«Зеленим» під матрацом вигадали конкурента

Уряд задля зниження ризику осідання великих обсягів "зелених" у населення пропонує українцям новий інструмент вкладення - казначейські зобов'язання в іноземній валюті. Експерти досить скептично ставляться до подібної ініціативи влади

В умовах зростаючої невизначеності щодо перспектив курсу гривні напередодні парламентських виборів уряд намагається мінімізувати ризики осідання великих обсягів валюти у населення, запропонувавши українцям замість «зелених» новий інвестиційний інструмент. Згідно з прийнятим Верховною Радою і підписаним Президентом закону (№ 10630), надається можливість емісії казначейських зобов'язань в іноземній валюті. Експерти досить скептично ставляться до подібної ініціативи влади.

Але хоч як би вони ставилися до нововведення, а перший випуск казначейських зобов'язань планується провести вже в кінці вересня - початку жовтня. За словами директора генерального департаменту банківського нагляду Національного банку Олексія Ткаченка, первинне розміщення паперів буде проводити Ощадбанк, який також стане здійснювати їхнє двостороннє котирування як на продаж, так і покупку. В НБУ запевнили, що ціна дострокового зворотного викупу КЗ може відрізнятися від ціни продажу максимум на 1%.

Безумовно, основним фактором, що визначає бажання або небажання українців інвестувати свої валютні заощадження в новий інструмент, буде його прибутковість, яка, як мінімум, повинна знаходитися вище рівня ставок за валютними депозитами банків.

«Щоб цей актив був затребуваний, необхідно, найперше, аби прибутковість за ним була порівнянна із прибутковістю банківського депозиту в доларах США. Зараз в середньому даний показник становить 7,73%. Тому, якщо прибутковість за валютними казначейськими зобов'язаннями буде меншою цього рівня, то вони будуть непривабливими. Щоб стати привабливими, ці цінні папери повинні давати 8% річних », - зазначає керівник інформаційно-аналітичного центру FOREX CLUB в Україну Микола Івченко.

У Нацбанку прогнозують дохідність КЗ на рівні 8-10% річних. При цьому, згідно з поправками до Податкового кодексу, даний інвестдохід звільняється від оподаткування.

Крім високої прибутковості для забезпечення попиту на казначейські зобов'язання повинен бути передбачений зручний і зрозумілий потенційному інвестору порядок їхнього обігу.

За словами аналітика "Ерсте Банку" Мар'яна Заблоцького, облігація номіналом 1 тис. доларів США на пред'явника в документарній формі може стати дуже популярною для використання в готівковому обігові валюти. Водно час, введення облігацій в бездокументарній формі буде мати таку ж процедуру, як і відкриття депозиту в банку, через що вони будуть менш цікавими для населення.

*** Номінал випускаються Мінфіном казначейських зобов'язань, за даними НБУ, складе 500 доларів США. Цінні папери будуть Безіменному, випущеними в документарній формі з терміном обігу 2 роки. Купонний дохід виплачуватиметься раз на півроку.

Ще одне важливе питання - гарантованість можливості повернути інвестовані кошти. Заблоцький підкреслює, що казначейські зобов'язання будуть створювати конкуренцію депозитамнайперше, державних банків. «Усі депозити, наприклад, Ощадбанку, мають державну гарантію повернення вкладів, тобто, казначейські зобов'язання не відрізняються більшою надійністю», - сказав експерт.

Крім цього, він звертає увагу, що депозит у банку, відповідно до Цивільного кодексу, можна забрати в будь-який момент без втрати номінальної суми вкладу, а казначейське зобов'язання можна продати тільки за ринковою ціною, тобто, може бути не повне повернення суми.

Також варто звернути увагу на те, що при поширенні казначейських зобов'язань комерційні банки опиняться перед вибором - залучити гроші на депозит, або в держбюджет.

Все ще низька довіра населення до банківської системи, та й до державних органів, а також відсутність явних переваг казначейських зобов'язань перед традиційним депозитом, вочевидь, визначать низький попит на новий інструмент Мінфіну. Тут рекламна і роз'яснювальні компанії не були б зайвими.

За словами аналітика інвестиційної компанії Concorde Capital Віталія Ваврищука, у Мінфіну можуть виникнути труднощі з розміщенням казначейських зобов'язань через низьку фінансову культуру населення. Таким чином, інвестувати в новий інструмент будуть в основному фінансово підковані українці.

«Навряд чи інструмент стане масовим, казначейські облігації буде складно поширювати серед населення. Цей інструмент заощадження складніший для розуміння, ніж депозитні вклади. Думаю, він буде цікавий тільки людям з великими заощадженнями, які активно управляють своїм портфелем», - сказав він.

На думку Івченка, залучення Мінфіном значних сум валюти від розміщення казначейських зобов'язань малоймовірне. Швидше за все, процес їхнього впровадження буде поступовим. «До кінця року за допомогою цих цінних паперів вдасться залучити не більше 300-400 млн. доларів США», - вважає він.

Альтернативним сценарієм залучення валюти в населення, як зазначає Івченко, може стати участь даного капіталу в приватизації привабливих державних об'єктів, а «таким кроком ми б вирішили відразу кілька проблем. По-перше, залучили б кошти населення у валюті в бюджет. По-друге, створили б новий прошарок власників. Залишається тільки знайти привабливі об'єкти для приватизації ».

Час покаже, чи життєздатна ідея влади. Так чи інакше, а над привабливістю цих цінних паперів їй доведеться попрацювати.

Олексій Савченко (УНІАН)

УНІАН в Google News