Колекторські послуги: "бізнес" удосконалюється...

Колекторські агентства активно "працюють" в Україні з кінця минулого року, але до сьогодні їх діяльність не узаконена. Тим часом, в нашій країні можна влаштуватися і без цього...

Колекторські агентства розпочали діяльність в Україні на повну потужність з кінця минулого року, проте до сьогоднішнього дня їхня сфера не врегульована на законодавчому рівні. Тим часом, в нашій країні можна «влаштуватися» і без цього, бізнес продовжує вдосконалюватись...

Вже рік, як колектори оформили постійну прописку в Україні. Загалом, вони з`явилися значно раніше, але зростаюча як снігова куля криза, яка все поповнювала і поповнювала ряди боржників, зробила їх особливо потрібними, починаючи з листопада 2008 року. До цього часу банки самостійно займалися стягненням заборгованостей і розширювали відповідні служби, послугу з продажу боргових зобов`язань практично ніхто з гравців ринку не пропонував. Як пояснили в компанії ТОВ «Фінансове агентство по збору платежів» (ФАЗП), «криза банківського сектору внесла свої корективи у розвиток ринку колекторських послуг, і вже сьогодні можна говорити про значне підвищення їх якості і асортименту». Тим часом, відкритим залишається питання, чи потрібен буде цей сегмент після закінчення кризи, а особливо з урахуванням його правового поля?

Колектори «в законі» і поза ним...

Далі, ніж розмови про ліцензування діяльності колекторів, справа не пішла – ні відповідних законів, ні доповнень до тих, що діють, не було прийнято. Мін’юст спробував «налякати» розробкою норм, які б хоч якось врегульовували їх «роботу», в українському варіанті – обмежували. Колектори скривджено пошаруділи. Справу зам`яли, і на цьому заспокоїлися.

Але назвати діяльність колекторів самодіяльністю теж не можна. Вони навіть приймають кодекси етики, наприклад, ті, хто входять до складу Асоціації українських колекторських агентств. Удосконаленню колекторства посприяло і ухвалення змін в Закон «Про податок з прибутку підприємств» (від 24 липня 2009 р.). Як пояснив генеральний директор колекторської компанії “CredEx” Сергій Демінський, до літа ц.г. банки могли продавати будь-які борги факторинговим компаніям, «такі операції не були чітко врегульовані і кожен банк підходив до цього питання залежно від своєї компетентності. Аудитори рекомендували максимально консервативно поставитись до таких операцій». У такій ситуації продаж проблемного кредитного портфеля був недоцільним. Зміна законодавства чітко виписала процедуру оподаткування операцій через факторинг. В результаті, банки збільшили продажі проблемних заборгованостей в 3-4 рази. «Тепер чітко вказано, що у разі продажу портфеля банк зобов`язаний заплатити податок на прибуток з тієї суми, яку він одержав від компанії, – плати за портфель», - відзначив він. Все стало «максимально прозоро і зрозуміло».

Головна причина гальмування операцій з продажу проблемних заборгованостей – відсутність фінансових можливостей в учасників ринку, відзначають у ФАЗП. «Проте і ця проблема віднедавна все частіше розв’язується за допомогою створення інвестиційних фондів і залучення зовнішніх позик», - підкреслюють в компанії.

Втім, найближчим часом варто чекати, що колекторський бізнес візьмуть в конкретніші, законодавчі рамки. Зі всіма позитивами і негативами, які випливають з цього. Принаймні ще з квітня ц.р. активно ведуться перемовини про ухвалення окремого базового закону, який би регулював діяльність колекторів. На початку року Мін’юст і Нацбанк навіть створили спеціальну робочу групу за участі, зокрема колекторських організацій. І якщо пам`ять авторові не зраджує, то до травня ц.р. єдиний глобальний законопроект, нехай навіть в дуже “сирому” вигляді, повинні були розробити. Саме у цьому базовому законі мали бути конкретизовані предмет і принципи колекторської діяльності, поняття "суб`єкт колекторської діяльності" і "колектор", а також вимоги до них, основи здійснення колекторської діяльності, права й обов`язки. Закон повинен був містити норми державного регулювання колекторської діяльності через механізм ліцензування, а також передбачити необхідність створення Державного реєстру суб`єктів колекторної діяльності. Але якось  все “затихло”...

