Час для роботи: як відновлювався та адаптувався український бізнес за рік війни

Вітчизняний бізнес безпрецедентно постраждав від розв’язаної рашистами рік тому війни. Підприємці понесли величезні збитки, але продовжують триматися на плаву. УНІАН дізнавався, яким став для бізнесу перший воєнний рік та що можна чекати у найближчому майбутньому.

Економіка України ось уже рік потерпає від кривавої війни Росії проти нашої держави. І весь цей рік вітчизняний бізнес намагається триматися на плаву. Підприємцям довелося, оговтавшись від шоку початку повномасштабного вторгнення, підлаштовуватися до нових суворих умов.

Безліч бізнесів понесли великі збитки, особливо на початку великої війни. Звісно, є підприємці, які втратили все, – через жорстокі руйнування та окупацію частини наших територій. Але в цілому бізнес намагався вижити та продовжити роботу, попри всі старання рашистів зруйнувати нашу економіку – як бойовими діями, так і енергетичною кризою.

• Виклики для бізнесу
• Адаптація до нових реалій
• Як війна змінює вітчизняний бізнес
• Підтримка держави
• Перспективи на найближче майбутнє
• Наближаємо перемогу та відбудову

Падіння національної економіки за підсумками 2022 року склало безпрецедентні 30,4 відсотка, а споживча інфляція становила 26,6 відсотка, що означає здорожчання товарів і послуг в Україні в середньому на чверть. Відбулася і значна девальвація національної валюти – з 29 грн/дол. перед вторгненням до 40 грн/дол. станом на зараз на готівковому валютному ринку, що теж не могло не позначитися на вартості товарів і послуг.

Крім значного падіння добробуту та зростання цін, з початку війни бізнес практично втратив можливість вести зовнішньоекономічну діяльність: кордони з РФ та Білорусією, зі зрозумілих причин, були закриті, так само була паралізована робота вітчизняних морських портів, а можливості західного кордону були значно обмежені. Крім того, з України за кордон виїхало 8 млн осіб, рятуючись від бойових дій, а всередині країни майже 5 млн людей стали внутрішніми переселенцями.

В цих складних умовах більшість українців намагалися згуртуватися та підтримати вітчизняну економіку, невід’ємною частиною якої є бізнес. Так, багато людей почали віддавати перевагу товарам місцевих виробників, більшої популярності набувають саме українські бренди.

Цьому сприяє і відмова від російських та білоруських товарів, які раніше, на жаль, займали частину полиць в місцевих магазинах і цілі торговельні площі у ТРЦ. Українці перестали підтримувати економіку агресора грошима. А ще зараз все більше людей прискіпливо вивчають і діяльність іноземних компаній: якщо вони не покинули ринок нашого ворога, багато хто відмовляється від їхніх товарів. І часто на користь українських, адже наші виробники, як ніколи, потребують підтримки.

Те, що війна завдала величезних збитків підприємцям, красномовно говорять цифри. За даними Європейської Бізнес Асоціації (ЄБА), у 83 відсотків компаній-членів асоціації відбулося падіння бізнесу у 2022 році. При цьому у 29 відсотків опитаних відбулося падіння до 20 відсотків, у понад половини – падіння на 21 відсоток і більше. І тільки у 6 відсотках опитаних компаній не було змін, а ще 11 відсотків змогли похвалитися зростанням доходів у такий складний рік.

У Київській школі економіки підрахували загальні втрати українських підприємств від війни. За оцінками фахівців, загальна сума прямих збитків підприємств (включно з державними) складає 13 млрд доларів, а загальні непрямі збитки оцінюються у понад 33 млрд доларів. Для відновлення підприємств же потрібно майже 25 млрд доларів.

Виклики для бізнесу

Окрім падіння доходів, звісно, відбулися безліч інших змін, що негативно позначилися на роботі підприємців та суттєво ускладнили можливості ведення діяльності. І один з найяскравіших прикладів – атаки на енергетичні об’єкти, що призвели до масових тривалих відключень електроенергії, з якими довелося зіткнутись усім українцям останні п’ять місяців.

