сказати, яка кількість новітніх ракет була виготовлена. Це фактично розвідувальна інформація, яка збиралася різними країнами: і американцями, і українською стороною. Ми говоримо про певні зовнішні показники. 

Якщо на початку агресії російська сторона використовувала значну кількість сучасних ракет, таких як "Іскандер", "Калібр", то зараз поступово скочується до використання "Точок – У", які мають низькі показники по влучності. Також РФ використовує авіацію з застарілими ракетами типу "Х – 59", або використовує вже не керовані боєприпаси, які скидаються з авіаційних носіїв. 

Загальна картина показує, що росіяни почали економити сучасні зразки або їх запаси вичерпуються. Також можливо, що Росія відкладає боєприпаси на інші етапи бойових дій.

Але ж росіяни використовували гіперзвукові новітні ракети "Кинджал"?

Був приклад, коли проти наших сховищ з боєприпасами використовувалась так звана гіперзвукова ракета "Кинджал". Це балістичний "Іскандер", прив'язаний до авіаційного носія Міг-31. Поєднання швидкості літака та ракети якраз і забезпечує той гіперзвук на перших ділянках - 6 тисяч метрів за секунду. Це забезпечує дальність ракети до 2 тисяч кілометрів. Це був перший приклад використання такої ракети в бойових умовах. Раніше цю систему росіяни не використовували.

А чому зараз? По-перше, намагались продемонструвати ефект залякування. По-друге, намагались перевірити можливості цього зразка. По-третє, забезпечити певну рекламу цього зразка озброєння. 

Але до нього поки що є лише десять носіїв - Міг-31, один з яких, здається, вже зазнав катастрофи. Інші винищувачі поки що не прилаштовані для цієї ракети. Тож, думаю, використання цього комплексу буде достатньо обмеженим.

Але це означає, що все одно слід створювати в Україні засоби протиракетної оборони, які спроможні протидіяти гіперзвуковим ракетам. Хоча це й надзвичайно складно (побудова протиракетної оборони набагато складніша, ніж побудова протиповітряної).

Якщо вже ви згадали катастрофу Міг-31, Генеральний штаб ЗСУ щодоби оновлює підрахунки з кількості знищеної ворожої техніки. Наскільки значними є ці втрати, на вашу думку?

Якщо рахувати з тієї техніки, що була накопичена перед агресією на кордонах України, на сьогодні ми знищили щонайменше 20% від усієї кількості, скажімо так, арсеналів. Ми знищили за місяць більше, ніж Росія втратила в кількох війнах. Тобто ми за місяць збили більше літаків та іншої техніки, ніж Росія втратила у двох чеченських війнах та у війні в Сирії. По літаках навіть більше, ніж СРСР втратив в Афганістані. 

Проте не лише кількість озброєння визначає потенціал армії, а тактика застосування й спроможність особового складу ефективно використовувати той чи інший зразок. Якщо у вас багато зброї, але немає палива, то дійсно у вас системні проблеми з її використання. 

Анастасія Світлевська

завантаження...
Ми використовуємо cookies
Погоджуюся