Хмельницьке АМК: Ціни зростатимуть, але й штрафи для спекулянтів "подорожчають"...

Вартість продуктів харчування й надалі зростатиме... Підвищення в межах 3-5% щороку цілком  зрозуміле... АМКУ може отримати додаткові повноваження на проведення самостійних розслідувань і "відчутне" штрафування спекулянтів... Інтерв”ю голови Хмельницького обласного відділення АМК Віталія Олуйко

Початок 2011 року для пересічних українців ознаменувався підвищенням цін на продукти харчування та пальне. Тенденція на рік вже зрозуміла - потроху все дорожчатиме. Про  ситуацію, яка склалася, та  можливість або неможливість щось змінити в інтерв’ю УНІАН розповів голова Хмельницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України Віталій Олуйко.

- Віталію Миколайовичу, продукти почали дорожчати по всій Україні. Рекордсменкою в останні тижні виявилася гречана крупа -  на Хмельниччині пропозиція тримається на рівні майже 20 гривень, в інших регіонах - близько 18 грн. за кг, хоча ще в грудні була дешевшою на  5-7 грн. Це штучний ажіотаж, чи дефіцит сировини? (У Києві вартість гречки коливається  від 13 до 18 грн. за  фасований кілограм, тоді як у грудні ціна не дотягувала до 13-14 грн., в Росії ціна за  1 кг в окремих регіонах сягнула 100 руб. (приблизно 27 грн.)- ред.)

- Дефіциту гречки немає, її колективні сільськогосподарські підприємства мають вдосталь. Є людський фактор - ажіотажний попит, який працює на спекулянтів. Існування форми бізнесу на кшталт єдиного та фіксованого податку дозволяє здійснювати будь-які торгові операції та платити щомісячно 200 гривень податку. Тому ми є спостерігачами банального перепродажу. Іноді вагон гречки, що вирушив з Хмельницького на схід держави, по дорозі три-чотири рази перепродується. Відбувається обмін договорами, платіжками… Парадокс у тому, що все робиться у рамках законодавства й жоден контролюючий орган не придереться.

Крім того, запас гречаної крупи у населення не повинен перевищувати двох місяців. Тому що вона псується, заводяться шкідники. Тому, якщо ви бачите ціну на гречану крупу 20-25 гривень, не поспішайте її купувати. Повірте, як тільки люди не створюватимуть ажіотажний попит, ціна впаде.

- Які заходи вживає АМК для недопущення подорожчання продуктів, зокрема на Хмельниччині?

- Відділення комітету у Хмельницькій області проводить постійний моніторинг цін у виробників продуктів, на  ринках та у супермаркетах області. На жаль, лише моніторингу недостатньо, тому на вищому рівні зараз розглядається варіант часткової передачі функцій Антимонопольному комітету від Держстандартметрології, Управління захисту у справах споживачів та Державної цінової інспекції. Це дасть змогу нам безпосередньо проводити розслідування та накладати на порушників суттєві штрафи.

- Наскільки самостійно ринок може регулювати ціни на різні види продукції?

- Звичайно може, але при належній культурі торгівлі. На жаль, нині вона відсутня. А це дуже важливий психологічний чинник. Ринок здатний самостійно зупинитися на тій чи іншій ціні. При цьому обов’язково має бути попит і пропозиція. Остання наразі сформована і забезпечує життєві необхідності людей. Інша річ - попит, він іноді виглядає ажіотажним. Якби громадяни штучно не роздували полум’я цін, проблема сама б відпала.

- У молокопереробній галузі досі точиться запекла боротьба між заготівельниками сировини та виробниками. Перші різними способами намагаються “збивати” цінову пропозицію, при цьому час від часу підвищують вартість молочних виробів у магазинах. Другі - воюють за об’єктивну та обґрунтовану ціну. Які конкретні висновки робить АМК?

- Ми постійно тримаємо на контролі ситуацію на молочному ринку та виявляємо порушення законодавства про захист економічної конкуренції. Наприклад, торік відділення комітету оштрафувало  за змову великі заготівельні компанії (ДП “Старокостянтинівський молочний завод”, ЗАТ “Хмельницька маслосирбаза”, ПП КФ “Прометей” в особі філії “Славутський масло переробний комбінат”) на 8 тисяч гривень кожну. Вони  встановлювали на однаковому рівні закупівельні ціни на молоко від населення протягом певного періоду.

