Закриття “Молодості 41”: Ні грошей, ні фантазії, кривляння Халпахчі Кулинякові і нервові гримаси Забужко

Катерина Ющенко на церемонію прибула вже без чоловіка, у якого входить у звичку відвідувати МКФ лише на відкритті…

30 жовтня у столичному культурному центрі “Київ” відбулась урочиста церемонія закриття 41-ого міжнародного кінофестивалю “Молодість”.

Багатьох дійство обурило, декого й спантеличило, а оптимістичну частину присутніх навіть змусило розсміятись. Церемонія закриття більше нагадувала щось середнє між дешевим фарсом і шкільною виставою. І важко звинувачувати у всьому відсутність фінансування – так чи інакше, але існує велика різниця між нестачею коштів і браком банальної фантазії.

Халпахчі, Ющенок і Зануссі

До речі, про нестачу коштів заговорив навіть російський режисер Сергій Лобан:

– У “Молодості” чудова команда, яка чимало зробила, аби провести цей фестиваль на достатньо високому рівні, – вважає Лобан. – Але я закликаю всіх людей доброї волі, і в першу чергу владу – потрібно негайно вирішити цю проблему. Адже люди, які тут працюють, мають почуватися комфортно, думати про роботу, а не про те, як прогодувати себе і свою родину в ці десять фестивальних днів.

Через замале фінансування “Молодість” позбулась однієї зі своїх ключових місій – раніше організатори фестивалю для студентів-кінематографістів виділяли безкоштовні абонементи на відвідування фестивалю. Таким чином, підтримувалась ідея і сама назва фесту – “Молодість” були покликана допомагати розвитку обдарованої молоді, що працювала з кіно. Цього ж року “безкоштовності” на фестивалі були відсутні взагалі.

Міністр культури і Надзвичайний і Повноважний Посол Австрійської Республіки в Україні Вольф Дітріх Хайм, який приймав нагороду своїх співвітчизників

Червоних доріжок також не розстелювали – ні на відкритті, де зірки розгулювали між гральними автоматами, ні на закритті, де Катерині Ющенко довелось стояти у черзі у холлі кінотеатру “Київ” поряд з десятками інших, але невідомих гостями “Молодості”. Пані Катерина на церемонію прибула вже без чоловіка, у якого входить у звичку відвідувати МКФ лише на відкритті. Загалом для фестивального світу така практика справжня дикість – спробуйте знайти фестиваль, який його почесний президент відвідує лише на закритті або на відкритті, а з інших нагод навіть не суне носа, аби глянути, що ж відбувається з його дітищем.

Далі виявилося, що “Київ” фактично замалий для таких церемоній – у сподіванні хоч якось окупити “Молодість” у каси кінотеатру поступили квитки на закриття фесту. І тут організатори не розгубилися – всіх, хто прийшов за запрошеннями садили у синій зал, а журналістів і гостей з квитками – у червоний. Основною різницею між залами став формат церемонії – у синьому залі він був реальним, а у червоному – трансляцією.

Вольф Дітріх Хайм і Оксана Забужко

Та глядачі червоного залу мали більше приводів для сміху – чого лише варті кривляння директору “Молодості” Андрія Халпахчі за спиною міністра культури Михайла Кулиняка і нервові гримаси Оксани Забужко, яка цього року очолювала міжнародне журі кінофестивалю.

Не розщедрились навіть на ведучих. Халпахчі з якоюсь чорнявою дівчиною взяли управління церемонією на себе. Жахлива вимова англійської мови, плутанина із текстом, абсолютна непідготовленість церемонії… Одному з членів журі, французькому актору Грегуару Коллену, котрий відвідав Україну ще під час Одеського МКФ рік тому, довелося першим відчути на собі неякісну підготовку: актора весь час змушували говорити його не бездоганною англійсько через те, що перекладача з французької на українську запросити просто не додумались чи зекономили.

А комусь було нудно, тому просто заснув

Закриття фестивалю “Молодість 41” нагадала радянський з’їзд партій – оголосили переможців, ті – отримали дипломи, подякували глядачам і закінчили. До речі, переможці – можливо, єдине, що хоч якось могло втішити постійних відвідувачів фестивалю. Погляди журі FIPRESCI збіглося з рішенням головного журі – “Скіфського оленя” і 10 тисяч доларів отримала австрійська стрічка “Подих”. Переможцем Національного конкурсу став Мирослав Слабошпицький зі своєю короткометражкою “Глухота”, а міжнародна федерація кіноклубів FICC спеціальною нагородою відзначила українську студентську стрічку “Фактор Фелліні” Мирослави Хорошун.

Голова цьогорічного міжнародного журі українська письменниця Оксана Забужко бачить у “Молодості” відображення проблем усього світу:

– Те покоління, яке ми мали змогу бачити на екрані цього року – це покоління глобальної цивілізаційної кризи. Давайте нарешті будемо чесними – ми всі живемо в добу занепаду Римської імперії, – переконана письменниця. – Власне, саме це покоління і намагається подолати головні проблеми – проблему комунікації зі старшим поколінням, проблему своїх відносин з природою – вони намагаються подолати роблему відчудження, кризи цивілізаційного індивідуалізму. У кіно з’явилась увага до людини, а це означає, що фактично винайдено нову кіномову.

Польський режисер Кшиштоф Зануссі, частий гість українських кінематографічних і літературних подій завітав на закриття “Молодості 41” не просто так – цього року саме він отримав почесний приз за внесок в український кінематограф. І шаблонні подяки Зануссі «за таку велику честь» виглядали щирими на фоні пафосних промов Халпахчі і ще однієї членкині журі Діани Якубіскової. А за нагородами приїхали одиниці – в основному, організаторам довелося передавати переможцям їх призи через представників відповідних посольств.

Закривали “Молодість” фільмом прославленим не лише у СНД, але і у цілому світі – “Оленою” Андрія Звягінцева, який власною персоною прибув до Києва презентувати почесним гостям фестивалю свою стрічку.

– Насправді українці й росіяни завжди були братніми народами, але в Україні склалося враження, ніби в Росії жити краще, – ділиться режисер. – Насправді і в нас, і у вас є спільна проблема – хворе суспільство: як в Україні, так і в Росії не існує такого поняття, як цінність людського життя, людських якостей. І це завжди відображається у мистецтві. Гадаєте, у Росії кінематограф у кращому стані? У нас зали наповнюються лише на 20% – і це при населенні у 144 мільйони. Тому як для України, так і для Росії важливі такі фестивалі, де можна не просто себе показати, а й навчитися з чужого досвіду.

Та при цьому Звягінцев називає своєю улюбленою стрічкою фільм Сергія Лозниці “Щастя моє”.

Залишається лише побажати “Молодості” більшого запалу, меншого пафосу і добрих спонсорів: фестиваль з такою репутацією просто не має права зникнути або знеславитись лише через відсутність фінансів. І хай назва МКФ і натякає на те, що фестиваль створений для молоді – хай він дійсно заохочуватиме молодше покоління, але все ж таки основною організацією мають займатись не безкоштовні волонтери, а досвідчені у цій сфері дорослі і поважні персони.

Тож, сподіватимемося, кризу середнього віку у свій сорок перший рік “Молодість” вже пережила.

Катерина Зінов’єва

Фото УНІАН

УНІАН в Google News