Історія про те, як агенти ФСБ отруїли Навального, була заснована на даних з мобільних телефонів, які легко можна купити.
На початку 2019 року журналіст Андрій Захаров зміг купити дані про свій мобільний телефон і банківські рахунки. Він розслідував ринок крадених особистих даних, який процвітає в Росії. Будь-хто може анонімно зв'язатися з працівниками телекомунікаційних компаній або правоохоронних органів, щоб отримати дуже чутливу інформацію з їхніх систем про кого завгодно.
Минуло півтора роки. Автори розслідування Bellingcat використали ці ж інструменти і аналітику, щоб викрити таємну команду ФСБ, яка отримала наказ вбити опозиціонера Олексія Навального отрутою "Новачок". Про це пише The Guardian. Нові розслідування про російські спецслужби показали, що хоч торгівля даними - це благо для шахраїв і приватних детективів, вона також велика проблема для Кремля у сфері національної безпеки.
Читайте такожПутін про отруєння Навального: "якби хотіли, довели б до кінця"
Уряд Росії може все ж вчинити по-іншому. В вівторок Держдума схвалила певні поправки, які повинні захистити агентів ФСБ й офіцерів військової розвідки. А саме їхню діяльність Bellingcat особливо ефективно викриває. Прем'єр-міністр Михайло Мішустін сказав державним телекомунікаційним компаніям: "Ви працюєте з особистими даними. І це дуже важливо. Звісно, важливо, щоб дані були захищеними".
У відповідь засновник Bellingcat Еліот Хіггінс написав у Twitter, що російські чиновники пізно спохватились. Напевне, найкращим сингалом про те, що принизливі розслідування організації дратують Кремль, стало рішення не виступати з жодною офіційною публічною реакцією.
Витік і часто купівля даних змінили журналістські розслідування про Росію. Вони дозволили викривати таємні деталі про чиновників і заможних бізнесменів з оточення Володимира Путіна, а також операції спецслужб. Ширина й глибина даних на продаж дуже різноманітна. Це можуть бути дані геолокації й записи про дзвінки з мобільного телефону, записи про перельоти, автомобільні номери, кримінальні й медичні записи тощо. Захаров каже, що бачив базу даних, в якій був поліцейський список клієнтів повій у Москві починаючи з середини 2000-х років. Також там були дані про пацієнтів швидкої допомоги за 2011 рік і про наркоманів з московського Алтуф'єва.
Відкрите отримання витоку даних стало поширеною, хоч і сумнівною тактикою для розслідувань. Мало хто з журналістів визнає, що він робив щось таке.
"Ця історія наробила багато шуму, але почалося все дуже просто. Я купив базу даних Московської області в підземному переході біля Павелецького залізничного вокзалу. Я прийшов додому і з цікавості набрав ім'я директора ФСБ Олександра Бортникова", - пише в своїй новій книзі колишній кримінальний репортер Сергій Канєв.
Читайте такожУ Конгресі США рекомендували ввести санкції проти РФ за отруєння Навального
"Пам'ятаю, в метро Санкт-Петербургу були люди, які ходили з вагона у вагон і пропонували на продаж дані", - каже Захаров.
Але, за його словами, тепер можна замовити найновішу інформацію про конкретних людей. Це стало можливим завдяки базам даних правоохоронних органів й мобільних операторів, працівники яких можуть продати інформацію з них через брокерів онлайн і ботів у Telegram, які беруть оплату через електронні гаманці.
У Bellingcat нещодавно розповіли, що змогли купити купу даних про агента ГРУ Анатолія Чепіногу всього за 10 євро.
Читайте такожDer Spiegel: Подробиці отруєння Навального загострюють питання про хімічну зброю Росії