Грузинський опозиціонер Хаіндрава: Саакашвілі сподівається тільки на адмінресурс

Влада продала Росії майже все... Грузинська опозиція ще неприйнятніша для Москви, ніж Саакашвілі... З Ющенком Україні пощастило... Інтерв`ю

В інтерв`ю УНІАН колишній державний міністр Грузії, а нині представник неурядової організації "Інститут рівноправ`я" Георгій Хаіндрава розповів про те, що послужило причиною виходу грузинів на акції протесту проти влади і про наступні вибори президента Грузії.

Георгій Хаіндрава – грузинський політик, громадський діяч, режисер-документаліст. У 2004–2006 роках займав посаду державного міністра Грузії з урегулювання конфліктів. Автор ряду документальних фільмів, які одержали нагороди на грузинських і міжнародних кінофестивалях. Член правління правозахисної організації "Інститут рівноправ`я". Здобув популярність після 9 квітня 1989 року, коли зняв на камеру розгін мирної демонстрації тбілісців, які вимагали незалежності Грузії. Активний учасник і один з організаторів опозиційного руху Грузії.

ВЛАДА ПРОДАЛА РОСІЇ МАЙЖЕ ВСЕ

Як Ви оцінюєте рішення Саакашвілі про проведення дострокових виборів Президента 5 січня? Як стратегічний хід, покликаний заспокоїти громадськість і знову виграти кампанію, – адже єдиний опозиційний кандидат не зможе «розкрутитися» за такий короткий період?

Я думаю, що тут дві причини. З одного боку – для Саакашвілі стало абсолютно зрозумілим, що після того жахіття, яке він влаштував 7 листопада, тільки якесь радикальне рішення може змінити ставлення до нього. Хоча я не думаю, що в Грузії і в світі хтось змінить своє ставлення до чинного президента. Політичного майбутнього я у Саакашвілі не бачу. З іншого боку йому потрібно було зробити для Заходу якийсь крок, щоб повністю не втратити підтримку. Президентські вибори були намічені на 5 січня за ситуації, коли запроваджено надзвичайний стан, вся преса закрита, йде оскаженіла пропаганда проти опозиції

Природно, це є стратегічним ходом з боку Саакашвілі та «Національного руху». Влада намагається всіма силами заплямувати опозицію. Щогодини по телевізору показують всілякі вигадки, крутять кліпи, ніби ми маємо стосунок до російських спецслужб.

Що, на вашу думку, стало головною причиною виходу людей на вулиці?

Головною причиною є те беззаконня, яке всі ці роки відбувається в Грузії. Відомо, що проводилася експропріація (приватну власність відбирали), процвітає елітарна корупція, була також гучна справа про вбивство 37 молодих хлопців, яких застрелили просто на вулиці. А останньою краплею стали викриття Іраклія Окруашвілі.

Існує думка, що опозиція на останньому мітингу захищала виключно свої політичні інтереси, а народ вийшов на акцію протесту через низький рівень життя. Чи це так?

Звичайно, низький рівень життя та соціальні проблеми є серйозним чинником. Але головний – це беззаконня і несправедливість. Жоден громадянин в цій країні не міг знайти справедливість, адже немає незалежних судів, панує повне свавілля чиновників. Влада розпродалиапрактично все. Причому 80% стратегічних об`єктів продані Росії та російському капіталові. Хочу сказати, що опозиція тільки політичними гаслами не змогла б вивести 150 тисяч людей на вулиці. Це абсолютно зрозуміло. Просто опозиція вчасно почула замовлення, яке йшло від суспільства. Потім у нас були цілком конституційні вимоги: щоб вибори пройшли в терміни, які передбачені в Конституції, найближчої весни, щоб був прийнятий ліберальний закон про вибори і паритет при формуванні виборчих комісій. І звичайно, була вимога – Грузія без президента. Це означає, що переважна більшість населення вважає, що в Грузії інститут президента не повинен існувати, а Грузія має стати парламентською республікою. Ми об`їздили  всі регіони нашої країни.

НА ВИБОРАХ СААКАШВІЛІ МОЖЕ ВРЯТУВАТИ ТІЛЬКИ УРЯДОВИЙ РЕСУРС

Які ваші прогнози щодо чесності проведення дострокових президентських виборів у Грузії?

Єдина надія Саакашвілі – урядовий ресурс. Це армія, поліція, державний сектор... У таких країнах, як Грузія, де немає демократичних традицій, сила і можливості завжди в руках правлячої команди.

У нього є певний запас голосів. Хоча, думаю, президент погано розуміється на ментальності своїх співгромадян.

Є інформація, що двоє демонстрантів померли в лікарні. Ми поки що перевіряємо ці дані. Але якщо це так, то ніхто і ніколи не пробачить Саакашвілі те, що він зробив 7 листопада. Це була військова операція, і війська були застосовані проти демонстрантів. Використовувалися три різні види газів. Коли розганяли мирну демонстрацію на проспекті Руставелі, то ще міг бути якийсь привід, мовляв, звільняли урядові будівлі. Але ж другий розгін стався в старому місті, де не перекривався рухи. Це не центральна частина столиці, урядових установ там немає. Але нас практично взяли в кільце армійські підрозділи і поліція. Незрозуміло, чого вони хотіли.

