Як Путін програв свою енергетичну війну проти цивілізованого світу

Одночасно з початком великої війни проти України російський кривавий тиран Путін розпочав й енергетичну війну проти Європи. За підсумками 12 місяців терористична Росія програє обидві ці кампанії. УНІАН розбирався, як імперія зла втратила європейський ринок енергоносіїв і які це відкриває перспективи для нас та світу.

До весняної пори року залишається кілька днів. Україна, разом з іншим цивілізованим світом, попри російську енергетичну війну, пройшла зиму з теплом в оселях. Тим часом наш ворог успішно продовжує втрачати найбільший ринок експорту своїх енергоресурсів - європейський. Український ринок Росія у частині газу втратила вісім років назад, а по нафті, нафтопродуктам та електроенергії – з початком війни. Все це призвело до того, що економіка агресора - стагнує і прямує до глибокої кризи.

Вже на першому етапі повномасштабного вторгнення російських військ на українську землю Володимира Путіна почав серйозно не влаштовувати перебіг подій: Україна мужньо тримається, армія Росії - успішно анігілюється, а обсяги підтримки нашої держави країнами Європи та цивілізованого світу тільки збільшувалися. Ворог знав, що з цим потрібно щось робити й мав для цього два серйозних важелі: нафту і газ.

До війни Європа дійсно досить сильно залежала від енергоресурсів росіян: наприклад, російська частка в балансі споживання газу складала 40 відсотків, нафти й нафтопродуктів - приблизно 30 відсотків. Знаючи свою перевагу у цій сфері, імперія зла намагалась скористатись цим. В неї були шанси шантажувати європейських політиків, яких багато років привчали до російської енергетичної голки, з метою зменшити або зовсім зупинити обсяги західної допомоги Україні й при цьому продовжувати отримувати євродолари за свої ресурси. Але наші друзі та партнери не піддалися на погрози агресора.

"Ми більше не залежимо від Росії. Одним з великих успіхів стало те, що ми зменшили нашу величезну залежність від Росії майже до нуля", - наголосив високий представник ЄС з питань закордонних справ та політики безпеки Жозеп Боррель, виступаючи перед депутатами Європейського парламенту у Страсбурзі.

Вже зараз видно: маючи сильні "карти в рукаві" на початку свого шантажу, Росія зараз швидко втрачає об’єми експорту у Європу найважливіших наповнювачів свого бюджету - нафти й газу. Європейські країни ж, попри усі страхи, не просто не замерзли, а стали на шлях повної заміни кривавих російських вуглеводнів та нафтопродуктів. Як так сталося?

Санкції на нафту та пальне й газове "самоембарго"

Наприкінці травня 2022 року лідери країн Євросоюзу домовилися про введення заборони на імпорт російської нафти. Тоді європейським економікам надали пів року для змін у ланцюгах постачання нафти та нафтопродуктів. 5 грудня 2022 року нафтові санкції ЄС проти Росії набули чинності. А на початку лютого 2023 року була заборонена закупівля російських нафтопродуктів для внутрішнього ринку ЄС.

Крім того, ЄС приєднався до механізму обмеження цін на російську нафту, запропонованому Сполученими Штатами Америки та затвердженому країнами "Великої сімки". Цей механізм включає заборону надання морських послуг для транспортування російської нафти й страхування таких вантажів, якщо її ціна перевищує певний поріг - ціновий ліміт. Європейський Союз встановив цей поріг на рівні 60 доларів за барель для морських перевезень. Наприклад, пік цін на нафту уторік влітку складав близько 140 доларів.

"Нафта Urals вже продається по 40 доларів за барель, тобто вдвічі дешевше за нафту марки Brent. Індія та Китай купують російську нафту за нижчою ціною, і це також є наслідком нашого обмеження цін, що стало величезним політичним успіхом, оскільки значно зменшило російські доходи від нафти... Повільно, але впевнено санкції підривають індустріальну та енергетичну основу російської економіки. Путін уже програв енергетичну битву, так само як він програє війну", - наголосив високий представник ЄС Жозеп Боррель.

Він підкреслив, що європейським санкціям потрібен час, щоб досягти ефекту, але вони справді діють. Зараз мета Союзу - послабити російську економіку, і цього вже вдалося досягнули. Запроваджені Євросоюзом заборони почали реально впливати на економіку РФ. У січні 2023 року доходи Росії від нафти й газу були на 46 відсотків нижчими порівняно з тим же місяцем минулого року.

