АМК «вмаслює» українців, або Ціни на молоко за наказом «скиснуть»?

АМК «вмаслює» українців, або Ціни на молоко за наказом «скиснуть»?

Влада у боротьбі з подорожчанням продуктів застосувала неефективний, але традиційний метод - ручне регулювання. Екперти вважають, що досягати бажаного здешевлення треба інакше...

Ціни на молочні продукти на полицях українських магазинів за останні два місяці рекордно злетіли, встановивши новий історичний максимум. Про причини такого підвищення сказано давно і багато, це - і падіння поголів`я ВРХ, і сезонне підвищення цін на молочну сировину, яке склало залежно від регіону 40-55%, та інші проблеми, які накопичилися за багато років відсутності реформ і ефективної підтримки аграрної галузі. Тепер ми з гордістю можемо сказати, що досягли європейського рівня у цінах на молочку. Проте, купівельна здатність українця значно поступається європейській, ціни буквально уперлися в стелю грошової можливості нашого гаманця.

Щоб повернути доступність молочних продуктів для населення, уряд застосував традиційні, випробувані роками адміністративні важелі - погрози і вимоги. "Карателем" цього разу виступив Антимонопольний комітет, який зобов`язав 11 провідних гравців ринку поетапно знизити у листопаді гуртово-відпускні ціни на молоко, сметану, вершкове масло, твердий сир. Вимоги висунені ДП "Мілкіленд-Україна" (ТМ "Добряна"); ТОВ "Компанія "Тера Фуд (ТМ "Тульчинка", ТМ "Біла лінія"), "; ВАТ "Молочний Альянс" (ТМ "Яготинське", ТМ "Молочний шлях", ТМ "Славія", ТМ "Здорово"!); ТОВ "Юнімілк" (ТМ "Простоквашино", ТМ "Літній день", ТМ "Біо баланс" ТМ "Рушничок", ТМ "Тема"); ТОВ "Данон" (ТМ "Активія", ТМ "Живинка", ТМ "Веселий Пастушок", ТМ "Актімель", ТМ "Растішка", ТМ "Даніссімо"); ВАТ "Вімм-Білль-Данн Україна" (ТМ "Ромол", ТМ "Слов`яночка"); Корпорація "Клуб Сиру" (ТМ "Клуб Сиру"), ЗАТ "Галичина" (ТМ "Комо"), ВАТ "Шосткинський міськмолкомбінат" (ТМ "Шостка"); ЗАТ "Лакталіс-Миколаїв" (ТМ "Президент").

Комітет зажадав, щоб вказані підприємства вжили заходи для укладання прямих контрактів на реалізацію молочної продукції з торговельними мережами, утрималися від економічно необгрунтованого підвищення цін на соціально значущі молочні продукти.

Виробників така заява регулювальника збила з пантелику. Практично усі вони відмовилися коментувати ситуацію. До прикладу, у компанії "Данон" пояснили це тим, що рекомендації АМКУ офіційно ще не отримали. "Поки ми не можемо робити ніяких кроків у цьому напрямку, оскільки необхідно детально ознайомитися з текстом рекомендацій. Після того, як у нас з`явиться можливість ознайомитися з їх змістом, ми візьмемо до уваги всі ті вимоги, які будуть в ньому викладені, і діятимемо відповідно до законодавства України", - лаконічно відповідають у компанії.

Експерти у своїх оцінках ручного регулювання цін не настільки стримані. На думку генерального директора Української конфедерації аграрного бізнесу (УКАБ) Володимира Лапи, виробники молочної продукції в Україні мають незначні резерви для зниження цін. Він зазначив, що регулювання цін саме по собі, у тій або іншій формі, застосовується у багатьох країнах, питання лише в коректності застосування. "Якщо органи влади вимагатимуть здешевлення будь-яким способом, це однозначно ретранслюватиметься на подальше зниження закупівельних цін на молоко, від чого постраждають його виробники. Тому повинно йтися про відповідність цін на готову продукцію і сировину, не більше, але і не менше", - підкреслює експерт.

Керівник аналітичного департаменту консалтингового агентства "ААА" Марія Колесник вважає, що вимоги АМКУ можуть вплинути на якість молочної продукції, якщо їх висуватимуть виключно до товаровиробників.

"Так, вони можуть знизити ціну, але при цьому знижуватимуть собівартість. Десь знижуватимуть закупівельну ціну на молоко, а в інших випадках - намагатимуться додати щось ще у продукцію, що здешевлюватиме її виробництво", - зазначила М. Колесник. При цьому вона не впевнена, що ціна знизиться для кінцевого споживача, якщо не залучати торговельні мережі.

За її словами, якщо товаровиробник знижує відпускну ціну, не завжди таке ж пропорційне зниження відбувається в роздрібних мережах. "Це комплексний підхід, і не можна завжди говорити про те, що винен лише товаровиробник. Вимоги виключно до переробника - односторонній підхід. Треба розмовляти як з представниками виробничих компаній, так і з представниками мереж", - вважає М. Колесник.