За даними ЄБА, 89 відсотків компаній відчули влив російських ракетних атак на свою діяльність.

"Російські обстріли призводять до переривання робочих процесів, скорочення кількості продуктивних годин, складнощів у плануванні, накопичення втоми співробітників, зростання витрат через використання генераторів та до інших негативних наслідків для операційної роботи компаній", - зазначили у асоціації.

За словами адвоката, доктора юридичних наук Якова Вороніна, повномасштабне російське вторгнення стало неабияким викликом для української економіки та змусило власників бізнесів радикально змінювати формат роботи. Так, деякі бізнеси взагалі припинили свою діяльність, дехто тимчасово зупинив роботу, а дехто підлаштувався під воєнні реалії та намагається розвиватися. Однак,  в цілому, наразі головною задачею бізнесів є виживання.

"Найбільшими проблемами, з якими зіткнувся бізнес на початку війни, – це логістика, проблема доставки закордонних товарів та й взагалі виїзд за кордон, валютні розрахунки та невизначеність у майбутньому", - сказав Воронін.

Серед інших викликів, які відмітили компанії-члени Європейської Бізнес Асоціації, - перебої зі зв’язком та інтернетом та проблеми з бронюванням співробітників та виїздом за кордон: у 88 відсотків компаній є мобілізовані працівники, а у третини були мобілізовані критичні спеціалісти, здебільшого це ІТ фахівці, інженери та інші представники технічних спеціальностей.

У Київській школі економіки виділили основні проблеми, з якими стикнувся український бізнес під час війни та на які слід очікувати під час післявоєнного відновлення нашої країни.

Так, з 24 лютого 2022 року - дати початку повномасштабної агресії проти України - основними викликами для підприємців стали падіння попиту та неплатоспроможність клієнтів, руйнування ланцюгів постачання і дефіцит фінансування. Серед інших проблем – зростання вартості сировини, матеріалів та енергоресурсів, недоступність кредитних коштів, відсутність достатньої кількості кваліфікованих працівників.

У нашому післявоєнному майбутньому, під час відновлення країни, фахівці очікують, що вітчизняний бізнес стикнеться з недостатністю знань, експертизи та технологій, дефіцитом кадрів, складністю отримання фінансування для відновлення, а також адаптацією до нових умов. Крім цього, проблемами для підприємців можуть стати зростання конкуренції, відсутність платоспроможних клієнтів, обмежений доступ до дешевих фінансових ресурсів.

Адаптація до нових реалій

УНІАН поспілкувався з деякими представниками бізнесу, які поділилися своїм досвідом переживання труднощів сьогодення та адаптації до важких воєнних реалій.

У компанії IDS Ukraine (виробник безалкогольних напоїв) розповіли, що з початку війни компанія отримала широкий спектр проблем – тимчасова втрата виробництва через окупацію Херсонської області, логістичні проблеми, паливна криза, втрата значної частини цільової аудиторії, яка виїхала за кордон, зміна форматів споживання.

"У перші дні початку повномасштабної війни логістичні ланцюги були порушені, тому виробництво продукції практично зупинилось. Близько тижня знадобилося на швидке переорієнтування бізнес процесів і відновлення поставок продукції на ринок", - сказав генеральний директор IDS Ukraine Марко Ткачук.

За його словами, виробництво мінеральних вод "Моршинської" та "Миргородської" скоротилось, адже зменшилось вживання води через великий відтік населення за кордон.

"Через блекаути та періодичні перебої зі зв’язком, ми збільшили запас продукції на наших складах та складах партнерів, аби забезпечити доступ кожного українця до цього критично важливого продукта за будь яких умов. Наразі продукції вистачає на 25 днів з розрахунку поточного рівня продажів", - зазначив Ткачук.

