Без радянських папірців, корупції та бюрократії: як Україні забезпечити зростання економіки на другому році війни
11:31, 25.03.2023
19 хв.
Війна стала причиною рекордного падіння української економіки за всю історію нашої новітньої незалежності, а також призвела до швидкого зростання цін та здешевлення гривні. УНІАН намагався за допомогою експертів розібратися, що можна зробити вже зараз, щоб навіть в умовах продовження воєнного стану почати активне економічне відновлення.
Україна відважно стоїть на захисті своєї незалежності вже 13 місяців масштабної війни, яку веде проти нас варварська Росія, зберігаючи національну єдність та волю до перемоги. Всі українці та вітчизняна економіка продовжують страждати, але знаходять можливості для життя та розвитку.
Однак, попри усі виклики, за словами прем'єр-міністра Дениса Шмигаля, уряд зумів зберегти керованість економічними та соціальними процесами, отримавши підтримку від міжнародних партнерів на 31,2 млрд доларів. "Насамперед це кошти США, Євросоюзу та МВФ. З них 45 відсотків - це гранти", - заявив голова уряду.
Водночас, економічна активність бізнесу скоротилася за цей час на понад 50 відсотків, а біля 8 мільйонів українців були вимушені виїхати закордон. Ще мільйони наших громадян стали внутрішніми переселенцями. Держава терорист Росія завдала нашим інфраструктурним об'єктам шкоди на понад 140 млрд доларів, що майже дорівнює ВВП України за 2022 рік.
Відео дня
Очікувані оцінки щодо економічного зростання у 2023 році також не є вельми оптимістичними: уряд прогнозує зростання лише на 1 відсоток, аналітики - від 0,5 до 3 відсотків. І це при падінні минулого року на 29,2 відсотки, що є найгіршим результатом за всю історію нашої новітньої незалежності.
Поряд з цим усі регіони країни продовжують жити у умовах ракетних та дронових атак загарбників, а прифронтові зони зазнають постійних гарматних обстрілів. Кожна ракетна атака погіршує фінансові результати вітчизняного бізнесу, спричиняючи зниження заробітку, утримання меншої кількості працівників, зменшення заробітної плати та, водночас, податкових надходжень.
- Жага змінити все
- Відбудова та ресурсна незалежність
- Модернізація інфраструктури
- Розвиток відновлювальної енергетики, освіти та сільського господарства
- Незалежні суди та відсутність бюрократії
- Отримати ліцензію та пройти митницю без корупції
- Приватизація, податкова та трудова лібералізація
- Державна підтримка підприємців
- Зміни на часі
Жага змінити все
Незважаючи на всі проблеми та негаразди, за спостереженнями соціологів, зараз в українському суспільстві спостерігається дивовижна ситуація: люди почали краще оцінювати перспективи національної економіки, ніж у відносно мирному 2021 році. Хоча наша держава і втратила майже третину ВВП, а громадяни все одно оцінюють стан економіки краще.
"А чому так відбувається? Тому що ми зрозуміли, наскільки у нас потужний економічний потенціал. І якщо вдалося втриматися в ситуації окупації частини території, пошкодження інфраструктури, фактичного знищення нашої металургійної промисловості, викрадення мільйонів тонн збіжжя, то у майбутні мирні роки ми зможемо робити інші неймовірні речі для швидкого економічного відновлення", - розповів соціолог, доктор філософських наук Євген Головаха.
Водночас, за словами заступника директора Центру близькосхідних досліджень Сергія Данилова, українці очікують на "ривок" у відновленні країни, але коли в умовному населеному пункті на звільнених територіях вони не бачать змін, це викликає невдоволення.
"Ідентичність – доволі консервативна штука. Зміни дійсно масштабні, але не треба сподіватися, що ти один раз щось зробив – і цього досить… Прочитав гарну думку, що російська ідентичність у риторичному вимірі збудована на минулому. А українська – не лише на минулому, але й на, можна сказати, агресивно-оптимістичному майбутньому: от закінчиться війна – і ми рвонемо. Майбутнє – НАТО, ЄС, відновлення", - зазначив експерт.
Іншими словами, українці хочуть бачити зміни тут і зараз. У багатьох громадян немає бажання після перемоги над російським агресором повертатися до тих правил і ритму життя, які існували до 24 лютого 2022 року. Україна має стати економічно розвиненою, соціально орієнтованою, правовою та з сильними незалежними демократичними інституціями державою, яка сприяє розвитку чесного та прозорого бізнесу та має нульову толерантність для корупції.