АМКУ обіцяв звернути увагу на торговельні мережі. За словами в.о. голови комітету Юрія Кравченка, наступним кроком буде надання рекомендацій саме їм "щодо зменшення кінцевих цін на ті продукти, на які будуть знижені гуртово-відпускні ціни". Проте, поки інших заяв і вимог із цього приводу регулювальник не озвучив.

Між тим, як зазначає В. Лапа, більшість переробних підприємств і самі зацікавлені, щоб продукція продавалася за прийнятними для споживача цінами - від її складування на полицях магазинів нікому користі немає. "І уцінка на молочну сировину значною мірою саме з цим і пов`язана. Споживач своїм гаманцем впливає на ринок не гірше, ніж будь-які рекомендації", - підкреслив експерт.

Не маючи можливості придбавати "молочку", яка тепер увійшла до розряду делікатесів, українці вимушені відмовлятися від неї. Як сказав директор консалтингового агентства "Інфагро" Василь Вінтоняк, попит на молочні продукти, котрі подорожчали, значно знизився - покупець своїм гаманцем проголосував проти такої ціни. "Істотно впали продажі - за два місяці зниження перевищило 20% через високу ціну готової продукції", - повідомив В. Вінтоняк. За його словами, падіння продажів, затоварювання складів продукцією змусило виробників і без втручання АМКУ знизити ціни. За його даними, не чекаючи батога комітету, за останні два тижні більшість виробників урізали відпускні ціни на тверді сири приблизно на 12%. Ціни на цільномолочну продукцію тільки починають падати.

Це підтвердив голова ради директорів Союзу молочних підприємств України Вадим Чагаровський. За його словами, деякі виробники знизили ціни на тверді сири на 10-20%. "За останній тиждень на 10 грн. мінімум відбулося зниження гуртово-відпускної ціни з боку основних виробників твердого сиру" - зазначив він. На думку В. Чагаровського, подальшого падіння цін на молочну продукцію чекати не варто. "Що стосується продукції з цільного молока, то я не прогнозую зменшення цін, тому що навіть те підвищення, яке відбулося, воно не компенсує різниці у вартості молока", - підкреслив експерт.

Між тим, В. Вінтоняк вважає, що відпускні ціни на молочну продукцію можуть ще знизитися, якщо торгівля відповідно відреагує. "Виробники понизили відпускні ціни, а торговельні мережі ще не відреагували - не видно, щоб молочна продукція подешевшала на прилавках. Я думаю, що це станеться тижнів за два, по ланцюжку", - сказав експерт. "Якщо роздріб відреагує, можливо, ще трохи ціна впаде, але на істотне зниження розраховувати не варто", - повідомив В. Вінтоняк. На його думку, відпускні ціни на сири можуть знизитися ще на 5%, а падіння цін на цільномолочну продукцію може скласти в середньому по усіх компаніях 10%.

В. Чагаровський же прогнозує, що до кінця року цільномолочна продукція подорожчає ще на 5%. "Я прогнозую, що до кінця року можливе підвищення ціни тільки на продукцію з цільного молока, і то на невеликий відсоток - до 5%. Інші молочні продукти дорожчати не будуть", - заявив він.

Тим часом Антимонопольний комітет не полишає спроб нагодувати українців дешевими продуктами, він зажадав понизити ціни від 10 провідних виробників м`яса птиці. Чи приведе така політика до реального здешевлення, поки казати складно. Виробники і експерти одностайні - зростання цін економічно обгрунтоване і пояснюється стрибком цін на зерно і підвищенням митної вартості на імпортне м`ясо.

На думку експертів, досягти бажаного здешевлення продуктів можна іншим способом - підтримкою розвитку галузі і відкриттям нових підприємств, а посилення у таких умовах конкуренції саме приведе до зниження цін. Також необхідно створювати і вчасно використовувати державні продовольчі резерви, які б стабілізували ціни у момент їх зростання. Треба додати ще одну необхідність, про яку вже не раз говорили, - дотування бідних верств населення, на благо яких і регулюють ціни, а також в цілому підвищувати рівень життя українців. Але уряд наполегливо йде неефективною, але уторованою доріжкою адміністративного втручання і ручного управління.

Експерти наполягають на згубності такої звички, приводячи приклад Аргентини. Країна ще три роки тому була прикладом того, як треба розвивати сільське господарство. Інвестиції в АПК країни складали 3-4 млрд. дол. на рік, а на сьогодні скоротилися вдесятеро, стабільно падає і виробництво. Уся справа в зміні президента Аргентини, що привело до нового вектора політичної доктрини. Були введені ручні методи регулювання ринку: податки на експорт зернових, фіксація цін на продукти харчування і регулювання рентабельності виробництва. Усе це пустило АПК Аргентини, який стабільно розвивається, під укіс. Так може, час вчитися на чужих помилках, а не повторювати з року в рік свої, заганяючи у безвихідь галузі, які і так перебувають на межі виживання?

Лілія Коваль (УНІАН)

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter