фото wartime.org.ua

Експерт: проблема не в керівникові Міноборони, а в розподілі функцій між силовими відомствами

Заступник начальника генерального штабу ЗС (2006-2010 років) Ігор Романенко розповів про сучасні проблеми у системі управління силовими структурами України. На його думку, зараз у державі існують серйозні проблеми у розподілі функцій між основними структурами силових органів, що спричинено переходом до нової системи управління.

фото wartime.org.ua

"Зараз у нас в державі англо-саксонська система управління силовими структурами. Це відрізняється від радянських часів та Росії. Тобто, генеральний штаб, як орган управління, який відповідає у нас за застосування зброї, не входить до складу міністерства оборони. Зараз у державі є два головнокомандувачі. Один - Верховний - це Президент. Інший - це Головнокомандувач Збройних Сил України - Начальник Генерального штабу. Функція міністра оборони - воєнно-політична. Так було зроблено в державах Заходу, тому що вони прагнули демократичних підходів щодо керівництва збройними силами. Є законодавство щодо цивільного контролю і, відповідно, функції міністерства оборони полягають у воєнно-політичному, воєнно-фінансовому забезпеченні", - сказав експерт.

На думку Ігора Романенка, міністр оборони має керувати саме цими воєнно-політичними процесами забезпечення, але зараз, у перехідному періоді, керівництво якраз навчається виконувати ці функції.

Експерт вважає, що швидка зміна керівництва є помилковим підходом, але саме це відбувається в Україні зараз.

Ігор Романенко сказав, що функції, які спочатку виконував Гелетей - це очолення і керування збройними силами.

"Справа, яка в Києві повинна була відбуватися щодо забезпечення, взагалі виконувалась іншими людьми,не очолювалась ним, як міністром, на жаль. Цей розподіл не відбувається і досі", - сказав фахівець.

На думку Ігора Романенко, основні проблеми, які потрібно зараз вирішувати - це система управління силовими структурами, та армійська дисципліна.

"Дві останні операції - це операція по взяттю під контроль кордону та взяттю під контроль столиці так званих республік, найбільш важливі об’єкти - виконані не були через окремі причини. Зовнішні - застосування Росією регулярних збройних сил. Внутрішні - координація та дисципліна. Координація - це третій рівень після управління. У військовій справі, якщо між силовими структурами відбувається координація, і ставиться завдання - посилити її, то теоретично і практика ведення війн ще раз підтверджує, що таким чином виграти війну неможливо принципово, оскільки є управління, потім - взаємодія, і тільки потім координація, а ми говоримо в час війни про координацію між силовими структурами. Ми маємо пройти цей шлях. Це одна із помилок, яка призвела і до подій в іловайську", - сказав експерт.

Тому, на думку фахівця, зараз функція міністра оборони має бути у розподіленні і воєнно-політичному забезпеченні ЗСУ.

"Потрібно енергійно відновлювати ВПК і озброювати наші ЗСУ модернізованим озброєнням, закупати високоточну ефективну зброю. Бронежилети, шоломи ковдри на зиму - генерали цим не займаються, це завдання держави, і, зокрема, Міністерства оборони. Застосуванні зброї - генштаб. Забезпечення - Міністерство оборони. У кожного функція повинна бути своя", - підсумував експерт.

wartime.org.ua

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter