Тиждень, що минає, ознаменувався важливими подіями / soc-set.com

Баланс тижня: Рада ухвалила держбюджет-2022, гривня продовжила падіння, а зарплати зростають

07:30, 04.12.2021
7 хв. 7229

Верховна Рада ухвалила закон про держбюджет на 2022 рік і на додачу "ресурсний" закон про підвищення низки податків, гривня ослабла, а Держстат відзвітував про зростання середньої зарплати по країні - такі ключові економічні новини першого тижня зими.

Тиждень, що минає, ознаменувався важливою подією, від якої залежатиме економічний розвиток країни у 2022 році - Верховна Рада схвалила запропонований урядом закон про держбюджет.

Представляючи доопрацьований законопроект, міністр фінансів Сергій Марченко повідомив, що до другого читання доходи держбюджету були збільшені на 54,7 млрд гривень - до 1,332 трлн гривень, видатки – на 55,5 млрд гривень - до 1,521 трлн гривень.

"Граничний обсяг дефіциту був збережений на рівні 3,5 відсотка валового внутрішнього продукту, як було узгоджено з нашими міжнародними партнерами", - зазначив Марченко.

За його словами, уряд підготував реалістичний та збалансований проект головного фінансового документу держави, який включає зростання зарплат медиків, збільшення стипендій, продовження масштабної цифровізації,  підготовку до перепису населення та розвиток інфраструктури.

Рада ухвалила держбюджет-2022 з дефіцитом 3,5% від ВВП / www.zaimo.pl

Проте, незважаючи на солодкі фрази, які не шкодують посадовці, характеризуючи ухвалений бюджет, ключові соціальні показники документу – мінімальна зарплата та прожитковий мінімум, до якого прив’язані майже усі соціальні допомоги та виплати, залишаються на низькому рівні.

Мінімальна зарплата з 1 жовтня 2022 року зросте лише на 200 гривень - до 6700 гривень на місяць (220 євро), а прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 липня на 119 гривень - до 2600 гривень на місяць (83 євро), а з 1 грудня – до 2684 грн (86 євро) на місяць. Це найнижчі показники серед країн Європи!

Наприклад, у сусідній Польщі, рівень заробітної плати втричі більший, ніж у нашій країні. Мінімальна зарплата там становить 610 євро, а прожитковий мінімум перевищує 400 євро.

Зростання середньої зарплати

Держстат відзвітував про зростання середньої зарплати / Фото УНІАН

Наша держава суттєво програє сусіднім європейським країнам за рівнем мінімальних стандартів життя. Проте, за даними Державної служби статистики, "середня температура по палаті", тобто середня зарплата в Україні поступово зростає.

Так, середня номінальна заробітна плата штатного працівника у жовтні 2021 року зросла, порівняно з жовтнем 2020 року, на 15,4 відсотка - до 14 045 гривень (450 євро).

При цьому реальна заробітна плата у жовтні 2021 року, порівняно з жовтнем 2020 року, зросла лише на 4 відсотки.

Найнижча середня зарплата серед областей зафіксована в Чернівецькій області - 10 тисяч 878 гривень (350 євро), а найвища - у Донецькій - 14 тисяч 791 гривня (477 євро).

Такими темпами українські зарплати наздоженуть польські через 18 років за умови, що польські зарплати не зростатимуть (зараз середня зарплата у Польщі трохи більше 1200 євро).

Підвищення податків

Рада прийняла скандальний «ресурсний» закон / Фото УНІАН, Максим Поліщук

Протягом тижня, що минає, Верховна Рада також встигла проголосувати у другому читанні та в цілому скандальний "ресурсний" закон про підвищення низки податків.

До останнього були сумніви щодо наявності голосів на його підтримку в сесійні залі. Адже, окрім передбаченого забезпечення справедливого оподаткування бізнесу з видобування корисних копалин і прогресивних екологічних "батогів", він містив низку суперечливих положень. Зокрема, щодо розширення повноважень податківців, оподаткування житлового будівництва й дрібних селянських господарств. Деякі з них до остаточної редакції документу не потрапили, деякі – залишились.

За словами представників влади, саме цей закон дозволить у наступному році залучити у держбюджет додатково 25-30 мільярдів гривень.

 "У частині надходжень до загального фонду держбюджету передбачено, зокрема, зростання рентної плати за користування надрами та видобування природного газу та нафти на 24 млрд гривень, акцизного податку - на 2,7 млрд гривень, екологічного податку - на 1,7 млрд гривень", - зазначив міністр фінансів Марченко.

До речі, у своєму щорічному посланні до Верховної Ради 1 грудня президент Володимир Зеленський також згадав про "ресурсний" законопроект і навіть запропонував витратити додаткові кошти, які надійдуть у державний бюджет після підвищення податків за використання надр, на запровадження економічного паспорта українця.

 "Ми спрямуємо ці кошти на наших дітей. Тому до 10 грудня цього року вперше за всю історію нашої незалежності я внесу (до Верховної Ради–УНІАН) законопроект про економічний паспорт українця. Відповідно до нього, ці кошти – плата за використання наших українських надр. Після досягнення повноліття діти зможуть використати ці накопичення для здобуття освіти в Україні чи купівлі власного житла", – повідомив Зеленський.

Як пояснив радник глави держави з економічних питань Олег Устенко, мова йде лише про тих, хто народився після 2019 року.

"Ймовірніше, ці накопичення будуть створені для дітей, які народилися з 2019 року. Такий перерозподіл народного багатства вирішує цілу низку питань, і насамперед такого важливого, як відновлення соціальної справедливості. Абсолютно змінюється філософія, яка вирощувалась десятиліттями: народ країни має право на національне багатство, і він повинен мати можливість реалізувати це право", – підкреслив Устенко.

Продовження ослаблення гривні

На тижні, що минає, продовжилася тенденція послаблення національної валюти. Якщо ще на початку тижня гривня за офіційним курсом коштувала 27,10 грн/дол., то на кінець робочого тижня просіла до 27,29 грн/дол.

За словами фінансових експертів, ослаблення національної валюти пов'язане з активним фоном новин навколо ризиків військового вторгнення агресивної путінської Росії в Україну. Населення активно скуповує валюту, придбавши з початку листопада понад 200 млн доларів, попит на валюту зберігається і з боку нерезидентів, які виходять із ОВДП та виводять капітал із країни.

Підсилює цю тенденцію вихід на ринок енергоімпортерів, які починають закупівлю газу й вугілля, що дорожчають. Таким чином, гривня продовжує перебувати під впливом геополітичних ризиків та складної ситуації в енергетичній сфері. В умовах, що склалися, експерти прогнозують подальше ослаблення курсу національної валюти.

Наступного тижня Держстат оприлюднить дані щодо інфляції в Україні в листопаді, а також повідомить, скільки коштів заборгували громадяни за житлово-комунальні послуги.

За прогнозами "Укргідрометцентру", другий тиждень зими буде майже безсніжним, а температура повітря в більшості областей опуститься ще на кілька градусів. Настав час активно зміцнювати імунітет і готуватися до новорічних свят.

Богдан Слуцький

Новини партнерів
завантаження...
Ми використовуємо cookies
Погоджуюся