Рік аграрної непереможності: як Україна попри війну годувала себе та світ

Важкий минулий рік приходом російських загарбників на нашу землю болісно вдарив по українському агросектору. Це призвело до значних матеріальних та фінансових збитків, порушень логістики, втрат врожаю. УНІАН з’ясовував, як вітчизняні аграрії долали виклики війни та що очікувати в новому році.

Минулий рік в українців тепер назавжди буде асоціюватись з початком повномасштабного вторгнення російських загарбників на нашу землю. Нещадна війна залишила свій кривавий слід не тільки в душах і серцях українських громадян, а й негативно відобразилась на економіці нашої країни.

Під болісний удар потрапив і вітчизняний аграрний сектор, який до війни давав близько 20 відсотків валового внутрішнього продукту країни. Адже з окупованих територій України загарбниками було вивезено мільйони тонн зерна та значні обсяги сільськогосподарської техніки та устаткування. Також через обстріли були знищені сотні зерносховищ, а частина родючої української землі усіяна мінами та іншою вибухівкою, які відступаючи лишають після себе рашисти.

Загалом, за підрахунками Міністерства аграрної політики та продовольства спільно з Київською школою економіки, прямі збитки від війни в сільському господарстві України cтаном на вересень сягнули 6,6 млрд доларів. Найбільші втрати були в сільгосптехніці – 84,2 тисяч одиниць техніки та устаткування повністю або частково пошкоджені на суму 2,9 млрд доларів. А збитки у 1,9 млрд доларів відбулися внаслідок знищення або викрадення 4 млн тонн зернових та олійних культур.

Але попри значні втрати від цієї страшної війни, українські аграрії з гідністю прийняли воєнні виклики та достойно пройшли надважкий минулий рік.

"Українські аграрії показали незламність. І велику роботу провели в минулому році, посіявшись весною, де дозволяла військова ситуація, зібравши врожай, реалізувавши його і, відповідно, посіявшись восени", – наголосив перший заступник міністра аграрної політики і продовольства України Тарас Висоцький.

Воєнні перепони

Щороку вітчизняні аграрії стояли перед сезонними та кліматичними перепонами. Це були надмірна кількість дощів чи, навпаки, посуха, розвиток хвороб на рослинах чи активізація шкідників. Цьогоріч додались ще воєнні виклики. Зокрема, це збереження команд професіоналів, бронювання потрібних спеціалістів, складність проведення робіт та подальшого експорту власної продукції чи її зберігання.

"Також агросектор зіштовхнувся і зі зміною ринків збуту. Це стосується не тільки зерна, але й продукції з доданою вартістю, наприклад, насіння олійних (соняшник та ріпак) або бобових - соя, горох. Сюди ж віднесемо і логістику. Раніше шляхи були відпрацьовані роками та малоризикові, а у 2022 році через повномасштабне вторгнення були заблоковані морські порти, які складали суттєву частку маршрутів експорту", – розповіла агенції УНІАН виконавча директорка Насіннєвої асоціації України Сюзанна Григоренко.

До того ж частина українських угідь була або залишається в зоні бойових дій, що унеможливило проведення польових робіт на них. А деокуповані території не одразу після звільнення стають придатними для використання.

"Проведення господарської діяльності ускладнюється також проблемами зі збутом вирощеної аграріями продукції, і відповідно, браком коштів, якісного насіння та інших ресурсів. Йдеться, насамперед, про паливо, електроенергію, пестициди, добрива тощо", – підкреслив директор "Інституту аграрної економіки" Юрій Лупенко.

За його словами, загострився й дефіцит кваліфікованих механізаторів, оскільки їх призивають до лав Збройних Сил України.

"Військові дії та обмеженість доступу товаровиробників до ринків і ресурсів негативно позначилися на виробництві сільськогосподарської продукції у всіх регіонах країни. Проте найбільше постраждали ті області, де відбуваються бойові дії", – підсумував науковець.

Успіхи наперекір усім перешкодам

Проте, хоч би які труднощі не підносила війна, аграрна Україна знайшла вихід із складних ситуацій. І змогла не лише себе забезпечити продовольством, а й залишитись надійним партнером на світовому ринку.

На початку повномасштабного вторгнення ворога на наші землі вся логістика практично зупинилась. Тому що українські морські порти, через які відправлялись найбільші обсяги експорту, лишились під окупацією або ж були заблоковані російськими піратами. Тож чи не єдиним варіантом торгівлі з іншими країнами стали західні кордони.

Аби збільшити експортні обсяги аграрної продукції, у травні Євросоюз започаткував програму "Шляхи солідарності". Ці маршрути дозволили прискорити експорт і роботу митниць між Україною та країнами ЄС. В результаті, за даними Мінагрополітики, за 9 місяців війни Україні вдалось експортувати цими альтернативними шляхами 19 млн тонн агропродукції.

