Минулий тиждень був ознаменований важливими економічними новинами / wikipedia.org

Баланс тижня: ринковий курс НБУ, "погані" банки, металургія та газовий оптимізм

09:05, 07.02.2015
11 хв.

Нова політика НБУ, чергова статистика щодо падіння економіки, обнадійливі обіцянки донорів та газовий позитив – такі основні економічні новини минулого тижня.

Основні економічні події минулого тижня відбувалися у фінансовій сфері, а головним  ньюзмейркером був Національний банк України.

Так, спочатку з’явилася топ-новина про відмову українського центробанку від індикативного курсу. Власне, ні для кого, вочевидь, не було секретом, що той орієнтовний валютний курс, який визначався Національним банком з осені 2014 року і називався індикативним, абсолютно не відбивав існуючих на ринку реалій. Зрештою, це визнали і в самому НБУ. «Ми виступаємо за прозору політику курсоутворення та перехід до ринкових механізмів курсоутворення. Так само ми прагнемо, щоб на ринку був єдиний та ефективний курс», - зазначила глава Нацбанку.

За словами очільниці регулятора, різниця між реальним курсом та індикативним почала досягати 20-30%, у зв'язку з чим проведення індикативних аукціонів на валютному ринку для визначення курсу втратило сенс.

Відео дня

НБУ провів нараду з цього питання з керівниками 40 найбільших банків, на якому, згідно з інформацією того ж Нацбанку, сторонами було задеклароване бажання з приводу переходу до ринкового механізму курсоутворення на валютному ринку.

 В цілому, фінансове співтовариство позитивно поставилося до ініціатив Нацбанку. На думку фінансистів, відмова від індикативного курсу має покращити ситуацію на валютному ринку. Так, за словами голови ради Незалежної асоціації банків України (НАБУ) Романа Шпека, єдиний ринковий курс, який буде формуватися, виходячи з реальної ситуації, має стати одним із чинників стабілізації на валютному ринку. «Створення єдиного курсу має зменшити обсяги «чорного» валютного ринку і повернути проведення валютообмінних операцій у легальне русло, тобто, в банківські каси », - сказав Шпек.

Проте, попри оптимістичні заяви, певно, всі з цікавістю чекали на 5 лютого – день «Ч» для  ринку, коли голова Нацбанку пообіцяла припинити проведення щоденних індикативних аукціонів на валютному ринку для визначення рівноважного курсу.

Між тим, цей день закінчився досить передбачено. Так, котирування гривні до долара США, без урахування комісій банку, на міжбанківському валютному ринку України на час закриття торгів знизилися до 21,80/22,20 грн/дол. Офіційний курс, встановлений НБУ на 5 лютого, склав 17,99 грн/долл. Проте вже наступного дня Нацбанк понизив офіційний курс до рекордних 23,13 грн/долл. Таким чином, з початку поточного року гривня за офіційним курсом НБУ подешевшала по відношенню до долара майже в 1,5 рази, чи на 7,36 грн.

Варто зазначити, що одночасно з переходом до ринкового курсу Нацбанк вдався ще до одного рішучого кроку - з 6 лютого він вирішив підвищити облікову ставку з 14% до 19,5%. Слідом за обліковою ставкою будуть підвищені ставки щодо інструментів НБУ для управління ліквідністю, включаючи рефінансування і мобілізацію ресурсів за допомогою продажу депозитних сертифікатів. А підвищення облікової ставки є одним з інструментів по зупинці девальвації національної валюти.

Як зазначили в НАБУ, перехід до ринкових принципів курсоутворення буде супроводжуватися посиленням грошово-кредитної політики, а саме - з однієї сторони зниженням гривневої ліквідності банківської системи, з іншої - підвищенням процентних ставок з боку регулятора. «НБУ вже заявив про підвищення облікової ставки. Далі регулятор може підвищувати ставки за власними операціями, скорочувати обсяг рефінансування банків і підвищити норму резервування з метою зниження девальваційного тиску на гривню», - зазначили в асоціації.

