Політичний портрет кримчанина очима соціологів

Аналітики Центру Разумкова з`ясовували: чи схильні жителі півострова до сепаратизму, чи вважають себе патріотами України, як ставляться до НАТО і ЧФ, Росії і ЄС, яку мову вважають рідною...

Соціологи з`ясовували, як мешканці півострова ставляться до НАТО і ЄС, до Росії і її флоту, до російської мови, подвійного громадянства... Дослідження "Суспільно-політичні, міжнаціональні та міжконфесійні відносини в АР Крим: стан, проблеми, шляхи вирішення" проводилося Центром Разумкова спільно з Інститутом Європи Університету м. Базеля за підтримки Державного секретаріату з питань освіти і досліджень Швейцарської Конфедерації. Методом особистого інтерв’ю в АР Крим і Севастополі було опитано 6891 осіб віком старше 18 років. Теоретична похибка опитування становить 1,2%.

МАЙЖЕ ПОЛОВИНА - НЕ ПАТРІОТИ УКРАЇНИ

За даними Центру Разумкова, у 2006 році переважна більшість (74%) жителів Криму сприймала Україну як свою Батьківщину, не сприймала - 22,2%. Однак тих, хто обрав би її Батьківщиною, якби мав можливість вибору, було значно менше - 57,1%; число тих, хто не зробив би вибору на користь України становило 31%.

До 2008 р. позиції кримчан змінилися. На цей час сприймають Україну як Батьківщину 40,1% жителів автономії, не сприймають - 32,9%.

- Частка тих, хто її сприймає в такій якості, так само, як і частка кримчан, які вважають себе патріотами України, за останні роки зменшилася. За даними опитування, на цей час сприймають Україну як Батьківщину 40,1% жителів автономії, не сприймають -32,9%. Патріотами України у 2008 році визнали себе тією чи іншою мірою лише 28,6% жителів Криму, не визнали себе такими - майже половина (49,3%), - зазначив директор політико-правових програм Центру Разумкова Юрій Якименко.

БІЛЬШІСТЬ ВВАЖАЮТЬ РІДНОЮ МОВОЮ РОСІЙСЬКУ

70% кримчан підтримали б запровадження інституту подвійного громадянства. Найбільш привабливим в цій якості виявилося громадянство Росії. При цьому більшість жителів Криму не вбачають у наданні Росією свого громадянства загрози національній безпеці і територіальній цілісності України.

Як показало опитування, 55,5% жителів Криму відносять себе до російської культурної традиції. Це стосується як переважної більшості росіян, так і українців - послідовником цієї традиції визнав себе кожен п’ятий українець у Криму.

Більшість жителів Криму вважають найбільш близькими собі за характером, звичаями і традиціями насамперед жителів Росії, які за цим показником виявляються ближчими, ніж Україна в цілому, та окремі її регіони. Водночас, на сприйняття соціокультурної близькості значною мірою впливають національний і конфесійний чинники. Зокрема, на відміну від українців і росіян, кримські татари вважають ближчими собі жителів Південної України, України в цілому і Туреччини, ніж Росії.

Досить помітна частка кримчан (переважно росіяни і українці) віднесли себе до радянської культурної традиції. Серед кримських татар лише незначна частка визнала належність до інших культурних традицій, ніж традиція їх народу. Разом з цим представниками загальноєвропейської традиції вважають себе 7,4% кримчан.

За даними дослідження, переважна більшість жителів Криму вважають рідною мовою російську і спілкуються нею вдома. При цьому українською мовою вільно або в обсязі, достатньому для спілкування, володіє понад половина кримчан.

З твердженням про "насильницьку українізацію" Криму повністю чи частково погодилися переважна більшість (75,2%) кримчан, не згодні з ним (повністю або частково) - 18,5%. Серед кримчан, які погодилися з тим, що населення Криму зазнає "насильницької українізації", переважна більшість (81%) особисто не зустрічалася з фактами дискримінації за національною ознакою.

43,5% кримчан вважають, що їх потреба в отриманні освіти рідною мовою не задоволена чи скоріше не задоволена; водночас, протилежної думки дотримуються не набагато менше жителів Криму - 41,2%.

Більшість кримчан вважають, що задоволена чи скоріше задоволена їх потреба в читанні книг (71,9%), а також газет і журналів (69,6%) рідною мовою. Водночас, так само на думку більшості не задоволена або скоріше не задоволена потреба у перегляді телевізійних передач (63,3%), художніх фільмів (52,6%), у слуханні радіо (51,2%) рідною мовою.

МЕНШЕ ТРЕТИНИ СХИЛЬНІ ДО СЕПАРАТИЗМУ

32,4% жителів АР Крим демонструють сепаратистські настрої. Водночас частка тих, хто готовий особисто домагатися реалізації сепаратистських варіантів, є меншою і не перевершує чверті.

Директор політико-правових програм Центру Разумкова зауважив, що питання бажаного статусу Криму для його жителів залишається відкритим.

- В підходах до його вирішення громадяни демонструють певну дезорієнтованість, подекуди підтримуючи взаємовиключні альтернативи, - сказав Якименко.

БІЛЬШІСТЬ ЗА ПРИЄДНАННЯ ДО СОЮЗУ РФ І БЕЛАРУСІ

За даними опитування, 69% жителів Криму вважають, що пріоритетним напрямком зовнішньої політики України повинні бути відносини з Росією, 9% надавали перевагу країнам ЄС, 6,7% - іншим країнам СНД, 2,2% - із США. Відносини з Росією вважають пріоритетними переважна більшість росіян і більшість українців.

Переважна більшість - 78,6% - жителів Криму вважають за потрібне приєднання України до Союзу Росії та Білорусі. Підтримка вступу України до ЄС серед жителів Криму є відчутно нижчою - 25,9%. Вступ до ЄС підтримують близько половини (48,3%) кримських татар, 30,6% українців і 19,5% росіян.

ПРОТИ НАТО ТА ЗА РОСІЙСЬКИЙ ФЛОТ

Вступ України в НАТО у 2008 році підтримали б 7,6% кримчан, не підтримали б - 77,7%. При цьому проти вступу до НАТО голосувала б абсолютна більшість росіян, переважна більшість українців та відносна більшість кримських татар.

У питанні ставлення до перспектив перебування російського Чорноморського флоту у Севастополі 69,9% кримчан зазначили, що термін дії угоди про базування флоту необхідно подовжити. 5,9% виступають за те, що після 2017 року слід вимагати виведення флоту, 2,4% - за дострокове скасування угоди.

- За подовження терміну перебування ЧФ на території України висловилася абсолютна більшість росіян і українців. Серед кримських татар немає домінуючої точки зору стосовно цього питання, - зазначають аналітики Центру Разумкова.

УНІАН в Google News