До того ж, завдяки зусиллям українських дипломатів, за посередництва ООН та Туреччини з 1 серпня відновили свою роботу для перевезення продовольства три чорноморські порти "Одеса", "Чорноморськ" та "Південний". І не дивлячись на постійні перешкоди з російської сторони, Україні морськими шляхами на кінець року, як повідомив глава держави Володимир Зеленський, вдалось експортувати понад 15 млн тонн продовольства – передусім зернових - до більш як 40 країн світу.

Також наприкінці листопада за ініціативи президента було започатковано програму Grain from Ukraine, в рамках якої українське збіжжя експортується до країн Африки та Азії, які найбільше страждають від продовольчої кризи та потребують термінової допомоги. До цієї програми приєднались вже понад 30 держав-донорів та залучено майже 200 мільйонів доларів.

"Загалом за 11 місяців 2022 року Україна експортувала 50,9 млн тонн продукції АПК та харчової промисловості на загальну суму 21,1 мільярдів доларів. В обсягах це на 16,7 відсотків, а в вартості – на 13,7 відсотків менше, ніж за 11 місяців 2021 року", – підсумувала міністр економіки Юлія Свириденко.

Ще одним вагомим аграрним успіхом стало те, що попри всі воєнні негаразди наша країна змогла повністю забезпечити себе продовольством.

"Ми допомогли вчасно провести найскладнішу в історії України посівну. Завдяки цьому зібрали понад 60 млн тонн врожаю. І Україна точно забезпечила себе продовольством на наступний рік", – зазначив прем’єр-міністр Денис Шмигаль, підбиваючи підсумки 2022 року.

Авжеж в минулому році Україна була далеко від врожайних рекордів, як це було в 2021, тоді зібраний врожай склав 106 млн тонн олійних та зернових. Але з таким героїчним народом всі наші перемоги ще попереду.

Незламні аграрії

Успішно провести надважкий сезон сільськогосподарських робіт вдалось завдяки непоборності наших аграріїв. Вони, незважаючи на значні ризики, інколи навіть під обстрілами, виходили в поля, обробляли і засівали їх та турбувались, аби зібрати врожай.

Як сказав фермер з Дніпропетровщини Максим Гавеля, навесні перед посівною через складну ситуацію в країні у більшості аграріїв виникало багато питань, на які ніхто не міг дати відповідь. Тому кожен чинив на власний розсуд.

"Сезон у 2022 році пройшов непросто, адже на початку посівної у багатьох виробників постало питання: чи варто взагалі сіяти. Також були сумніви, чи використовувати при посіві добрива або ж дорогі гібриди, чи зекономити на цьому", - розповів він УНІАН.

В свою чергу, голова фермерського господарства "Зоряне" Олександр Кириченко наголосив, що значну роль в проведенні польових робіт відіграла допомога від держави.

"В цьому сезоні без державної фінансової допомоги не змогли б вийти на більш-менш прибутковий рівень. Оскільки ціни на сільгосппродукцію залишились на довоєнному рівні або й нижче, а витрати на її виробництво виросли в декілька разів. Маємо надію, що держава й надалі підставлятиме нам своє плече", – зазначив він.

За словами голови фермерського господарства Кириченко, завдяки сприятливій погоді під час вегетації культур вдалось зібрати гарний врожай зернових та олійних культур. Він зазначив, що виробники, які не продавали олійні прямо з поля, зможуть зараз їх реалізовувати по відносно привабливих цінах.

Як повідомив Гавеля, ранні зернові, які він зміг засіяти ще до війни, вдалось зібрати вчасно та з непоганими показниками врожайності. Проте зерно довелось продавати за мізерною ціною, аби було за які кошти працювати далі.

"Щодо соняшника, то збирання його врожаю змістилось на місяць-півтора через дощову погоду. Але все рівно збір насіння було проведено і його врожайність склала близько 20 ц/га. Вартість соняшника не настільки критична, як ціна пшениці, але все рівно низька", - підкреслив він.

Що рік новий несе

Вже позаду перший зимовий місяць, до нового посівного сезону все ближче. І як би нам не хотілось вірити в дива, проте варто усвідомлювати, що і в цьому році аграріям провести польові роботи буде також дуже нелегко.

За словами заступника міністра агрополітики Тараса Висоцького, якщо торік станом на 24 лютого аграрії були повністю готові до посівної, то наразі є проблеми з ліквідністю, доступністю фінансів, що ускладнює та уповільнює підготовку до польових робіт. Проте аграрії налаштовані рішуче.

"Аграрії скрізь, де дозволятиме безпекова ситуація, засіватимуть максимальну площу культур. Ми сподіваємося, що 2023 рік, який буде нелегким, вдасться впевнено пройти, виростивши достатньо збіжжя для внутрішнього споживання та експорту", – зазначив Висоцький.

За даними прем’єр-міністра України, восени 2022 року було посіяно озимих зернових на 4,8 млн га на підконтрольних територіях, що приблизно на 40 відсотків менше у порівнянні з попереднім роком.

