За законом, кошторис країни мав бути проголосований не пізніше 1 грудня. І депутати намагалися вкластися в строки / Фото УНІАН, Максим Поліщук

Держбюджет-2022: як в Раді збирали голоси в "групах інтересів" та чому боялись провалити голосування

15:59, 02.12.2021
13 хв. 5101

Верховна Рада підтримала Державний бюджет на 2022 рік без нічних чатувань і не безпосередньо "під ялинку". Та це турбоголосування могло стати "фатальним" для політичної сили президента в парламенті. УНІАН дізнався, в чому полягала інтрига розгляду державного кошторису-2022 та чим депутатів задобрювали, щоб отримати підтримку документа.

Ухвалення бюджету в Україні тісно пов'язують з терміном "бюджетна ніч", адже під час майже кожної каденції Верховної Ради розгляд проекту часто тривав до самого ранку. Найчастіше, це було схоже не на традиційний розгляд законопроекту, а на політичне шоу: з суперечками депутатів, довгими промовами з парламентської трибуни та кнопкодавством.

З початком роботи Верховної Ради 9 скликання підходи змінились і про "бюджетні ночі" забули. Втім, ухвалити державний кошторис без проблем не вдається вже третій рік поспіль. Торік депутати запізнились з голосуванням за Бюджет-2021 на кілька тижнів через тривалий пошук монобільшістю голосів. Бюджет-2022 теж ухвалили лише за допомогою груп "Довіра" та "За майбутнє", власних "багнетів" знову виявилось замало. 

Ризик недобрати голосів

За законом, кошторис країни мав бути проголосований не пізніше 1 грудня. І депутати намагалися вкластися в строки.

Ще на початку поточного пленарного тижня голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія спрогнозував, що бюджет отримає до 250 голосів. Та у переддень голосування було зрозуміло, що голосів монобільшості критично не вистачає.

Під час "репетиції" - голосування за ресурсний законопроект №5600 – окремі депутати СН точково утримались від підтвердження правок, коли решта фракції голосувала.  Наприклад,  "слуга" Михайло Крячко близько 20 разів натиснув на кнопку "проти", коли інші "слуги" - "за".

Крім того, монобільшість знову втратила у кількості, коли нардеп Роман Соха несподівано заявив про вихід з фракції.   

"Ми були впевнені, що пройдемо бюджет, але процес буде непростим, — розповів УНІАН голова комітету з питань фінансів та нардеп фракції "Слуга народу" Данило Гетманцев, - Ви бачите, що з'явилися депутати, які більше не в команді з нами. Я говорю про депутата, який вийшов з фракції з незрозумілих причин, не про МФО". 

Попри те, що результативне голосування по Держбюджету-2022 було ризиковим, в четвер Верховна Рада документ підтримала у другому читанні та в цілому. "За" проголосували 268 депутатів. Але голосів монобільшості серед них – лише 215. Ухвалити бюджет без групи "Довіра", "За майбутнє" та низки мажоритарників "Слузі народу" не вдалося б. 

Стимул для голосування: гроші на обіцянки

Що взагалі допомогло "вмовити" депутатів підтримати Держбюджет? Як розповіли УНІАН представники "Слуги народу", ще після розгляду головного кошторису країни у першому читанні (тоді проголосували 273 нардепи, з них "Слуг народу" - 226), керівництво фракції почало вмовляти парламентарів підтримати Бюджет-2022 на фінальному голосуванні. Наприклад, повернулись до старої практики "слуг" з роботою в групах: монобільшість розділили на 10-12 груп, в середині яких депутати обговорювали своє бачення щодо видатків  бюджету.

До проекту держбюджету було подано поправок на 86 трильйонів гривень / Фото УНІАН, Максим Поліщук

"Депутати могли обговорити свої програми, підтримку для регіонів та інше. Окрім того, відбулись зустрічі цих груп з міністром фінансів. До чогось домовились…", - розповідають у фракції СН.

Традиційно, принаймні так було у минулих парламентських скликаннях, одним зі стимулів для голосування для депутата може стати виділення коштів на ті напрями діяльності, які були передвиборчими обіцянками політика. В опозиції натякають, що парламентарів монобільшості могло в бюджеті-2022 зацікавити фінансування нових президентських ініціатив – запуск національного авіаперевізника чи створення президентського університету. Адже в такому випадку нардепи, мовляв, можуть розраховувати, наприклад, на якісь нові посади.

"Це може бути чергова корупційна одиниця — туди призначать "брата-свата" депутата, який буде за шалені гроші займатись піаром влади", —  поділився думкою нардеп від "Європейської солідарності" Олексій Гончаренко.  

