Медведєв - друг Медведчука і куратор Януковича?

Саме Медведєву Росія зобов`язана нинішньою філософією політики на українському фронті... У Кремля дуже вузька лава запасних... Не варто сподіватися, що прихід Медведєва пом`якшить позицію Росії...

Дмитрий Медведев. Фото Reuters

Попри дружні запевнення російсько-українського політикуму і послів про незмінність курсів, концепцій, кадрової політики новообраного президента РФ Дмитра Медведєва деякі кадрові призначення й нові кроки все-таки робляться.

До ради директорів найбільшої паливно-енергетичної компанії «Роснефть», яку наразі очолює заступник голови Адміністрації президента Ігор Сечін, уряд номінував колишнього викладача Дмитра Медведєва Юрія Петрова. Аналітики сприйняли нового кандидата, як противагу Сечіну, і сумніваються, що заступникові голови АП знову знайдеться місце в раді компанії після річних зборів акціонерів.

ЗМІ пишуть про очікувану відставку начальника російського Генштабу Юрія Балуєвського. Того самого, який обіцяв «адекватну відповідь» країнам, що розміщують на своїй території об`єкти ПРО. 

Однокурсник Медведєва Микола Винниченко створив  Федеральну службу судових приставів, яка за словами його творця, поєднує функції п`ятьох відомств Франції, і незабаром буде віднесена до силових відомств разом з міліцією і ФСБ.

А сам Медведєв очолив і навіть провів перше засідання Інституту сучасного розвитку, який підносять, як особистий think-tank (аналітичний центр) новообраного президента.

Оскільки пройшов уже місяць з двох відпущених конституцією РФ на передачу влади новому президентові, УНІАН вирішив поцікавитися у російських експертів, хто з колишньої Адміністрації президента залишиться працювати при Медведєві. А також запитати, хто формуватиме зовнішньополітичні концепції Кремля, хто консультуватиме з українських питань, чи буде якийсь окремий помічник, що відає ідеологією.

Сергій Міхєєв, віце-президент Центру політтехнологій:

НЕ ВАРТО СПОДІВАТИСЯ, ЩО ПРИХІД МЕДВЕДЄВА ПОМ`ЯКШИТЬ ПОЗИЦІЮ РОСІЇ

Справді, окремі призначення пройшли. Але спадкоємність курсу видається однозначною. Щодо кадрового складу Адміністрації президента, то я думаю, що ключові фігури, такі як Сергій Собянін (голова АП. – Авт.) і Владислав Сурков (перший заступник голови АП, помічник президента. – Авт.) збережуть свої посади.

Собяніна готували на посаду мера Москви, але, швидше за все це була піар-кампанія. Ще говорили, що він очолить в уряді міністерство нафти і газу, але на сьогодні, швидше за все, і цього не буде. Для нього це виглядатиме, як пониження. А на пониження він іти не хоче.

Сурков створив чітко працюючу машину із забезпечення внутрішньополітичної стабільності, і демонтувати цю машину, а тим більше руйнувати її, нікому не цікаво. Це невигідно, тим більше, що в перехідному періоді Медведєв, як президент, почувається не цілком упевнено. Можливо, за рік-два щось у цьому змінюватиметься, але поки що відчуття таке, що питання вирішуються, щось думається, але, якщо і буде перестановка кадрів, то в майбутньому.

Що стосується Ігоря Сечіна, то він швидше за все піде, і швидше за все піде в уряд, і сечінське місце, ймовірно, віддадуть комусь з медведєвських людей. Але найголовніше: ніяких однозначно медведєвських або путінських людей у Кремлі просто немає. Усі ці люди - вони водночас наскільки медведєвські, настільки і путінські. І ніякого фронтального поділу на прихильників Путіна і Медведєва, поки, принаймні, не відбулося. І Медведєв залишається наступником Путіна. Путін - найпопулярніший, найвпливовіший політик Росії, незважаючи на те, що Медведєв переміг на виборах Президента. І ніхто з серйозних гравців в Кремлі не зважиться грати на стороні Медведєва проти Путіна. “Так і ні” цього зіставлення. Медведєв і Путін - це схоже на розігрування пари "добрий і злий слідчий". В цьому випадку Путін – злий, а Медведєв – добрий, але роблять вони одне й те саме.

