Потреба змін: як реформувати Конституційний суд

Реформу правосуддя суспільство переважно асоціює із судами загальної юрисдикції. Однак Конституційний суд України, роль та вплив якого на державну політику величезні, також потребує змін.

Про необхідність реформування судової гілки влади політики останнім часом заговорили з новою силою. У неділю, 10 квітня, прем’єр Арсеній Яценюк, заявляючи про свою відставку з посади голови уряду, також зазначив, що, відтепер, серед інших питань, ширших від повноважень прем’єра, бачить і судову реформу. Наступного дня, 11 квітня, про ту ж саму судову реформу заговорив і представник президента у парламенті Степан Кубів, який зазначив, що голова держави наполягає на прискореному затвердженні судової реформи відразу, як Верховна Рада сформує нову коаліцію і надасть на затвердження кандидатуру нового очільника Кабміну.

Втім, у контексті судової реформи, мало хто з можновладців згадує про Конституційний суд України (КСУ). Саме він покликаний виконувати надвисоке завдання – забезпечувати верховенство Конституції в Україні, проте, як засвідчують його рішення останніх років, не дуже добре із цим справляється і саме тому потребує докорінних змін. Яких саме? Спробуємо розібратися.

Робота по-старому

За даними соцопитування, проведеного у грудні 2015 року Фондом «Демократичні ініціативи», КСУ цілком довіряють лише 1% громадян України. 38,1% українців зовсім не довіряють, 30,3 – переважно не довіряють. Що не дивно з огляду на те, що, приміром, 30 вересня 2010 року цей суд прийняв рішення, яким було визнано неконституційним закон «Про внесення змін до Конституції України» від 8 грудня 2004 року на підставі порушення встановленої процедури його розгляду та ухвалення. Завдяки цьому влада, де-факто, відновила дію конституційних положень у редакції від 28 червня 1996 року. І це стало одним із ключових інструментів узурпації влади президентом Віктором Януковичем.

КСУ цілком довіряють лише 1% громадян України / УНІАН

Іще одне цікаве рішення Конституційного суду – від 18 березня 2016 року щодо офіційного тлумачення положення «на наступній черговій сесії ВРУ», яке міститься в статті 155 Конституції. Його, до речі, приймали ті ж самі судді, які 30 вересня 2010 року змінювали на догоду тодішньої влади редакцію Конституції України. Відкрите у зв’язку із цим кримінальне провадження, так і не було завершено.

Нагадаємо, що у 2015 році Генеральною прокуратурою було встановлено, що 30 вересня 2010 року судді Конституційного Суду з мотивів кар’єризму, хибно розуміючи інтереси служби, порушуючи вимоги Конституції та законів України, діючи всупереч закону «Про Конституційний Суд України», умисно постановили завідомо неправосудне рішення. За інформацією ГПУ, такими діями судді КСУ спричинили тяжкі наслідки, а саме зміну Конституції України у неконституційний спосіб, тобто, повернення до Конституції України в редакції 1996 року шляхом привласнення повноважень Верховної Ради. Шестеро з цих суддів досі залишаються на своїх посадах і продовжують працювати по-старому за нового Президента України Петра Порошенка. Яскравим тому підтвердженням є «свіже» рішення КСУ.

Це стало можливим через безкарність, упевнена народний депутат, віце-спікер парламенту Оксана Сироїд. «Ми звертаємося до ГПУ з вимогою надати відповідь, стосовно кого з суддів КСУ відкриті кримінальні провадження. Щоб знати та не замовчувати цю ситуацію», - зазначає вона і додає, що наразі треба думати про те, як переглянути останнє рішення КСУ.

КСУ розпочав розгляд подання щодо конституційності Закону «Про очищення влади» / УНІАН

Такої ж думки дотримуються активісти ГО «Громадський люстраційний комітет», які також вимагають від правоохоронних органів перевірити факти порушень суддями КСУ законів та скласти протоколи про адміністративні правопорушення. Справа у тому, що КСУ розпочав розгляд подання щодо конституційності Закону «Про очищення влади». А, зважаючи на те, що цей закон визначає правові та організаційні засади проведення очищення влади, зокрема, від осіб, які своїми рішеннями, діями чи бездіяльністю здійснювали заходи, спрямовані на узурпацію влади колишнім президентом Віктором Януковичем, у третини чинного складу КСУ наявний конфлікт інтересів, зазначають активісти. Тому, на їхнє переконання, ці судді не можуть брати участь у розгляді справи і повинні взяти відвід.