За словами директора «Драгон Капітал Онлайн» Олександра Ублінських, підвищення Нацбанком облікової ставки, і як результат - зміна ставок активних та пасивних операцій, може зробити більш привабливішими для банків депозитні сертифікати, що сприятиме абсорбуванню зайвої ліквідності на ринку.

Міжнародна допомога - вкрай необхідне

У тій ситуації, в якій зараз знаходиться Україна, важко переоцінити роль МВФ та інших міжнародних донорів / oligarh.net

Одночасно з активізацією дій Нацбанку минулого тижня в Україні перебувала місія Міжнародного валютного фонду, яка не лише вочевидь досить прискіпливо слідкувала за ситуацією на валютному ринку, а й підтримала дії Нацбанку зі скасування валютних аукціонів і підвищення облікової ставки з 14% до 19,5%. За словами представника МВФ, «рішення НБУ про скасування валютних аукціонів є прийнятним і має допомогти усунути наявність кількох обмінних курсів. Підвищення ж облікової ставки НБУ допоможе стримати інфляцію і підтримати національну валюту».

До речі, за даними Держстату, інфляція в Україні в січні 2015 року, без урахування окупованих Криму і Севастополя, порівняно з попереднім місяцем, груднем 2014 року, прискорилася до 3,1% з 3%. А у річному вираженні (проти січня 2014) інфляція прискорилася до 28,5% з 24,9%.

У цьому зв'язку слід додати: державний секретар США Джон Керрі, який перебував на минулому тижні з візитом в Україні, зазначив, що уряд США розраховує на позитивне рішення ключового кредитора нашої країни - Міжнародного валютного фонду щодо нової програми кредитування української економіки і готовий зробити все необхідне для залучення нових країн-донорів для надання нам фінансової допомоги.

У тій ситуації, в якій зараз знаходиться Україна, важко переоцінити роль МВФ та інших міжнародних донорів. Наприклад, на минулому тижні були оприлюднені данні щодо  золотовалютних резервів, згідно з якими у січні вони знизилися на 14,7% - до 6,42 млрд дол. Таким чином, золотовалютні резерви відновили свій більш ніж 11-річний мінімум після провалу до 6,56 млрд дол. у липні 2003 року.

Безрадісними були і оприлюднені на минулому тижні результати роботи банківської системи. Так, вона за підсумками 2014 року зазнала збитків на 52,9 млрд грн. Лише у грудні минулого року вони становили 30,5 млрд грн. Згідно з повідомленням регулятора, негативні фінансові результати діяльності банків України у 2014 році були спричинені збільшенням обсягів відрахувань у резерви на можливі втрати від активних операцій. При цьому основні банківські операції в цілому по системі залишалися прибутковими. «Упродовж 2014 року банківська система через тяжкі політичні і економічні умови піддавалася значним ризикам, зокрема кредитним. Саме унаслідок зовнішніх важкопрогнозованих шоків погіршала платоспроможність позичальників і зріс обсяг проблемної кредитної заборгованості», - наголошується в повідомленні НБУ.

Не обійшлося на минулому тижні і без звичного вже останнім часом дійства, як введення Нацбанком тимчасової адміністрації у черговий «хворий» банк. На цей раз це - сумнозвісний банк «Надра», в який, варто нагадати, вже вводилась тимчасова адміністрація у 2009 році. Як виявилось, цього було недостатньо, і от зараз до реальної чорної діри української банківської системи має бути вкинуто ще 3,6 млрд грн – саме стільки становить загальний обсяг виплат вкладникам цього банку.

Стрімка втрата позицій

У січні продовжилось падіння однієї з базових галузей української економіки – металургії / Фото УНІАН

Що ж до результатів роботи інших галузей української економіки, то вони на минулому тижні теж особливо не радували. Так, за оперативними даними, в січні продовжилось падіння однієї з базових галузей української економіки – металургії. Так, виробництво сталі скоротилося в січні порівняно з аналогічним періодом минулого року на 25% - до 1,87 млн тонн, виплавка чавуну зменшилась на 26%, обсяги виробництва коксу впали на 39%.

