"Бульбашки" товариша Сі та полювання на "мух та мурах" як індикатори економічної кризи Піднебесної

Економіка КНР демонструє все більше ознак кризи, на що керівництво Партії та держави реагує традиційно для авторитарних режимів – репресіями. Під приводом боротьби з корупцією очікується посилення централізації влади у руках Сі Цзіньпіна, але негативні тенденції це не зупинить, а навпаки посилить.

Китай розпочинає безпрецедентну антикорупційну кампанію, яка має на меті не стільки побороти корупцію (бо вона йде від партійних кланів), скільки знайти "крайніх" та мобілізувати населення проти внутрішнього ворога. Це все індикатори, які свідчать про складну ситуацію у китайській економіці, яку від прірви зараз відділяє експорт дешевих енергоносіїв з РФ та готовність росіян купувати у китайців все, від чого відмовляються інші країни.

Боротьба "товариша Сі" з "мухами", "мурахами" та топ-посадовцями

Боротися "з розбещеними мухами і мурахами", під якими малися на увазі хабарники, лідер Піднебесної закликав на останньому засіданні дисциплінарної комісії Компартії Китаю (КПК). Зазвичай стриманий Сі цього разу виступив з досить емоційною промовою, що рясніла колоритними порівняннями та образами.

У ній він не лише визнав складну ситуацію з корупцією у КПК, але й поклав на хабарників провину за провали економічної політики керівництва країни. Зокрема, цього разу "цапом відбувайлом" став Тянь Шуанін, голова державного багатопрофільного холдингу China Everbright Group, який змінив на посаді Лі Сяопена – його прибрали з керівництва цієї ж компанії у квітні 2023 року. Керівництво призначає Держрада КНР. І це у країні, де за хабар розстрілюють…

Сама ж корпорація, де 44% акцій належить Мінфіну КНР, спеціалізується, серед іншого, на операціях з цінними паперами, страховому бізнесі, інвестиціях у нерухомість та ін. Це співпало з тим, що у галузях нерухомості, страхуванні та на ринках цінних паперів Піднебесної вже давно роздувається дуже загрозлива "бульбашка", що може "луснути" й затягнути чи не третину всієї китайської економіки (а за нею і весь світ – КНР є головним торговим партнером для 120 країн, зокрема й для України).

Раніше на минулому тижні повідомлялося про масові "чистки" у китайській армії. Зокрема, у ракетних військах, які раніше були "улюбленою іграшкою" Сі Цзіньпіна і будувалися як головний аргумент у протистоянні зі США за Тайвань. Але виявилося, що мільярди доларів витрачені незрозуміло куди, а під час перевірок знайшли ракети "заправлені водою, замість палива" та "люки пускових шахт, що не відкриваються".

Через це ще у серпні "зник безвісти" міністр оборони КНР Лі Шанфу (виходець з аерокосмічної галузі та протеже особисто "товариша Сі") – офіційно звільнений лише у жовтні. Заміну йому підібрали лише 30 грудня, під ялинку – Дун Цзюнь, виходець з військово-морського флоту КНР, що натякає нам на нову "улюблену іграшку" та те, на що робитиме ставку Пекін у період до 2027 року, коли, як анонсовано, завершиться переозброєння військ.

У цьому "пошуку крайніх" також слід згадати про "британського шпигуна Хуана", якого, відповідно до заяви Агентства національної безпеки КНР, затримали як представника "іноземного консультативного органу" за "надання MI6" цілого списку з дев'яти "державних секретів", п'яти "секретних відомостей" та трьох "розвідувальних відомостей".

Ключове з точки інвесторів тут те, що затримано представника "консультативного органу", тобто посередника між іноземними компаніями та китайськими державними органами та компаніями, який, як повідомляє Sky News, працював у Піднебесній з 2015 року – з року, коли Гонконг увійшов у єдину фінансову систему з КНР і який став ключовим офшором для торгівлі у Азії (зокрема, й для РФ).

Були в "Хуана" насправді зв’язки з MI6 чи ні – це вже інше питання. Але більшість іноземних інвесторів це однозначно трактуватиме як загрозу капіталовкладенням, адже без хабаря у Китаї бізнес робиться значно складніше, і різні "посередники" - це там норма. Знайома історія, чи не так?

Боротьба з корупцією як індикатор кризи

І що ми бачимо? Дійсно, відтік капіталів почався. Бо ця новина співпала з негативною макроекномічною статистикою КНР та загрозами безпекового плану – про загрози Пекіну до Тайваню та Філіппін ми вже знаємо. Зазначимо, що всі згадані новини - це не огляд за рік чи два, а лише за один тиждень. Тобто, Сі Цзіньпін переймається корупцією не дарма… Хоча "корінь" проблем КНР зовсім не у корупції, а у експансіонізмі в Азії та підтримці Ірану і РФ, через що з країни йдуть західні капітали та технології. Це те, на чому трималося все китайське "економічне диво".

Ми вже торкалися китайської тематики у статті про "нафтові війни". Ситуацію у КНР опитані УНІАН експерти називали не інакше як "Колос на глиняних ногах", і різнилися лише терміни, коли цей "колос" завалиться – вже у 2024 році або протягне до 2027-го. Зараз з’явилася нова цікава інформація щодо індикаторів "здоров’я" китайської економіки – як раз щодо ринку капіталів, де зараз влада там почала шукати "крайніх".