Щодо зовнішньополітичних радників. Павловський давно усунутий від ухвалення рішень. Він займає серйозне місце, але сказати, що він формує зовнішньополітичну ідеологію, у тому числі у відносинах з Україною, було б серйозною натяжкою.

Що стосується відносин з Україною, то не варто сподіватися, що прихід Медведєва пом`якшить позицію Росії щодо вступу України в НАТО. Це неможливо. І останні заяви Медведєва це тільки підтверджують. Нам все одно, хто займається в Україні НАТО: помаранчеві, біло-блакитні чи комуністи, - ми будемо проти.

На дрібніших рівнях перестановки будуть. Тому що за Путіним до уряду підуть багато людей. Нинішній апарат уряду для Путіна слабкий. Тому під Путіна формуватиметься сильніший кадровий склад і в міністерствах, і в апараті уряду.

Євген Мінченко, директор Міжнародного інституту політичної експертизи, директор інституту України в РФ:

НАС ЧЕКАЮТЬ КАДРОВІ ХВИЛІ

Коли експерти говорили, що ситуація в Росії та російському керівництві буде стабільною, вони, природно, не припускали, що це буде повна стовідсоткова стабільність кадрового складу. У будь-якого керівника є коло людей, яким він особисто довіряє, яких особисто знає, розуміє їх потенціал і підтягатиме. Серед нових призначенців є прізвища однокурсників або давніх знайомих Медведєва з Петербурга. Але ці зміни почалися не сьогодні. Багато однокашників новообраного президента приходили у владу ще за Путіна. Ті люди, які близькі Дмитрові Анатолійовичу, перебувають при владі вже. Можливо, з`являтимуться нові фігури, і нас чекають кадрові хвилі і впродовж цього року, і потім ще роки за півтора. Якщо ми подивимося на склад еліти під час правління Володимира Путіна, то він серйозно коригувався.

Я відразу можу сказати, що процес узгодження кадрового складу йде дуже закрито. Тому навіть Медведєв і Путін ще до ладу не знають, яким буде новий склад, оскільки триває внутрішній процес узгодження персоналій. Але я думаю, що Ігор Сечін піде в уряд разом з Володимиром Путіним, і йому багато хто готує посаду керівника апарату уряду, поєднаний з віце-прем`єрським рангом. Як зараз у нас Наришкін віце-прем`єр і водночас керівник апарату уряду.

Владислав Сурков, швидше за все, залишиться в Адміністрації Президента. Він, поза сумнівом, проявив себе як ефективний політичний менеджер. Можна по-різному ставитися до його методів, але вони ефективні. Ходять наполегливі чутки, що він або збереже пост заступник голови адміністрації або навіть очолить адміністрацію Президента.

Собянін, на мій погляд, проявив себе як командний гравець, сильний апаратник, який не намагається грати власну партію, у нього - роль доброго виконавця волі президента. З цієї точки зору Собянін як може залишитися на цій посаді, так і перейти на іншу посаду. Скажімо, керівника однієї з великих державних кампаній, очолити крупний регіон.

Помічник президента Ігор Шувалов - «шеф великої вісімки». Він не до кінця розкрив свій потенціал. Щодо його кар`єрного зростання були серйозні прогнози ще на початку 2000-х років. Тому я думаю, що Шувалов може піти на підвищення.

Що ж до політики стосовно України, то я думаю, принципово її напрям мінятися не буде, але буде доволі серйозно змінюватися інструментарій. Я сподіваюся, що вдасться зробити систему ухвалення рішень щодо України, відкритішою і зрозумілішою для українських еліт і українських ЗМІ.