Нашій владі треба скористатися цим унікальним вікном можливостей і швидко здійснити цілий перелік необхідних змін, які дозволять не лише пристосуватися до нової реальності, але і перейти на траєкторію швидкого економічного зростання. А потенціал у нас для цього не просто значний, він – величезний.
Відбудова та ресурсна незалежність
Варто почати з базової для економіки сфери – енергетичної. Наша держава володіє значними ресурсами нафти та газу, у тому числі, сланцевого, інших природних копалин, що можуть стати джерелом національного економічного розвитку. Зокрема, розвиток вітчизняної нафтогазової промисловості зможе зменшити залежність країни від імпортованих енергетичних ресурсів та стимулювати інвестиції в нові технології.
Не треба шукати виправдань у воєнному стані, варто бачити у цьому можливості. Експерти у цій галузі також вважають, що воєнний період треба використовувати як каталізатор для активізації розвідки та видобутку цих ресурсів, а після завершення війни отримані результати стануть нашою основою для побудови справжньої енергетичної незалежності.
"Є серйозні стимули для зміни структури ринку, а також розвитку вітчизняного нафтовидобутку та нафтопереробки. Я бачу, що навіть ті заводи, на яких поставили хрест: Дрогобицький завод, Надвірнянський, Одеський – отримають шанс на друге життя. Оскільки буде створена конкурентна ситуація, що сприятиме позитивним змінам у нафтовидобутку", - розповів директор консалтингової групи "А95" Сергій Куюн.
В Україні є достатні запаси газу, нафти, вугілля, щоби повністю задовольнити власні потреби, припинити їх імпорт, а з часом – перейти на їх продаж на європейському та світовому ринку.
Ще одним надважливим драйвером для швидкого економічного зростання має стати будівництво, у тому числі, в рамках відбудови житлового фонду. Жорстока війна призвела до значних руйнувань наших міст, сіл та інфраструктури. Відбудова житлового фонду є нагальною потребою для відновлення нормального життя населення. Це створить можливості для приватного та державного секторів, сприятиме розвитку будівельної галузі та створенню нових робочих місць, які в умовах сьогоднішнього рівня безробіття - за офіційними даними близько 30 відсотків, є просто на вагу золота.
Модернізація інфраструктури
Ще одним джерелом економічного зростання має стати розвиток транспортної інфраструктури. Зокрема, відновлення та розширення мережі метрополітену у великих українських містах, що покращить рухомість міського населення та сприятиме розвитку торгівлі та інших галузей економіки.
Нові станції метро забезпечать додаткові можливості для перевезення пасажирів та зниження навантаження на міські дороги. В результаті, це зменшить проблеми з транспортними заторами та забрудненням довкілля, що позитивно відобразиться на якості життя городян. Водночас, будівництво нових станцій метро стане потужним стимулом для створення нових робочих місць та залучення інвестицій.
Необхідно також провести модернізацію всієї транспортної інфраструктури нашої держави, включаючи автомобільні дороги, залізниці та порти. Такий крок може значно поліпшити ефективність перевезень та знизити витрати на логістику, що підвищуватиме українську конкурентоспроможність на міжнародному ринку. Окремої уваги потребує розвиток та розширення пропускних можливостей нашого західного кордону. Це наші двері до Європейського Союзу, частиною якого ми скоро станемо. І вони мають бути широко відкритими.
Водночас, відновлення інфраструктури та культурного спадку може сприяти розвитку туризму в Україні. Залучення інвестицій у реставрацію історичних пам'яток, розвиток готельного господарства та підтримка культурних заходів створять сприятливі умови для зростання туристичного потоку. А він, до речі, може також стати суттєвим джерелом прибутку та нових робочих місць для населення у різних регіонах нашої красивої країни.
Розвиток відновлювальної енергетики, освіти та сільського господарства
Будівництво нових електростанцій, особливо відновлюваних джерел енергії, таких як вітер та сонце, біогаз, зможуть забезпечити стабільне та безперебійне енергопостачання для нашої країни. Це не тільки підвищить національну енергетичну безпеку, але й також сприятиме створенню нових робочих місць та залученню інвестицій.
"Досягнення кліматичної нейтральності — ключовий елемент політики Європейського Союзу. Декарбонізація є важливим завданням і для України, яка прагне забезпечити розвиток та конкурентоспроможність власної економіки", - підкреслив Голова Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України Валерій Безус.