Відповідно до статистики від Financial Times, 75% іноземних інвестицій, залучених китайським фондовим ринком за період з січня по червень 2023 року, вже залишили його. Чисті покупки акцій китайських компаній стали найнижчими з 2015 року. З точки зору капіталізації піковим був серпень минулого року, коли обсяг фондового ринку досяг 235 мільярдів юанів ($32,6 млрд), але вже на кінець 2023 року показник обвалився до 54,7 мільярдів юанів. Тобто падіння склало 77%. Bloomberg теж наводить невтішні для фондового ринку КНР дані – торги впали до найнижчого за 9 років показника.

Слід додати, що Китай став раніше за інших виходити з коронакризи, через що інвестори збільшили свої інвестиції у місцеві цінні папери у 2020-2023 роках. Але досить низька (як для "азійського тигра") динаміка зростання ВВП КНР у 4-5% та постійне зростання держборгу призводять до розчарування капіталістів.

Всі розуміють, що "зростання" вже немає – є лише величезні державні витрати на інфраструктурні проєкти, сплачені у борг, а не забезпечені реальною економікою. "Бульбашка" на ринку нерухомості демонструє це найбільш показово. І якщо США чи Японія можуть собі дозволити жити в борг, бо мають достатньо ресурсу на обслуговування такого боргу, то в Китаю ресурсу стає все менше.

Жити в борг все складніше, а тому й "імітувати" зростання вдається все гірше. І винними у цьому "призначили" Тянь Шуаніна і його попередника з China Everbright Group, а також безлічі інших корупціонерів. Зазначимо, ніхто не оскаржує великий рівень корупції у державних компаніях та інституціях. Просто раніше цього не дуже помічали

Хоча керівництво тієї ж China Everbright Group призначає безпосередньо Держрада КНР з числа представників найвпливовіших партійних кланів – це найвищий виконавчий орган країни. Поділити всі галузі економіки між партійними кланами і потім чекати, що там не буде "розбещених мух та мурах", тобто корупції – це було б занадто наївно.

Всі все про всіх розуміють. Але ситуація у економіці вже настільки складна, що клани починають боротьбу між собою за "хлібні" місця, а режим "товариша Сі" бореться з ними усіма одразу, просуваючи поглиблення централізації та перехід від авторитарності до, власне, диктатури за зразком Мао Цзедуна.

РФ та КНР стають "сіамськими близнюками"

Це все відбувається на тлі посилення зв’язків КНР з РФ. Більше того, саме переорієнтація капіталів та дешевих енергоресурсів з "немитої" до Піднебесної, а також шалені закупівлі китайської техніки та станків в Росії зараз утримують китайську економіку від прірви.

9 січня Головне митне управління КНР повідомило, що китайський товарний експорт до РФ за 9 місяців 2023 р. сягнув $90 млрд, що в 1,5 рази більше, ніж у 2022 році. Найбільше росіяни закупали будівельну техніку (особливо – бульдозери), а також електроніку (нафбільше – монітори та проектори), яку раніше шукали на Заході. За даними The New York Times, товарообіг між РФ та КНР досяг $200 млрд за 11 місяців 2023 року.

Бульдозери росіянам потрібні, зокрема, й для будівництва оборонних споруд на окупованій території, а електроніка – ті ж монітори або станки з цифровим керуванням – дає російській економіці швидко переходити на "військові рейки". І це за умови, що постачання чипів засекречене і йде через треті країни. Юань росіянам теж вкрай цікавий як резервна валюта та інструмент проти санкцій, хоча й не є вільно конвертованою валютою. 

Звісно, РФ не є найбільшим торговим партнером Китаю. Але Кремль та його дешеві енергоресурси, а також готовність купувати все, що вироблять китайці за вищими цінами, ніж європейці чи американці, підтримує китайську економіку. Фактично, як РФ зараз залежить від КНР, так і Китай все більше стає залежним від Росії. І чим активніше західні інвестори виводитимуть свої інвестиції та виробництва з КНР, тим тіснішою буде ця російсько-китайська "спайка".

Пошуки винуватого у майбутньому занепаді китайської економіки сигналізують нам про складні часи у КНР. Втім, "товариш Сі" хапається за російську "соломинку" (у вигляді газопроводу та поставок нафти) у надії врятуватись від неминучого, і це дійсно дає йому час. Але "бульбашки" на різних ринках КНР можуть зіграти і проти Кремля, адже стагнація китайської економки першочергово "потягне" за собою в тих, хто з ними найбільше пов’язаний.

Для України ситуація двояка. З одного боку, без підтримки КНР Кремль ще минулого року втратив би можливості для ведення настільки масштабних військових дій. І тому криза у Китаї була б нам, на перший погляд, корисною.

Але з іншого боку, Піднебесна все ще є одним з наших ключових торгових партнерів, все ще утримується від прямого постачання до РФ зброї (а якщо економіка почне падати, то їм вже буде нема чого втрачати, і поставки підуть) і навіть стримує Кремль від загравань з ядерною зброєю. Та й світова криза, спричинена падінням другої світової економіки, обов’язково вдарить по наших партнерах.

В результаті, нам вигідніше не повне падіння КНР, а його поступове послаблення, яке б "збивало" попит (і ціни) на нафту та газ у світі, й Піднебесна закупала все менше ресурсів у РФ, але б це не створювало фінансової катастрофи світового масштабу. І це полювання на "мух та мурах" показує нам, що, в цілому, ситуація у Китаї йде саме тим курсом, який нам потрібен. Хоча було б добре, щоб динаміка цих процесів була швидшою.

Андрій Попов

УНІАН в Google News