"Українське питання не було критичним на польських виборах. Це були вибори про майбутнє Польщі", - дипломат Павло Клімкін

Дипломат, колишній міністр закордонних справ України Павло Клімкін в інтерв'ю УНІАН розповів про несподіванки на виборах до Сейму в Польщі та як результати цих виборів вплинуть на подальшу співпрацю наших країн.

Три опозиційні партії у Польщі сумарно перемогли "Право і справедливість", яка вісім років перебувала при владі. Цього року PiS теж здобула найбільше голосів на виборах, але менше, ніж опозиціонери сукупно. Згідно з результатами опрацювання 100% протоколів з виборчих дільниць, Державна виборча комісія Польщі оголосила остаточні результати:

"Право і справедливість" – 35,38% голосів виборців (194 мандати);

"Громадянська коаліція" – 30,7% (157 мандатів);

"Третій шлях" – 14,4% (65 мандатів);

"Лівиця" – 8,61% (26 мандатів);

"Конфедерація" – 7,16% (18 мандатів).

Про те, що означають такі результати виборів до польського Сейму для України, УНІАН розпитав екс-міністра закордонних справ України Павла Клімкіна.

Пане Павле, чи є результат виборів до Сейму Польщі, голосування на яких відбулося 15 жовтня, якоюсь несподіванкою?   

Для мене несподіванкою є явка на виборах у сусідів. Вона допомогла опозиції перемогти. Це справді найбільша явка - понад 74%, якщо я не помиляюся, років за тридцять.

На вибори пішли, зокрема,  жителі міст, молодь. Цього вже багато років не відбувалося. І це значною мірою обумовило результат виборів.

Мої знайомі у Вроцлаві, Гданську розповідають, що багато їх друзів, які раніше "з’їжджали", тобто не йшли голосувати, на цих виборах ходили на виборчі дільниці. Люди розуміли, що це їх особиста історія, що від цього залежить, якою буде Польща, що вони не хочуть жити так, як при керівництву чинної владної партії. Значна частина поляків, особливо, у великих містах, молодь, хоче йти далі.

Яка може бути коаліція за результатами виборів?

Очікується, що коаліція буде одночасно і польською, і європейською. Для змін в середині Європейського Союзу, для формування нового бюджету ЄС і для двосторонніх відносин я вважаю, що це буде непогана історія.

Більшість експертів говорять про об’єднання трьох учасників перегонів. Це опозиційна "Громадянська платформа", "Третій шлях" та "Лівиця".

Одним з варіантів називають об’єднання в коаліцію "ПіС" з "Конфедерацією", але в них не вистачатиме голосів. Тому найімовірніша коаліція трьох партій, які ви назвали.

Так, коаліція з трьох партій ніколи не є простою, вона завжди вимагає компромісів, вимагає балансу. Але Дональд Туск, колишній прем’єр-міністр Польщі та президент Європейської ради, дуже досвідчений політик, і я думаю, що він з цією задачею впорається.

Тобто, шанс на коаліцію у них дуже добрий, і якщо вони його не реалізують, то це буде їх особиста провина.

А можуть не домовитися?

На сьогодні на 90% зрозуміло, що буде коаліція трьох. І все ж 10% залишається на якість сюрпризи і непередбачувані історії.

Багато українців зітхнули з полегшенням, що політична сила "Конфедерація", яку називають антиукраїнською,  набрала менше голосів, ніж їй прогнозували.

"Конфедерацію" більшість поляків не бачить як антиукраїнську силу. Вони бачать її як антиемігрантську. Але деяких поляків ця політична сила лякає своєю непередбачуваністю.

Там достатньо молоді  політики і, наскільки я розумію, вони не особливо хочуть входити до будь-якої коаліції. Вони прогнозують своє подальше підняття по сходинках на наступних виборах. Їх тактика полягає в тому, щоб зараз ще жорсткіше поляризувати суспільство, показувати, що вони круті, їм потрібно вийти з тіні "ПіС". Тому їм потрібно зараз не в коаліцію з нинішньою владною партією, а навпаки: показати, що майбутнє для поляків - це вони.  І не виключено, що ми з ними ще будемо мати справу в майбутньому політичному житті Польщі.

А наскільки взагалі українське питання було на порядку денному на виборах до Сейму Польщі?

Воно було не критичним. Це були, скоріше, вибори про майбутнє Польщі. І більшість проголосували за те, що Польща має бути відкрита світові, має бути дуже важливою частиною Європи і не  має безпосередньо базуватися тільки на спадщині Качинського (йдеться про засновника партії Леха Качинського – президента Польщі, який загинув у авіакатастрофі біля Смоленська у 2010 році, сьогодні  лідером цієї партії є його брат близнюк Ярослав Качинський, – УНІАН). 

Якщо "ПіС" не буде при владі після цих виборів, то у них почнеться процес "перезавантаження" під наступні вибори. Будуть непрості процеси внутрішньої боротьби за владу. Але я б "ПіС" не списував з політичної арени, бо в деяких регіонах Польщі 70% виборців стабільно за них голосують.

Люди, які зараз видихнули – хтось в Києві, хтось в Берліні, хтось у Вашингтоні – видихнули кожен по-своєму, але я вважаю, що ще нічого не закінчилося. Польська політика поляризована. І, знову ж таки, будь-яка коаліція з трьох партій непроста.

Проте, якщо все складеться, то голова партії "Громадянська позиція" Дональд Туск може стати прем’єр-міністром Польщі?

Якщо захоче, то зможе. Посада прем’єра - це предмет коаліційних переговорів, але я не думаю, що "Лівиця" чи центристи будуть проти. Питання в тому, чи не захоче він просто відсторонитися. Значна частина суспільства очікує, що він очолить уряд, а в політиці такі очікування важливі, тобто, це його особиста відповідальність.

Для України уряд Туска - це позитивна історія? Чи знизить це градус напруги між нашими країнами, який спостерігаємо останні місяці? Зокрема, проблемне питання щодо експорту зерна?

Нам зараз треба думати ширше, ніж просто про питання по зерну, бо воно стане частиною передвступного процесу в ЄС. І в сенсі взаємодії з німцями, французами, Брюсселем, Туск для нас, на нинішньому етапі, однозначно буде краще.

Але в політиці ніколи не кажи ніколи. Тому говорити зараз про довгу перспективу неможливо. Що ж до найближчої перспективи, я бачу прихід уряду Туска як однозначно позитивну історію.

Наскільки можливе протистояння між президентом Польщі Анджеєм Дудою і опозицією, якщо вона створить коаліцію і уряд, зокрема, через ветування окремих ініціатив?

Це може бути. Але це не буде нам критично заважати. Я не бачу Дуду в ролі президента,  який блокуватиме волю польських виборців, бо тоді він себе цим заплямує. Я не бачу Дуду, як одного з ключових кандидатів на спадщину Качинського. У партії є свої сильні політики, зокрема, Матеуш Моравецький чи Пшемислав Блащик.

Чи варто чекати, що відтепер заяви, які звучали під час передвиборчої кампанії, зокрема образливі щодо України (про припинення допомоги), нарешті припиняться? Це були емоції, потрібні для мобілізації певної частини електорату?

Я б взагалі не займався інтерпретацією передвиборчих заяв. Польська кампанія була дуже поляризована, і вони часто висмикували з контексту фрази, а потім починали їх коментувати. Це взагалі невдячна історія.

З допомогою для України все буде нормально. Українська влада має керуватися у відносинах з Польщею трьома принципами: щирість, прагматичність, орієнтованість на ЄС.

Надя Пришляк

Надя Пришляк

УНІАН в Google News