"Чи варто боятись блекаутів? До того, щоб пити воду з калюж, не дійде. Все ж, живемо не в "ДНР"", - інструктор з виживання Ігор Молодан

Експерт з безпеки та екіпірування, інструктор з виживання, фахівець з тактичної медицини Ігор Молодан розповів в інтерв’ю УНІАН, скільки діб без електрики, тепла та водопостачання ще не критичні для проживання в місті, чим грітись, що їсти та які запаси зробити заздалегідь.

Нові звички виживання українці напрацювали ще восени 2022 року. Тоді слова "генератор", "зарядна станція", "павербанк" стали невід’ємною частиною нашого спілкування і життя. Нині ворог повернувся до спроб вибити українську енергетичну систему і занурити нас у блекаут – ситуацію, коли на значній території повністю або частково припинене електропостачання (а з ним, ймовірно, водо- та теплопостачання теж).

Про те, як впоратись із новими-старими викликами, які запаси зробити заздалегідь та підготуватись до можливих проблем, УНІАН поговорив з інструктором з виживання Ігорем Молоданом.

Пане Ігорю, якщо відштовхуватись від найгіршого варіанту розвитку подій: ви живете у багатоквартирному будинку, в якому зникає газ, електрика, опалення і вода. Що робити?

Найгіршим такий варіант стає на п’ятий день, бо, приблизно стільки залишаються і якісь запаси їжі, і вода, і заряд у павербанках. Щоб не залишитися зовсім без усього, запаси треба робити заздалегідь, і саме для цього зараз є час. Але розглянемо дійсно екстремальні умови, в яких людина може опинитися внаслідок блекаутів.

Почнімо з обігріву. По-перше, я б радив мати вдома туристичне спорядження, ті ж самі спальні мішки. Вони бувають різні – й дорогі, і дешеві - але беріть до уваги, що ми не збираємося займатися професійним туризмом, наша мета – вижити під час блекауту. Тому будь-який спальник буде доречнішим за купу ковдр.

По-друге, варто зберегти те тепло, яке вже є в домі. Оклеїти вікна плівкою, яка, між іншим, додатково вбереже нас від уламків скла, якщо воно розлетиться від вибуху. І от вікна можна завісити ковдрами – це створить ще один прошарок теплого повітря.

По-третє, ідеально було б ночувати у приміщенні без вікон, якщо таке є у квартирі. Наприклад, у великій комірчині, у гардеробній. Якщо таких нема, то тоді зібрати всю родину в одній кімнаті і спати там. Причому, аби додати тепла, варто поставити там туристичний намет – він теж гріє. Тобто, намет плюс спальні мішки, плюс тепло власних тіл – і так можна перебути холодний період навіть за відсутності опалення.

Ви згадали про ковдри на вікна для збереження тепла. А чи не дарма ми сміялися над старшим поколінням, яке вішало на стіни килими?

У випадку блекаутів – дарма. Так, килими – це додаткове тепло. Їх традиція йде з Далекого Сходу, де взимку бувало дуже холодно. Та й наші батьки використовували килими не від хорошого життя. Особливо ті, хто жив у "хрущовках".

А як щодо фольги? Її теж іноді радять використовувати для обігріву.

Я б не радив. Буває, фольгою обкладають батареї, щоб посилити їхній ефект, але ми ж виходимо з того, що опалення немає… Якщо мають на увазі фольговані ковдри, які для обігріву використовують рятівники, варто розуміти, що такі ковдри діють 2-3 години, не більше. Потім починає виділятися конденсат, бо така ковдра "не дихає". Тобто, якщо людина надумає спати під такою ковдрою, вона зрештою намокне і ще гірше змерзне та застудиться.

Ще чула з "народних порад": взяти шмат металу або цеглину, нагріти, скажімо, пальником і засунути у відро з піском. Вийде грілка. Це працює, чи ні?

Ну, якщо вже є пальник, то морочитися з відром з піском точно не варто. Крім того, цеглина вам знадобиться не абияка, а вогнетривка. Тобто, спочатку знайти цеглину, потім пісок, потім пальник – заскладний якийсь план виходить – до того ж, неефективний і непотрібний.

Шукайте вже тоді краще самовар. Ось це та річ, яка справді допоможе. Бо, щоб зігрітися, треба передусім їсти гарячу їжу та пити гарячий чай. Самовар розпалюють трісками, гілками – вийшов на двір, назбирав, і нема проблем. Так, буде дим, але якщо робити це на балконі або вивести трубу у вікно (а є такі самовари, які продаються з трубами), то буде все гаразд.

