У війні з тютюном перемога - це поразка

Антитютюнове лобі домагається введення в Україні, мабуть, одної з останніх можливих заборон, яка, на їхню думку, обмежить поширення сигарет. Йдеться про заборону на демонстрацію продукції на вітринах, що і передбачає проект закону 4030а. Парадокс в тому, що немає жодного доказу того, що це спрацює. При цьому дослідження, проведені в Євросоюзі, говорять про те, що цей захід не ефективний. Мета боротьби з тютюном, таким чином, полягає не в перемозі, а в самому процесі. І всі засоби хороші.

Заборони, які не працюють

Не великий секрет, що для неповнолітнього в Україні немає особливих проблем з купівлею сигарет. Незважаючи на те, що продаж тютюнових виробів особам, які не досягли 18-річного віку, не тільки заборонений, а ще й карається (штраф 6800 гривень та позбавлення ліцензії на торгівлю), закону дотримуються, м'яко кажучи, не всі торговці.

Але, схоже, це мало кого турбує по-справжньому. Контролюючі органи не виконують свою роботу, і це очевидно. Закону дотримуються добровільно хіба що великі торговельні мережі, але теж далеко не всі. Дрібний роздріб, намагаючись заробити, аби вижити, закриває на заборону очі. Якщо покупець виглядає «на грані» 18-ти років, швидше за все, сигарети йому продадуть, не попросивши показати паспорт. Така ж історія і з алкоголем. Але це не тільки проблема України, а Євросоюзу в цілому.

Антитютюнове лобі, яке просуває все нові і нові заборони на тютюн, за великим рахунком, не звертає уваги на те, що старі не працюють. Після того, як депутати приймуть черговий популістський закон, формально борці за здоровий спосіб життя вже не мають до того відношення, адже це не їхня зона відповідальності.

Як це не дивно, легальні торговці навпаки закликають своїх колег не продавати сигарети і алкоголь неповнолітнім. Національна організація роздрібної торгівлі, наприклад, регулярно проводить акції, які закликають виконувати закон і вести торгівлю етично. Більше, по суті, цього ніхто не робить так систематично і регулярно.

А які справи справи з іншими заборонами і вимогами?

Заборона на рекламу сигарет - працює. Але працює вона з тієї причини, що тютюнові компанії за законом і добровільно припинили рекламувати сигарети і згорнули рекламні бюджети.

І тепер, якщо запитати молоду людину, хто такий ковбой Мальборо, вона вже може цього і не знати, тому що немає жодного зображення цього ковбоя багато років. Немає жодного зображення верблюда або орла. Ці привабливі образи залишилися в минулому і нових вже не буде.

Заборонено доносити до споживача думку, що куріння якимось чином робить людей кращими. І до цього прийому вже ніхто не вдається.

Вимога попереджати про небезпеку куріння - теж виконується. На кожній пачці сигарет є попереджувальний напис і картинка, яка здатна відбити апетит надовго. У будь-якому випадку, навіть якщо хтось раптом не знав, що палити небезпечно для здоров'я, тепер він не може про це не знати.

Заборона куріння в кафе і ресторанах теж працює, хоча багато власників закладів громадського харчування знаходять спосіб організувати простір для курців.

Проект закону 4030а говорить, що до всього цього слід ввести заборону і на демонстрацію сигарет на прилавках, що потрібно зробити так, аби сигарети не було видно за межами точки продажу. На практиці це означає, що сигарети не можна виставляти на вітринах, але їх можна виставляти тільки всередині приміщення, пристосованого для торгівлі сигаретами. Це, за задумом авторів, призведе до того, що той, хто ще не почав курити, вже не почне, а той, хто курить, кине, втомившись шукати сигарети.

Всього заборона на видиму викладку за межами місця торгівлі ввела лише 21 країна світу, з них тільки 6 країн входять до ЄС, на чиє законодавство Україна і антитютюнові активісти орієнтуються (так вони кажуть).

Але, наприклад, в Німеччині можна зустріти тисячі автоматів, що продають сигарети. При цьому на них є не тільки написані назви марок, а й надруковані зображення пачок і логотипів, щоб покупець точно знав, що він купує те, що хоче. І якщо цивілізована Німеччина для нас все ще авторитет, чому вона не заборонила цю торгівлю?

В Італії сигарети можна купити в тютюнових крамницях. З вулиці на вітринах цих лавок сигарет не видно. Але на самій лавці, у самого її входу красуються величезні вивіски з написом «Тютюн». Лише перебуваючи в глибокій комі можна не збагнути, що продається всередині. А всередині пачки сигарет стоять на вітринах. І їх добре видно. Якщо сюди зайде неповнолітній і попросить продати йому сигарети, а продавець вирішить порушити закон, то видно сигарети на полицях або вони непомітні, це вже не має ніякого значення.

Просто заборони на викладку і на продаж неповлнолитнім не працюють. І це вже доведено.

Як курять в Європі

На жаль, автори проекту 4030а не надали переконливих даних про те, як вплине їхня ідея на кількість курців і продажі сигарет. Висновок про те, що заборона на викладку автоматично скоротить куріння, - чисто умоглядна. І помилкова.

Останнє дослідження, проведене на замовлення Європейської комісії, - Eurobarometer 458: Attitudes of Europeans towards tobacco and electronic cigarettes - показало, що в середньому 26% громадян ЄС курять. Найбільше курців в Греції (37%), Болгарії, (36%), Франції (36%) і Хорватії (35%), найменше у Великій Британії (17%) і Швеції (7%).

Що або хто впливає на рішення закурити? Упаковка? Низька ціна? Доступність? Реклама? Ні те, ні інше і не третє.

79% європейців почали палити, тому що палили їхні друзі. Дизайн упаковки вплинув всього на 3% курців.

То ж чому українські борці з курінням вирішили, що заборона на викладку якось допоможе? Вся справа в тому, що автори подібних законів віддають перевагу не якості законодавства, а його кількості.

У жодній країні світу не було такої лавини законопроектів, що регулюють табачану галузь. Тільки в цьому скликанні Верховної Ради було зафіксовано понад 90 проектів, що регулюють сферу виробництва і продажу тютюнових виробів.

При цьому сам процес вироблення і прийняття рішень по тютюновий галузі непрозорий. Ніхто і ніколи не може передбачити, хто, як і чому вигадає чергову заборону або підвищення акцизів. Як правило, такі рішення приймаються без урахування думки всіх зацікавлених сторін. Проекти законодавчих актів в більшості випадків не мають під собою серйозної аналітичної і дослідницької бази. В основному, нова нормативна база з'являється на гаслах і популізмі.

Більш того, майже ніхто з авторів законопроектів, спрямованих проти тютюнової галузі, не надає економічних аналізів наслідків.

Що втратимо і що придбаємо

За даними Мінфіну, якщо Україна запровадить заборону на викладку сигарет,  Держбюджет відразу ж втратить 3,7 млрд гривень. Компенсаторів цих втрат автори проекту закону 4030а теж не надали.

І проблема не тільки у втраті грошей, а ще й в тому, що нова заборона, згідно з ще одним дослідженням, не допоможе у справі боротьби за здоров'я нації.

За даними Інституту економічних досліджень і політичних консультацій, Ісландія стала першою країною в світі, яка в 2001 році ввела заборону на видиму викладку сигарет. Однак, цей захід став продовженням масштабної урядової програми боротьби з курінням і алкоголізмом.

Насправді частка постійних курців в Ісландії почала знижуватися аж з 1986 року, і вона падала й після введення цієї заборони. Але паралельно цьому уряд Ісландії розвивав спорт і проводив масовану кампанію за здоровий спосіб життя, поступово підвищуючи ціни на спиртне і сигарети. Комплекс цих заходів і привів до позитивного результату.

Але в 2004 році, через три роки після введення заборони на викладку, частка курців Ісландії, в тому числі неповнолітніх, почала зростати. Це ж сталося і в Швеції.

На основі аналізу статистичних даних Ісландії вчені Патрік Бешем (Patrick Basham) і Джон Луік (John Luik) опублікували статтю в журналі «Економічні відносини» університету Оксфорда, в якій поділилися цікавим висновком: рівень куріння у віковій групі від 15 до 24 років через шість років після введення заборони на викладку склав 15,2%, і він виявився вищим, ніж до введення заборони.

На думку вчених, «дуже важко зробити висновок про те, що заборона демонстрації тютюнових виробів призвела до зниження рівня куріння серед ісландської молоді, в той час як через шість років після введення заборони відсоток курців виявився вищим, ніж за рік до заборони».

Нью-Йорк - рідне місто американського мільярдера Майкла Блумберга. Бізнесмен є антитютюновим лобістом №1 в світі. Саме він фінансує і українських антитютюнових активістів. Однак в його місті немає заборони на викладку сигарет. Більш того, Міністерство охорони здоров'я США заявило, що «хоча юридичні обмеження представляються ефективними в плані зменшення попиту і пропозиції тютюнових виробів, проте складно кількісно оцінити відповідні позитивні ефекти».

Таким чином, спроби дослідити вплив заборони на викладку сигарет, засновані на досвіді 21 країни світу, робилися, але вони або не дають однозначної відповіді, що це працює, або прямо говорять про те, що захід цей сам по собі шляхетний, але неефективний.

Лобісти подібних ініціатив, як правило, не замислюються над цим, прагнучи показати грантодавцям хочаб якийсь результат. Але ні на обсяги продажів, ні на скорочення числа курців проект 4030а, швидше за все, не вплине. Це хороший іміджевий проект для України, як здорової нації, але не більше.

Антитютюнові активісти можуть вести свою боротьбу вічно, але ніколи не перемагати. В іншому випадку вже з'явився б закон про повну заборону куріння, продажу та виробництва сигарет - це ж очевидний і логічний крок, чи не так? Чому ніхто цього не запропонував? Напевно, тому, що це призвело б до втрати доходів від акцизів та інших податків в розмірі 150 млрд гривень щорічно, які сплачують тютюнові компанії України, не кажучи вже про роздробі. Хто на це піде?

В тому й справа, що це - війна не на знищення. За правилами цієї лицемірної війни, поранити - можна, вбивати - ні. Інакше воювати буде ні з ким і не буде за що отримувати гонорар.

Сергій Назаренко

УНІАН в Google News