Треба дочекатися інавгурації, щоб зрозуміти, хто очолить зовнішньополітичний напрям, чи збережеться чинний міністр закордонних справ, хто в адміністрації президента опікатиметься цією проблематикою, чи буде заповнена вакансія Секретаря Ради безпеки, де поки працює в.о. Не виключено, що значною мірою функції вироблення політики щодо України перейдуть у тому числі і до Ради безпеки. Думаю, що точно зараз на це питання ніхто не відповість. Політика Росії щодо України, поза сумнівом, має змінюватися. Вона повинна стати різноманітнішою і не замикатися на контактах перших осіб. Формат горілчано-оселедцевої дипломатії, коли зустрілися перші особи і про щось поговорили, визнали, що домовилися, а далі це працює, повинен піти в минуле. Повинні бути постійна взаємодія експертних структур і чітке розуміння того, що відбувається в Україні з нашою і сторони і ваше розуміння того, що відбувається в Росії. Необхідні тісніші контакти еліт і контакти на рівні громадянського суспільства. Якщо політика буде багаторівневою і гнучкою, то багато наших проблем відійдуть.

Станіслав Белковський, політолог:

МЕДВЕДЄВ - ПЛОТЬ ВІД ПЛОТІ ЦІЄЇ СИСТЕМИ

Зміни в політиці нової влади будуть. І вони будуть, в першу чергу, стосуватися риторики влади. Тому що головна місія Медведєва: примирити російських персоналій із Заходом, полегшити їх легалізацію, як в особистому плані, так і з погляду їх капіталів. Це проблема, якої Путину вирішити не вдалося, і яка особливо загострилася в останні два роки, коли дедалі більше чулася яструбина риторика щодо Заходу. Політика не мінятиметься по суті. Тому що Медведєв - плоть від плоті цієї системи. Створена система влади притаманна третьому світові, і її суб`єктом де-факто стала Росія. Щодо відносин з Україною, то я хочу нагадати, що Медведєв багато в чому був їх ідеологом, він був куратором проекту "Янукович" в 2004 році. Він будував особливі відносини з Віктором Медведчуком, і вони дружать з 2003 року. Саме Медведєву Росія зобов`язана нинішньою філософією політики на українському фронті, яка зводиться до того, що Україна цікавить Росію не як політичний або геополітичний контрагент, а розглядається лише як крупний споживач і транзитер російських енергоресурсів. І в цьому сенсі партнером України є не стільки Росія, як така, скільки Газпром. І змін у цій політиці чекати не випадає, хоча риторика буде коригуватися. І значення таких глашатаїв кремлівської точки зору, як Костянтин Затулін і Михайло Леонтьєв стане значно меншим. Їм на зміну прийдуть помірніші коментатори.

Щоб зрозуміти, хто працюватиме по Україні затуліними і марковими, треба взяти склад правління Інституту сучасного розвитку, там зосереджені всі експерти, які тією чи іншою мірою напівофіційно виступатимуть від імені медведєвського Кремля. Ігор Юргенс, Євген Гонтмахер, Микола Сванідзе, Володимир Познер - такі люди гратимуть роль в озвученні ідей нової влади.

Сурков збереже свою посаду, хоча його реальний вплив різко зменшиться. Він зайнятий проектом інтеграції Володимира Путіна в партію «Єдина Росія», і, ймовірно, розраховує, що якщо Путін буде обраний лідером партії на з`їзді у середині квітня, то сам він стане її генеральним секретарем і застовпить спільний політичний фронт. Але «Єдина Росія» підкорятиметься не формальним лідерам, а Кремлю і замикатиметься на новому лідерові.

Ніяких кардинальних перестановок не буде, у Кремля дуже вузька лавка запасних, кремлівські структури не можуть допускати людей ззовні, не перевірених на ниві служіння спільного заробляння грошей, що є місією влади в сучасній Росії. А це означає, що тасуватиметься одна й та сама колода, хоча карти в колоді мімікруватимуть під колір нового президентства. І ті, хто вчора виступав з явно яструбиними заявами, невдовзі стануть на словах лібералами. І на українському напрямі політика іншою не буде, Кремль тут зазнав невдачу, Кремль розчарований колишніми союзниками. Нових союзників не з`явилося, означає все буде як і раніше.

Опитувала Маша Міщенко