На додачу до нафтового ембарго європейських країн додалося і російське газове "самоембарго". Усі пам'ятають як літом брехливі рупори Кремля транслювали байки та казки про холодну Європу. Позиція у російських посадовців була приблизно така: "будете допомагати Україні - замерзатимете взимку без нашого газу". Усе літо Росія поступово йшла до обмеження постачання і зараз експорт блакитного палива б’є "рекорди" найнижчих показників. Європейці, своєю черго, вдало замінили поставки газу завдяки Алжиру, Норвегії, США та країнами Близького Сходу. 

Попри диверсію на двох гілках "Північного потоку", яку держава терорист, скоріше, сама і організувала, у Росії залишається один шлях експорту газу до Європи - українська газотранспортна система. Але навіть тут обсяги транзиту російських вуглеводнів обвалились більш ніж удвічі - з 41,6 мільярда кубометрів у 2021 році до 20,35 мільярда кубометрів за підсумками 2022 року. Це найгірший показник транзиту з 1991 року. Проте, останніми днями обсяги транзиту вітчизняними газогонами, почав помітно зростати.

Росія програла енергетичну війну

На початку другого року війни складається наступна ситуація: цивілізований світ відмовляється від російської нафти й палива, газове "самоембарго" працює, Європа не те, що не замерзла, а вона продовжує відмовлятися від енергоносіїв агресора і вдало замінює їх постачанням з інших країн.

"Він (Путін) думав, що через нашу залежність від російської нафти та газу буде легко впливати на Європу. Але й тут він помилився. Сьогодні, через рік після початку війни, він уже програв розпочату ним енергетичну війну. Ми змінили позицію завдяки надійним партнерам, і результати видно. Дохід Росії від продажу газу в Європу скоротився на дві третини. Ліміт цін на нафту означає, що Росія щодня втрачає 160 мільйонів євро доходу", - сказала президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.

Ціни на газ у Європі нині нижчі, ніж до вторгнення Росії в Україну - 550 доларів за 1000 кубометрів. При тому, що через кілька днів після початку повномасштабного вторгнення рашистів в Україну за квітневий ф’ючерс у якийсь момент пропонували майже 3900 доларів, а в серпні середня ціна становила 2230 доларів.

Європа зараз інвестує в чисту енергетику та енергетичну незалежність. Розвиваючи відновлювані джерела енергії, країни ЄС вперше виробили більше електроенергії з вітру та сонця, ніж з газу. Європейська єдність та розумна енергетична політика допомогли витримати шантаж та тиск Росії та звільнитися від газової та нафтової залежності. Це дозволило європейській економіці працювати значно краще, ніж прогнозувалося.

При цьому, як зауважила президентка Єврокомісії, Кремлю доводиться продавати золоті запаси, щоб заповнити прогалини, утворені відсутністю доходів від нафти. Таким чином, спроба Путіна шантажувати Європу енергетикою зазнала повного провалу.

Падіння економіки агресора

Програш в енергетичній війні, втрата ринку ЄС й значне падіння цін на нафту й газ сильно вдарили по економіці країни-агресора. За даними американського агентства Bloomberg, у січні 2023 року доходи Росії від нафти та газу зменшилися на 46 відсотків порівняно з 2022 роком, що призвело до значного дефіциту у держбюджеті в розмірі 25 мільярдів доларів. Це є найгіршим показником з 1998 року.

У січні російська нафта Urals коштувала в середньому 49 доларів за барель, що є найнижчим показником з грудня 2020 року. Для порівняння, середня базова ціна сирої нафти марки Brent минулого місяця становила 78 доларів за барель.

Крім того, зниженню російських доходів від енергоносіїв сприяло скорочення експорту газу після того, як "Газпром" зменшив основну частину своїх постачань до Європи. Як зізнаються у Міністерстві фінансів РФ неенергетичні доходи також впали на 28 відсотків у січні.

"Зменшення доходів бюджету Росії від нафти очікується, 30 відсотків падіння пов’язаних з внутрішнім споживанням податків є зловісним. Ми очікуємо, що надходження від нафти залишатимуться нижчими протягом року, в результаті чого дефіцит бюджету становитиме 1,5 відсотка ВВП вище урядових прогнозів", - сказав економіст Bloomberg Economics Алекс Ісаков.

Країна-агресор в січні була вимушена продати 3,6 тонни золота, а також 2,3 мільярда юанів із державного фонду, щоб змогти якось покрити дефіцит. До того ж основна частина міжнародних резервів Росії була заморожена міжнародними санкціями. І економічні проблеми у батьківщини рашистів будут лише збільшуватись.

За інформацією українського Центру оборонних реформ, за перші два місяці 2023 року Росія витратила майже половину річного оборонного бюджету і для подальшого ведення війни проти нашої країни буде змушена скорочувати фінансування соціальних видатків. Керівництво країни терориста не впевнено у власних військових перспективах і шукає можливості, принаймні тимчасово, заморозити військовий конфлікт з Україною через брак фінансових ресурсів для продовження агресії.

