Допомога під час війни: як держава може стимулювати розвиток бізнесу

Вітчизняний бізнес після півроку руйнівної війни оговтується від шоку та демонструє непогані показники відновлення. Сприяють цьому зменшення податкового навантаження, пільгові кредити та гранти. Проте владі потрібно більш оперативно реагувати на потреби бізнесу та запроваджувати додаткові стимули.

Війна в Україні триває вже шість місяців, і за цей час російські окупанти завдали значних збитків нашій державі. За висновками багатьох експертів, цього року українська економіка зменшиться як мінімум на третину, а песимістичні прогнози кажуть про падіння на 40-45 відсотків.

Попри такі похмурі очікування, економічна активність в Україні з кожним днем продовжує відновлюватись. Так, за результатами опитування членів Американської торгівельної палати, на сьогодні повноцінно функціонують 60 відсотків компаній, ще третина працює частково, 5 відсотків тимчасово призупинили діяльність і лише 1 відсоток – повністю припинили роботу. За словами прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, зараз до роботи повернулися більш як 80 відсотків підприємств.

Також варто зазначити, що з моменту повномасштабного вторгнення Росії на нашу землю в країні було зареєстровано майже 150 тисяч нових бізнесів, з яких 132 тисячі – це фізичні особи-підприємці.

При цьому щомісяця кількість реєстрацій нових бізнесів лише зростає, а у перший тиждень серпня було зафіксовано найбільший показник – 5 306 нових ФОПів. Для порівняння – в останній мирний тиждень до вторгнення РФ ця цифра складала – 5 230 нових ФОП.

Варто зазначити, що напрямки діяльності малого та середнього бізнесу з 24 лютого значно змінились. Станом на кінець серпня найбільше реєструють підприємців, які пов’язані з роздрібною та оптовою торгівлею: їх частка складає 30 відсотків від усіх нових ФОПів, відкритих за півроку війни.

Майже аналогічною є ситуація і з новими підприємствами, які зареєстровані у вигляді юридичних осіб: у топі за кількістю реєстрацій опинилися компанії, що надають соціальну допомогу, займаються оптовою торгівлею та діяльністю громадських організацій.

Така статистика каже, серед іншого, про те, що значна кількість українців навіть в умовах війни та значної невизначеності готові брати відповідальність як за свої, так долі і тих, кому створюють нові робочі місця. І тут чи не на перше місце має вийти державна підтримка цій активній частині суспільства.

Долаємо проблеми

Держава в цих складних умовах намагається створити сприятливі умови для зростання активності бізнесу. Це і запровадження для ФОПів можливості сплачувати єдиний податок у розмірі 2 відсотків з обороту, і запуск безвідсоткових кредитів у рамках урядової програми "5-7-9". Нещодавно Кабмін започаткував амбітну програму "єРобота", у рамках якої надаватиме гранти на розвиток бізнесу або на відкриття власної справи.

Проте цього явно замало, зазначила у коментарі УНІАН очільниця KSE Graduate Business School Валентина Сахно. За її словами, мікро- та малий бізнес все ще не відчуває достатньої підтримки держави.

"Їх ринки або скоротились, або взагалі зникли. Вони самостійно вирішують питання, що їм робити далі. Деякі сектори заганяють їх в нові умови, де попередні моделі перестають працювати", – пояснила вона.

Великою проблемою все ще залишається російська блокада вітчизняних морських портів, які лише у серпні частково почали працювати на експорт аграрної продукції.

"Фактично, у таких бізнесів змінюються канали продажів або ж нові канали взагалі неможливо знайти в межах країни. Деякі самостійно намагаються виходити на експорт, продавати туди. Але це не завжди працює", – додала експерт.

За словами виконавчої директорки Європейської Бізнес Асоціації Анни Дерев’янко, російська військова агресія проти України очолює перелік факторів, що негативно вплинули на інвестиційний та бізнес клімат країни. Далі йдуть корупція, слабка судова система, зниження купівельної спроможності громадян та питання логістики.

"Відповідно, найбільш очікуваним для бізнесу є швидша перемога України, аби у бізнесу було більше розуміння майбутнього та можливість планувати. Не менш важливою швидша перемога України є і для громадян країни, аби відновити повноцінний розвиток. Також важливим є розблокування портів, щоб розвантажити сухопутній транспорт та пункти пропуску", – зазначила вона у коментарі УНІАН.

Стимули розвитку

Розглядаючи можливість запровадження додаткових стимулів для розвитку бізнесу під час війни, Анни Дерев’янко відзначила, що для підприємців важливою є стабільність економічних правил гри в країні, щоб у цих складних умовах правила та процедури роботи не змінювались кардинально.

"Наприклад, для бізнесу важливим є, аби фіскальний тиск на підприємців не збільшувався, а перевіряючі органи були партнерами бізнесу, а не механізмом додатково тиску. Для великого бізнесу це буде наразі найкращим механізмом стимулювання", – сказала вона.

За словами Дерев’янко, великий бізнес, насправді, не очікує від держави фінансової підтримки, адже розуміє, що тій і самій зараз важко, а фінанси потрібні для забезпечення перемоги у війні. Проте, така фінансова підтримка важлива для мікро- та малого бізнесу, адже у них запасу міцності було значно менше. Тому бізнес вітає запуск того ж проекту "єРобота", але його реальні результати можна буде побачити лише з часом.

