Кредитне виживання по-українськи (як захистити свої права?)

Активізація колекторів і свавілля банків створили протистояння – такий собі рух за права боржників в образі антиколекторів...

Наприкінці 2008 року різкі стрибки долара – валюти, в якій найчастіше видавали кредити – до позначки 8-10 грн. створили вирву, яка закручувала у вир банки, а з ними їхніх боржників. У людини після потрапляння у цю вирву інколи нічого й не залишалось.

На сьогодні криза потрохи сповільнює свої оберти в Україні, принаймні, про це люблять казати політики в контексті «які вони молодці». Однак, ситуація з кредитуванням на сьогодні не демонструє оптимізму від таких вербальних покращень. На ділі ж, за даними Нацбанку, частка проблемних боргів в кредитних портфелях банків на початок травня становила майже 10%. Експерти дещо сміливіші, і, можливо, чесніші в своїх оцінках – 40-50%. Додати до цього фактор безробіття, відсоткова оцінка якого з боку Держкомстату кардинально відрізняється від усіх інших, і отримаємо поглиблення проблем неповернення кредитів. Одразу ж домовимось – йдеться лише про фізичних осіб, а точніше про відповідальних людей, які брали позики в банках на придбання автомобілів і житла, і які мимоволі стали заручниками своїх зобов’язань.

Антиколекторська філософія

Активізація колекторів і свавілля банків створили протистояння – такий собі рух за права боржників в образі антиколекторів. Часто антиколектори надають лише юридичні послуги, допомагаючи зрозуміти боржникам свої права і методи боротьби з натиском, інколи й незаконним з боку фінустанов і їхніх колекторів. Однак, зі збільшенням кількості неспроможних платити за кредитами, антиколектори дають поради щодо пошуку «дірок» у контрактах з банками, тобто вишукують ті недоліки, які можуть стати підставою в суді для анулювання кредитної угоди і, відповідно, всіх зобов’язань позичальника перед банком.

За словами голови координаційної ради антиколекторів і правозахисників України “Ваша Надія” Федора Олексюка, перше, на що звертають увагу анетиколектори, це істотна зміна умов договору з боку банків. Пригадайте, хто зі знайомих, які виплачували придбані в кредит квартиру, автомобіль, не отримали у 2008-2009-х листів від банків з повідомленням про підвищення відсоткової ставки за кредитом? Небагато таких. Якраз в таких діях антиколектори вбачають факт істотної зміни умов кредитної угоди, з яким можна подаватись до суду. Це ж саме стосується поручителів. Навіть у випадку, якщо банк домовився про підвищення плати по кредиту з клієнтом (хоча в таке й важко повірити) цю процедуру банк повинен провести й з поручителем, стверджують антиколектори. Цікавим є один факт: в одному з банків у кредитних угодах прописувалась норма, згідно з якою, інформацію про підвищення відсоткових ставок за вже виданими кредитами клієнт мав відстежувати на сайті банку.

Антиколектори також радять шукати паперові формальності. Ще в судах можна посперечатись з банком про те, що криза – це форс-мажорна обставина. Довести це важко, та все ж прецеденти були. За словами Ф.Олексюка, аналогічні шпарини можна шукати в угодах з кредитними спілками. Хоча вони й слабкі конкуренти для банків у таких кредитах, як авто чи іпотека.

Українські антиколектори оптимісти. Перша їхня порада позичальникам – не складати рук і боротись до кінця. Вони доводять, що відстояти свої права можна навіть на майже безнадійній стадії. Щодо безнадійності – йдеться про випадки, коли божник не впорався з виплатою кредиту і справа дійшла до відчуження застави. В кредитних угодах, про які йдеться, найчастіше заставою були авто і житло, тобто предмет кредитної угоди. Нахапавшись заставних квадратних метрів і автомобілів, банки почали виставляти їх на продаж, інтернет заряснів пропозиціями. Однак, як показала практика, банки не зацікавлені в таких активах. А от сама справа відчуження майна з метою його подальшої реалізації і погашення боргів перед банками може тривати й роками, кажуть антиколектори. Річ в тому, що є кілька можливостей її затягнути – можна оскаржувати рішення про відчуження майна, оцінку майна тощо. Ф.Олексюк каже, що затягувати з відчуженням банкам дуже невигідно, а для позичальника це додатковий час для пошуків шпарин в угоді.

В Україні вже давно визріла необхідність вдосконалення законодавства і введення правового інституту банкрутства фізосіб. Замість того, щоб вишукувати недоліки кредитних угод, можна ж цивілізовано вирішувати справи по неплатоспроможності позичальників, як це давно робить весь світ. Спроби внести на розгляд парламенту такий законопроект вже були, однак вони поки не витримували критики експертів. Такий документ мав би вирішити основне питання – списувати борг позичальника, якщо він перевищує вартість його майна.

За словами юриста ЮФ "Ілляшев і Партнери" Ірини Мішаніної, в США діє кодекс банкрутства, який передбачає два варіанти розв’язання кредиторської заборгованості для клієнта банку. Якщо клієнт хоче залишити собі майно, однак потрапив у скрутне становище, то звертається до банку з проханням реструктуризувати борг. Якщо рішення не досягнуто, все майно продається, а борги списуються. У другому випадку, якщо клієнт більше не має можливості погашати борг, то його борги погашаються за рахунок заставного майна, решта – також списується.

Чиї права захищатимуться в Україні?

Скоріш за все, кредиторів, вважають у “Вашій Надії”

Нові ініціативи центробанку невдовзі можуть погіршити справи українських позичальників, вважають антиколектори. Наприклад, законопроект “Про внесення змін до деяких законів України (щодо захисту прав кредиторів)”. “Одна з найзначніших новацій, передбачених документом, - поява у банкірів права стягати заставу без рішень суду, якщо не йдеться про іпотеку. Згідно з новим документом, стягнення на предмет застави – рухомого майна – може відбуватись на підставі виконавчого напису нотаріуса”, - зазначив Ф.Олексюк. Також законопроект містить норму, згідно з якою на родичів позичальників буде поширюватись передача в спадок кредитної заборгованості.

“Документом невілюють права дітей: при непогашенні кредиту фінустанова, яка досі не мала права виселяти з будинку неповнолітніх, зможе це робити. Одночасно, позичальників-фізосіб зобов’яжуть надавати в банки не копії, як зараз, а оригінали документів, які підтверджують їх права власності на забезпечення, - каже антиколектор. – Після цього вони зберігаються у кредитора до погашення позики. Тут виникає питання з техпаспортами на автомобілі, адже без їх оригіналів власники не можуть експлуатувати свої машини”. Також за законопроектом, банк отримає право не вимагати згоди органів опіки для реалізації застави.

Ф.Олексюк стверджує, що для банків такі нововведення будуть вигідними з погляду пришвидшення процедури стягнення застави. “Згідно з песимістичними прогнозами спеціалістів, терміни стягнення застав з боку банків, які інколи затягуються на роки, скоротяться до 6-9- місяців, за оптимістичними – до 2-3”, - каже він.

Антиколектори вважають такі норми щодо позичальників дискримінаційними. Та й навіщо імплементувати якісь законодавчі манівці, якщо й так, зрештою, ми прийдемо до прийняття закону про банкрутство фізосіб? Очевидно тому, що наразі банки в такому законі не зацікавлені. А простих смертних в Україні захистити, очевидно, нема кому.

Юлія Главацька (УНІАН)

УНІАН в Google News