Закон про "новітні харчові продукти" може отруїти життя виробникам
Закон про "новітні харчові продукти" може отруїти життя виробникам

Закон про "новітні харчові продукти" може отруїти життя виробникам

11:29, 03.08.2012
17 хв.

Уряд пропонує створити реєстр новітніх харчових продуктів. Експерти передрікають, що під гаслом захисту споживачів лише введуть ще один інструмент тиску на виробників. І закон, принаймні в пропонованому вигляді, може погіршити вихід на ринок нових продуктів, а на їх безпеку ніяк не вплине…

Схоже, найближчим часом на полицях супермаркетів поруч із "продуктами звичайними" з’являться ще й якісь незрозумілі "новітні продукти". Чи є вони вже реалією нашого життя і просто потребують окремої назви, чи ось-ось мають з’явитися - поки не дуже зрозуміло. Але Кабінет Міністрів України, очевидно, вирішив таки, що новітні харчові продукти плодяться як гриби після дощу (хороші та отруйні), тому їх терміново потрібно взяти під контроль і загнати в спецреєстр, аби забезпечити «високий рівень захисту здоров'я та інтересів споживачів». Щоб кожен, хто сумнівається, подивився в реєстр та переконався, що  воно придатне до вживання.

Нещодавно у Верховній Раді зареєстровано урядовий законопроект «Про новітні харчові продукти» (№ 11008). Його розробило Міністерство охорони здоров'я України на виконання Національного плану дій на 2012 рік щодо впровадження Програми економічних реформ на 2010-2014 роки "Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава", затвердженого Указом Президента України. І хоча Рада так і не встигла розглянути його, варто придивитись до документа детальніше. Адже авторство "урядовий" натякає на те, що документ не буде проігнорований, і як не влітку, так восени до нього повернуться.

Фактично в окремий закон планують вивести цілий блок питань, які зараз регулюються законом "Про безпечність та якість харчових продуктів". Зараз саме в цьому документі є визначення такого поняття як "новий продукт" та виписаний механізм контролю за його обігом.

Відео дня

У пояснювальній записці до законопроекту "Про новітні харчові продукти" зазначається, що його метою є встановлення засад виробництва та обігу новітніх харчових продуктів та інгредієнтів на території України і гармонізація законодавства України з законодавством Європейського Союзу. Щоправда, одразу, виникає питання - чому не згадали про наших партнерів із СНД (угоду про вільну торгівлю із якими Україна нещодавно ратифікувала) чи, принаймні, Митного Союзу… Чи-то "зі Сходу" новітніх продуктів у нас не очікують, чи-то задля їх регулювання ще якийсь закон прийматимуть?

Також зорієнтуємо читачів, що все те, що буде написано далі - не про ГМО. Адже почувши словосполучення «новітні» більшість  споживачів може одразу подумати саме про них. І помиляться - цей законопроект не розповсюджується на новітні харчові продукти, які вміщують, складаються та виробляються з генетично-модифікованих організмів. На цьому  нюансі, як на недоліку законопроекту, акцентує увагу молодший юрист ЮК «Правовий Альянс» Ігор Солонина. За його словами, державна реєстрація продуктів з ГМО ані законом України «Про безпечність та якість харчових продуктів», ані іншими законами не передбачена. «Фактично, продукти, що містять генетично-модифіковані організми на даний час залишаються звільненими від законодавчого регулювання щодо державної реєстрації та можуть вільно розповсюджуватися в торгових точках на території України. При цьому постанова КМУ від 18.02.2009 р., що регулює питання реєстрації ГМО та харчових продуктів, які їх містять, не встановлює дієвого механізму такої реєстрації», - говорить юрист. За його словами, оскільки в компетенцію згаданого проекту також не входитимуть продукти із ГМО, то необхідно в обов’язковому порядку розробити окремий законопроект, який би врегулював обіг даної категорії харчових продуктів.

Сфера діяльності законопроекту не поширюється також на харчові добавки, ароматизатори та розчинники для екстрагування, харчові ферменти, вітаміни та мінерали. Тож залишимо проблему ГМО для висвітлення в іншій статті, і повернемось до продуктів, які  мають бути позначені як "новітні".