Генеральний директор медичної лабораторії "Ескулаб" Сергій Дядюшко розповів УНІАН, що у компанії були проблеми з логістикою, адже реагенти для аналізів є європейськими. Вантажі довго стояли в чергах на кордоні, тому ланцюжки постачання були оптимізовані і зараз вантажі отримуються майже так само швидко як до війни.

"Раніше була одна мережа інтернету у відділені, тепер дві чи три, щоб була альтернатива. Наші медсестри вчились працювати без зв’язку і світла. Згодом ми обладнали відділення генераторами та резервним доступом до інтернету. Також ми зробили опорні відділення в кожному регіоні, які працюватимуть за будь яких умов, і люди яким треба здати аналізи зможуть це зробити", - сказав Дядюшко.

Також, за його словами, компанія перейшла з довгострокового планування на короткострокове, крім цього, кожен підрозділ має свій антикризовий план.

Як війна змінює вітчизняний бізнес

Генеральний директор видавництва "Ранок" Віктор Круглов розповів про стан книжкового ринку під час війни. Слід згадати, що напередодні вторгнення частина українців активно купляла книжки в книгарнях, отримавши від держави тисячу гривень за вакцинацію від коронавірусу в рамках програми "єПідтримка". Але війна, безумовно, вплинула і на видавничий бізнес.

"Книгарні на Сході та Півдні країни, де найбільше вони потрібні, закриваються через високу оренду та збитковість. Навіть під час війни відкриваються нові книгарні й про це гучно говорять. Про що ж воліють мовчати, що на одну відкриту книгарню - чотири-п’ять закритих. Більшість бібліотек прибрали російськомовні видання, чому ми не можемо не радіти! Проте, відтепер вони залишилися з порожніми полицями", - сказав Круглов.

Він зазначив, що зараз на полицях не вистачає 10-12 млн примірників сучасних видань. Навіть у книгозбірнях військових шпиталей Києва більшість книжок російською.

"Книжка здорожчала приблизно вдвічі через підвищення ціни та дефіциту паперу, ускладнення логістики, зростання вартості поліграфічних послуг. Українські бібліотеки  відчули шалений попит на українських авторів. Але коштів на закупівлю книжок немає. Видавництва не в змозі за власний кошт наповнити полиці", - наголошує гендиректор видавництва.

Круглов зазначив, що попит на українську книжку за кордоном підвищився через величезну кількість біженців з України. У багатьох бібліотеках та книгарнях Польщі, Німеччини з’явилися полички з українськими виданнями, але книжок недостатньо. Більшість книжок постачалися українськими видавництвами безкоштовно у перші місяці війни.

"Не налагоджена системна закупівлі книжок в бібліотеках. Немає великих дистриб’юторів, які спеціалізуються на українській книжці. Зазвичай українське видання може стояти поруч з російськими книжками антиукраїнського змісту. Навіть звернення до бібліотек не допомагає - демократія та свобода слова без рішення суду не дозволять прибрати українофобні видання", - зазначив він.

Підтримка держави

Влада в Україні з початку повномасштабного вторгнення дикої орди на нашу землю зрозуміла, що паралізований війною бізнес потребує якнайшвидших заходів підтримки. Тому вже в березні минулого року був ухвалений закон про пільгове оподаткування бізнесу. Крім цього, було скасовано мито і ПДВ на весь імпорт, які, однак, були повернуті в червні.

Також була запроваджена урядова грантова програма "єРобота", яка, зокрема, передбачає можливість отримати грант на власний бізнес із створенням нових робочих місць. А деякі підприємці змогли за допомогою держави перевезти свої підприємства у більш безпечні регіони в рамках програми релокації та налагодити там роботу заново. Згідно з інформацією Мінекономіки, станом на початок лютого було переміщено 791 підприємство, з яких 617 вже працюють на новому місці.