За словами виконавчого директора колекторської компанії "Ікспоінт" Віолети Лезионг, всі розробки законодавчих актів щодо діяльності колекторів в Україні на сьогодні призупинені у зв`язку з політичними труднощами. І зрушення з мертвої точки можливе ближче до кінця року. В.Лезионг відзначила, що на сьогодні продовжуються дискусії з приводу необхідних законодавчих нововведень в цьому питанні.

От так - чи то справді чиновникам і парламентаріям не до колекторів напередодні виборів, чи то самі "суб`єкти" даного ринку зовсім не засмучені відтермінуванням нормування їх роботи?

Нагадаємо, що ще навесні учасники робочої групи при Мін’юсті прийшли до висновку щодо необхідності створення саме нового базового закону, відмовившись від внесення точкових змін до чинного законодавства. Але, мабуть, "точкових ударів"  уникнути не вдасться. У будь-якому випадку питання про ліцензування колекторської діяльності буде порушено в розроблених законодавчих нормах. Ще на початку року відсутністю загального законодавчого врегулювання діяльності колекторів занепокоївся Президент, Мін’юст відзвітував, що закон на завершальній стадії розробки і справа зникла з поля зору. А 6 серпня Кабмін вніс на розгляд Верховної Ради законопроект «Про внесення змін до статті 9 Закону України «Про ліцензування деяких видів господарської діяльності» (щодо регламентації колекторської діяльності). Зрозуміло, що серед колекторів не знайдеться зацікавлених додатково платити державі за ліцензію. Після внесення на розгляд парламентом вказаних доповнень до закону про ліцензування президент Незалежної асоціації українських колекторських агентств (НАУКА) Роман Кривошеєв відзначив, що нововведення можуть сприяти монополізації ринку. "За таких умов залишаться дві-три компанії, які відповідатимуть тим критеріям, і не буде нормальної вільної ринкової економіки», - відзначив він. Він вважає, що зараз потрібний законопроект, в якому будуть передбачені тільки реєстр, сертифікація колекторів, а не ліцензування. Тобто проект, який визначав би стандарти і норми без введення ліцензування.

А поки ухвалення будь-яких змін в законодавстві для врегулювання питання залишається у стадії затягування, як і припускав міністр юстиції Микола Оніщук ще навесні, коли всі активно кинулися розробляти щось єдине, глобальне і грандіозне.

Робота зі штрафниками

Як розповіли у ФАЗП, структура портфелів колекторів приблизно така: близько 60% заборгованостей – борги в банківському секторі, близько 30% - в страховому і до 10% -  борги за ЖКУ. «Однією з тенденцій розвитку ринку є стягнення боргів у сфері В2В - так званого корпоративного collection. Тому відсоткове співвідношення  може мінятися», - пояснюють у ФАЗП.

Колектори відзначають, що банки передають на обслуговування їм близько 11% обсягу проблемних кредитів, що становить 6-7 млрд. грн. Всього, за даними агентства Fitch, рівень проблемних кредитів в українських банках становить 34% загального кредитного портфеля. Найменше зацікавлені колектори в придбанні портфелів іпотечних кредитів. Як відзначила генеральний директор факторингової компанії «CredEx» Зоряна Цебровська, такі операції вимагають окремої структуризації: у зв`язку з тим, що терміни виплати таких боргів іноді досягають 30 років, то під викуп подібних  кредитів необхідно створювати окремий фонд, термін дії якого був би розрахований, наприклад, до 20 років.