Надважливим є продовження активного розвитку базової для нашої країни сфери - сільського господарства, яке до війни годувало по усьому світу 400 мільйонів людей. І це окрім мешканців власної країни. За умов правильної державної підтримки, впровадження інновацій та нових технологій, залучення інвестицій, сільське господарство має стати важливим двигуном нашого економічного зростання.
Ще один дуже важливий драйвер для економічного відновлення – це здійснення інвестицій в українську освіту та наукові дослідження. Цей крок є ключовим для стимулювання технологічного розвитку та підвищення конкурентоспроможності нашої економіки в цілому.
Реформування освіти та науки забезпечить підготовку висококваліфікованих кадрів, здатних відповідати на виклики сучасного ринку праці. Розвиток науково-технічної бази дозволить Україні вийти на передові позиції у галузі високих технологій та залучити іноземні інвестиції.
Перераховувати ще можна дуже багато всього, але для того, щоб використати наш потенціал та можливості, які вже є для досягнення швидкого економічного зростання, необхідно знайти для цього кошти.
Незалежні суди та відсутність бюрократії
Навіть попри безпрецедентну донорську підтримку міжнародних партнерів, внутрішніх ресурсів не вистачить для того, щоб швидко модернізувати українську економіку, яка продовжує потерпати від війни. Тому треба залучати іноземних приватних інвесторів, але для цього треба забезпечити відповідні умови.
Як вітчизняний, так і іноземний бізнес чекає від української влади продовження руху до побудови незалежної судової системи та захисту прав інвесторів та їх ефективний захист від політичного чи іншого впливу.
Необхідно забезпечити прозорі механізми судового розгляду, які передбачають електронні системи подачі скарг, відстеження рішень, контролю за дотриманням термінів та виконанням рішень суду. Українські експерти вважають, що варто розглянути можливість створення спеціалізованих судових органів для розгляду спорів у сфері бізнесу, інвестицій та корпоративних правовідносин, які мають високу кваліфікацію та досвід роботи в цих сферах.
Також на порядку денному має стояти зменшення бюрократії та зарегульованості роботи бізнесу. Зокрема варто дослухатися до експертного середовища, яке рекомендує скасувати 49 відсотків інструментів державного регулювання у сферах компетенції Міністерства охорони здоров’я та підпорядкованих центральних органів виконавчої влади. Ще 25 відсотків інструментів – ліцензій, дозволів, погоджень ті інших документів експерти пропонують осучаснити та цифровізувати. Безумовно, із запровадженням застосунку "Дія" багато чого вже на цьому шляху здійснено, однак попереду ще багато роботи.
Мова, зокрема, йде про скасування актів виконаних робіт та заміна їх на електронні сертифікати, які спрощують процес затвердження та контролю за якістю. Також важливим є впровадження безпаперових договорів, які дозволяють укладати та підписувати договори в електронному вигляді, що пришвидшить та спростить процес взаємодії між сторонами, а впровадження єдиного вікна для отримання дозвільних документів та ліцензій дозволить знизити адміністративні бар'єри та час на вирішення багатьох питань.
Отримати ліцензію та пройти митницю без корупції
Ще один важливий аспект – це спрощення отримання ліцензій на надрокористування, а саме необхідно зменшити кількість документів, необхідних для подачі заявки на отримання ліцензії, скасувати дублювання дозвільних процедур та створити єдине вікно для звернень з питань надрокористування.
Ще одне дуже болюче місце – це бюрократія та корупція на митниці. Експерти відверто наголошують, що більшість безглуздих та застарілих правил та процедур вже давно треба скасувати та пришвидшити перехід на європейські стандарти.
Наприклад, митні декларації мають бути замінені на автоматичну обробку інформації, що надається в електронному вигляді з митних баз даних та інших державних реєстрів. Треба відмовитися від паперових сертифікатів про відповідність, а вони можуть бути замінені на електронні сертифікати, доступні через інтернет. Також варто скасувати багато митних дозволів на ввезення та вивезення товарів, які дублюють інші документи та процедури, та замінити їх на автоматичні механізми контролю.
Приватизація, податкова та трудова лібералізація
Українське суспільство також чекає на проведення податкової реформи, а саме спрощення адміністрування податків, подолання корупції у цій галузі, наприклад у сфері подання податкових накладних з податку на додану вартість, та спрощення звітності, перейшовши на електронні системи збору та адміністрування податків.