Адвокат Яків Воронін нагадав, що на початку війни були внесені зміни до Податкового кодексу та було надано можливість бізнесам платити лише 2 відсотки від доходу, також були заборонені податкові перевірки, надано можливість не платити акциз.

"Держава активно почала відкривати митні пости на кордоні з Польщею, що дало можливість збільшувати об’єми перевезення товарів. Більше того, держава активно надає пільгові кредити для розвитку бізнесу, чим останній охоче користується. За даними Міністерства фінансів України, підприємці отримали від банків за час війни понад 18 тисяч кредитів на загальну суму 78 млрд гривень", - сказав Воронін.

За його словами, реалізація ідеї Кабінету міністрів щодо створення стратегічного запасу нафти і нафтопродуктів маж не дозволити різкого підняття цін на паливо у разі форс-мажорів, а це надасть можливість бізнесу не підвищувати ціни на свою продукцію.

"Тобто, в цілому держава активно працює в напрямку допомоги бізнесу, але звісно, не обійтись тут і без поганих новин, таких, як плани держави відмінити для бізнесу більшість вищезазначених пільг. Також держава не забезпечила належного прийняття переліку територій, на яких ведуться бойові дії або тимчасово окупованих, щоб бізнес мав змогу застосувати податкові пільги, які прив’язані до такого переліку територій. Крім того, у бізнесменів залишається багато запитань щодо діяльності митниці та податкової служби", - зазначив адвокат.

Перспективи на найближче майбутнє

Вистоявши у найскрутніші для держави часи, український бізнес не здається та продовжує будувати плани на майбутнє, попри всі складнощі.

Згідно з дослідженням Європейської Бізнес Асоціації, на оцінки підприємців щодо перспектив своєї діяльності найбільший негативний вплив мають такі фактори, як активні бойові дії та близькість до фронту, руйнування, обстріли, перебої з електропостачанням та зв'язком, недоступність кредитних коштів, падіння споживчого попиту та зменшення платоспроможності населення, ускладнення логістики, інфляція, податковий тиск.

Та попри війну, 3 з 4 представників малого та середнього бізнесу (МСБ) планують розширення діяльності у 2023 році.

"Попри труднощі, більшість підприємців, а саме 76 відсотків планують розширення бізнесу у 2023 році. З них 28 відсотків планують розширювати географію присутності, 26 відсотків – відкриття нових напрямків, 25 відсотків – вихід на зовнішні ринки, 21 відсотків - зміну кількості співробітників", - повідомили у ЄБА.

Зокрема й для розширення бізнесу 67 відсотків опитаних залучатимуть нові кошти. Здебільшого підприємці покладаються на власні фінанси та меншою мірою на гранти і кредити.

"Кредитування – традиційно актуальна тема для малого бізнесу. У 2022 році підприємці повідомляли про труднощі з отриманням кредитів. Серед опитаних нами МСБ 59 відсотків вважають банківське кредитування недоступним або важкодоступним, тоді як у 2021 році таких було 40 відсотків", - наголосили у асоціації.

При цьому голова правління "Райффайзен Банку" Олександр Писарук запевнив, що банківська система здатна задовольнити платоспроможний попит на кредити у 2023 році. Зокрема, банкіри продовжать цьогоріч підтримувати критичні галузі - аграріїв, логістику та роздрібну торгівлю, фармацевтику та постачання палива, а також інших платоспроможних клієнтів.

"Українці абсолютні молодці, вони відповідальні за своїми зобов’язаннями, кредитами у тому числі. Ставки за кредитами протягом року будуть приблизно такі ж, як зараз, і залишатимуться стабільними. Вони дуже залежать від облікової ставки НБУ. За депозитами, особливо фізичних осіб, ставки будуть зростати, Нацбанк цьому сприяє", - сказав Писарук.