«Конституційний Суд, в якому третина - досі ті самі люди, які допомогли Януковичу узурпувати владу, становить загрозу не тільки люстраційному закону, але й потенційно усім постмайданівським здобуткам, в тому числі електронному декларуванню і Національному антикорупційному бюро. І єдина причина, через яку ці судді досі не покарані, - це бажання нинішнього керівництва держави на чолі з президентом Порошенком зберегти стару систему», - вважає голова ради ГО «Громадський люстраційний комітет» Олександра Дрік.

Проблема – у доборі кадрів

Разом з тим, окрім усунення наслідків роботи цього складу КСУ, слід  почати його реформувати. На черзі - прийняття законопроекту «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» від 25.11.2015 року № 3524. Але чи зможуть такі конституційні зміни забезпечити незалежність КСУ? Сподівання експертів не надто оптимістичні.

Один з авторів Конституції України Володимир Шаповал не вважає дієвим запропонований вказаним законопроектом механізм обрання суддів КСУ парламентом, президентом та з’їздом суддів України. Адже відношення між цими інституціями влади не змінилося, як і ставлення до них суспільства. «А нинішній набір кадрів до КСУ є преференцією особистісного характеру з боку президента. Тому й ми маємо такий результат їхньої роботи», - упевнений він.

Конституційний суд

У свою чергу, голова правління Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко зазначає, що для виправлення ситуації найперше слід напрацювати дієвий механізм добору кадрів до Конституційного суду. На його думку, це має робити спеціальна комісія, до якої входять судді КСУ у відставці, які мають бездоганну професійну репутацію. Первинний склад такої комісії повинен формувати президент України упродовж 30 днів з дня набрання чинності вищевказаним законом. А після цього новообрані судді мають визначатися з обранням голови суду. «Така формула дозволить вирішити кадрову проблему КСУ, - вважає Ігор Коліушко. – Адже діючий процес формування його складу, за яким добір конституційних суддів здійснюють парламент і президент, не виправдав себе».

«Практика та діяльність КСУ засвідчує, що його суддям, більшість з яких – вихідці з судів загальної юрисдикції, методологічно важко працювати у КСУ. Вони продовжують за звичкою застосовувати на свій розсуд закони та оглядки на владу. Цю пропозицію експерти Центру політико-правових реформ подавали до Конституційної комісії із напрацювання проекту змін до Конституції (в частині правосуддя), але згодом вона чомусь випала з його тексту. Ніхто не почув від членів Конституційної комісії, чому цю пропозицію не врахували», - розповів експерт.

Разом з тим, депутат декількох скликань, президент Інституту виборчого права Юрій Ключковський переконаний, що запропонований механізм також може бути ризикованим, бо може призвести до створення замкненої корпорації та швидкої деградації цілої системи. Підтримує даку думку іще один з авторів Конституції України, юрист з багатолітнім стажем роботи в Європейському суді з прав людини (ЄСПЛ) Володимир Буткевич. «Якщо ми продовжимо йти шляхом формування складу КСУ президентом, суддями та парламентом, то нічого не зміниться. Адже ніхто з трьох гілок влади не хоче відійти від звичної практики мати своїх людей у КСУ, яким можна, у разі чого, зателефонувати чи надіслати до них своїх помічників», - зазначає він.

Конституційний суд / Фото УНІАН

Тому експерт, наприклад, наполягає на відміні норми, яка позбавляє права суддів обиратися після певного терміну роботи у КСУ. Адже, вийшовши у відставку в 49 років, конституційний суддя шукатиме місце для працевлаштування. Тому більшість з них, аби забезпечити своє майбутнє, може почати служити певним політичним силам та посадовцям ще за своєї каденції у КСУ.

На думку ж обраного 2014 року парламентом судді КСУ Ігоря Сліденка, який до того займався науковою діяльністю, проблеми з роботою конституційних суддів з’явилися тоді, коли їхню більшість утворили професійні судді з судів загальної юрисдикції. Завдяки їм КСУ перетворився на політико-правових орган. Тому, аби викорінити таку практику, він пропонує під час добору конституційних суддів запровадити квоту науковців з публічного конституційного права. Щоправда, і науковці не завжди бувають із бездоганною професійною репутацією. Як зазначає Володимир Буткевич, багато хто з прибічників минулої влади, що зараз за кордоном і перебуває в розшуку в Україні, – є докторами наук та професорами…

Попри це, експерти упевнені, що не варто боятися реформувати КСУ, оскільки той же ЄСПЛ, який існує понад 50 років, постійно проходив через такі зміни. Адже його судді розуміють, що головне – вдосконалювати свою роботу. Такий досвід слід перейняти і КСУ.

Леся Шутко

УНІАН в Google News