Криза літу не перешкода

Цього літа відпочити вдалося не всім українцям. Підсумки туристичного сезону свідчать про чимале зменшення кількості тих, хто зміг поїхати на відпочинок.

Цього літа відпочити вдалося не всім українцям. Підсумки туристичного сезону свідчать про чимале зменшення кількості тих, хто зміг поїхати на відпочинок. Фінансова криза змусила цього літа подумати про економію. Тому багато хто переглянув свої плани і вибрав скромніший варіант відпочинку. За неофіційними даними, туристичні потоки з України, в порівнянні з минулим роком, знизилися на 40%, як і прогнозували туркомпанії. Про це розповіла віце-президент Асоціації лідерів турбізнесу в Україні (АЛТУ) Олена Шаповалова . За офіційними даними, скорочення склало 23%.

Офіційно і не дуже

За словами О.Шаповалової, офіційні дані, насправді не зовсім точні, бо їх виводять за кількістю всіх перетинів кордону.

Проте, експерт вважає, що загальне зменшення відпочиваючих виглядає не таким катастрофічним. «Якщо порівнювати 8 місяців 2008 року з аналогічними місяцями 2009 року, то загальний спад складає десь 25-28%. Найбільше постраждали від зменшення туристів масові потоки до Туреччини, - відзначила О.Шаповалова. – Але, оскільки число туристів, що відвідують цю країну, вимірюється сотнями тисяч, то з врахуванням спаду, туди все одно їздило більше людей, ніж у будь-які інші курортні країни. Крім того, до Туреччини істотно збільшився потік європейських туристів». Незважаючи на те, що ця країна не захотіла зменшувати ціни на відпочинок, вона провела чудовий літній сезон, і ті з українців, хто традиційно там відпочиває, цього року не пошкодували витрачених грошей.

Криза на благо

Більшість туристичних потоків з України в такі країни, як Таїланд, Франція, Австрія втримали свої позиції на рівні 2008 року. Водночас, істотно знизили ціни і Угорщина, і Чехія, і ОАЕ. На цих потоках спаду не спостерігалося, навпаки: в ОАЕ зафіксовано зростання. «Ціни на тиждень у п`ятизірковому готелі в ОАЕ порівнялися з цінами в Туреччині, - розповіла О.ШАПОВАЛОВА. - У цій площині криза дуже добре склалася для споживача, оскільки він міг на свої гроші вибрати значно більше, ніж минулого року».

З метою залучення туристів Хорватія відмінила візовий режим. У Карлових Варах за два тижні лікування можна було заплатити 1000 євро.

Крим, Крим, Крим...

Туроператори припускали, що українці цього року не поїдуть за кордон, а віддадуть перевагу відпочинку в Україні. «Але цього не відбулося. Ті, хто звик відпочивати за кордоном, до Криму цього літа не поїхали», - відзначила О.Шаповалова. Незважаючи на інфляцію, кримські здравниці намагались не піднімати ціни на послуги. Деякі збільшили ціни лише на 10%. Проте, українці все ж таки віддали перевагу кращому обслуговуванню і сервісу за кордоном. Великий відтік туристів на території Криму спостерігався в районі Євпаторії, Сарі (біля 30%). «Цього року там були ціни як в Ялті та Алушті, хоча за якістю моря і обслуговування вони сильно програють, - говорить О.Шаповалова. - Це відбулося через їхнє запаморочення від вдалого сезону 2008 року”.

Відпочинок + оздоровлення як бонус

Завжди є ті, що програли і ті, хто залишається у виграші, тому літній сезон не став винятком. Як свідчить статистика, в плюсі опинилися лікувальні санаторії. Трускавець, Моршин, Немиров, Великий Любень, Східниця щорічно оздоровлюють більше 270 тис. осіб. Зрозуміло, що для лікувальних санаторіїв літо - не сезон. Та все ж влітку наповненість санаторіїв деколи була стовідсотковою. «Дуже спокусливою була можливість відпочити і заразом оздоровитися всього за 220-260 грн. на добу. Буковель, наприклад, давав можливість відпочити за 79 грн. на добу зі сніданком. Карпати свого туриста втримали, і мали 100% заповнення », - сказала О.Шаповалова.

Окрім недорогих путівок, зіграв важливу роль і той факт, що відвідувачі санаторіїв – це люди, які приїжджають не відпочивати, а лікуватися. Тому, звичайно, коли болить, думати про ціну не доводиться - треба лікувати. Саме тому в цій галузі сильних спадів не буває. Проте, в умовах економічної кризи невеликий спад таки відбувся. Наприклад, на Львівщині зафіксований досить невеликий спад - на рівні 2,6%. Було реалізовано десь 92,5 тис. путівок, що на 9% менше, ніж в 2008 році. Проведений моніторинг Головного управління економіки Львівської облдержадміністрації за 6 місяців 2009 року показав, що львівські курорти надали послуг на 398, 2 млн. грн, що на 30,3% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Проте, це збільшення відбулося за рахунок зростання вартості всіх проданих путівок. Вона підвищилася з 301,6 млн. грн. за шість місяців 2008 року до 341,3 млн. грн. за перше півріччя 2009 року (що на 13% більше 2008 року).

Таким чином, за шість місяців в Моршині оздоровили 20,2 тис. осіб, в Трускавці - 71,3 тис., Східниці - 1 тис., Немирові - 1тис. Середня ціна найбільш типової путівки складала 3,6 тис. грн. (що на 20% вище, ніж в 2008 році). Частково це пояснюється підвищенням вартості комунальних послуг. Фактичні витрати на один день в середньому зросли з 150 грн. в 2008 році до 280 грн. в 2009 році (що більше на 87%).

Дешева гривня привернула іноземного туриста до України

Заступник начальника управління культури і туризму Львівської облдержадміністрації Андріан Кліщ розповів, що на території Львівщини прийнято вважати, що іноземний турист, який сюди приїжджає, витрачає близько 100 дол. на день. У Київській області і в Криму, наприклад, - це вже 100 євро.

Цікаво, що цього року збільшилося кількість іноземців, які приїхали до України на оздоровлення. Європейцям вигідно їхати до нас відпочивати, адже курс гривні до долара дуже низький, а значить ціна відпочинку теж. Тому курорти Львівської області цього року були популярні серед іноземних туристів. За офіційними даними Головного управління економіки, Львівщину цього року відвідали на 7,6% більше іноземців - всього біля 14,5 тис. осіб (проти 13,4 в 2008 році). Найбільше туристів було з Росії, Молдови, Білорусі. Істотно збільшився й потік туристів з таких країн, як Азербайджан - майже удвічі (на 76%), США - на 48%, Ізраїль - на 56%, і, одночасно, відбувся незначний спад кількості німецьких туристів - на 14%. Водночас, зростає потік туристів, що приїжджають до Львова без участі турагентств.

Агротуризм страждає від непоінформованості

З кожним роком в Україні все більшої популярності набуває агротуризм. Проведення різнопланових фестивалів сприяє його розвитку. Цей вид туризму виник у 70-х роках ХХ в. у Франції. Зараз так званий «зелений туризм» надзвичайно популярний у Європі, оскільки приносить чималий дохід жителям сільської місцевості. Найбільш відомою країною-лідером агротуризму вважають Італія, щорічний прибуток якої від такого виду відпочинку складає приблизно 350 млн. дол.

Завдяки проведенню різних фестивалів і акцій підвищується рівень обізнаності про Львівську область та про її туристичні можливості, що сприяє активному розвитку цільових туристичних поїздок на фестивалі. За останні роки Львівщина поступово набуває іміджу фестивального регіону. Управління культури і туризму Львівської облдержадміністрації проводить міжнародні щорічні фестивалі: мистецтв «Фортмісія-2009: Фортмісія інше звучання», етнофестиваль «Підкамінь», художній фестиваль регіональної культури «Карпатія-2009», етнофестиваль «Верхобуж», а також міжнародні фестивалі «Швейк фест Галичина», «Флюгери Львова». Крім того, цього року відбувся III Міжнародний фестиваль «Славське-рок», Перший фольклорний танцювальний фестиваль «Кульчиці-фест», фестиваль української середньовічної культури «Ту Стань! 2009», фестиваль "Свірж".

Проте, більшість з них цього року відчували значний брак коштів на рекламу. А.Кліщ розповів, що через кризу бюджети фестивалів були досить маленькі, а тому дуже мало коштів виділяли на рекламні кампанії. «Економічна криза в першу чергу вплинула на поінформованість людей. Безкоштовно можна отримати інформацію тільки на офіційних сайтах фестивалів, - відзначив А.Кліщ. - Їхати за кордон стало проблематично. На Львівщині туристичні потоки в порівнянні з 2008 роком зменшилися на 35-40%. Тому багато сімей і особливо молодь цього літа відпочивали, відвідуючи фестивалі».

Близько 20 тис. людей цього року відвідало міжнародний етнофестиваль «Підкамінь». Це значно більше, ніж у попередні роки. «Погода - дуже важливий чинник, - вважає наш співрозмовник. - Минулого року всі три дні лив дощ, людей, відповідно, було значно менше. А ось у фестивалю «Тустань» була і прекрасна рекламна кампанія, і погода була хороша, і заходи, але в Львові у той час йшов дощ. Львів`яни, не знаючи, що на «Тустані» сухо, залишилися вдома».

В України хороший потенціал для розширення агротуризму, тим більше, що для цього потрібно мінімум витрат. Проте, за словами А.Кліща, основною проблемою для створення ефективної системи агросадиб в Україні є небажання і нерозуміння з боку селян. «За 2-3 місяці до фестивалю приїжджає група фахівців на місце, де він проходитиме для того, щоб навчити місцевих жителів як правильно вести агротуризм», - розповідає він. – Але не всі схвально ставляться до того, що в їх село приїде багато людей”. Крім того, в Україні немає законодавства, яке б регулювало діяльність сільського «зеленого туризму» і функціонування агросадиб, а також немає державного стандарту категоризації сільських садиб. Слід визнати і те, що український «зелений туризм» має досить низький рівень популяризації на світовому ринку.

Тетяна Цинкевич 

Для УНІАН

УНІАН в Google News