"Китайська" гречка: хто заварює кашу?..
«Гречаний сценарій», розіграний владою і наближеним до неї бізнесом, свідчить, що держава, декларуючи свої найкращі наміри, успішно дерибанить управління стратегічними процесами...
Китайська гречка вже зайняла своє місце на полицях українських магазинів. І хоча на неї поки що практично немає покупців (до її появи в роздрібній мережі і нашої стало більше), влада не сильно переймається попитом на заморську крупу. Її, незатребувану, прем`єр-міністр Микола Азаров обіцяв відправити у резерв - «буде зберігатися, вона, до речі, прекрасної якості, нормальної, і нехай лежить». Начебто все розрулити, але все ж круп`яна епопея ще не закінчилася. Завершитися вона повинна відповіддю на питання, хто режисирував «гречану виставу» і в чиїй лапі залишився мед...
Отже, для нас зіграно три дії. Перше - «грунт для розкрутки». На руку сценаристові, звичайно, зіграла ситуація на світовому ринку - продовольча криза. Вона, нібито, не могла не зачепити і Україну. Другим допоміжним чинником став сезонний ріст цін на продовольство, який торкнувся і гречки. Вона майже в 4 рази набрала в ціні і зникла з полиць. Як пояснювали аграрії, дефіцит викликаний тим, що на гречку немає попиту, тому минулого року її майже не сіяли. Але ж і раніше її посіви не зростали, проте ніхто не стояв за нею в черзі, серед українців зовсім інший продукт у пріоритетах. В аграрному міністерстві заспокоїли, що проблем з крупою не буде. У новому сезоні обіцяли висіяти гречки більше (з урахуванням появи такої невластивої для України проблеми), а зараз для гасіння пожежі завезуть з-за кордону. Там, мабуть, її вдосталь, люди теж не дуже їдять, особливо, як з`ясувалося, в Китаї.
Ціною крупи зайнявся уряд та Антимонопольний комітет. Билися з «ворожими підступами» недовго, ціни збили... аж на 2 гривні. І почалася друга дія - порятунок «гречкозалежних». Для них з кожним днем оприлюднювалася інформація про прибуття (або затримку) в Україну партій китайського продукту (майже фронтові зведення). У Державній продовольчо-зерновий корпорації Україні (ДПЗКУ) зворушливо повідомляли: «перше судно «MSC Beryl» з 504 тоннами гречаної крупи на борту відбуло з порту Дальян 9 березня 2011 і, як очікується, увійде в порт Одеси 5 квітня 2011». Щоправда, у підсумку процес затягнувся майже на місяць.
Загалом, в рамках контракту торговельного підрозділу ДПЗКУ - ТОВ «Хліб Інвестбуд» з компаніями КНР (причому за підтримки дипломатичного торгового представництва України) у країну буде поставлено 20 тис. тонн китайської гречки. При цьому міністр аграрної політики і продовольства Микола Присяжнюк попередив, що закуплена крупа буде відрізнятися від тієї, до якої звикли українці, «але не тому, що вона кормова, а тому, що це інші сорти гречки». Не забув міністр підкреслити, що гречку Україна закуповує в Китаї не для того, аби покрити її дефіцит, а для того, щоб знизити ціни на неї на вітчизняному ринку. Пізніше в МінАП заявили, що вартість її складе 17 грн. за кг, але тут же підкоригували: у роздробі близько 14 грн. за кг. У відомстві пояснили, що помилково назвали цифру 17 грн. «Ціна на цю гречку буде 14 грн. в порту на митній території України », - сказали в МінАП.
У результаті отримали практично 18 грн., що в цілому відповідає вартості рідної крупи з держрезерву, як зараз стало модно уточнювати в магазинах у написах на контейнерах. Що ж до якості, то, як заявив голова Державної інспекції сільського господарства Микола Поєдинок, кожен контейнер китайської гречки буде проходити інспектування та радіологічний контроль. Правда, в це віриться насилу (знаючи вітчизняні традиції)...
Тим часом, опозиція відреагувала на «гречаний маневр» влади. Народний депутат Володимир Ар`євзаявив, що дефіцит крупи дав привід уряду закупити її в Китаї за ціною, яка в 2,5 рази перевищує стандартну вартість. При цьому компанія, через яку держава закуповувала, була обрана без тендеру. На підтвердження сказаного він надав відповіді на його депутатські запити ДПЗКУ.
Але це, так би мовити, розбирання на вищому рівні. Я звернулася до одного з більш дрібних гравців ринку. З цілком зрозумілих причин він побажав залишитися неназваним, сказавши, що всі минулі роки здавав гречку на пункти закупівлі за ціною 6 грн. за 1 кг. «Я вважав це нормальною, навіть високою ціною, адже попиту немає. Хто ж знав, що під такий цирк придумають попит і піднімуть так ціни. А одна компанія зніме з цього вершки. Але все одно сіяти буду, хай навіть все стане на свої місця і цього року ціна підвищуватися не буде, але і по 7 грн. згоден здавати. А посіви все одно збільшу. Раптом ще раз повториться диво», - сказав він.
