Вибори–2007: “воїни світла” пішли на “темних гоблінів”?

Справедливість таки є... Я так переживаю, що аж тиск піднімається... Виборці – якесь безлике явище... Треба менше брехати... Мені було соромно за політиків... Що думають митці про вибори–2007

Кореспонденти УНІАН спробували дізнатися, що думають про нинішні вибори люди, котрі не мають стосунку до політики, – представники різних творчих професій. Ми поставили їм два запитання: 1) “Які, на Вашу думку, уроки дострокових парламентських виборів?” та 2) “Чи виправдалися ваші особисті очікування від них?”

Василь Шкляр, письменник

СПРАВЕДЛИВІСТЬ ТАКИ Є

1. Виявляється, всупереч деяким диявольським законам все-таки зрада карається.

2. Звичайно, мої очікування справдилися. Усе нормально, по-моєму, як і для всіх порядних людей. Справедливість взяла гору. Як казала Юля, справедливість є, за неї варто боротися, і її виборено. А далі все залежатиме від помаранчевих. Усе фактично в їхніх руках.

Ніна Матвієнко, співачка

Я ТАК ПЕРЕЖИВАЮ, ЩО АЖ ТИСК ПІДНІМАЄТЬСЯ

1. Я вважаю, нічого не змінилося за ці часи. Фальсифікація як була, так і є. Моя сестра вранці перед виборами отримала дзвінок. Ми вам даємо 100 гривень – проголосуйте за Януковича. Триває захоплення влади – таке потужне, що світ не бачив.

Я буду дуже рада за Юлю. Мені здається, зараз у них іде за наростанням. Раніше наче спостерігався трішки спад в демократичних силах, а Юля виправдала сподівання й підняла рейтинг своєї політичної партії.

2. Я особисто все це дуже тяжко переживаю, аж тиск піднімається. Просто уявляю, що ми можемо отримати, якщо не дай Боже, переможе цей Янукович.

Юрій Андрухович, письменник

ВИБОРЦІ – ЯКЕСЬ БЕЗЛИКЕ ЯВИЩЕ

1. Загалом нічого мене не здивувало, крім проходження Блоку Литвина. Мені просто важко уявити виборців. Хто це? Хто голосує? Це якесь таке безлике явище.

На жаль, високий відсоток комуністів. Вони давно мали б залишатися поза парламентом. Як виборець вважав би, що розклад із трьох політичних сил у парламенті був би набагато чистіший і потрібніший. Коли маємо помаранчеву більшість, а “Регіони” – в опозиції.

2. Очікування виправдались хоча б на тому рівні, що не буде Мороза. Я дуже радий з цього приводу. Я йому бажав такого швидкого краху, мабуть, від самого того дня, коли він здійснив свою зраду. Мене тішить, що не тільки я, а й переважна більшість українського суспільства бажала йому того самого. І це дуже важливо з точки зору “суспільної гігієни”. Відверто брудний вчинок не залишився непокараним. Кара настала в достатньо стислі строки. Може, це стане прецедентом, внаслідок якого значно покращиться моральний рівень нашого політикуму.  

Анжеліка Рудницька, представниця шоу-бізнесу

ДЕМОКРАТАМ ТРЕБА СМІЛИВІШЕ ЙТИ НА СХІД

1. Демократичним силам треба сміливіше йти на Схід. Це найголовніший урок. І східним силам – на Захід теж. Політики трішки прибріхують людям, коли їх так нахабно ділять на дві частини. Артисти їздять по всій Україні і знають, що проблеми в людей однакові. А якщо однакові проблеми, то мають бути й однакові способи їх розв’язання по всій Україні. Адже вся країна однаково зацікавлена в тому, щоб усе було гаразд. Коли “Територія А” робила концерти на Луганщині та в Луганську (ми традиційно не возимо російськомовних артистів, а тільки україномовних), до нас люди сотнями підходили й казали: “Ми вперше відчули, що потрібні Україні. Нам здавалося, що Україні ми взагалі не потрібні, бо зависли між світами – і не українці, і не росіяни”.

Те, що деякі сили з острахом дивляться на Схід, це зовсім неправильно. Це найважливіший урок.

Ще один урок – це вплив Росії на Україну. Ми поступово відходимо від російських стандартів, які вони нам нав’язують. Але якщо Західна і Центральна Україна робить це швидко, то Східна Україна, яка великою мірою перебуває в російському інформаційному просторі, – важче розлучається з цими радянськими стереотипами. І, можливо, це нас трохи різнить ментально. Треба нашим нацрадам і керівникам думати ще про одну річ – як інформаційно об’єднати країну. Як зробити так, щоб українським каналам віддавали перевагу кабельні оператори.