Що стосується заробітної плати, то більшість опитаних Європейською Бізнес Асоціацією власників бізнесів (61 відсоток) не планують цього року змінювати зарплату своїх працівників. Проте 28 відсотків респондентів планують її підвищити, оптимізувати ж заробітну плату збираються 11 відсотків опитаних.

Наближаємо перемогу та відбудову

Українська бізнес-спільнота очікує певних кроків від держави для підтримки економіки і роботи бізнесу зокрема. Для цього члени ЄБА визначили ключові пріоритети в роботі на 2023 рік, які передбачають сприяння відновленню та відбудові України, що включає сприяння залученню іноземних інвестицій в нашу країну.

"Другим пріоритетом є питання євроінтеграції, де йдеться про широке коло питань щодо продовження гармонізації законодавства України з нормами ЄС, сприяння та підтримка бізнесу у виході на європейські ринки, тощо. Третім, безумовно, ефективна взаємодія з органами влади у питанні протидії тіньовій економіці,  яка, залежно від сектору, коливається від 25 до 70 відсотків, що створює нерівні правила гри на ринку та заважає прозорому бізнесу рухатись вперед", - наголосили у бізнес-спільноті.

Четвертим пріоритетом є сприяння продовженню діджиталізації послуг, контрольно дозвільних процедур, зокрема, в сфері охорони здоров’я, фітосанітарного контролю, діджиталізація всіх процесів митного оформлення. Також важливим напрямком є дерегуляція та ефективне проведення реформи дозвільно-регуляторної сфери.

"Важливо суттєво зменшити роль держави у бізнесі, переглянути інструменти контролю та регулювання на предмет ефективності (оскільки наразі в Україні існує майже 1000 інструментів державного регулювання для бізнесу)", - повідомили експерти ЄБА.

Український бізнес зазнав значних збитків через війну, як і решта сфер нашого життя. І підприємці продовжують долати щоденні труднощі у намаганні вистояти та зберегти власну справу, пошматовану жорсткою війною.

Навіть серйозні перебої з електроенергією, які подекуди переходили у блекаути, не зупинили вітчизняний бізнес. Підприємці понесли значні додаткові витрати, але вклалися у генератори та інше необхідне обладнання для забезпечення своєї безперебійної діяльності. А багато власників бізнесу навіть пропонували своїм клієнтам можливість зарядити свої пристрої у особливо складні часи без світла.

Що стосується більш глобальних перспектив, то минулого року Україна отримала довгоочікуваний статус кандидата у країни-члени Євросоюзу та докладає максимум зусиль, аби пришвидшити процес інтеграції. Безумовно, це буде ключовою рушійною силою змін і для вітчизняного бізнесу, адже Україна стане повноправним учасником європейського ринку, що означає гру за новими правилами. На шляху до цього наша держава вже отримала п’ять так званих "безвізів" із ЄС.

Це "енергетичний безвіз", коли Україна приєдналася до європейської енергомережі, "транспортний", завдяки якому український бізнес більше не потребує дозволів на автомобільні вантажні перевезення, "економічний", який скасував на рік всі мита і квоти на українські товари, що експортуються в ЄС. Крім цього, запрацював "митний безвіз", який дозволяє інтегрувати нашу митницю в європейську, а також "цифровий", завдяки якому Україна тепер є членом програми "Цифрова Європа".

Звичайно, приєднання до ЄС означитиме зростання конкуренції для українського бізнесу, якому доведеться працювати над підвищенням власної конкурентоспроможності. Але це означає і розширення горизонтів щодо ринків збуту, і додаткові інвестиції в українську економіку.

Звичайно, в умовах війни, марно сподіватися на відчутний економічний підйом, і оцінки бізнесменів найближчих перспектив цілком реалістичні. Проте не варто складати руки – слід працювати на своєму місці і витискати максимум з існуючої ситуації. Перемога настане, а з нею і відновлення, підвищення добробуту та нові перспективи для розвитку бізнесу.

Катерина Жирій

УНІАН в Google News