Пристосуватись до нових реалій

Неоімперія диктатора Путіна швидко прямує до економічної руїни, а Євросоюз та Україна намагаються виробити сучасну енергетичну політику, яка має враховувати новітні реалії. Чи вплине це на наші внутрішні ціни на енергоносії?

"Я не передбачаю жодних гойдалок цін на газ такого розміру, які були минулого року, бо вже всім зрозуміло, що без російського газу можна жити. Паніки, особливо такого масштабу, як того року, коли ціна здіймалася до 2000 доларів або 3000 доларів за тисячу кубометрів, точно не очікується", - розповів у коментарі УНІАН директор центру дослідження енергетики Олександр Харченко.

З нафтовою частиною все складніше, бо на розвиток майбутніх дій впливає багато факторів: санкції, зменшення видобутку в самій Росії, дорожнеча тіньового експорту, падіння ринкових цін й в додаток встановлення стелі ціни для російських нафтопродуктів.

Російську частину європейського ринку поступово займають постачальники з інших країн світу. Тим більше Європа швидкими темпами крокує у напрямок розвитку альтернативної енергетики, що вже цьогоріч дало змогу замінити значну частку споживання природного газу в цілому.

На думку експерта Харченка, навіть, якщо уявити, що РФ оголосила про власну капітуляцію, вивела війська з України та взяла курс на відновлення відносин з Західною Європою, то повернення на європейський ринок енергоносіїв - маловірогідний розвиток подій. Шансів на такий сценарій вже немає, ринок змінився.

Останні десятиріччя наш північний сусід розвивав свій енергетичний сектор видобутку енергоресурсів завдяки співпраці з західними гігантами такими, як британська Shell та американська корпорація Exxon. Але з початком повномасштабної збройної агресії проти України багато закордонних компанії зупинили співпрацю, або готуються вийти зі спільних проектів. Такий розвиток дій призводить до того, що багато російських нафтових та газових свердловин дедалі частіше припиняють свою роботу.

Енергетичний розвиток України

Україна видобуває на свої території й нафту й природний газ, які теоретично можна запропонувати європейцям. Але з усім тим, якщо говорити про нафту, то на думку українських експертів обсягів її видобутку досить малі, щоб продавати її закордон.

З газом ситуація трохи інша. Через падіння національної економіки зараз ми споживаємо близько 20 мільярдів кубометрів блакитного палива (замість довоєнних 30 млрд), майже стільки ж і видобуваємо. З часом можна було б збільшити видобуток газу, бо в нас є для цього значний обсяг покладів, але зрозуміло, що після війни, разом з відновленням, буде зростати і попит на цей енергоресурс всередині країни, що на практиці, скоріш за все, унеможливить його експорт.

"Ми можемо претендувати, в горизонті п’яти років, за умови розумного і правильного розвитку газового сектору з одного боку, і шалених темпів енергоефективності з іншого, на самозабезпечення газом, а от якихось відчутних обсягів імпорту – ну вибачте, не вірю", - розповів енергетичний експерт Олександр Харченко.

Але Україна зі свого боку вдало пропонує європейцям інший сервіс - зберігання газу. Ми маємо найбільші в Європі підземні сховища і на них є попит. Тому їх слід розвивати й надалі передавати у користування усім охочим країнам ЄС. До того ж, навіть якщо нам би й вдалося експортувати природний газ на континент, то обсяги його продажів не були б значними.

Однак, не треба забувати, що ми живемо в великій аграрній країні, яка має значний потенціал розвитку виробництва біогазу - близько 10 мільярдів кубометрів на рік. Враховуючи курс європейських країн у напрямку вуглецево-нейтральної енергетики, вже після перемоги ми можемо почати розвиток цього сектору і згодом запропонувати європейцям свій "зелений" газ. Але для цього, окрім безпекового питання, треба ще створити належні економічні умови й залучити достатньо інвестицій.

Зрозуміло одне - Росія вже програла енергетичну війну. Її зухвалі дії нанесли власному бюджету важкого удару. Як вона програла протистояння з європейцями, так само, з ганьбою, програє і протистояння з нашою країною. З кожним днем Російська Федерація стає все слабкішою, як на фронті, так і економічно. Вона безповоротно втрачає свої позиції на енергетичному ринку світу. Ми ж з кожним днем стаємо лише згуртованішими, отримаємо новий досвід, а наші героїчні захисники стають сильнішими та більш професійними. Тому економічний та політичний крах неоімперії, яка пішла війною на нашу країну, не за горами, так само як і воєнна перемога України.

Артур Крижний

УНІАН в Google News