Поза тим, в монобільшості такі натяки відкидають. "Не можу сказати на 100%, що взагалі нічого не "пролетіло". Напевно, щось [з забаганок] могло. Але такого, що ми сідаємо і дерибанимо бюджет з відкатами "на карман", такого в принципі немає. Це факт", - стверджують у фракції "Слуг народу".

Та забаганки у депутатів (не лише серед "слуг") були, і чималі. Як розповів УНІАН голова бюджетного комітету Верховної Ради Юрій Арістов, до проекту держбюджету було подано поправок на 86 трильйонів гривень: "Вони охоплювали максимально широкий спектр - від екології і проблем чорнобильської зони до космосу".

"Ще під час голосування бюджету у першому читанні можна було спостерігати, що проголошує кожна фракція. Наприклад, ми вислухали від ОПЗЖ, що політик Віктор Медведчук хотів реалізувати чудову ідею, але йому не дали цього зробити. У "Голосі" була вимога забрати кошти з будівництва і віддати лікарям…", - розповів він.

За словами депутата, врахувати таку кількість правок неможливо – якщо бігти в усі сторони одночасно і підтримувати одразу всіх, діла не буде. Щоб підтримка була ефективною, варто робити акцент лише на декількох сферах.

"Ми так довго зневажали інфраструктурою, що у нас не один "міст втомився", а, перефразовуючи, вся країна "втомилась"… І треба виділяти кошти, щоб це подолати… Це непопулярне рішення, простіше дати кошти пенсіонерам і отримати позитивну реакцію", - говорить Арістов.

Стимул для голосування: гроші на округи

Ще один стимул для депутатів (тут мова про мажоритарників) – субвенція на соціально-економічний розвиток. Як вже розповідав УНІАН аналітик даних громадської мережі "Опора" Андрій Савчук, такий розподіл коштів Кабміном за принципом нагадує "хабар у законі": "Ця програма фактично стала заручницею лояльності депутатів... Адже депутати, які можуть якісь рішення [монобільшості] не підтримувати, субвенції не отримують. А депутати, які підтримують рішення, ключові або ж впливові самостійні депутати-мажоритарники – ці кошти отримують".

Що стосується «галузевих лобістів», їх, за словами політолога, цікавлять, як правило, податкові пільги / фото УНІАН

За його словами, наразі субвенції перетворились у "гроші на округи", і отримують їх ті, хто "найбільше підтримує курс президента".

Для прикладу, депутатська група "Довіра" підтримала голосування за Держбюджет  після врахування профільним комітетом низки поправок. Серед них — важлива для мажоритарників субвенція на соціально-економічний розвиток регіонів. 

"Ключовим у бюджетному процесі є врахування таких важливих правок, як збільшення освітньої субвенції місцевим бюджетам, поновлення деяких соціальних пільг для чорнобильців, субсидії, підтримка місцевого самоврядування та соціально-економічний розвиток регіонів", — розповів УНІАН голова депутатської групи та член фінансового комітету Олег Кулініч.

Водночас експерт з політичних питань аналітичного центру "Український інститут майбутнього" Ігор Попов зазначає, що отримання субвенції "не гарантія, що цей депутат зможе відремонтувати всі школив своєму окрузі".

Що стосується "галузевих лобістів", їх, за словами політолога, цікавлять, як правило, податкові пільги. "Але вже кілька скликань, як приймати "пакети" з зупинкою якихось податкових норм, депутати припинили", - нагадав Ігор Попов.

Бюджетні статті на піар президента

Експерти та депутати підкреслюють, що державний бюджет міг бути кращим, аби в ньому не були закладені кошти на обіцянки президента Володимира Зеленського. Наприклад, на створення президентського університету в бюджеті-2022 до другого читання закладено 400 мільйонів гривень. Так само дивує велика цифра на підготовку до проведення Всеукраїнського перепису населення — 415,6 млн грн, адже днями президент анонсував е-перепис. 

"Є цікаві речі. Наприклад зменшують субвенцію по освіті, на їдальні в школах для того, щоб перекинути гроші на президентський університет, що є абсурдним…Тобто пріоритет — це піар-проекти влади", — вважає нардеп від "Європейської солідарності", член бюджетного комітету Ради Олексій Гончаренко.      

"Бюджет кожного року стає інструментом політичного піару, — розповідає УНІАН експертка Київської школи економіки Дарина Марчак. - Не тільки з боку президента, але й з боку всіх політичних гравців. Цей піар для одних полягає в тому, щоб кричати, що хтось не додав кудись грошей, для інших - мовляв, подивіться, який я класний, що вибив гроші. Але якщо подивитися бюджети всіх попередніх років - і за часів Зеленського, і за часів Порошенка, і за часів Януковича — піарні статті завжди мали місце. Наприклад, Петро Порошенко у 2019 році теж закладав фонд президента з підтримки молодих вчених — це теж не було реалізовано".

