Уряд планує дефіцит на рівні 35 млрд доларів, що в середньому буде дорівнювати близько 3 млрд доларів на місяць / фото ua.depositphotos.com

"Бюджет перемоги": на які гроші буде жити країна у 2023 році

07:40, 17.09.2022
14 хв. 7694

В Україні розпочався бюджетний процес, який в умовах війни має особливе значення для нашої держави, оскільки в ці важкі часи треба забезпечити військо та профінансувати соціальний сектор. Які ж основні показники заклав уряд у головний кошторис держави та чи варто готуватися громадянам до підвищення податків?

Уряд попри руйнівну війну вчасно затвердив і відправив на розгляд парламенту проект державного бюджету на 2023 рік. Найбільш важливими складовими цього документу є доходи та видатки. В ідеалі вони мають бути рівними або несуттєво відрізнятися, як у попередні відносно мирні роки. Однак в умовах повномасштабної агресії кривавого сусіда це, очевидно, неможливо.

Саме тому влада планує протягом наступного року залучити у вигляді податків, мит, зборів та інших традиційних платежів до держбюджету лише 1,28 трлн гривень (еквівалент 35 млрд доларів), а витратити при цьому понад 2,57 трлн гривень (70 млрд доларів). Іншими словами, уряд планує дефіцит на рівні 35 млрд доларів, що в середньому буде дорівнювати близько 3 млрд доларів на місяць. Звідки будемо брати ці кошти?

За словами прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, держава планує покривати різницю за рахунок грантової та кредитної допомоги західних союзників, а саме Міжнародного валютного фонду, Європейського Союзу та Сполучених Штатів Америки.

"Ми говоримо про три джерела фінансування дефіциту бюджету від наших партнерів. Євросоюз ми просимо макрофінанс у розмірі 12 млрд доларів, тобто, мільярд щомісяця. МВФ, який мав би нам надати також 12 млрд на наступний рік. І Сполучені Штати по 1,5 млрд доларів щомісяця. Загалом це повністю перекриє дефіцит бюджету", - сказав Шмигаль.

Такий рівень запланованої міжнародної підтримки дозволив владі не передбачати підвищення податків для громадян та бізнесу у наступному році (окрім деяких винятків, про які прочитаєте нижче).

Водночас розслаблятися та сподіватися лише на закордонних союзників та друзів теж не варто, оскільки, по-перше, цьогорічний досвід продемонстрував, що такі кошти надходять, але з певним запізненням. По-друге, на жаль, їх не можна витрачати на фінансування оборони держави.

"Бюджет 2023-го року - це бюджет для перемоги. Вже зараз ми чесно говоримо суспільству, що рік буде непростим. Війна - це дорого. Дуже дорого. Тому головне завдання - максимально ефективно використовувати кошти, які у нас є", - підкреслив голова уряду.

Понад 1,1 трлн грн або майже 50 відсотків всіх видатків, згідно із затвердженим проектом держбюджету, буде спрямовано для сектору безпеки й оборони країни / facebook.com/GeneralStaff.ua

Армія і соціальна сфера

Найбільшим пріоритетом влади залишатиметься, як і цього року, фінансування армії та соціальної сфери. Як повідомив Денис Шмигаль, понад 1,1 трлн грн або майже 50 відсотків всіх видатків, згідно із затвердженим проектом держбюджету, буде спрямовано для сектору безпеки й оборони країни.

"Це зарплати військових, забезпечення армії, ремонти й закупівля техніки та зброї і ще багато інших важливих для оборони речей. Якщо порівняти з бюджетом, який ми подавали на 2022 рік, то зростання видатків на безпеку й оборону буде більш ніж у 4 рази", - зауважив Шмигаль.

Ще одним важливим напрямком державного бюджету буде фінансування соціальних програм. За словами очільника уряду, 35 відсотків видатків складатимуть пенсії, субсидії, допомога малозабезпеченим родинам, виплати внутрішньо переміщеним особам, витрати на медицину й освіту.

