Держкомпідприємництва за Бродським: пострижуть під "нуль" та відправлять "на заробітки"?

Скорочуючи бюджетні витрати, влада "поріже" Держкомпідприємництва "під корінь". А новий очільник Михайло Бродський взагалі пропонує перевести на комерційні засади діяльність Українського фонду підтримки підприємництва...

Один з "опозиціонерів", до того ж останнім часом все важче спрогнозувати до якої влади, Михайло Бродський досить несподівано отримав від нинішніх верхів крісло голови Держкомітету з питань регуляторної політики і підприємництва. Іншими словами, він, можна сказати, таки погодився стати одним з гвинтиків держсистеми. Ситуація викликає більше питань, ніж має відповідей, особливо якщо врахувати різкі показові виступи  М. Бродського на адресу нинішньої правлячої партії. За словами самого М.Бродського, це його остання "ходка у велику політику". Сподіватимемося, що потоп після його "терміну" не звалиться на голови вітчизняних бізнесменів. Утім, від епатажного політика цілком резонно було б чекати таких же епатажних ініціатив, і вони не змусили себе довго чекати.

Чи підтримає "бюджетні штани" скорочення штатів?..

Свою діяльність на посаді голови Держкомпідприємництва Бродський почав на тлі повного переформатування комітету. Як розповіли у прес-службі Держкомпідприємництва, днями М. Бродський повідомив підлеглих про скорочення 20% штату. Що, загалом, зрозуміло, оскільки вживання таких радикальних заходів для скорочення бюджетних витрат на апарат вимагає уряд від усіх державних органів. Причому щодо комітету відчувається не просто "новий підхід", а підхід радикальний - Міністерство фінансів запропонувало ліквідовувати усі його територіальні органи. На жаль, у комітеті досі так і не вдалося отримати офіційного підтвердження цієї інформації. Проте, інформацію з посиланням на копії документу, активно обговорюють ІНТЕРНЕТ-ЗМІ.

Що стосується штату Держкомпідприємництва, то в ініціативній "пропозиції" Мінфіну кількість працівників центрального апарату складає 251 (зараз 279). Документ завізований  заступником міністра фінансів Сергієм Рибаком. А на додаток до документу перший  заступник голови Держкомпідприємництва Володимир Загородний власноручно написав доручення терміново внести пропозиції щодо збереження регіональних представництв комітету. Як поведе себе М.Бродський - захистить відомство, не дозволивши "рубати" його регіональні структури, або вчинить згідно з "пропозицією" Мінфіну, поки не відомо. Ясно тільки одне, що такі істотні кадрові зміни негативно позначаться на регуляторній сфері. І в першу чергу, це відчує бізнес.

"Держкомпідприємництва є спеціальним уповноваженим органом зі здійснення і забезпечення державної регуляторної політики у сфері підприємництва, - коментує ситуацію адвокат, партнер ЮФ "Ілляшев і Партнери" Максим Копейчиков. - Згідно з положенням про Держкомпідприємництва (постанова Кабінету міністрів про затвердження положення про Державний комітет регуляторної політики і підприємництва від 26 квітня 2007 року) комітет здійснює діяльність безпосередньо і через свої територіальні представництва в АРК Крим, областях, містах Києві і Севастополі".

За словами експерта, законом про принципи державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності покладені на комітет широкі повноваження і функції. Скорочення територіальних представництв може спричинити невиконання законодавства, зокрема, щодо експертиз регуляторних актів територіальних органів виконавчої влади, місцевих органів виконавчої влади, наголошує М. Копейчиков. Простіше кажучи - нікому буде прошерстити нормативні ініціативи місцевого чиновництва щодо того, чи відповідають вони законодавству або порушують права підприємців. При цьому, слід пам`ятати, що підприємці скаржаться у першу чергу на те, що паперові бар`єри на їх шляху споруджують саме місцеві чиновники.

Окрім того, на думку експерта, стан справ ускладниться тим, що великий обсяг роботи буде перерозподілено між меншою кількістю співробітників. "Це також не посприяє захисту прав підприємців і своєчасному аналізу проектів регуляторних актів, листів, а також вирішенню питань дотримання ліцензійних умов", - стверджує юрист.

З різкою критикою згаданих ініціатив виступають екс-глава комітету Олександра Кужель і голова Ради підприємців при Кабміні Оксана Продан. За словами О. Кужель, метою діяльності комітету був захист інтересів підприємців щодо регуляторної політики, дозвільної системи, від самоуправства контролюючих органів, реєстраторів і так далі. "Я вважаю, що це злочин, а не збереження прибутків бюджету", - підкреслила О.Кужель. Вона вважає що на сьогодні є маса відомств, які дійсно можна скоротити. До прикладу,  близько 10 контролюючих органів при Міністерстві аграрної політики, по 3 при МНС і Мінтрансі, і так далі. З нею повністю згодна О. Продан.

На думку представника Всеукраїнської асоціації працедавців В`ячеслава Биковця, ці ініціативи негативно відобразяться на підприємницькому середовищі. Він вважає, що комітет на місцях виправдовував своє призначення, "інша справа, що через відсутність достатнього фінансування багато питань не було вирішено". Таке непопулярне рішення, на його думку, бізнес навряд чи підтримає.