Чи означатиме "новітній зареєстрований" - значить безпечний

У проекті № 11008 визначено, що вже не "новий", а новітній харчовий продукт – це харчовий продукт чи інгредієнт, який не має історії безпечного споживання в Україні, отриманий шляхом застосування процесу вирощування тварин та рослин, що раніше не застосовувався для цих цілей; вироблений шляхом застосовування виробничого процесу, який раніше не використовувався для цього типу продукту; харчовий продукт, який не має історії безпечного споживання в Україні, але має історію безпечного споживання в інших країнах. Історія безпечного споживання означає, що безпечність продукту підтверджена інформацією про споживання, яка може включати в себе наукові дослідження, статистичні дані, виписки з відповідних реєстрів, інші дані, а також безперервним споживанням харчового продукту протягом 25 років як елементу звичайного раціону більш як половиною населення країни.

Нехай читачі вибачать за таке велике цитування, але воно того варте. Адже, справді, за останні роки на територію країни потроху і масово ввозяться продукти, які не є природними для споживання в Україні, або у виробництві яких використовуються складники чи технології, до яких не звикли ані організми наших батьків-дідів, ані наші з вами. І тому про їх вплив на організм людини, особливо в далекій перспективі, навіть фахівці медики та дієтологи можуть сказати небагато.

За визначенням авторів законопроекту, новітній харчовий продукт чи інгредієнт не повинен становити загрозу для здоров’я людини і його характеристики не повинні вводити споживача в оману. Крім того, новітній продукт може бути розроблений на основі та/або на заміну звичайного харчового продукту чи інгредієнта, але не повинен відрізнятися від них настільки, що його звичайне споживання буде для споживача несприятливим з точки зору поживної цінності.

Як зазначив президент Центру експертиз «Тест» Валентин Безрукий під визначення  "новітні" можуть потрапити дуже багато продуктів, які вже зараз лежать на полицях магазинів (наприклад, усі продукти з пальмовими жирами). Або ті, які ось-ось мають бути розроблені та введені в обіг.

Правда дивно, яким чином це корелюється із пропонованою  в проекті нормою, яка регламентує "безпеку та якість харчових продуктів для споживання людьми до початку їх обігу в Україні..." Автор матеріалу недаремно підкреслив слова "до початку обігу", адже на практиці може йтися скоріше про, так би мовити, легалізацію й тих продуктів, які вже крутяться на ринку, і можуть бути віднесені до новітніх.

Виробникам готують "новітній" головний біль

Водночас, В.Безрукий зауважує, що намагання захистити споживачів задеклароване таким чином, що під час спроби реалізувати написане на практиці, можуть виникнути проблеми у виробників. Зокрема, для віднесення до "новітніх" вказаний термін використання споживачами 25 років. Але згадаймо - де і в який час ми живемо.  Двадцять п’ять років тому - це 1987 рік! За цей час у продуктах  не лише змінилося майже все - технології обробки, інгредієнти тощо, але й відшукати передісторію багатьох продуктів, записану ще на паперових носіях, певно буде нелегко. Те ж саме - щодо історії безпечного споживання. За словами експерта, 25 років – це взагалі дивно: «Україні – 21 рік, і виходить, що для того, аби надати дані про використання продукту, треба мати інформацію ще з часів СРСР, а де її візьме виробник? Це прямий шлях до корупції та витрати грошей». На його думку, законопроект точно не покращить позицію виробників, які захочуть створити нові види продукції. Може, хоч здоров’я споживачів захистить, запитаєте ви?.. Звісно, до того часу, поки на горизонті не з’являться «подяки» за визнання продукту безпечним.

Згідно із законопроектом, усі новітні харчові продукти, а ми вже зрозуміли, які це продукти, мають бути зареєстровані. Доступ до реєстру буде вільним. Забороняється обіг незареєстрованих новітніх продуктів. А хто ж визначатиме статус харчового продукту, тобто його приналежність до новітніх? Державні мужі не дурні – грошей бюджетних не витрачатимуть. Оператор ринку повинен самостійно або із залученням наукових установ проаналізувати харчовий продукт за критеріями «новітності», які ми згадували вище. Якщо ж оператор не зможе самостійно визначити статус продукту, то в законопроекті передбачена допомога держави. Ви надсилаєте заявку з усією наявною інформацією про продукт, а протягом 90 днів вам дадуть відповідь, по-перше, чи продукт новітній, по-друге, чи відповідає він вимогам для занесення у реєстр. Порядок та критерії визначення наукових установ, які допомагатимуть державі аналізувати продукти харчування, встановлюватиме Кабінет Міністрів України.