2. Я реалістично дивилася на процедуру виборів. Гадаю, щодо розподілу сил усе було передбачувано. Включаючи Литвина. Бо дуже багато його було в усіх інформаційних випусках. І оскільки в Україні традиційно не люблять зрадників (навіть якщо вони не зрадники, але їх вважають такими), тому з Соціалістичною партією нібито всім усе теж було зрозуміло. Жодних несподіванок на виборах ми не побачили.

Олександр Ірванець, письменник

“ВОЇНИ СВІТЛА” ПІДУТЬ НА “ТЕМНИХ ГОБЛІНІВ”

1. Мабуть, найбільший урок – це укрупнення блоків, електорату. Ми бачимо, наскільки укріпилися великі об’єднання, передусім Партія регіонів та БЮТ. Ну, і “Наша Україна – Народна Самооборона” теж.

Подив викликає прихід у Верховну Раду Блоку Литвина. Я жартома кажу, покажіть мені одну-дві людини, які мені подивляться в очі й скажуть: “Я голосував за Литвина.” Тішить (можна сказати зловтішить) непроходження Соцпартії, яка має бути покарана за зраду їхнього лідера.

2. Очікування у старого скептика вже не можуть бути надмірно добрими. Але мене справді втішає те, що дві великі політичні сили – Партія регіонів і БЮТ – збільшили політичну армію. І тепер ми будемо бачити, наче у Толкієна битву під Ізенгардом, коли “воїни світла” підуть на “темних гоблінів” в остаточний бій під куполом Верховної Ради. Я сподіваюсь, ми це побачимо вже найближчими днями.

Гайтана, співачка

МЕНІ БУЛО СОРОМНО ЗА ПОЛІТИКІВ

1. Мені дуже страшно, що діти, свідомість яких тільки формується, живуть у країні, де політики жодних зусиль не докладають до того, щоб культурно її піднімати й розвивати духовні цінності людини. Усе, що вони показують нам по телевізору під час виборчих гонок, – цю грязь... Це настільки некрасиво, це – соромно. Мені було б соромно так на всю країну поливати брудом свого колегу.

2. А що стосується виправданих очікувань, я взагалі не стежу за політикою. Я не голосувала й ніколи цього не роблю. Я не знаю, чим усе це закінчилося, не дізнаюся і навіть не хочу знати. Усе, що я побачила у виборчій кампанії, мене дуже непокоїть.

Я пишу музику й перебуватиму в цьому світі, прагнутиму радувати людей, які, на жаль, беруть участь у всій цій політичній гонці...   

Лесь Подерв’янський, художник, драматург

ТРЕБА МЕНШЕ БРЕХАТИ

1. Головний урок – треба менше брехати. Власне, історія Мороза все це доводить.

2. А особисто я нічого не очікував, тож не можу відповісти на це запитання.

 

Михайло Іллєнко, кінорежисер

ПОВЕРНІТЬ МЕНІ МОЄ ПРАВО НА ПРОФЕСІЮ

1. З кожної ситуації потрібно виносити уроки. Можливо, зарано фантазувати, які саме, та, вважаю, дві тези напрошуються. Перше. Випав із контексту такий фактор, як національне питання, питання національної, державної політики. Думаю, що одна з причин розколу в тому, що це воно акцентується не всіма учасниками політичного процесу щиро. Друге – абсолютно забута річ, але потужний фактор єднання – спільна культура.

2. Я поки ще не бачу, щоб мені, скажімо, повернули моє право на професію. Так само, як і мої колеги з кіноцеху. Був сигнал від Президента – дуже потужний, коли той зустрічався з кінематографістами. Цей імпульс, навіть азарт, що прозвучав, пропозиції і стурбованість були серйозними. Отже, ситуація небезнадійна, але складна, бо дуже затягнулася.

Фома, співак, лідер гурту “Мандри”

РЕВАНШУ КОМУНІСТІВ І “РЕГІОНАЛІВ” НЕ БУДЕ

1. По-перше, усі політики напряглися, і це дуже добре. Соціалісти не проходять – це теж добре, це буде уроком: вони мають розуміти, що не можна обманювати. Найголовніше, що реваншу комуністів і “регіоналів” не буде – не може так бути, щоб після Помаранчевої революції раптом владу взяли “самі отвратітєльні тіпи, які только єсть”.

Тому сподіваюся, що буде створена “правильна”, демократична коаліція, а політики тепер більше замислюватимуться на тим, що і як вони роблять. Бо ж демократичні сили теж винуваті – у тому, що замість об’єднатися і працювати, допустили ось такі свистопляски.

2. Можна сказати, що сподівання виправдалися. Був даний хук назад. Я не уявляю, як можна було б жити далі за такої політичної ситуації. І я брав участь у виборчій кампанії, хоча мене політика вже задрала, та це моя громадянська позиція...

Нехай політики напружуються, хай виконують свої обіцянки – бо знатимуть, що будуть перевибори. І в цьому ситуація позитивна.

Анна Ященко, Дмитро Стаховський