Росії – газогін, Україні – зброю: чи пішов Байден на поступки Путіну, та хто тепер зупинить "Північний потік-2"

Одним з результатів перемовин президентів США та РФ для України експерти називають виключення з проекту закону про оборонний бюджет санкційних статей проти "Північного потоку-2" та проти російського державного боргу. Чи варто вважати це зрадою інтересів України?

В Україні зберігається загроза повномасштабного наступу з боку РФ. Але нещодавні перемовини лідерів США та Росії на весь світ показали, що правда все ж на боці України. Путін не отримав бажаного виконання "червоних ліній" щодо юридичних гарантій недопуску України в НАТО, яких вимагав. Натомість Україна отримала від США транш військової допомоги. 

Однак, після відеозустрічі Джо Байдена з Володимиром Путіним, з оборонного бюджету США виключили санкційні статті проти "Північного потоку-2" та проти російського державного боргу. Що це означає та на що може розраховувати Україна?

Чи була "зрада"

Після перемовин Джо Байдена і Володимира Путіна комітет палати представників США викреслив дві статті з оборонного бюджету щодо санкцій стосовно «Північного потоку-2» / фото REUTERS

Боротьба навколо запуску "Північного потоку"-2 черговий раз розчаровує очікування українців. Ще за каденцію п’ятого президента Петра Порошенка європейські та західні партнери говорили про консолідацію у протидії будівництву газогону. Проте російську трубу все одно було побудовано. Після цього європейські лідери чи не щодня підтримували позицію України, виступаючи проти запуску "Північного потоку-2" в експлуатацію. Втім, наразі вже розпочата сертифікація компанії-оператора Nord Stream AG, а боротьба країн-партнерів з російським проектом залишилась лише в заявах. 

Через те, що комітет палати представників США викреслив дві статті з оборонного бюджету щодо санкцій стосовно "Північного потоку-2" після перемовин президентів США та РФ, це виглядало точно як поступка Путіну. 

Деякі експерти навіть почали висловлювали думки, що Байден з Путіним вже про все домовились, і РФ, мовляв, отримала карт-бланш для запуску "Північного потоку-2" та тепер вже не нападатиме на Україну. Інші навколо таких дій Вашингтону почали розводити справжні конспірологічні теорії. Наприклад, що військове нагнітання РФ біля українських кордонів було необхідно задля "інформаційної завіси", за якою тривали домовленості між США та Росією щодо запуску газогону.  Мовляв, американцями була вигадана медіа-кампанія у стилі Баррі Левенсона, який у фільмі "Хвіст махає собакою" назвав подібну ситуацію "війною в Албанії".

"Тобто вигадана інформаційна кампанія задля дивідендів в політиці. За цією логікою, тепер у Байдена є аргумент: ми пішли на компроміс по "Північному потоку-2", але врятували Україну від агресії з боку Росії, а світ - від Третьої світової", – розмірковує політолог Кость Бондаренко. 

Проте,  замість "зради" у зникненні санкційних статей з американського оборонного бюджету, слід побачити дипломатичну логіку у діях США, переконаний голова правління Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко. На його думку, такі речі – звичайна практика для Заходу, яку застосовували і напередодні попередньої тет-а-тет зустрічі президентів США та РФ у Женеві влітку. 

"Якщо санкції вводити до переговорів, це не сприятиме конструктивному обговоренню та домовленостям, навпаки може спровокувати нові агресивні прояви з боку Росії. Навіщо дражнити звіра, який став у бойову стійку? Так можна спровокувати його атаку. А ось показати йому зброю (у вигляді жорстких та конкретних санкцій у разі нападу на Україну) та попередити про покарання за неприйнятні дії – перевірена часом тактика стримування", – говорить Фесенко.   

Політична кухня США 

В енергетичному комітеті Верховної Ради на ці події дивляться більш скептично, не виключаючи, що запуск "Північного потоку-2" принесе фінансову користь не лише "Газпрому" з Кремлем та німецькому бізнесу, який усіляко сприяє запуску газогону, а й фінансову користь декому в американському Конгресі. Мовляв, спочатку включити санкційні статті в оборонний бюджет, а потім їх видалити – показова гра американської політичної кухні.