Якщо ж продавець вже визначив, що його продукт новітній, то подає заявку на його реєстрацію з повним переліком інформації про нього. А тоді протягом 180 робочих днів чекає відповіді. Новітній харчовий продукт, який внесений до реєстру в інших країнах (за винятком  продуктів, які зареєстровані Європейським Союзом, – вони автоматично будуть включені у реєстр), підлягає експрес-реєстрації. Вона передбачає надання  інформації про використання, реєстрацію і обіг цього продукту в інших країнах. І чекати результату доведеться менше – 90 днів. Після внесення продукту чи інгредієнта до реєстру, будь-який оператор ринку має право виробляти та вводити в обіг такий харчовий продукт з урахуванням положень законодавства про захист прав інтелектуальної власності. Згадали у законопроекті і про маркування новітнього харчового продукту. Воно має інформувати споживача про характеристики, які роблять його відмінним від існуючих харчових продуктів.

За словами І.Солонини, неврегульованим залишається питання, яким чином суб’єкти господарювання, які не реєстрували новітні продукти харчування, можуть підтвердити його реєстрацію. «Законопроект не містить будь-якого порядку отримання витягу, підтвердження, виписки чи будь-яким іншим чином інформації з державного реєстру. Іншими словами, у суб’єктів господарювання, які реалізовують такий продукт, за умови, що законопроект буде прийнято в пропонованій редакції, не буде документів, що підтверджують таку реєстрацію», - зазначає юрист. А це створить серйозні проблеми для операторів ринку в плані просування своєї продукції чи товару.

Реєстр як самоціль чи інструмент впливу на виробника?

Дуже цікавою у законопроекті є стаття, у якій зазначається, що оператор ринку сам повинен повідомляти державний орган про будь-яку нову або переоцінену інформацію, яка може вплинути на безпечність внесених до державного реєстру новітніх харчових продуктів, про обмеження чи санкції, прийняті компетентними органами інших країн. Проте виглядає, що сказали «А», але забули про «Б». Як зазначає І.Солонина, механізму інформування центрального органу законопроектом не передбачено, тобто  незрозуміло, як саме мають повідомляти суб’єкти про якісь нові дослідження. Плюс, а хіба не держава має виконувати функції контролю за безпечністю та якістю продуктів? Де ви бачили продавця, який сам скаже, що його продукт десь там чи хтось там критикує, що є нові дослідження, які свідчать про небезпеку, тому товар потрібно забирати з ринку?! Можна просто відповісти, що ми цієї інформацією не володіли. Незрозумілим лишається, яким чином «уповноважений компетентний орган» визначатиме - приховав підприємець інформацію, чи просто не володів нею. Також невідомо - чи застосовуватимуть якісь санкції проти оператора. Таке відчуття, що головне завдання виробника – просунути продукт у реєстр (практика внесення до державних реєстрів, думаю, відома всім), а далі – все попливе за течією. До того часу, поки державний орган не вирішить, що продукт небезпечний для ринку. Тоді його виключать з реєстру і заберуть із полиць. Скільки за той час новітньо-небезпечних харчів потраплять до шлунків українців, напевно, підрахувати не зможе ніхто.

Якщо законопроект  про новітні харчові продукти приймуть, він набуде чинності через два роки з дня його опублікування. Вже вироблені продукти, які претендуватимуть на статус новітніх, оператор зможе продавати до закінчення товарних запасів. А тоді без реєстрації не обійтися.

І.Солонина акцентує свою увагу ще й на тому, що перелік суб’єктів, які можуть повідомляти про шкідливість того чи іншого продукту, широкий та невизначений. «Поряд з центральним органом, заявником і науковою установою, законопроект ставить і «будь-який інший зацікавлений орган». Що це за органи - незрозуміло. І це може призвести до зловживань своїм правом невизначеного кола осіб, в тому числі – створення передумов для недобросовісної конкуренції, шляхом використання «інших заінтересованих органів» у своїх корисних цілях для перешкоджання нормальній роботі конкурента», - говорить юрист. Адже, центральний орган за достатніх для того підстав має право припинити або заборонити реалізацію новітнього харчового продукту чи інгредієнта і вивчати отриману інформацію протягом 180 календарних днів. Знову ж таки, законопроектом не передбачено, яким чином та способом будуть надіслані операторам ринку рішення центрального органу про виключення новітнього харчового продукту з державного реєстру. Більше того, не зазначено, в який термін мають надсилатися такі рішення з дня їх прийняття. Також невідомо, яким чином центральний орган буде знати, якому оператору ринку, що розповсюджує новітній продукт варто направити рішення, оскільки реєстру операторів ринку, в якому б зазначалося, обіг якого саме новітнього харчового продукту чи інгредієнта здійснює такий оператор – не існує.

В.Безрукий додає, що заява Мінздоров’я про відсутність можливостей для корупції, а отже  відсутність потреби обговорювати законопроект у відповідному комітеті, не відповідає дійсності. «Скрізь, де потрібна реєстрація, занесення до реєстру, консультації та додаткові дослідження – це завжди можливість корупції. Нікому з виробників не хочеться мати лишні витрати, а все це – вони і є», - каже експерт. За його словами, формулювання типу "якщо підприємець не зможе довести що інгредієнти не нові, то повинен звернутися у відповідні інститути" (згідно з переліком), однозначно говорять про фінанси, бо ніхто безкоштовно працювати не буде. «Крім того, виведення нового продукту на ринок завжди прив'язується до якихось термінів, а МОЗ собі ставить 3 місяці на розгляд (це все-таки чверть року). А якщо відмовити за формальною ознакою, то ще 3 місяці. А раз є такий механізм - значить буде корупція», -зазначив він.

На думку В.Безрукого, незрозуміло, для чого взагалі потрібен цей закон. «З урахуванням того, що в ЗУ "Про якість та безпеку продуктів харчування" є пункт "нові продукти", видається незрозумілою доцільність виділення "новітніх продуктів" в окремий закон. Поява нових продуктів явище постійне, змінюються технології, з'являються нові інгредієнти, їх комбінації. МОЗ видає на всі інгредієнти гігієнічні висновки. Там мова йде саме про показники безпеки. І незрозуміло - навіщо робити новий закон і реєстр, якщо всі нові продукти й так ними контролюються. У МОЗ  досі немає реєстру харчових добавок (індекси Е), а вони хочуть ще новий реєстр продуктів. Це однозначно погіршить вихід на ринок нових продуктів, а на безпеку ніяк не вплине», – зазначає експерт.

Споживачі, звісно, не переймаються  фінансовим благополуччям виробників, головне для них – аби новий закон справді захищав від небезпечних продуктів на ринку. Але є дуже великі побоювання, що реєстр може перетворитися на формальність, за допомогою якої зароблятимуть гроші окремі люди. Плюс, витрати, яких зазнає виробник продуктів, часто перекладають на покупців. Ще якби ми платили за реальну безпеку – то одна справа, а за обіцяну… Як кажуть, обіцянка – цяцянка… До того ж, у законі багато говорять про те, як реєструвати новітні продукти, але не чітко прописано, наскільки добре перевірятимуть їх безпечність. То ж не так просто проаналізувати новий продукт і його вплив на людину, на це потрібні роки, цілі лабораторії з сучасним обладнанням. Але нам не звикати. За законом, на всіх продуктах, які містять ГМО, обов’язково має бути відповідне маркування. А ми, крім позначки «Без ГМО», нічого іншого на товарах не бачимо. Чому? Виробник сам свої доходи зменшувати не збирається, а держава не проконтролює - нема достатньо лабораторій, які могли б перевірити продукт на ГМО. Виходить - закон працює лише на папері. Що ж можна сказати про сьогоднішній законопроект? Реєстр продуктів більше скидається на формальність, до якої зобов’яжуть виробників, ніж на елемент боротьби з небезпечними продуктами та недобросовісними виробниками.

Ярина Сало (УНІАН)

Новини партнерів
завантаження...
Ми використовуємо cookies
Погоджуюся