Малий бізнес - не до вас. УФПП переведуть на самоокуповування?.

Пошук вирішення бюджетної проблеми не закінчився штатною епопеєю. Ідеї про скорочення держфінансування торкнулися і Українського фонду підтримки підприємництва. Як розповіли в УФПП,  М. Бродський відмовився від грошей, передбачених для фонду в проекті бюджету на цей рік. Варто також згадати, що Кабмін доручив міністерствам фінансів і економіки, а також Держпідприємництва під час підготовки проекту держюджету-2010 передбачити кошти для кредитно-гарантійної підтримки малого і середнього бізнесу (постанова від 27 січня 2010 р. №68). Згідно з документом, сума не має бути меншою від 200 млн. грн., при цьому не менше 100 млн. грн. повинно піти на кредитування проектів суб`єктів МСБ.

У прес-службі комітету ініціативу М. Бродського підтвердили. Там наголосили, що, на думку глави Держкомпідприємництва, виділяти кошти для діяльності фонду недоцільно, оскільки він існує як кредитна організація, отже, повинен сам себе забезпечувати.

Між тим, за словами О. Кужель, на сьогодні саме існування фонду під великим знаком питання. У УФПП підтвердили - розмови про ліквідацію ведуться.

Щодо доцільності діяльності фонду варто зазначити, що, до прикладу,  спільна з "Укрексімбанком" програма, розрахована на 2009-2011 роки, передбачає видачу кредитів для МСБ з плаваючою ставкою на рівні облікової ставки НБУ. "У всьому світі фінансова підтримка малого і середнього бізнесу  здійснюється шляхом мікрокредитування" - підкреслює О.Кужель.

Звичайно, без держпідтримки, особливо в кризові періоди (що показала світова практика), український бізнес розвиватися не зможе. Не замінять її і спрощена система реєстрації підприємців, і інші регуляторні ініціативи, напрацьовані і затверджені Кабміном і передані на розгляд парламентом. Вони, звичайно, досить важливі, але матеріальна допомога держави, на жаль, залишатиметься не менш вагомою в питанні виживання бізнесу. Головне щоб процес надання цієї самої підтримки був відкритим, без "сірих" плям.

Між тим, на думку голови правління об`єднання підприємців "Нова Формація" В`ячеслава Кредисова, діяльність УФПП була не зовсім прозорою. У "Новій Формації" наголошують, що невідомо кому і за яким принципом надавалися кредити. "Я не бачив жодного звіту  фонду", - сказав В. Кредисов.

За його словами, підтримка малого підприємництва через різні фінансові установи здійснюється майже в усіх країнах. Кредити видаються з низькими процентними ставками і без застави. Проте, регламент діяльності УФПП не дає можливості оцінити принцип, за яким фонд надає позики бізнесу. Водночас, він вважає, що, у разі ліквідації, альтернатива УФПП потрібна.

З урахуванням усього сказаного, напрошується тільки одне питання - взагалі чи потрібний уряду Держкомпідприємництва? Може, придумані нові шляхи підтримки малого і середнього бізнесу, або малий бізнес занадто дрібний для грандіозних планів нової влади щодо виведення економіки України з кризи? Досить двійко-трійко крупненьких "делаварів". Їх захищати не треба, вони самі можуть впоратися з усіма проблемами - політиків і закони "замовити", у будь-які двері гаманцем достукатися... Здається, думка має право на життя. А весь інший світ, наївні, у себе малий і середній бізнес розвивають, держпідтримку йому забезпечують, вирощуючи середній клас - основу стабільності в державі. Щось-то ми знову, здається, " можемо "піти іншим шляхом".

Насторожує також спроба бізнесменів, що прийшли в держструктури, перевести роботу держорганів на комерційні рейки і перекласти обов’язки держави з захисту і підтримки підприємництва на самих підприємців. А всілякі фонди, створені для того, щоб дати старт новим малим підприємствам, перетворити на механізми з заробляння грошей. Абсурд, якщо вдуматися. Це все одно, начебто міліційний главк, замість налагодження роботи, скоротив штати польових міліціонерів, створив у себе під крилом збройовий магазинчик, змусив громадян за свої кровні купити пістолети-автомати. Ну і нехай тепер доброчесні самі захищають своє життя і майно від недоброчесних. Зате міліція і від скорочення штатів бюджетні кошти заощадила, і від продажу зброї додаткові бюджетні поступлення забезпечила. Абсурд, ще раз повторюю, але до чого ж ця умоглядна схема подібна до пропозиції з оптимізації роботи Держкомпідприємництва.

Як же все-таки держава уміє гнучко вислизати з жорстких рамок своїх обов`язків з допомогои  та підтримки своїх же громадян. Невже ці нові методи вже отримали схвалення на самому "верху" і що ті, хто прийшли на керівні посади в держоргани так от буквально віддзеркалюватимуть назву нової влади "партія бізнесменів"? Почекаємо - що із цього приводу скажуть уряд і народні депутати під час розгляду бюджету.

Кароліна Вагнер (УНІАН)

УНІАН в Google News