Томенко з журналістами перекинувся на плоту

Після закарпатців ознайомити журналістів зі своїми природними дивами вирішили чернігівці. Чернігівщина номінувала на “7 природних чудес України” річку Десну і урочище Замглай – одне з найбільших болотних масивів Полісся...

Нардеп рятував жінок, жінки  рятували апаратуру

Після закарпатців ознайомити журналістів зі своїми природними дивами вирішили чернігівці. Чернігівщина номінувала на “7 природних чудес України” річку Десну і урочище Замглай – одне з найбільших болотних масивів Полісся між річками Сожем та Десною.

Їдемо до Новгород-Сіверського – одного з найдавніших міст Північної України. З цим містом пов’язано ім’я князя Ігоря Святославовича, чий похід проти половців відомий кожному школяреві зі “Слова о полку Ігоревім”. У Новгород-Сіверському навіть зберігся музей-заповідник імені “Слова”. Тут і понині застиглі у бронзі плаче Ярославна та співає Боян.

Вирушаємо на катері вздовж Десни. Чернігівці запевняють, що найкрасивіша вона саме в районі Новгород-Сіверського. Не помиляються. Таке відчуття, наче перенісся в часі на декілька віків назад: уздовж берегів пасуться корови, вільно бігають відгодовані коні, під кущами уляглися з десяток козенят. Дерев’яні човни з досвідченими рибаками на борту причаїлися вздовж берегів і чекають на улов. Для образності не вистачає хіба що жінок, які перуть білизну прямо в річці.

Раптом назустріч нашому катерові пропливає виводок гусенят на чолі з двома гусками, а завершає цю сімейну ідилію тато-гусак. Катер наближається. Усі завмерли. Миколу Томенка, ініціатора акції “7 природних чудес України” цікавить, чому гусині дві, а гусак один.

– Одна з них – теща, – жартівливо вигукує хтось з журналістів.

Нарешті гуси, вгледівши катер, поспіхом розвертаються і швиденько гребуть у зворотний бік. Усі з полегшенням видихають. Через пару хвилин виводок знову розвертається і неквапливо пливе на протилежний берег.  

Після прогулянки катером ідемо до Спасо-Преображенського монастиря. На території монастиря є оглядовий майданчик, з якого відкривається чудовий вид на Десну. Після весняних паводків ріка широко розлилася навкруги і затопила прибережні луки. Сонячні промінчики виблискують на водяній гладі, тішачи око.  

– Чернігівщина представила нам не просто Десну, а Десну біля Новгород-Сіверського та Сосниці, – розповідає про чернігівське природне чудо Микола Томенко. – Десна поблизу Новгород-Сіверського перебуває в унікальному історичному становищі – на кордоні давньої Київської Русі. Вона виконувала роль прикордонної та сторожової річки, яка захищала всю Київську Русь, а часом і Європу. Сосниця важлива не тільки тим, що там протікає річка, а й тим, що там народився ідеолог “Зачарованої Десни” Олександр Довженко. Десна вмонтована в серйозний змістовний історичний і культурологічний контекст, саме це має, на думку чернігівців, переконати українців, що це справжнє природне або навіть історико-природне диво.

Після Новгород-Сіверського прямуємо на батьківщину Довженка, у село Сосниці. Тут теж є затока Десни. Вода рівна, спокійна. Тож Томенко разом з журналістами вирішують пропливти на плоту, опанувати сільський туризм, так би мовити. На маленький дерев’яний пліт стає чоловік 10. Від берега пліт стартує неохоче, мабуть, забагато людей на борту. Та вже нічого не вдієш. Хтось почав ворушитися, пліт нахилився на один з країв, почала забігати вода.

– Перейдіть для рівноваги на інший бік, – гукає хтось.

Декілька чоловік одночасно виконують наказ, пліт миттєво нахиляється на протилежний бік. Усі вже розуміють, що падіння не оминути, але з останніх сил тримаються за шматок рятувальної деревини. Усе ж таки закони фізики діють, і народ шубовснув у воду. Спочатку почалася паніка. Через секунду стало зрозуміло, що до дна метр-півтора. Потонути не вдасться.

Томенко вже веселий виходить з води й допомагає вибратися жінкам, які, у свою чергу, рятують найважливіше й найцінніше – апаратуру. На березі спостерігається пожвавлення. Чернігівці несуть нардепу рушники, ковдри. Пан Микола як справжній джентльмен спочатку роздає їх жінкам, зауважуючи, що пліт перевірку не витримав, отже, для розвитку зеленого туризму Чернігівщині слід готуватися ретельніше.

Після пригод мокрі, але щасливі нарешті потрапляємо до хати Довженка. Тут і батьківська колиска, що колисала долю майбутнього генія кіно, горщики та рушники, портрети батьків і навіть фотокартка діда, чий образ проходить майже через усі твори Довженка. У саду багато яблунь і  знаменита груша-спасівка. Вони й досі плодоносять. Стиглими Довженковими яблуками обдаровують усіх, хто завітає до господи в період збору врожаю.

“Свята, чиста ріка моїх дитячих незабутніх літ і мрій... Далека красо моя! Щасливий я, що народився на твоєму березі, що пив у незабутні роки твою м`яку, веселу, сиву воду, ходив босий по твоїх казкових висипах, слухав рибальських розмов на твоїх човнах і казання старих про давнину, що лічив у тобі зорі на перекинутому небі, досі, дивлячись часом униз, не втратив щастя бачити оті зорі навіть у буденних калюжах на життєвих шлях”,  – описував Десну, мабуть, найпалкіший її оспівувач Олександр Довженко.  

Анна Ященко