"Ми розраховуємо, що ярових культур весною засіють більше, щоб компенсувати. Але очевидно, що велика мінна засміченість полів, фактор невизначеності та постійні атаки ворога вплинуть на кількісні показники нашого врожаю цього року. Це проблематика, яку доведеться вирішувати", – сказав Шмигаль журналістам.

Він наголосив, що держава буде підтримувати вітчизняний аграрний сектор і надалі, але ресурс обмежений. Тому ведуться переговори про підтримку від країн партнерів - ЄС, США, з Продовольчою та сільскогосподарською організацією ООН ФАО. З багатьма такі домовленості уже досягнуті, зокрема, з Єврокомісією, USAID.

Загалом, за прогнозними розрахунками науковців Інституту аграрної економіки, якщо зовнішні й внутрішні чинники агровиробництва суттєво не зміняться, то у 2023 році можна очікувати зниження врожаю на 10-15 відсотків – переважно внаслідок зменшення кількості внесених мінеральних добрив з причини їх недоступності для основної маси сільськогосподарських підприємств та фермерських господарств.

"Зважаючи на воєнний стан, політичну та економічну ситуацію в країні, а також глобальні кліматичні виклики, сільгоспвиробники робитимуть ставку насамперед на вирощування культур, які приносять їм прибуток. Тобто під пшеницю буде виділено 21-22 відсотка від загальної посівної площі, кукурудзу  – 22-23 відсотка, ячмінь – 8-9 відсотків, соняшник – 23-25 відсотків, сою – 7-8 відсотків та ріпак – 5–6 відсотків", – розповіли УНІАН науковці.

Вартість продовольства зростає

Драматичного минулого року в Україні періодично траплялись цінові злети на окремі харчові продукти, які до того ж ще й супроводжувались штучним ажіотажем з боку споживачів.

"Навесні, коли прогнозували дефіцит солі, я її закупила декілька кілограмів. То тепер вистачить запасів надовго", – розповіла киянка Марина Петрівна.

Щодо цін на продукти харчування, то вона зазначила, що особливо суттєво відчула на своєму гаманці здорожчання яєць і свинини.

За оцінками Державної служби статистики, ціни на продукти харчування у 2022 році виросли на 35,1 відсотка (листопад минулого до аналогічного місяця 2021 року) при загальному рівні споживчої інфляції в країні на рівні 26,5 відсотка. Найбільше зросли ціни на яйця – майже вдвічі, на фрукти – на 64 відсотки, хліб та хлібопродукти – на 32 відсотки, масло – 27,3 відсотки, м’ясо та м’ясопродукти – на 24,6 відсотки.

"Серед м’яса найбільше зросла в ціні свинина, що обумовлено втратою свиноферм на сході нашої держави, де традиційно була підвищена концентрація таких тваринницьких ферм, а також порушенням технологічного ланцюга виробництва свинини. На початку війни деякі ферми не займалися розведенням поросят через невизначеність, що відобразилося на скороченій поточній пропозиції та зростанню цін", - сказала аналітик Українського клубу аграрного бізнесу Світлана Литвин.

Під кінець року на продовольчі ціни почали впливати ще й перебої зі світлом, викликані постійними ракетними обстрілами російських терористів, бо це ускладнює виробництво та зберігання харчів. Але більшість експертів вважають, що це не матиме суттєвого впливу на цінову політику і зростання вартості продуктів внаслідок цього не буде вище 5 відсотків.

Минулий рік дав нам зрозуміти, яка ми сильна та незламна нація. І всі ті труднощі, що принесла нам нещадна російська війна, нам під силу подолати. Зокрема, українські фермери, попри страхи і перепони змогли гідно пройти аграрний сезон, завдяки чому Україна тепер забезпечена продовольством принаймні на рік.

До того ж наша держава змогла повернутись на світовий продовольчий ринок і цим довела, що є надійним партнером для багатьох країн. У 2023 році нашим дипломатам ще доведеться поборотися за продовження "зернової угоди" з експорту українського збіжжя та поширити її на порти Миколаєва.

Це важливо, тому що до війни аграрний експорт приносив країні більше 40 відсотків всіх експортних доходів. А всі ми розуміємо, що стабільні експортні поставки надають стабільність нашій національній грошовій одиниці – гривні. Є ще один важливий аспект  - соціальний: до війни гроші від продажу продуктів харчування, включаючи продаж за кордон зернових культур, давали дохід 7,5 млн українців, які працювали у аграрному секторі.

Новий рік не обіцяє бути більш спокійним. Але, дякуючи нашим героїчним захисникам, і за допомогою наших працелюбних аграріїв, підтримки держави та світу Україна зможе і надалі забезпечувати себе та інші країни якісним продовольством. А нам, українцям, залишається лише з надією ступати в новий рік та вірити, що він нам подарує змогу жити і працювати під мирним небом.

Альона Кириченко

УНІАН в Google News