Разом з тим, в Україні спостерігається дефіцит молока. При цьому близько 70% цієї сировини не відповідає європейським стандартам ні за складом, ні за бактеріальною безпекою. Відповідно, цим користуються українські переробники. Вони, як приклад, закуповують у Білорусії якісне вершкове масло, переплавляють, додаючи туди пальмову олію. На виході одержують продукт під назвою “спред”, який нічого спільного немає з вершковим маслом. Такими діями вводять в оману покупців.

Або просто припускаються вигідних для себе порушень під час  маркування на етикетці. Так, “Старокостянтинівський молочний завод” на упаковці товару зазначав “Фермерське”, а з боку маленькими літерами написано “спред”. Або ВАТ “Рожищенський сирзавод” (Волинська область) привертав увагу покупця продуктом “Матусине масло”. Водночас на  упаковці приховувався дрібний напис “спред солодковершковий”. Це призвело до того, що покупець не міг відрізнити справжність товару. Наразі порушення припинені.

- Чому в осінньо-зимовий період вартість молока, придбаного у населення, падає?

- Виявляється, що є одна законна підстава, яка чомусь ніде не згадується. Раніше у державному бюджеті для молокопереробних підприємств передбачалася 20% дотація. Однак “живих” грошей вони не отримували. Через це молокозаводи не сплачували до бюджету відведені 20% ПДВ. Практично не мали фінансової компенсації й індивідуальні господарства, які є основними здавачами сировини. Ось тут діючий уряд побачив шпаринку та зобов’язав з початку цього року молокозаводи віддати до бюджету 20-ти відсотковий податок на додану вартість. Відтепер селяни напряму одержуватимуть дотації з розрахунку за кожну голову великої рогатої худоби. Суми становитимуть від 1 до 2,5 тис. грн.. на руки щорічно. Механізм реалізації розробляється і, швидше за все, відкриватимуться індивідуальні рахунки або безпосередньо кошти надходитимуть до  сільських рад.

- Повернемось до глобальних питань. Споживчий ринок України, користуючись спортивним терміном, перебуває у нокдауні, незважаючи на непогані врожаї. Після новорічно-різдвяних свят вартість окремих продуктів харчування підскочила “до небес”. З чим це пов’язано?

- З геополітичної точки зору, зростання цін на продуктову групу товарів диктують дві азіатські країни: Китай та Індія. Незважаючи на світову фінансову кризу, ними не зменшено обсяги промислового виробництва, валового внутрішнього продукту. Навпаки, все йде до того, щоб світову валюту - долар - замінити на китайський юань, а це спровокує  грошову “революцію”.

Але раніше китайці задовольняли свій раціон рисом, тепер до нього увійшли м’ясо, овочі, фрукти. Тобто, споживання у державах з домінуючим економічним потенціалом підвищилося. Також у цю “компанію” можна записати Єгипет - африканську країну на пісках, яка торік поставляла в Україну картоплю(!)

На превеликий жаль, Україна й досі сповна не розкрилася. Ми навіть не вийшли на ті обсяги виробництва сільськогосподарської продукції, що демонстрували у складі Радянського Союзу. Як тільки ми в державі відновимо ефективні правові відносини, прозорі правила гри, - ми зможемо забезпечити екологічно чистими продуктами харчування півсвіту. Такі прогнози дають експерти. Але це “як тільки”...

- Які цінові тенденції спостерігатимуться на ринку товарів та послуг в Україні у поточному році?

- Очевидно, потрібно готуватися до поступового підвищення вартості пального. "Першу скрипку" тут гратимуть акцизний збір та ймовірне введення мита на імпорт. Також підливає масла у вогонь збільшення світового споживання нафтопродуктів.

Щодо тенденцій на ринку продуктів харчування, то тут вартість щороку зростає. Зрозуміло, відслідковуватиметься питання, наскільки збільшуватиметься ціна. Якщо це відбувається в межах 3-5%, то нічого немає дивного. Адже робиться похибка на рівень інфляції, вартість пально-мастильних матеріалів як на ціноутворюючий складник.

- Дякую за розмову.

Розмовляв Віталій Тараненко (УНІАН)

УНІАН в Google News