Молоко продовжить дорожчати?

У вересні різко зросли ціни на молочні продукти. Одні експерти кажуть, що вартість майже наблизилася до максимуму, тому, принаймні, найближчі  місяці підніматися не буде. Інші прогнозують, що молочні продукти ще дорожчатимуть приблизно на 5%  щомісяця. Причин тому декілька...

Подорожчанням українців вже не здивуєш… Зате налякаєш. Вони, здавалось би, загартовані до словосполучення «зростання цін на продукти харчування», бо чують його чи не щодня, але насправді трохи побоюються. І не дивно: грошей в гаманці не більшає, а витрати ростуть з небаченою швидкістю. Що ж до проблем у тій чи іншій галузі, які призводять до подорожчання, то вони вже стали буденним явищем, на яке реагують приблизно так: проблеми їхні – гроші наші…

Нагадала про себе і молочна галузь України. У вересні різко піднялися ціни на молочні продукти. Молоко з 5-5,5 грн. за літр подорожчало до 7-8 грн. і більше, кефір – з 6-7 до 7,5-8 грн./л. Прогнозують, що ціна сиру зросте до 100 грн. за кг. Одні експерти кажуть, що ціни вже майже наблизилися до максимальних, тому, принаймні, найближчі кілька місяців молоко дорожчати не буде. Радять спати спокійно, але «майже» не дозволяє цього зробити. Інші прогнозують, що молочні продукти ще дорожчатимуть приблизно на 5%  щомісяця.

Для України характерна сезонність виробництва молока, традиційно в осінньо-зимовий період спостерігається дефіцит сировини, що призводить до зростання цін на молочні продукти. Тобто, чогось особливого, страшного чи несподіваного не сталося. Корови просто дають менше молока… Не треба робити з цього якоїсь сенсації, зазначають експерти. Правда, цьогорічне подорожчання трохи змістилося в часі, плюс на нього впливають ще й інші чинники, зокрема, подорожчання кормів через спекотне літо,  загальний ажіотаж, який провокують прогнози щодо продовольчої кризи, ну і, звісно, політична кон’юнктура. Саме тому стовідсотково правильно спрогнозувати ціни на ці продукти важко. Як кажуть, інтрига зберігається...

Ціна на молоко: набираємо оберти чи стоїмо на вершині?

За даними Міністерства аграрної політики, закупівельні ціни на молоко в Україні за останній місяць зросли на 14-23%, залежно від сорту. На 24 вересня середньозважені закупівельні ціни на молоко І сорту від сільгоспвиробників збільшилися на 14,2%, з 2964 до 3384 грн. за тонну; на молоко II сорту - на 15,4%, з 2388 до 2757 грн. за тонну; молоко II сорту від господарств населення - на 23,5%, з 2034 до 2513 грн./т. Зростають ціни на сире молоко, відповідно підвищується і вартість кінцевого продукту. Відпускна ціна (з ПДВ) молока (2,5% жирності) в плівці від переробних підприємств підвищилася за місяць на 8,6%, з 4,63 до 5,03 грн./кг. Роздрібні ціни в магазинах і на продовольчих ринках, за даними моніторингу МінАП, за місяць зросли лише на 3,7% і на 30 вересня становили 5,70 грн. за літр. Для відомства, у якого стабільність понад усе, такі показники зростання понад високі. А у споживача свій моніторинг, який свідчить, що наведені на початку статті цифри ближчі до магазинної реальності, ніж міністерські.  

Головне питання - на цьому ціна стабілізується, чи можливі ще кілька  стрибків? На думку генерального директора асоціації "Український клуб аграрного бізнесу" Володимира Лапи, очікувати подальшого різкого підняття цін на молочну продукцію не варто. По-перше, платоспроможність споживачів обмежена. По-друге, може включитися фактор імпорту, який  стримуватиме подорожчання. «Якщо ми говоримо про перспективу на 3-4 місяці, то скоріш за все ті ціни, які є зараз, вже близькі до максимальних, тому очікувати якихось несподіванок на ринку молока і молочної продукції не варто», - зазначає В.Лапа. Між тим, за його словами, залишається питання середньострокової перспективи, яке зараз не дуже дискутується, але є важливим, бо впливатиме на ціни наступного року. Це – державна підтримка галузі, зокрема через механізм податкових субсидій.

А от заступник генерального директора Української аграрної конфедерації Олександр Ярославський каже, що таке різке подорожчання молочної сировини зумовлене кризовими явищами 2009 року. Він наводить дані Держкомстату, за якими середня ціна реалізації молока та молочних продуктів за січень-серпень 2010 року зросла на 53%, з 1779 до 2730 грн. за тонну (без ПДВ), у порівнянні з відповідним періодом минулого року. За словами О.Ярославського, літній період 2009-го для молочної галузі України був найважчий за останні роки. Через скорочення попиту на основні молочні продукти у світі (ціни на них впали майже удвічі), в Україні також відбулося зниження вартості сирого молока на 12%, з 2030 до 1779 грн./т. Тому нинішнє подорожчання видається таким суттєвим, пояснює експерт. За оцінками УАК, ціна на молочну сировину до кінця 2010 року може ще додати 3-5%.

Прогноз невтішний, залишається питання - які ж заходи вживає держава.

Міністерство аграрної політики у вересні заявило, що вивчається можливість імпорту сухого молока і вершкового масла, аби уникнути зростання цін на ці продукти. В принципі, традиційний для української влади підхід. Але поки питання у розробці, вартість продовжує набирати оберти…

За словами заступника міністра аграрної політики Сергія Мельника, для того, щоб уникнути стрибків цін і провокацій дефіциту треба купити близько 20 тис. тонн масла вершкового і 17 тис. тонн сухого молока, що дозволить забезпечити баланс споживання. При цьому він підкреслив, що дані обсяги будуть «страхувальними», оскільки є підстави сподіватися, що вдасться забезпечити внутрішній ринок вітчизняною продукцією.

Аби надії виправдалися...

Молочні береги та кисільні річки – ретро без перспективи?

Основна причина зростання цін на молоко зрозуміла – дефіцит сировини, але це тільки верхівка питання. В.Лапа зазначає, що, по-перше, треба згадати про макроекономіку. У сільгоспвиробників проблеми з будівництвом молочних ферм, окупність яких 7-8 років, а кредити дають під 20-25% річних. Немає змоги будувати, тому роблять це лише ті, хто має доступ до дешевого фінансування. За словами експерта, якщо говорити про будівництво сучасних ферм, то в одне місце для тварини потрібно інвестувати 8-10 тис. доларів. Це великі кошти. Саме тому у державі повільні темпи розвитку товарних господарств, що пов`язано, в першу чергу, зі складністю залучення дешевого фінансування. Водночас, виробництво молока в особистих підсобних господарствах знижується. Хоча позитивні процеси в молочній галузі вже спостерігаються. Кількість і частка великих господарств, які мають 500 і більше голів, постійно збільшується. Але різких змін очікувати не варто, вважає експерт.

По-друге, за його словами, не можна залишити без уваги державну підтримку. В Україні вона істотно нижча, ніж в тому ж Європейському Союзі. ЄС фінансує своїх аграріїв у розмірі 55 мільярдів євро. Україна взяла на себе зобов`язання при вступі до Світової організації торгівлі обмежити рівень прямої підтримки сумою близько трьох мільярдів гривень. Тому, якщо наша продукція і дешевша, то лише за рахунок економії на заробітних платах. Хоча ціна на молоко вже порівнялася з європейською, каже В.Лапа.

По-третє, на ситуацію в галузі дуже впливає нестабільність державної політики. «Наприклад, податкову підтримку виробників молока через переробні підприємства тільки впродовж останнього року міняли чотири рази. Про який розвиток галузі може йтися», - підкреслює експерт.

В.Лапа зазначає, що попередній Кабмін посилено займався молоковозами для кооперативів, не забезпечивши неприбутковий статус самих кооперативів. Нинішній уряд у новому Податковому кодексі також не усунув цю проблему. А з первинних 1 млрд. грн. дотацій на будівництво тваринницьких комплексів залишилося лише 100 млн. грн. Сума, що була закладена в бюджеті на підтримку підприємств АПК, скоротилася з 3 млрд. грн. до 1,3 мільярда гривень. «Тому якісної зміни аграрної політики не відбулося. Відповідно, і результати не змінилися – темпи падіння поголів`я корів і виробництва молока такі ж, як і минулого року – близько 4 і 3,5%, відповідно», - відзначає експерт.

А за словами О.Ярославського, ситуація у молочній галузі України критична. «Відсутність можливості належного рівня відтворення (хоча б простого) основного молочного стада, вимивання коштів з галузі зумовлять подальший спад обсягів виробництва молока на найближчі 1-2 роки», - зазначає він. Водночас додає, що останнім часом завдяки ціновій кон’юнктурі великий бізнес починає вкладати кошти у розвиток молочного скотарства, зокрема у створення вертикально-інтегрованих комплексів. Однак, за його словами,  на заваді стоїть відсутність ринку земель сільськогосподарського призначення, бо для розвитку ефективного молочного скотарства потрібні значні земельні площі. Також експерт відзначає відсутність бажання уряду змінити систему державної підтримки виробників.

Новий Податковий кодекс не забув про молоко

У проекті Податковому кодексу в частині підтримки виробників молока і м’яса передбачено спрямування ПДВ молокопереробних підприємств до Спеціального фонду Державного бюджету з подальшим розподілом загальної суми у такому співвідношенні: 70% – на виплату дотацій на 1 корову та 30% – на фінансування на зворотній основі будівництва та реконструкції тваринницьких комплексів. На сьогодні суми ПДВ отримують переробні  підприємства, які акумулюють їх на окремому рахунку і розподіляють пропорційно обсягам зданої сировини між її постачальниками. Уряд каже, що ці правила потрібно змінити, бо деякі переробні підприємства зловживають, несвоєчасно перераховують податок на додану вартість у вигляді дотацій. Водночас, нова держпідтримка стимулюватиме не інтенсивне, а екстенсивне ведення господарства, бо дотації виплачуватимуть на одну корову незалежно від того, як вона доїться. Тобто, нова система не стимулюватиме збільшення надоїв, тоді як сьогодні, чим більше доїш, тим більша допомога. 

В Українській аграрній конфедерації виступають проти таких нововведень. За словами президента УАК, голови Ради підприємців при Кабінеті Міністрів Леоніда Козаченка, чим менше бюджетних коштів проходить через руки чиновника до безпосереднього їх одержувача, тим краще. Він зазначає, що в країнах ЄС на 90% відсотків субсидування сільського господарства здійснюється без чиновників. Це виконують приватні банки, які на відповідних тендерах виграють право надавати такі послуги. За це їм держава платить невелику комісію. Банки чітко дотримуються інструкції про дотування суб`єктів господарювання і бояться її порушити, тому що можуть бути покарані і втратити ліцензію.

Як вважають в УКАБ, з огляду на очевидну складність адміністрування цих нововведень та недорозвиненість інфраструктури сільської місцевості, можна очікувати, що значна частка сільських мешканців відчуватиме на собі зниження доходів. Зокрема, за нового механізму необхідно створити реєстр фізичних осіб-власників корів, а самі власники худоби змушені будуть збирати документи та підтверджувати наявність корів, що особливо складно  зробити мешканцям віддалених сіл. Далі - здавати документи в уповноважений орган, потім відкривати рахунок в банку, і нарешті чекати, коли туди держава перерахує суму, яку зараз навіть назвати ніхто не може. Тобто незрозуміло, чи є сенс взагалі витрачати час, вважають експерти.

Експерт УКАБ Інна Ільєнко каже, що майже 23% загальної кількості особистих селянських господарств утримують лише по 1 корові, і у випадку, коли згадані вимоги стануть надто обтяжливими для дрібних товаровиробників, селяни просто позбудуться підтримки. В УКАБ підрахували, що запропоновані зміни стосуватимуться близько 2,3 млн. особистих селянських господарств. «Саме така кількість жителів сільської місцевості має ризик недоотримати значну частку своїх доходів», - вважають в асоціації. А це призведе до зниження прибутковості виробництва молока та прискорення вирізання худоби. Поки, за даними Держкомстату, в Україні із 5,4 млн. особистих селянських господарств, що мають у своєму розпорядженні землю і зареєстровані на території сільських населених пунктів, 43% утримують корів. При цьому саме на цю групу виробників припадає близько 80% загального виробництва молока в Україні. І саме ця група ризикує найбільше постраждати від нововведень, вважають експерти. 

Влада працює…

Кабінет Міністрів на розширеному засіданні в кінці жовтня планує розглянути низку державних програм щодо розвитку сільського господарства в 2011-2015 роках. Міністр аграрної політики Микола Присяжнюк зазначив, що ці проекти, зокрема, забезпечать розвиток тваринництва. «У молочному тваринництві в 2011 році очікується нарощування 30 тис. голів, у 2012 – 40 тис., у 2013 – 60 тис. В результаті вдасться збільшити обсяг виробництва молока до 13 млн. тонн, 50% якого становитиме якісне товарне молоко. Крім того, вдасться збільшити поголів`я худоби на відгодівлю до 125 тис. голів», - заявив міністр. Він також повідомив, що для розвитку цих галузей держава надаватиме компенсації щодо відсотків за кредитами, основних коштів будівництва до 50%. «Це стосується будівництва ферм, обладнання й внутрішньої комунальної мережі», - зазначив він.

Але це все декларації, яким до реального втілення ще дуже далеко. Як кажуть, обіцянками ситий не будеш…

Мирослава Холявінська (УНІАН)

УНІАН в Google News