До речі, зверху на самовар можна поставити каструлю, і вона буде собі щось потихеньку варити, доки в самоварі закипає вода. Воду цю можна використовувати для того, щоб залити нею їжу швидкого приготування. Так що такий варіант я раджу. Самовар – це справді універсальна річ.

Коли чуєш/читаєш про самовар, можна подумати, що ми тут просуваємо якийсь російський елемент культури…

Насправді самовари були відомі ще у давньому Китаї. А я собі, приміром, придбав турецький самовар. І це справді дуже ефективно, бо достатньо лише трісок, щоб з його допомогою розігріти їжу.

А пожежу його використання не спричинить?

Це, в принципі, закритий пристрій. Але від будь-якого джерела вогню – і закритого, і тим паче, відкритого – відходити не можна. У самовара є піддувало, звідки може випасти вугілля абощо. Тому правило номер один – ніколи не залишати без нагляду будь-які прилади, які допомагають нам зігріватися. Це стосується не тільки самоварів, але й свічок, пальників абощо. Відходити не можна ані на секунду!

До речі, про свічки. Як не наробити ними біди?

Повторюсь: просто не випускати їх з поля зору. Поки вогонь горить, потрібно бути поруч, ось і весь рецепт. Якщо не можеш весь час бути поруч, постав чергового. Якщо нема чергового, то загаси вогнище і йди по своїх справах. Потім розпалиш його знову. Але тільки тоді, коли зможеш за ним наглядати.

Бачила роз’яснення ДСНС про те, що встановлення та використання буржуйки в квартирі заборонено законом, оскільки це порушує правила пожежної безпеки та становить високий ризик отруєння чадним газом. Тобто буржуйка – це найнебезпечніший прилад?

У приватному будинку, де встановлюють твердопаливні котли, буржуйкою цілком можна користуватися. Бо в чому, власне, різниця, між таким котлом та буржуйкою? Фактично, різниці нема, бо буржуйка – така сама пічка. Звичайно, важливо, щоб поруч не було ніяких легкозаймистих матеріалів – штор, ковдр тощо. Тут також важливо пічку не залишати без нагляду, але, скажімо, в туалет вискочити можна…

Але це ви говорите про приватний будинок…

Так, безумовно. Бо якщо говорити про багатоповерховий будинок, то як там вивести дим з буржуйки назовні? "Викидати" його у кватирку? Це однозначно не сподобається вашим сусідам зверху. Та й ризик отруєння дійсно зберігається.

А бензиновий генератор? Деякі багатоквартирні будинки саме їх закупають для запуску насосів води, або для роботи ліфтів.

Цього робити не можна, бо існують певні пожежні норми, які забороняють використання таких пристроїв у закритих приміщеннях. Якщо ОСББ вирішить таке зробити, це буде неправильно. І тоді це вже справа пожежників – перевіряти, гуде щось з підвалу, чи ні. Якщо спалахне будинок, приємного буде мало.

До речі, якщо вже ваше ОСББ купило цілий генератор, то знайдіть ще трохи коштів, щоб побудувати йому окрему "будку". Купіть цеглу і змуруйте йому "будиночок". Поставьте на якомусь майданчику поруч із вашим домом – десь у десяти метрах. Порівняно із ціною за генератор витрати будуть копійчані.

Якщо вже згадувати про небезпеку виникнення пожежі, то чи вартує містянам запасатись протигазами та вогнегасниками?

Щоб впоратися з вогнегасником, треба мати хоч трохи спеціальної підготовки і розуміти, як він працює. Бо якщо ви просто купите його і будете на нього сподіватися, не знаючи, як привести його в дію, то це не варіант. Та й підвести вас вогнегасник може будь-якої миті, адже він має свій термін придатності, і якщо цей термін добіг кінця, вогнегасник просто "пшикне" на вашу пожежу, а вона триватиме й надалі.

Щодо протигазу, то він саме проти газу, а від диму він ніколи не рятував і не рятує. Протигаз може відфільтрувати якісь отруйні речовини, але не продукти горіння. Тут краще покладатися на наші рятувальні служби.

А як захистити електроприлади під час вимкнень електроенергії (не блекаута)? Порадите вимикати, чи, за умов стабілізаційних чи аварійних відключень, краще тримати в мережі?

Я пораджу встановити так звані випрямлячі – перетворювачі енергії, які переводять електричну енергію змінного струму у енергію постійного струму. Купити їх можна будь-де, але встановлювати краще за допомогою фахового електрика. Є також і спеціальні розетки, які допоможуть захистити вашу техніку під час перепаду струму.

Повертаючись до опалення, як довго можна прожити у місті без нього? І за який час зміни будуть невідворотні, тобто багатоквартирний будинок стане непридатним до життя?

