Удари по інфраструктурі Перської затоки зачіпають енергетику, авіацію, торгівлю, банки та глобальні ланцюги постачання.
Війна проти Ірану почала впливати на ключові центри світової економіки - від дата-центрів і фінансових потоків до авіаперевезень, пише газета Foreign Policy.
Пожежа в дата-центрі компанії Amazon Web Services у Дубаї стала одним із перших сигналів нової фази конфлікту на Близькому Сході. Об’єкт, ймовірно, був уражений осколком іранського дрона, збитого системами протиповітряної оборони Об'єднаних Арабських Еміратів. Це може бути перший випадок у історії, коли великий хмарний дата-центр постраждав під час війни.
На думку газети, нинішній конфлікт відрізняється від попередніх воєн у Перській затоці тим, що напряму зачіпає міста й об’єкти, які слугують центрами глобальної економіки.
Після початку військових операцій США та Ізраїлю проти Ірану Тегеран відповів не лише ударами по військових цілях, а й атаками на цивільну інфраструктуру в шести країнах Ради співробітництва арабських держав Перської затоки.
Протягом останніх днів іранські дрони та балістичні ракети вразили нафтові платформи, нафтопереробні заводи, аеропорти, морські порти, готелі та комерційні судна.
Лідери країн Перської затоки засудили атаки Ірану. Водночас ці атаки можуть змусити їх вступити в конфлікт, відкривши повітряний простір для операцій США або навіть приєднавшись до операцій проти цілей в Ірані. За даними видання, наразі ці країни також тиснуть на Вашингтон, щоб домогтися припинення вогню через зростання економічних втрат.
За останні 25 років країни Перської затоки стали економічними локомотивами Близького Сходу та важливими гравцями у світовій економіці. Їхній розвиток значною мірою базувався на стабільності та безпеці, які забезпечувала присутність баз США в кожній країні Перської затоки. Однак проникнення іранських дронів через систему ППО зруйнувало фасад цієї безпеки регіону.
Вплив війни на потоки сировини, товарів, послуг, капіталу та людей надає цьому конфлікту справді глобального виміру. Близько третини світових поставок сирої нафти, метанолу та добрив і приблизно п’ята частина експорту скрапленого природного газу (СПГ), а також бутан і пропан проходить через Ормузьку протоку.
Ціновий шок, пов'язаний із тривалими перебоями в цих експортних поставках, буде значним. Наразі зростання цін на енергоносії є помірним, що, ймовірно, відображає очікування трейдерів, що війна буде короткою. Але якщо ціни на енергоносії залишаться високими, це може дати додаткові вигоди Росії та дозволить їй збільшити частку на ключових ринках.
Більшість суден, що проходять через Ормузьку протоку, є не лише нафтовими танкерами чи суднами для перевезення СПГ, а контейнеровозами, що з’єднують економіки країн Перської затоки з глобальними ланцюгами постачання. Наприклад, порт Джабаль-Алі в Дубаї входить до десятки найзавантаженіших контейнерних портів світу та має зв’язки з більш ніж 150 портами по всьому світу.
Країни затоки також стали глобальними авіаційними хабами. Аеропорти Дубая і Дохи обслуговують значну частину світових пасажирських і вантажних перевезень, забезпечуючи близько 10% світового обсягу авіавантажів.
Окрім торгівлі й транспорту, регіон відіграє важливу роль у фінансах. Депозити комерційних банків країн Перської затоки минулого року сягнули 2,3 трлн дол., а значна частина коштів належить іноземцям. Дубай також є ключовим центром грошових переказів між країнами Азії та Африки і обробляє близько 15% світової торгівлі золотом.
За даними газети, війна вже порушує ці потоки. Виробництво на ключових енергетичних об’єктах перервано, судноплавство через Ормузьку протоку становило лише п’яту частину від звичайного рівня, понад 70% рейсів до ОАЕ, Катару та Бахрейну скасовано, ціни на акції в Катарі та Саудівській Аравії впали, а біржі в ОАЕ та Кувейті призупинили торгівлю.
При цьому адміністрація президента США Дональда Трампа оголосила про заходи для пом’якшення наслідків, зокрема страхування політичних ризиків для судноплавства. Однак, як відмічає газета, немає жодних ознак того, що адміністрація Трампа має план щодо подолання численних потрясінь, які насуваються, якщо війна ще триватиме в найближчі тижні.
Як писав УНІАН, 2 березня в Ірані заявили про закриття Ормузької протоки. При цьому Корпус вартових ісламської революції в той же день повідомив про атаку на нафтовий танкер, який намагався пройти крізь протоку.
4 березня на тлі нових атак на Близькому Сході та обговорення трейдерами плану США щодо страхування та супроводу танкерів, що проходять через Ормузьку протоку ціни на нафту продовжили зростання.
Агентство Reuters писало, що ціни на нафту залишатимуться високими в найближчому майбутньому, оскільки трейдери оцінюють ризик перебоїв постачання через Ормузьку протоку на тлі розширення конфлікту на Близькому Сході.