Нова стратегія передбачає створення мережі, яка буде керуватися штучним інтелектом.
Вздовж східного флангу НАТО військовий альянс більше не покладається лише на танки, винищувачі та війська. Він створює розгалужену мережу цифрового бойового простору, який складається з тисяч датчиків, дронів, супутників та систем штучного інтелекту. Як пише Business Insider, метою цього є якомога раніше виявити атаку на країни-союзники та зупинити нападника, перш ніж він зможе проникнути глибше на територію Альянсу.
Така концепція називається "Ініціатива стримування на східному фланзі" (EFDI). У документах чітко визначено одного потенційного супротивника - Росію.
"Ініціатива покликана не лише нівелювати перевагу Росії в чисельності та динаміці - велику кількість військ і швидке просування - а й відвернути Москву від самого задуму нападу. НАТО називає цей принцип "стримуванням шляхом унеможливлення". Очікується, що вона базуватиметься на системах від Palantir та інших провідних західних оборонних підрядників", - пояснюють у матеріалі.
Нова стратегія передбачає створення мережі, яка буде керуватися штучним інтелектом, для виявлення та ураження цілей - подібно до потужної мережі, яку РФ розбудувала під час війни проти України. Проте це лише початок набагато масштабніших змін, у межах яких безпілотні системи, такі як ударні дрони та дистанційно керовані кулеметні турелі, стануть першою лінією оборони НАТО.
Відомо, що протягом десятиліть НАТО спиралося на принцип "стримування шляхом покарання". Ідея полягала в тому, що якщо РФ атакує територію альянсу, танки, артилерія, винищувачі та сухопутні війська відібʼють напад, а згодом відвоюють втрачені території.
"Ці звичайні військові сили залишатимуться основою оборони НАТО. Танки "Леопард 2", танки M1 "Абрамс", ракетні установки HIMARS, артилерія та винищувачі F-35 й надалі відіграватимуть важливу роль", - запевнили у публікації.
Проте новим є додатковий рівень оборони, метою якого є виявлення, затримання та вступ в бій із супротивником до того, як звичайні сухопутні сили НАТО вступлять з ним у контакт, завдяки чому ці сили збережуть свою бойову потужність та будуть залучені лише у вирішальний момент.
"EFDI не замінює танки, артилерію, винищувачі чи солдатів. Вона призначена для того, щоб допомогти зберегти їхню бойову потужність та надати командирам більше часу й переваги у прийнятті рішень", - висловився майор Метт Блубо, речник Збройних сил США в Європі та Африці.
Також у документах НАТО часто згадується поняття "Kill Web". Такий термін описує тісно повʼязану цифрову мережу. Якщо один вузол виходить з ладу, то інші негайно перебирають на себе його функції.
"До цих вузлів належать супутники на орбіті, розвідувальні дрони, радіолокаційні системи, наземні датчики, камери та засоби електронного спостереження. Разом вони безперервно збирають інформацію про активність уздовж східного флангу НАТО", - пояснює Business Insider.
У публікації додали, що війна в Україні стала основою для формування нової концепції. НАТО враховує досвід, який був отриманий українськими бійцями на полі бою.
"Зокрема, тисячі недорогих дронів, робототехнічних систем та датчиків покликані доповнити традиційну зброю та нівелювати переваги Росії в чисельності та динаміці - її здатність задіяти велику кількість військ і швидко просуватися вперед", - підсумували у матеріалі.
Раніше Reuters писав, що генеральний секретар НАТО Марк Рютте звернувся до Путіна з посланням. За його словами, розбіжності між президентом США Дональдом Трампом та іншими лідерами НАТО продемонстрували демократичну силу альянсу і мають стати уроком для Путіна.
"Зараз він (Путін) спостерігає, як союзники іноді трохи розходяться в думках, трохи сваряться, а потім об’єднуються й знову згуртовуються", - наголосив він.
Також в НАТО схвалили підсумкову декларацію саміту. Таким чином на цей і наступний рік члени альянсу зобов’язуються надати Україні значне фінансування на допомогу у галузі безпеки.
"На 2026-й рік союзники зобов’язуються виділити Україні 70 мільярдів євро на військове обладнання, допомогу та навчання, а також підтверджують свої суверенні зобов’язання підтримувати щонайменше еквівалентний рівень у 2027-му році", - йдеться у декларації.