"Це більше 800 млрд гривень. Важливо, що уряд буде збільшувати допомогу адресно саме тим, хто цього найбільше потребує, зокрема ми передбачаємо збільшення фінансування Пенсійного фонду з бюджету на більш ніж 30 млрд гривень", - повідомив Шмигаль.

Прем’єр-міністр підкреслив, що будуть скорочуватися всі інші видатки, зокрема, на органи державної влади: "Ми зменшуємо кількість чиновників, урізаємо зарплати та премії. За винятком силових структур, видатки на утримання органів державної влади буде скорочено на 11,6 млрд гривень, порівняно з 2022 роком".

Також передбачено значне скорочення фінансування культури та інфраструктурних проектів. Так, якщо цього року Міністерству культури виділили майже 15 млрд гривень, то наступного – лише 7,5 млрд грн. Ще більше скоротили фінансування Мінінфраструктури: якщо цього року їм виділили більш ніж 26 млрд грн, то у 2023 році – передбачено лише 9,5 млрд гривень. Але тут треба звернути увагу на те, що цього року кошти, передбачені на інфраструктуру, частково спрямовувалися на фінансування армії, а на наступний рік цю вимогу прибрали, тобто гроші міністерства будуть використовуватися за прямим призначенням.

При цьому в рамках кошторису на 2023 рік буде створено бюджетний Фонд ліквідації наслідків збройної агресії у розмірі не менше 19 млрд гривень. За словами прем’єр-міністра, Україна планує використати конфісковані кошти Росії та росіян, а також міжнародну допомогу. Також передбачено додаткову дотацію на компенсацію витрат для місцевих бюджетів у зв’язку з війною у розмірі 24 млрд гривень.

Уряд має наміри провести планову індексацію пенсій 1 березня 2023 року / фото УНІАН, Ратинський В'ячеслав

Зарплати і пенсії

Скорочення наступного року зазнають не лише бюджети міністерств та загалом чиновницький апарат, є і погані новини для звичайних українців, які отримують мінімальну або близьку до неї зарплату. Справа у тому, що уряд не передбачив протягом 2023 року підвищення мінімальних доходів громадян і прожиткового мінімуму, залишивши його на рівні 6700 гривень та 2600 гривень відповідно.

Все би нічого, але насправді ж в реальному виражені доходи таких громадян не зможуть залишитися на поточному рівні, вони впадуть. Врахуємо інфляцію, яка до кінця 2022 року, за прогнозами Національного банку, буде близько 30 відсотків і на цьому ж рівні, як закладено в проекті бюджету, очікується зростання цін і наступного. Тобто купівельна спроможність найменш захищених громадян значно зменшиться. І їм цього падіння, на жаль, ніхто не компенсує.

Ще більше відчувається падіння, якщо конвертувати ці показники у валюту. Виходить, що мінімальна зарплата зменшується з 220 євро до 150 євро, а прожитковий мінімум – з 90 євро до 65 євро. Немає сенсу порівнювати ці результати з європейськими сусідами, оскільки наші мінімальні стандарти життя завжди були в рази менші, а зараз в умовах війни ця різниця лише збільшується. Однак прикро, що уряд не передбачив механізм, як підтримати тих, хто найбільше відчуває зростання цін на собі, не планується навіть часткова індексація.

"Така ситуація неприпустима. Ми не можемо не подбати про тих громадян, які зазнають значних втрат у зв’язку з девальвацією та інфляцією. Якщо все ж таки мінімальні стандарти життя не будуть збільшення, працівникам треба йти до роботодавців і просити про підвищення зарплати. Зараз такі часи, що треба йти на зустріч один одному", - розповів фінансовий експерт Сергій Костянтинов.