"Загалом, якщо програми підтримки від держави будуть менш бюрократизованими та простими в подачі, – це буде чудово, адже те, що ми чули від підприємців з минулих програм, – багато хто не подавався саме через ці причини", - зазначила вона.

Очільниця KSE Graduate Business School Валентина Сахно вважає, що бізнес сьогодні більш за все очікує на ресурсну або податкову підтримку з боку держави, особливо це стосується підприємств у регіонах активного ведення бойових дій та у тих галузях, де криза найбільш гостра. Наявні сьогодні механізми підтримки вирішують частину проблеми, але економічна ситуація надто динамічно змінюється, тому постають нові виклики, на які потрібно оперативно реагувати.

"Проблема не в тому, що держава не допомагає. Насправді, інструменти є: надається підтримка бізнесу на відкриття справи, в аграрній сфері для розвитку садівництва та створення теплиць тощо. Проблема полягає в тому, що швидкість змін і виникнення проблем дуже шалена. І держава не встигає реагувати", – зазначила вона.

Зважаючи на це, вітчизняний бізнес розраховує на більш швидку реакцію з боку як уряду, так і місцевої влади, адже від цього залежатиме створення робочих місць та наповнення центрального та місцевих бюджетів.

"Важливим буде не стільки збільшення кількості прямих механізмів підтримки, але постійне вдосконалення допомоги у вирішенні найбільш стійких проблем, спричинених війною: у релокації та експорті. І навіть не на рівні держави, а на рівні обласних адміністрацій та локальних об’єднань бізнесу", – додала експерт.

Спрощення умов діяльності бізнесу

Судячи із заяв урядовців, Кабінет міністрів розуміє основні потреби бізнесу та має наміри продовжувати допомогти йому розвиватися в умовах війни. Прем’єр-міністр Денис Шмигаль зазначив, що окрім стратегічних питань, як то підтримка армії чи забезпечення соціальних виплат та макроекономічної стабільності, уряд має тактичні завдання, на яких буде концентрувати увагу для відновлення бізнесової активності в країні.

"Це – нарощування експорту та "нова логістика", в тому числі, через Дунай та нові пункти пропуску на західному кордоні, реалізація програми грантів для бізнесу "єРобота", стимулювання попиту на українську продукцію, зменшення регуляцій та максимальна діджиталізація всіх процесів у взаємодії держави та бізнесу, "митний безвіз" із ЄС, розвиток індустріальних парків", – сказав голова уряду.

Перша віце-прем'єр-міністерка – міністерка економіки Юлія Свириденко додала, що уряд надалі планує максимально спростити умови діяльності українського бізнесу. За її словами, для цього переведено на декларативний принцип вже п’яти сотен дозволів, і робота за цим напрямком буде продовжуватися. Суттєву допомогу урядовці планують надати й бізнесам у зоні активних бойових дій.

"Ми розробляємо зміни до програми "5-7-9", щоб ті підприємства, які знаходяться у прифронтових областях, і активи яких було зруйновано, мали можливість взяти кредит і відновитися. Також це релокація підприємств, які працювали у фронтових та прифронтових зонах. Більше 800 підприємств релоковані і надалі ці процеси відбуваються. Нам максимально важливо перевести вже діючий бізнес", – зазначила вона.

Значну роль у відновленні роботи національного бізнесу та його подальшій активності влада відводить масштабній приватизації, яку планують відновити з 1 вересня. Для цього Верховна Рада ухвалила новий закон про продаж державного майна, який значно спрощує та пришвидшує приватизаційні процеси в період дії воєнного стану. Уряд, у свою чергу, змінив порядок проведення електронних аукціонів для продажу обʼєктів малої приватизації та визначення умов продажу.

"Скорочуються терміни проведення повторних аукціонів, а також процес передачі майна їх переможцю. Об’єкти будуть приватизуватися одразу з необхідними документами. Покращується методика визначення вартості, що дасть змогу забезпечити справедливу ціну і пришвидшить процес проведення аукціонів. При цьому принципи прозорості та відкритості залишаються ключовими", – прокоментував це рішення прем'єр Шмигаль.

З огляду на сьогоднішній стан речей можна дійти висновку, що уряд задіяв чи планує задіяти велику кількість дієвих механізмів для стимулювання бізнесу. Про те ефективність цих заходів можна буде проаналізувати вже згодом, коли вони пройдуть випробування часом.

Також вкрай важливою буде швидка реакція уряду на потреби вітчизняного бізнесу. Яскравим підтвердженням цьому є рішення Кабінету міністрів, за яким з 1 вересня деяким військовозобов’язаним дозволять короткострокові бізнес-відрядження за кордон, що має суттєво покращити стан експортоорієнтованих підприємств. Цю пропозицію бізнес почав озвучувати майже з початку російського вторгнення, а урядового рішення довелося чекати майже півроку. Скільки наші компанії втратили через це запізнення – питання риторичне.

Владі потрібно зрозуміти, що фінансова допомога від країн-союзників – це важливо і потрібно, але левову частину надходжень до державного та місцевих бюджетів мають скласти надходження від національної економіки, нашого українського бізнесу. Буде ефективно працювати бізнес – і у нашій країни з’являться гарні перспективи на швидке відновлення після перемоги. Яка, як всі ми віримо, вже не за горами.

УНІАН в Google News