Чи повториться чи ні, час покаже, але затоварення, по-моєму, вже в наявності. Коли М.Азаров заспокоював народ, що, мовляв, уряд знає, що буде робити з невикористаним заморським продуктом, він підкреслив кабмінівську «байдужість» до подальшої долі крупи таким чином: «Ви звернули увагу, що ніхто з членів уряду не кинувся зустрічати цей суховантаж (який привіз гречку)». По-моєму, ця фраза про багато що говорить...
А тепер третя дія - «зернокомпаньйон». Імпортом китайської гречки займається вже скандально відома (зокрема, з історії з Kyiv Post) компанія «Хліб Інвестбуд» - структурний підрозділ Державної продовольчо-зернової корпорації України. Вона отримала максимальну квоту на експорт зернових, і це при тому, що за останні роки не здійснювала експорт на відміну від найбільших трейдерів, які практично позбавлені квоти. Та й її діяльність навряд чи можна назвати експортом, швидше перепродажем в порту, то є такий собі монополіст, який рулить зерновим ринком. Крім того, через цю компанію проводять форвардні закупівлі зерна до Аграрного фонду. Виходить, що й бюджетні кошти у компанії під контролем («Хліб Інвестбуд» у статусі єдиного виконавця проведе постачання зерна на умовах форвардних закупівель для Аграрного фонду, відповідну угоду укладено 4 березня 2011 року. Компанія вже завершила підписання відповідних договорів в рамках першого траншу Аграрного фонду в обсязі понад 1,55 млрд. грн.). А форвардна програма якраз і реалізується для підтримки посівної кампанії.
Державна підтримка сільського господарства через «Хліб Інвестбуд» не є реальною підтримкою аграріїв, вважає голова громадської організації «Селянський фронт», голова ради директорів сільгосппідприємства «Агрофірма Корнацьких» Аркадій Корнацький.
Він нагадав, що держава затвердила обсяг фінансових інтервенцій на суму 5 млрд. грн. «Але якщо раніше ця фінансова підтримка надходила безпосередньо через органи державного управління сільським господарством аграрним виробникам, то цього року є новація - зараз оператором з розподілу цих коштів виступає більш ніж наполовину приватна компанія «Хліб Інвестбуд», - сказав А.Корнацький.
На його думку, підприємства, які отримали кошти і не зможуть за них розрахуватися, коли зберуть врожай, змушені будуть віддавати борг, «а валютою розрахунку будуть тільки права землі, які будуть масово відчужуватися у нинішніх орендарів і передаватися або «Хліб Інвенстбуду», або його афільованим компаніям в різних регіонах України».
«Дуже шкода, що в черговий раз держава, декларуючи свої наміри щодо реальної підтримки сільгоспвиробника, насправді робить не тільки те ж саме, що робилося в усі попередні роки, але й додає сумнівів щодо фінальних цілей цієї кампанії», - підсумував експерт.
Коли скандал з «Хліб Інвестбудом» докотився до Кабміну, М.Азаров заявив, що з`ясує «звідки ноги ростуть», але і до цього дня роз`яснень немає.
Що ж до згаданого міністра аграрного розвитку і продовольства, то він заперечує причетність до компанії «Хліб Інвестбуд». «Ні я, ні мої близькі не мають ніякого відношення до цієї компанії», - сказав М.Присяжнюк. При цьому, відповідаючи на питання, чому саме ця компанія імпортувала крупу, він заявив, що дані операції були комерційними, не фінансувалися за рахунок держкоштів і перебували поза системою державних закупівель (тобто угода відверто комерційна, а не державна). За словами М.Присяжнюка, МінАП навіть залучило аудиторську компанію SGS для вивчення ситуації.
А генеральний директор «Хліб Інвестбуд» Роберт Бровді (був головою Закарпатської обласної організації «Фронту змін», 15 березня виключений з лав партії, зауважте, після укладення угоди на форвардні закупівлі «Хліб Інвестбуду») розповів про «соціальну відповідальність» компанії в даному питанні : «Незважаючи на те, що собівартість поставленого товару становить 16,7 грн., ми відпускаємо мережам на сьогоднішній день цю продукцію за 16,06 грн. за кг ». При цьому він відзначив, що втрати «Хліб Інвестбуду» на реалізації китайської гречки, яка закуповується за власні обігові кошти компанії, складають на сьогодні 97 дол. на тонні.
Цікаво, що пообіцяла держава акціонерам компанії, яка нібито собі в збиток облагодіяла українців? При цьому про структуру власників і акціонерів не кажуть ні слова. Єдине, що сказав одного разу Р.Бровді, мовляв, інвестори компанії - з Уолл-Стріт (дивно, чому ці інвестори так бояться назвати себе). При цьому абсолютно комерційну структуру (15 березня компанія "Хліб Інвестбуд" підтвердила, що частка приватних інвесторів у компанії становить 51%, проте не уточнила, які структури увійшли до складу її акціонерів) уряд називає державним оператором і експортером...
Наостанок хочеться заспокоїти - з гречкою у нас в майбутньому буде все добре. Її посіви дійсно збільшили, навіть говорять про експорт. Але це навряд чи відіб`ється на цінах. Як відомо, у нас вони «зворотної дороги» не знають.
Що ж до нашої історії, то в ній мова йде в першу чергу про держчиновників і деяких «трейдерів», які спільними зусиллями намагаються монополізувати ринок. До речі, поки владі успішно вдається «розпайовували» управління стратегічними процесами.
Олена Бистрицька (УНІАН)