Це залежить від багатьох факторів, і від погодного передусім. Мої батьки, скажімо, живуть на Миколаївщині, де м’які зими і температура – біля нуля градусів. За таких умов труби у будинку не замерзнуть і не тріснуть. Київщина, Чернігівщина, Карпатський регіон (за винятком Закарпаття) – це вже суворіші зими і нижча температура. Тобто, північ і захід – у більшій зоні ризику.

Далі дивимося, про який саме будинок йде мова. "Хрущовка" – це традиційно найгірший варіант, бо вони непродумані, погано сконструйовані й дуже холодні. Монолітні будинки – вже краще. А ще кращий варіант – так звані "сталінки" або будинки, зведені до 1917-го. У цих "царських" чи "сталінських" помешканнях товщина стін може сягати метру. А якщо точки промерзання становить 80 см, то такий будинок ніколи не замерзне.

Ця точка промерзання – якесь стале число?

Ні, вона варіює і вираховується для кожної місцевості окремо. Чим південніше, тим вона менше. Це термін з царини будівництва – точку промерзання прораховують, щоб знати, на яку глибину закладати труби – вони мають бути нижче цієї точки, аби не замерзнути.

Поговорімо ще про воду та її ймовірну відсутність. Коли немає води, чи можна вживати для приготування їжі талий сніг чи технічну воду? Чим її ефективніше очистити?

Пропоную не розглядати серйозно варіант, коли нам знадобиться тала вода. Ми, слава Богу, живемо не в "ДНР" і до того, щоб ми пили воду з калюж, ніколи не дійде. При потребі, буде централізований підвоз води абощо. Врешті, у нас і влада діє, і союзники нас не залишать.

Але якщо дуже тривожно, можна запастися водою з розрахунку два літра на людину на день. А щоб зовсім було комфортно – по п’ять літрів. Та маємо розуміти: якщо у родині троє осіб, то ніхто не стане запасати по 15 літрів на добу. А за дуже гострої потреби очистити воду можна використовувати фільтри – вони продаються, і їх є дуже багато різних.

До речі, також є хімічні реагенти, які воду нагрівають. Але її, звісно, вже слід використовувати не для пиття, а для зігрівання, тобто як грілку.

А що з каналізацією? На згаданій вами частині Донбасу, яку росіяни називають "ДНР", в багатоквартирних будинках, за відсутності зливу, використовують пакети, які вкладають в унітаз…

Ситуацію, коли в багатоповерховому будинку забивається каналізація, важливо не допускати. Одноразові пакети, пластикова тара, яка потім зливається на дворі – все це можна використовувати. Як варіант, існують біотуалети (але їх мало хто зможе собі дозволити). Так що, за таких умов, свої відходи доведеться виносити разом зі сміттям.

Який запас продуктів варто мати під рукою?

Найперше, звичайно, продукти тривалого зберігання… Хоча зимовий час добрий тим, що щось з харчів можна зберігати і назовні, тобто на підвіконні, за вікнами, на балконі. Таким чином, однією проблемою менше. Але все ж таки я б радив мати їжу швидкого приготування.

Щоб під час приготування не випаровувалося забагато води, звертаємо увагу на "швидкі" вермішелі, пюре – все те, що можна залити окропом і майже відразу вживати. Незамінною є й гречана каша – її теж можна залити окропом і їсти вже за кілька годин. Так, вона не буде аж такою смачною, але набубнявіє і стане придатною для споживання. Можливо, така каша буде навіть кориснішою за звичайний варіант. Тому обов’язково варто мати в запасі крупи, які не потребують значної термічної обробки.

І ще одне питання – зв’язок. Радіоприймачі (для отримання новин), рації (для заміни смартфонів, коли немає, як їх зарядити) – чи полегшать вони життя?

В раціях взагалі не бачу потреби, бо рація не працює на далеку відстань і не "пробиває" стіни. Припустимо, у мене є рація, у дружини чи дитини є рація, але що нам з ними робити? Розмовляти, сидячи в різних кімнатах?.. Адже, у випадку блекаута, ніхто не ходитиме на роботу чи на навчання. Тому рація, як на мене, це якісь дитячі пустощі. Єдине, де можуть стати у нагоді рації – це під час евакуації колоною машин. Але в такому разі вони будуть у відповідних служб.

Щодо радіоприймачів – це зовсім інша історія, їх раджу мати. Адже це і новини, і розвага свого роду, і навіть зігрів… Річ у тім, що зараз є моделі з динамо-машиною – працюють, коли "накрутиш" її. А, коли крутиш - зігріваєшся, бо все таки це - фізична вправа… Втім, в нагоді стануть будь-які приймачі – і на сонячних батареях, і на звичайних батарейках чи акумуляторах.

Наталія Лебідь

УНІАН в Google News