Безумовно, разом з переглядом відсоткових ставок, які є, за оцінками експертів, зависокими, необхідно покращити контроль за податковими надходженнями та посилити боротьбу з очевидними прикладами податкового ухилення.
"Українські підприємці в Польщі, Болгарії, Чехії, Румунії прямо зараз отримують кращі умови для ведення бізнесу, в тому числі, податкові, ніж в Україні. Ми маємо створити зараз в Україні найкращі в Європі умови для роботи малого та середнього бізнесу, щоб він повернувся в країну, - підкреслив співзасновник Центру економічного відновлення Андрій Длігач.
Ще одне питання, яке має бути серед пріоритетних, це зміни в сфері приватизації державної власності. Необхідно розширити перелік об'єктів приватизації з метою прискорення процесу передачі непродуктивних державних активів у приватні руки. Впровадження прозорих та конкурентних механізмів продажу державного майна забезпечить приватні інвестиції та модернізацію підприємств.
Не варто забувати і про зміни в трудовому законодавстві. Створення гнучкіших умов праці дозволяють компаніям краще адаптуватися до змін на ринку та ефективніше використовувати трудові ресурси. А забезпечення захисту прав працівників та створення механізмів для вирішення трудових конфліктів сприятиме встановленню довіри між роботодавцями та працівниками.
Державна підтримка підприємців
Вітчизняний бізнес також чекає від влади втілення стратегії щодо підтримки підприємців, зокрема через збільшення обсягів фінансування пільгового кредитування "5-7-9%".
"Минулого і цього року драйвером всіх змін в програмах і кредитуванні для МСБ була програма "5-7-9%". Держава змінила її умови на час воєнного стану і дозволила за нею кредитування з компенсаційною ставкою, і для клієнта ставка кредитування по обіговим та інвестиційним коштам стала нульовою", – сказала директорка департаменту малого та середнього бізнесу Укргазбанку Тетяна Корнієнко.
При цьому підприємці очікують подальшої дерегуляції та зменшення бюрократичних перепон на шляху ведення підприємницької діяльності та подальшої цифровізації своїх відносин з податковими та іншими державними органами для зменшення зловживань з боку посадовців. Безумовно, поряд із цим має бути забезпечена прозора діяльність судової системи та гарантована ефективна боротьба з корупцією.
"Ми заохочуємо державні органи відмовитись від спроб ручного керування автоматизованими процесами. Передбачуваність, ризикоорієнтованість, бізнесорієнтованість, пропорційність, діджиталізація та комунікація – це принципи, які ми визначили основоположними, задля подальшого функціонування системи ПДВ, аби створити сприятливі умови для добропорядного бізнесу", - розповів бізнес-омбудсмен України Роман Ващук.
"Я дуже сподіваюсь, що несправедливий тиск податкової буде зупинений. Оскільки, прозорий бізнес, що працює в країні, – сплачує податки, виплачує білі зарплати працівникам, підтримує армію, заслуговує на те, щоб мати принаймні базові умови для роботи та гідний сервіс від державних органів", - додала виконавча директорка Європейської Бізнес Асоціації Анна Дерев’янко.
Зміни на часі
Усі ці заходи допоможуть державі досягти стабільного та сталого зростання, не зважаючи на жорстоку війну. А Перемога неодмінно буде завойована нашими героїчними захисниками, а з нею почнеться велике оновлення нашої країни. І роботи буде багато для усіх.
З огляду на високий рівень запиту громадян на швидкі зміни та досягнення прогресу в Україні, владі слід розглянути можливість пришвидшення ринкових реформ та перетворень, навіть якщо це може бути болючим та непростим процесом.
Світова історія показує, що своєчасні та ефективні економічні реформи можуть принести значної користі для країни та її громадян, в той же час, вони можуть також викликати тимчасову економічну нестабільність та збільшення соціальної напруги. Але парадокс полягає у тому, що більшої нестабільності та шоку ніж повномасштабна війна вже важко вигадати, тому, простіше кажучи, нам немає, що втрачати.
При цьому важливо, щоб влада розуміла, що проведення змін потребує широкого загального розуміння та підтримки від громадськості. Це може бути досягнуто лише через ретельне планування, прозорість процесу та відкритий діалог зі всіма зацікавленими сторонами. Важливо також не забувати про необхідність соціального захисту населення у такі переломні часи. Збільшення соціальної захищеності та зменшення рівня бідності допоможуть забезпечити широку суспільну підтримку реформ. І нам треба рухатись таким шляхом.
Богдан Слуцький
Новини партнерів