Як зазначає аналітик інвесткомпанії Concorde Capital Роман Тополюк, основною причиною спаду обсягів виробництва української металургії стала не конкуренція на зовнішніх ринках, а те, що металургійні підприємства в Донецькій та Луганській областях були змушені повністю чи частково зупинити виробництво через руйнування залізничних доріг, мостів, відсутність постачання електроенергії. « Конкуренція з боку китайських виробників значно посилилася протягом останніх пів року, що призвело до значного просідання ринкових цін, але якби у металургійних підприємств Донбасу була можливість повністю завантажити потужності, вони могли б це зробити, а так позиції українських експортерів були зайняті російськими виробниками», - зазначив аналітик.

Він прогнозує, що протягом 2015 року варто очікувати подальшого падіння цін на продукцію металургів, що буде викликано сповільненням зростання світової економіки та зниженням цін на металургійну сировину.

Вочевидь тими же факторами – війною та окупацією українських територій можна пояснити падіння ще в одній базовій для української економіки галузі – вугільній. Так, вуглевидобувні підприємства України в січні 2015 року скоротили видобуток вугілля порівняно з січнем 2014 року у два рази - до 3,4 млн тонн. Державні шахти в січні видобули 700 тис. тонн вугілля, що в три рази менше показника в січні минулого року.

Газовий оптимізм

На газовому фронті є позитивні зрушення / Фото УНИАН

Ще однією, правда, вже, скоріше, оптимістичною новиною з паливно-енергетичної сфери стали дані по імпорту газу. Так, Україна в січні поточного року скоротила імпорт газу на 20% у порівнянні з січнем 2014 року - до 2 млрд кубометрів. Причому з Європи в січні було імпортовано 1,1 млрд кубометрів газу. Зокрема, зі Словаччини було поставлено 1 млрд кубометрів «блакитного палива», а з Угорщини - 0,1 млрд. При цьому імпорт газу з Росії становив 0,9 млрд кубометрів.

В «Укртрансгазі» відзначили, що збільшення обсягів надходження природного газу з Європи стало можливим за рахунок розширення, з 24 січня, потужності словацького газотранспортного коридору. У 2015 році планується до 60% українських потреб в імпортному газі задовольнити поставками з європейського напрямку. Як цілком доречно зазначають українські урядовці, ще рік тому такі обсяги імпорту з Європи були б неможливі.

Крім того, як заявив прем'єр-міністр Арсеній Яценюк, Україна готова до переговорів з Євросоюзом і Росією щодо нового договору про поставки газу в Україну з квітня 2015 року, проте умови підписання такого документа залишаються предметом обговорення, в тому числі в Стокгольмському арбітражі.

«Ми готові спільно з нашими партнерами з ЄС і з росіянами до переговорів про нову угоду щодо літнього пакету. Нагадаю, що від тих пропозицій, які були озвучені російським президентом у червні 2014 року, я відмовився, - сказав Яценюк. - А ті пропозиції передбачали максимальну ціну 485 дол. і мінімальну 385 дол. У результаті падіння ціни на нафту, вже в цьому кварталі ціна на російський газ становила 329 (дол. за тисячу кубометрів). У літній сезон ціна на газ на європейських ринках буде 250-300 дол. Будь ласка, на ринкових умовах ми готові домовлятися - також, як ми домовилися щодо зимового пакету».

При цьому Яценюк нагадав, що питання боргів за газ, яке є однією з умов переговорів, має бути вирішено в Стокгольмському арбітражі.

«Ще раз хочу нагадати північному сусідові про те, що Україна вимагає від Росії компенсації в 6 млрд дол. Суд розбереться, хто кому винен», - сказав Яценюк.

І Росії, дійсно, є над чим замислитися. За словами прем'єра, перспектива створення нового енергетичного хаба в Європі, завдяки об'єднанню зусиль України і Словаччини, цілком реальна. Все ж, щось у нас таки рухається в правильному напрямку.

Віталій Неборак (УНІАН)

Новини партнерів
завантаження...
Ми використовуємо cookies
Погоджуюся