Боржники в колекторських компаніях, найперше, класифікуються, а потім починається «співпраця». Перший дзвінок колектора визначає «позицію» боржника: його намір і можливості сплатити борги. Залежно від цього, наприклад, в колекторській компанії «CredEx» його віднесуть до однієї з 18 категорій в 4 групах. За словами С.Демінського, групи такі: «обіцяний платіж», «вибулі в інший регіон», «померлі», «засуджені». «Наприклад, вибулі в інший регіон вимагають подальшого пошуку інформації про боржника, щоб встановити з ним контакт. Є і такі, хто категорично заперечують свій борг, або говорять про те, що стали жертвами шахрайства», - відзначає С.Демінський. З тими, хто відмовляється визнавати борг, колектори «знайомляться» особисто. Якщо і це не допомагає, то справа вирішується в судовому порядку. Він також підкреслив, що колектори можуть працювати з боржниками в різних форматах. Наприклад, якщо вони діють за договором комісії, то зобов`язані дотримуватися правил, встановлених організацією-замовником. Але якщо колектори викупили борг у банка, то, відповідно, діють за своїми принципами.

Антиколектори не дрімають

На кожне «інь» є своє «янь». Так і в роботі колекторів. Їм протистоять  антиколектори, ринок яких став розвиватися наприкінці минулого року. Їх появі сприяли постійні скарги боржників на не в міру завзятих "вибивачів боргів". Але незабаром і колектори, і антиколектори почали об`єднуватися – створювати організації, які можуть  надавати послуги як із стягнення боргів, так і по захисту від незаконного стягнення. Антиколектори діють у форматі юридичних консультацій, переговорів з банками, а також пропонують охоронні послуги і т.д.

Тим часом, на думку начальника управління моніторингу і збору кредитів «ОТP Bank» Сергія Бондарева, антиколекторські організації повинні зникнути «як клас», оскільки під час кризи завжди з`являється дуже багато шахрайських, тіньових схем, які зникають відразу після відновлення стабільної роботи економіки. «На жаль, на вудку таких пройдисвітів потрапляє багато людей, і боротися з ними можуть і повинні правоохоронні органи», - вважає банкір.

Проте, регіональні організації, що займаються захистом прав боржників кредитних союзів, не вичерпають свого потенціалу і в період посткризи. «Криза має не тільки негативну, але і позитивну сторону: формуються порядок і правила роботи з проблемною заборгованістю, напрацьовується практика. До моменту закінчення кризи будуть розставлені всі крапки над "i" у взаєминах кредитор-позичальник», - впевнений С.Бондарев.

Що стосується банків, то багато з них у зв`язку з кризою не збільшували кількості співробітників-колекторів, намагаючись впоратись з проблемами тими силами, які є. «Я думаю, що після закінчення кризи проблема неплатежів значно зменшиться, але не зникне зовсім, тому на фахівців, які мають значний досвід роботи і бездоганну репутацію, попит залишиться», - відзначив С.Бондарев.

Судячи з того, що колектори активно викуповують проблемні кредитні портфелі у банківських, страхових, інших компаній, працюють вони не в збиток. Є попит і є  пропозиція. Голова координаційної ради антиколекторів і правозахисників України «Ваша Надія» Федір Олексюк ще літом відзначав, що колектори за 2008 рік «повернули» банкам кредити на суму 30 млрд. грн. А якщо врахувати те, що за «допомогу» вони беруть в середньому 20%, то їх кишені поповнилися десь на 6 млрд. грн. Крім того, він відзначив, що колекторські компанії практично не контролює держава і зареєстровані вони, як правило, в офшорних зонах у формі приватних підприємств.

Та все ж швидше за все і колектори, і антиколектори жити будуть довго. Цьому посприяє наша дійсність. Хоч і запевняють політики і експерти, що криза здає позиції, але, знаючи нашу статистику, яка є методом пропаганди примарних даних, упевненості в цьому немає. Ось і виходить, що українські проблемні позичальники ще не один рік намагатимуться розрахуватися за борги, тобто надавати можливість комусь заробити на цьому. Тішить тільки одне, що методи «вибивання» стають цивілізованішими, «європеїзуються». Треба ж, і до нас дійшло...

Юлія Главацька (УНІАН)

УНІАН в Google News