У скільки гривень оцінять долар?
У скільки гривень оцінять долар?

У скільки гривень оцінять долар?

10:24, 25.06.2010
6 хв. 1

НБУ прогнозує можливість зміцнення гривні, влада виступає проти. Аргумент – експортерам як головним постачальникам валюти потрібна підтримка. Але визначити курс усе ж можна...

Перші акценти у розбіжностях щодо монетарної політики Банкова і Національний банк розставили. Глава НБУ Володимир Стельмах зробив, правда, неоднозначний прогноз, що курс гривні зміцнюватиметься по відношенню до світових валют на тлі поліпшення економічної ситуації в Україні, що має відбутися завдяки президентській програмі реформ. А ось в Адміністрації Президента не бачать необхідності змінювати валютну ситуацію, частково пояснюючи це турботою про експортерів. Які, у свою чергу, всі до одного є найбільшими платниками податків.

Так, голова адміністрації Сергій Льовочкін, коментуючи ту обставину, що регулятор, у якого є достатні валютні резерви, останнім часом не виходив з валютними інтервенціями (тим самим, укріплюючи курс гривні), заявив, що «укріпити гривню в нинішній ситуації - це влізти в кишеню експортерам, які є найкрупнішими платниками податків, формують фонди оплати праці. Крім того, цьому не сприяє кон`юнктура ринків. Отже, крок на зміцнення гривні був би абсолютно недоцільним і недалекоглядним».

Причому до цього він додав і подальші дії влади щодо Нацбанку: «Стельмах виправляється. Гривня стабільна». Отже, зміна керівника НБУ є не першочерговим завданням. За його словами, зараз готуються зміни в закон про Національний банк. Законопроект збільшить кількість заступників з трьох до п`яти, підвищить незалежність НБУ від уряду, що є вимогою МВФ. А В.Стельмах працюватиме до того часу, поки Президент не внесе нову кандидатуру, яка врахує багато критеріїв. У першу чергу, це повинна бути досвідчена людина, яка «утримуватиме штурвал».

Іншими словами, поки не знайшовся фінансовий рульовий, В.Стельмах продовжить трудитися на благо чіткого певного курсу, який нас, власне, і цікавить.

Укріплювати не можна обвалити

Немає однозначної думки, що краще – укріплювати чи девальвувати національну валюту. Якщо уважно придивитися до офіційного курсу НБУ долар/гривня, то стає зрозуміло – регулятор поволі, але упевнено йде своєю стежкою – укріплює позиції нацвалюти. Тільки за червень вона «видужала» по відношенню до долара на 0,19%. Якщо продовжити в такому темпі, то до кінця року курс буде на рівні 7,8 грн./дол.

У цілому, зміцнення хоч і незначне, але цілком обґрунтоване. Щоби утримати позиції, регулятор змушений постійно викупляти надлишки валюти на міжбанківському ринку. Тільки за травень НБУ викупив більше 1 млрд. дол. Завдяки таким діям, збільшується маса грошей в обігу. Наприклад, за підсумками того ж травня грошова база виросла на 8,2 млрд. грн. А щоби не стимулювати інфляцію, НБУ регулярно вилучає гроші з ринку шляхом продажу власних сертифікатів і ОВДП на умовах РЕПО. Але таким методом проблему не вирішити. Тактика вилучення грошей, по-перше, заганяє регулятора в додаткові витрати на виплату відсотків за цінними паперами, а по-друге, відстрочує питання надлишку, з яким однаково доведеться розбиратися, на майбутнє. Тому зміцнення гривні, в цілому, логічне з урахуванням реалій нашого фінансового ринку.

Виникає питання, а чому не укріпити курс до 7,5 грн./дол. або ще нижче, що  радикально змінило б ситуацію на ринку. Так ні, існує ряд ґрунтовних причин, які вимагають стабільного курсу або незначного зміцнення гривні.

Головна причина – турбота про українських експортерів, перш за все металургів. На світовому ринку ціни на метал падають, швидше за все, тенденція простежуватиметься  все літо. У даному випадку «дешева» гривня стає конкурентною преференцією для наших металургів на світових майданчиках, зокрема, відносно російської і китайської продукції. А з урахуванням того, що в структурі вітчизняного експорту частка металургії найвагоміша - 39%, то, підтримуючи ГМК, ми забезпечуємо необхідний притік валюти в Україну, а також зростання експортної виручки. Все так, АЛЕ. Велику частину енергетичних ресурсів, необхідних для виплавки металу, а останнім часом і сировини, ми купуємо за кордоном. Як результат – частка мінеральних продуктів в структурі імпорту складає майже 35%. Виходить, чим більше наші металурги експортують, тим масштабнішим стає необхідний для них імпорт. Так, за підсумками травня, імпорт українських компаній, у тому числі, і природного газу, виявився на 152 млн. дол. більшим, ніж експорт.

Не можна не враховувати і поповнення державного бюджету. Зниження курсу – це, перш за все, здешевлення імпорту, що, зрештою, приведе до падіння суми нарахування ПДВ на імпортні товари. Хоча, з іншого боку, це хоч якось вирішить проблему з відшкодуванням податку (за даними ДПАУ, заборгованість з відшкодування податку на додану вартість на 1 травня склала 27,3 млрд. грн.). Крім того, зміцнення гривні може спровокувати дефляцію, оскільки «дешеві» імпортні товари стимулюватимуть падіння цін. А це – недонадходження податку на прибуток в державну скарбницю, параметри якої і без того дуже складно буде виконати цьогоріч.

І ще одна обставина. Якщо процес зміцнення гривні набиратиме оберти, то, швидше за все, повториться ситуація 2008 року – на наш ринок хлинуть спекулятивні гроші від нерезидентів. Для них вигідно скуповувати держоблігації, вони зможуть одержати як дохід від цінних паперів, так і премію за ревальвацію курсу. Але як тільки нерезиденти одержать бажане, відразу почнуть вилучати валюту з країни, і благополуччя України опиниться на гачку кризи.

Усі "прийоми" нашого фінансового ринку перераховані. Вибір за владою. Але, схоже, вона його вже зробила.

Олександр Охріменко, кандидат економічних наук (для УНІАН)

Новини партнерів
завантаження...
Ми використовуємо cookies
Погоджуюся