Припустімо, на дострокових президентських виборах 5 січня знову переможе Саакашвілі. Чи стане це приводом для нових акцій протесту? 

Це буде найбільша трагедія, яка може статися з Грузією. Я такого варіанту не бачу. Але якщо це станеться, то ми перетворимося на країну, подібну до Лівії.

ГРУЗИНСЬКА ОПОЗИЦІЯ ЩЕ НЕПРИЙНЯТНІША ДЛЯ МОСКВИ, НІЖ СААКАШВІЛІ

Грузинська влада подає останні події в Тбілісі як спецоперацію Москви. Яка в цьому частка правди?

Те, що сталося в Тбілісі, абсолютно не пов`язане з Росією. Москва тут ні до чого. Для Кремля грузинська опозиція ще неприйнятніша, ніж Саакашвілі. Оскільки непередбачуваний Президент, що втратив довіру власного народу і спирається тільки на силу, набагато вигідніший Москві, ніж демократичні сили, які можуть в результаті виборів прийти до влади.

Якщо ви помітили, то в останні дні різко змінився тон у російській пресі. Вона однозначно почала підтримувати Саакашвілі. У Москві просто зрозуміли, що реально стоїть питання про заміну Саакашвілі. Для них сьогоднішній президент Грузії набагато вигідніша постать, ніж коаліційний уряд і перемога опозиції.

Як позначаться, на вашу думку, останні події в Грузії на її євроатлантических перспективах?

Дуже погано позначаться. Думаю, від цієї можливості ми серйозно віддалилися. Розгін демонстрацій з такою жорстокістю, закриття вільної преси і запровадження надзвичайного положення не може не позначитися на іміджі країни. Але, з іншого боку, якщо ми знайдемо в собі сили провести вільні і цивілізовані вибори, все може виправитися.

ПОВЕРНЕННЯ АБХАЗІЇ І ПІВДЕННОЇ ОСЕТІЇ – ПРІОРИТЕТ ДЛЯ БУДЬ-ЯКОГО ГРУЗИНСЬКОГО ПОЛІТИКА

Чи може протистояння владі та опозиції відсунути на другий план питання про врегулювання конфліктів на території Грузії?

Повернення Абхазії і Цхінвальського регіону – це пріоритет для грузинської політики. Хто б не прийшов до влади. Інших думок бути не може. Ще раз повторюю: коли на чолі країни стоїть така людина, як Саакашвілі, ці питання набагато важче вирішуються, тому що довіри до нього немає ніде. Ні всередині країни, ні поза державою. Єдиний можливий шлях для відновлення цілісності – довіра Сухумі й Цхінвалі до людей, які стоять при владі в Тбілісі.

Хто з політиків, які прийшли до влади на хвилі Революції Троянд, залишається досі в команді Саакашвілі? Адже багато колишніх соратників Президента перейшли на інший бік барикад...

З активних виконавців не залишилося практично нікого. Саакашвілі свого часу заявив, що він стоїть на чолі потягу, в якому сидять пасажири. Так, пасажири в його команді є. Наприклад, спікер парламенту Ніно Бурджанадзе – серйозна фігура. Але наскільки вона в його команді, не знаю. Вона завжди свою власну гру грає.

З ЮЩЕНКОМ УКРАЇНІ ПОЩАСТИЛО: ВІН ЗРОБИВ ТЕ, ЧОГО НЕ ЗМІГ ЗРОБИТИ СААКАШВІЛІ

Адже ви теж одержали міністерську посаду після приходу Саакашвілі...

Я ніколи не був в команді президента. Я старший за нього на 17 років. Він ще під стіл ходив, коли я виборював незалежність Грузії. 2003 року я був серед тих людей, які виступали проти Шеварднадзе. В уряд мене запрошував Зураб Жванія, а не Саакашвілі. Тому я ніколи не був в його команді.

Хотів би сказати, що вам пощастило з людиною, яка стоїть на чолі країни. Віктор Ющенко – це людина, для якої демократія і майбутнє країни – це одне поняття. На жаль, для Саакашвілі особисті амбіції набагато більше означають, ніж майбутнє його країни. Ющенко зміг зробити те, чого не зміг зробити Саакашвілі.

Для Вас кінематограф завжди був одним з життєвих пріоритетів. Чи означає Ваша активна участь в останніх акціях протесту опозиції, що Ви можете кинути творчість заради політики? Здається, після свого звільнення з посади міністра ви збиралися відновити зйомки документальних картин...

Я не збираюся повертатися в активну політику. Звідтоді я встиг зробити одну документальну картину – про Зураба Жванію. Я займаюся кіно, але саме останні події в Грузії загальмували кілька проектів.

Розмовляв Роман Цимбалюк