Чи є бюджет реалістичним?

Деякі співрозмовники УНІАН вважають бюджет-2022 набагато сильнішим за торішній, і, мовляв, він відповідає курсу президента "прощавай епоха бідності".

"Я вважаю, що це бюджет інвестицій у людину, адже він передбачає збільшення мінімальної зарплати, — розповів УНІАН радник президента України з економічних питань Олег Устенко. - Збільшуються витрати на те, що впливає на якість життя будь-якої людини: медицину, освіту, розвиток інфраструктури та інше".

Позитивні фактори, за його словами, - зниження дефіциту до 3,5% ВВП, зменшення рівня інфляції з поточних 10% до відмітки 7%.

На думку експертів, державний бюджет на 2022 рік можна назвати дуже соціальним / Фото: REUTERS

В парламентському бюджетному комітеті також нагадують, що крім розвитку, у бюджеті-2022 велика увага приділяється підтримці сектору охорони здоров'я та військових.

"Вони сьогодні знаходяться на передовій, ми зобов'язані приділити увагу їм першочергово", — розповів УНІАН голова бюджетного комітету Юрій Арістов.  

За словами кандидата економічних наук Андрія Новака, бюджет-2022 за структурою є точною копією торішнього документа, до якого додали приблизний показник інфляції. Але кошторис, на його думку, цілком реалістичній до виконання. Його навіть можна назвати фінансово безпечним.

За словами Новака, для таких партнерів України, як МВФ, важливий лише розмір дефіциту бюджету, який повинен бути не більше, ніж "безпечна межа". Це - не більше ніж 3% ВВП країни. Новак наголошує, що уряд України зможе виконати цю норму.

Крім того, МВФ дивиться на дохідну частину. Чи реалістичні там закладені показники? Бачимо, що відносно реалістичні. Тим більше, що прийнятий так званий ресурсний закон, який підіймає деякі ставки податків для наших великих фінансово-промислових груп. Це повинно дати додатково близько 30 мільярдів гривень плюсом щороку", — розповів економіст.

Водночас Новак звертає увагу, що реальна інфляція більша за офіційну. І поки динаміка цін є вищою за динаміку доходів населення. Як наслідок – бюджет, звісно, номінально буде більший, але рівень життя для більшості українців, навпаки, погіршиться.

"Стосовно бюджету-2022 є багато підстав для критики, — розмірковує член фінансового комітету Верховної Ради Олег Кулініч. — Але як кошти не розподіляй, а недофінансування низки статей все одно залишиться. Головною проблемою тут є рівень "сірої" економіки, корупції, скруток ПДВ і так далі, через що бюджет втрачає чи не половину своїх доходів".  

Пообіцяти і не виконати

На думку експертів, державний бюджет на 2022 рік можна назвати дуже соціальним. Адже документ демонструє курс на реформування соціального забезпечення. Та головним критерієм оцінки якості держбюджету є визначення, чи гроші надають саме тим, хто їх зараз потребує.

"Ми бачимо більш комплексний підхід, ніж просто подання закону про бюджет. Наприклад, з'явилася стаття про підготовку інфраструктури до впровадження накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Там поки що маленька сума— 50 мільйонів гривень. Але ми бачимо, що є фактичний крок. Уряд демонструє, що планує рухатися в цьому напрямку. Інше питання: "обіцяти не означає одружитись". Абсолютно не факт, що ці 50 мільйонів насправді будуть використані", — розповідає УНІАН експертка Київської школи економіки Дарина Марчак.   

Тобто велике питання, чи всі заплановані документом програми будуть справді реалізовані, або ж назавжди залишаться "гаслом на папері".

"Найгірша проблема, що політики борються за бюджет без огляду на те, чи справді ці кошти можна буде використати. Наприклад, з'явився проект про президентський університет — 400 мільйонів гривень. Чи ця стаття не залишиться пустою статтею, яка не буде реалізована? Ми не знаємо. У нас є приклад сумновідомої програми з реформування екстреної системи медичної допомоги. Щороку закладають кошти на цю програму, але не використовують", — пояснила експертка. 

Аналогічною була ситуація з бюджетом 2021 року, коли закладена в нього програма щодо обладнання для інституту раку так і не була виконана, пояснила експертка. За її словами, державний бюджет показує, в якому напрямку уряд планує рухатись, але чи цей рух дійсно відбудеться, побачимо лише за рік. 

Новини партнерів
завантаження...
Ми використовуємо cookies
Погоджуюся