Трохи кращу ситуацію уряд прогнозує із середньою зарплатою. Наприкінці 2023 року вона очікується на рівні 18 тисяч 500 гривень, що на 3 тисячі гривень більше того, що планувалося у 2022 році. Однак у валюті буде зменшення цього показника з 530 євро до 460 євро. При цьому треба мати на увазі, що Держстат з лютого не публікує дані про середню зарплату, тому адекватно оцінити сьогоднішній рівень середньої зарплати в країні неможливо. Можемо орієнтуватися лише на розрахунки окремих аналітичних та кадрових відомств. Наприклад кадрова платформа Work.ua, оцінює середню зарплату по Україні у вересні на рівні 15 тисяч гривень.

"Такий показник при прогнозованому безробітті у 2023 році на рівні 28 відсотків виглядає ще досить оптимістичним. Однак, на жаль, складно прогнозувати, як наспраді буде розвиватися ситуація в найближчому майбутньому", - зазначив експерт Костянтинов.

Що стосується пенсійних виплат, на щастя, уряд має наміри провести планову індексацію пенсій 1 березня 2023 року. Однак механізм та розмір індексації станом на зараз достовірно не відомі. Більше того, обговорюється навіть проведення чергової спроби пенсійної реформи.

"Без накопичувальної пенсії ми не збудуємо фондовий ринок у нашій країні, ми не збудуємо доброго пенсійного забезпечення, ми завжди залишатимемося на соціальній пенсії, яка в жодній країні світу не дає достойно жити пенсіонерам. Накопичувальна пенсія і далі залишається пріоритетом нашого уряду", - зазначив Шмигаль. "Ми працюємо з Верховною Радою, з профільним комітетом. Я переконаний, найближчим часом ми прийматиме це законодавство, незважаючи на всі виклики, які стоять перед нами", - додав прем’єр-міністр.

Наразі обговорюється ідея зменшення податкового навантаження на бізнес та громадян після перемоги у війні / фото REUTERS

Стабільність у податках

Уряд у проекті державного бюджету на наступний рік не передбачив збільшення основних податків для бізнесу та громадян. Тобто залишаються ті самі "правила гри", які були протягом 2022 року. Це, за словами експертів, допоможе підприємцям, яким не знадобиться витрачати час та кошти на те, щоб пристосуватися до нових податкових вимог.

"Бюджет на наступний рік не передбачає ніяких податкових змін, це важливо для бізнесу. Тобто фактично система буде працювати так само, як зараз, що нормально в умовах війни. Це полегшує життя бізнесу, полегшує життя бухгалтерам, які відповідають за сплату та нарахування податків в Україні", - розповів керівник Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський.

Більше того, за словами прем’єр-міністра Шмигаля, наразі обговорюється ідея зменшення податкового навантаження на бізнес та громадян після перемоги у війні: "Така перспектива, звичайно, є. Ми повернемося до неї після війни", - зазначив він.

Однак, все ж таки у проекті держбюджету на наступний рік передбачено збільшення деяких акцизних ставок, які стосуються українців, які купують сигарети звичайні або електронні. Зокрема збільшиться вартість акцизу на звичайні та електронні сигарети на 20 відсотків до 2097 гривень за 1000 цигарок.

Також парламент зараз знаходиться в процесі розгляду повернення акцизів на паливо, які тимчасово скасували у березні. Депутати можуть його повернути наприкінці вересня-напочатку жовтня. Відповідні зміни вже зазначені у проекті держбюджету на наступний рік.

"Повернення акцизів, безумовно, призведе до підвищення вартості пального на цю суму. Йдеться про мінімум 3-4 гривні на літр. Ще ціна може збільшитися додаткового від того, що поступово повертається тренд на подорожчання нафти на міжнародному ринку", - розповів експерт Костянтинов.

Яким буде курс гривні

Середній курс гривні до долара урядовці прогнозують наступного року на рівні 42 гривень за долар, а наприкінці 2023 року – 50 гривень за долар. Іншими словами, гривня ризикує ослабнути ще близько на 25 відсотків протягом наступних 15 місяців.