В США є не лише прихильники санкцій проти "Північного потоку-2", а й супротивники, зазначив Андрій Герус / фото УНІАН

"Категорично стверджувати щось про зроблені поступки ми не можемо, – розповів УНІАН голова комітету з питань енергетики Андрій Герус. – Але також маємо визнати, що в США є не тільки прихильники санкцій, але й противники".

На думку політолога Костянтина Бондаренка, запуск "Північного потоку-2" може вдарити по інтересах представників республіканської партії. І це особливо чуттєво, зважаючи, що до виборів у Конгрес США лишилося менше ніж за рік.

"Запуск "Північного потоку-2"  вигідний демократам у США. Його блокування призвело би до збільшення енергетичної залежності Європейського Союзу від американських енергетичних компаній, які, у переважній більшості, належать до числа основних фінансових донорів Республіканської партії", – зазначив Бондаренко. 

Однак міжнародники запевняють, що насправді ніяких поступок Байдена перед Росією не було, а США досі планують "перекрити подих" російському газогону в разі збройного нападу РФ на Україну. 

"Є дві партії, які змагаються та знаходять лише ті компроміси, які можуть знайти. Так, "Північний потік-2" став предметом цих компромісів, але це не означає, що позиція США змінилася. Республіканці просто не збираються відмовлятись від свого інструменту впливу на Путіна", – розповів УНІАН екс-міністр МЗС України, дипломат Володимир Огризко.

На його думку, доля газової труби сьогодні висить у повітрі. Адже Республіканська партія зробить усе, щоб "Північний потік-2" функціонував лише за двох умов: відповідності європейським стандартам та відмови Росії від військової агресії проти України. 

Поза тим, США мають і багато інших важелів тиску на Росію, тому залишається питання, чому Конгрес не захотів впровадити хоча б деякі економічні обмеження проти РФ уже зараз. Наприклад, щодо державного боргу РФ.

Санкції не зникли, їх не перенесли 

За словами колишнього міністра закордонних справ України Павла Клімкіна, вилучення економічних санкцій, авжеж, напряму пов'язано з перемовинами США та Росії. Проте це сталось не після, а до дзвінка російського президента американському. Дипломат пояснює, що санкції були вилучені з закону про оборонний бюджет США, але перенесені до "стратегічного пакета стримування Росії".  

США задіють санкції тоді, коли для цього буде нагода, вважає Павло Клімкін / фото УНІАН

"Це сталось "до", і це компроміс, у першу чергу, з європейськими партнерами, а у другу чергу – з Росією. Також з проекту оборонного бюджету зникло і посилання щодо суверенного російського боргу. Санкції прибрали, підкреслюю, саме з цього проекту, щоб створити тло для дискусії з Путіним. Санкції готові та будуть "оживлені". Їх задіють, коли для цього буде нагода", – розповів УНІАН Павло Клімкін.  

За його словами, позиція американської адміністрації в тому, що санкції застосовують в разі наступу на Україну, активізації військової агресії. 

Підтвердженням цієї тези є й те, що президент США Джо Байден ще у липні підписав з канцлером Німеччини Ангелою Меркель угоду про те, що обидві країни лобіюватимуть санкції проти російського газогону у випадку агресії РФ проти України.

Тобто навряд чи американський президент змінив свою позицію, та ще й затверджену письмово, менше ніж за півроку. До того ж, у Держдепі США підтвердили, що санкції залишатимуться інструментом, який застосують, в разі наступу РФ на Україну. 

"Якщо ви звернете увагу на липневу заяву Німеччини та США, в ній чітко викладено, що якщо РФ здійснить акт агресії проти України – це матиме прямий вплив на "Північний потік-2", – заявила заступниця держсекретаря США Вікторія Нуланд під час слухань в Сенаті. – Ми очікуємо, що газогін буде зупинений. Якби у нас не було робочих відносин з урядом Німеччини, які ми маємо сьогодні, нам би не вдалось розпочати розробку пакету санкцій, над яким наразі працюємо".

За цією логікою, якщо ситуація на українських кордонах реально дійде до прямої агресії з боку Росії, "Північний потік-2" мала б зупинити й сама Німеччина. 

УНІАН в Google News