Видання зауважило, що дрони з'явилися над країною НАТО одразу після того, як прем'єр-міністерка оголосила про намір купити високоточну зброю.
Невідомі безпілотники над військовими та цивільними об'єктами Данії, ймовірно, є наслідком її рішення закупити далекобійну зброю, а також її непохитної підтримки України. Про це пише The Wall Street Journal.
Видання нагадало, що Данія входить до числа найрішучіших прихильників України: вона віддала Києву всю свою артилерію, збільшила військові витрати та постійно закликає союзників рішучіше об'єднуватися проти Москви.
Минулого тижня повітряний простір країни порушили дрони, через що тимчасово були закриті кілька аеропортів, зокрема і в Копенгагені. Також безпілотники були помічені над великою авіабазою в Скридструпі, де розміщена більшість данських винищувачів F-16 та F-35. Данська влада заявила, що вони були запущені професійними операторами.
WSJ звернуло увагу, що влада Данії публічно не звинувачувала Росію у повітряному вторгненні, але чітко заявила, що Москва становить загрозу для її національної безпеки.
У зв'язку з цим прем'єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен оголосила про намір придбати для своєї країни далекобійну високоточну керовану зброю, здатну вражати в тилу ворога.
Посол Росії в Данії Володимир Барбін назвав це рішення "чистим божевіллям" і сказав, що воно рівнозначне загрозі для цілей у Росії.
"Ніхто ніде у світі ніколи не розглядав можливість публічної погрози ядерній державі. Відтепер нам доведеться виходити з того, що Данія не лише розглядає можливість прямого військового протистояння з Росією, але й готується до такого сценарію", - цитує його видання.
На думку старшого наукового співробітника Данського інституту міжнародних досліджень Міккеля Рунге Олесена, хоч Данія не звинувачувала Росію в запусках безпілотників, проте зв'язок між анонсуванням закупівлі зброї і вторгненням БпЛА є очевидним.
"Але якщо трохи відсторонитися, то це частина масштабніших спроб Росії знайти слабкі місця в обороні НАТО, як перевіряючи, що можуть пробити дрони, так і, що, мабуть, важливіше, на політичному рівні", — сказав Олесен.
Видання наголосило, що, на думку європейських чиновників, Росія хоче змусити їх зменшити підтримку України, підвищуючи ризик конфронтації за допомогою більш відвертих погроз.
Так, прем'єр-міністерка Італії Джорджія Мелоні заявила журналістам у Копенгагені, що Росія посилила свої провокації, "щоб запобігти надсиланню європейськими країнами додаткових систем протиповітряної оборони до України", а також тому, що її літній наступ зазнав невдачі.
Тим часом, зазначається, уряд Данії сподівається, що данці продовжуватимуть вірити, що непохитна підтримка України - це для їхнього ж блага.
"Підтримка України зробила Данію ціллю гібридної війни. Це не обов'язково знизило рівень безпеки Данії. Наша безпека також залежить від нашої міжнародної позиції та від того, наскільки ми можемо вплинути на завершення війни в Україні", - зазначив Олесен.
Як повідомляв раніше УНІАН, ввечері 22 вересня у Данії через дрони було паралізовано найбільший аеропорт. У відповідному районі Копенгагена було помічено 2-3 великих дрони.
Прем'єр-міністерка країни Метте Фредеріксен повідомила про "серйозну атаку" і заявила, що не може виключити причетність до цієї провокації Росії. За її словами, країна зазнала "найсерйознішої на сьогоднішній день атаки на критично важливу інфраструктуру".
Уже 25 вересня у Данії біля кількох аеропортів знову було помічено невідомі дрони. Цього разу було паралізовано роботу летовища в місті Ольборг. Зазначалося, що датські збройні сили використовують цей аеропорт як військову базу. БПЛА помітили також в Есб'єрзі, Сондерборзі та Скридструпі. Останній є базою для датських винищувачів F-16 і F-35.