Однак, за словами експертів, не обов’язково, що цей достатньо песимістичний прогноз обов’язково здійсниться.

"Уряд майже щороку закладає завищений курс долара до гривні, щоб звести доходи та видатки. Цей рік не виключення. Дуже часто прогнозований рівень не збігався з реальністю. Тому не треба панікувати, курс буде залежати від багатьох факторів, особливо, впливає те, як буде розвиватися ситуація на фронті і як швидко закінчиться війна", - зазначив експерт Костянтинов.

Тиснути на курс гривні буде попит українців на валюту, якщо не вдасться сповільнити інфляцію, а також продовження емісії гривні Національним банком для фінансування дефіциту державного бюджету наступного року. В уряді підтвердили, що розраховують і на цей інструмент.

"Ми домовилися з Національним банком, з Міністерством фінансів про те, що помірна емісія передбачає викуп військових облігацій Національним банком на суму не більше 30 мільярдів щомісячно. Це обґрунтована сума, яка дає нам змогу не впадати в спіраль гіперінфляції", - повідомив Шмигаль.

Може виникнути запитання, а для чого нам "друкувати" гроші для фінансування дефіциту держбюджету, якщо нам його пообіцяли профінансувати міжнародні партнери. Відповідь полягає у тому, що союзники, на жаль, поки що відмовляються фінансувати наші військові видатки і жорстко контролюють, щоб гроші витрачалися лише на гуманітарну та соціальну сферу. Тому героїчну армію країна фінансує лише за допомогою зібраних податків, зборів та здійснених запозичень на внутрішньому ринку.

Загальний державний борг України збільшиться до майже 6,5 трлн гривень / фото УНІАН

Обслуговування боргів

Наступного року урядовці прогнозують витратити на обслуговування боргів майже 415 млрд гривень, з них майже 99 млрд гривень (2,5 млрд доларів) піде на зовнішні борги.

Загальний державний борг України збільшиться до майже 6,5 трлн гривень і буде становити понад 100 відсотків від нашого прогнозованого річного валового внутрішнього продукту. Це майже вдвічі більше того рівня, який ми мали ще на початку цього року.

Експерти підкреслюють, що це пов’язано не лише з тим, що ми збільшили обсяг запозичень, а й причина у тому, що у нас за результатами цього року скоротиться економіка на понад 30 відсотків, а наступного року урядовці прогнозують зростання лише на 4,6 відсотка.

"Нам ще треба 3-4 роки за оптимістичними прогнозами, щоб досягти рівня ВВП кінця 2021 року, який тоді досягнув майже 200 млрд доларів. На жаль, через напад агресора ми змушені позичати значні кошти, а при цьому ми маємо значне падіння економіки та доходів громадян", - зазначив експерт Костянтинов.

Очевидно, уряду у таких складних умовах було непросто розробити проект держбюджету на наступний рік, оскільки існує багато невідомих величин, зокрема, як швидко закінчиться війна нашою перемогою. Однак документ затверджений і вже поданий на розгляд Верховної Ради. І це дуже важливо, що попри будь-які виклики законодавча та виконавча влада знаходяться в робочому режимі.

Під час обговорення спочатку на профільному комітеті Ради, а потім і у залі парламенту законопроект може зазнати змін, і як показує практика, інколи значних. Бюджет в умовах війни, безумовно, не можна зробити таким, щоб він сподобався усім. Навіть у мирний час такого не відбувалося. У документі, очевидно, можна знайти багато речей, які би варто доопрацювати. Зокрема, що стосується індексації виплат для найменш захищених категорій громадян, однак, безумовно, на це треба знайти кошти і вони не мають бути надрукованими. Однак є і позитивні речі, зокрема, які стосуються того, що податкова система залишиться стабільною, що створює більш стійкі умови для роботи вітчизняного бізнесу.

Богдан Слуцький

завантаження...
Ми використовуємо cookies
Погоджуюся