Між бізнесом та МВФ: як скасування "поправок Лозового" може посилити тиск правоохоронців на бізнес

До жовтня 2024 року Україна має виконати положення останнього меморандуму з МВФ, щодо взятих на себе Урядом України обов’язків з проведення реформ КПК та скасувати так звані "правки Лозового" щодо обов’язкового закриття кримінального провадження після спливу строків розслідування.

МВФ та аникорупційний рух наполягає на цих змінах, адже вважає, що вони вигідні фігурантам корупційних справ, які завдяки ним уникають кримінальної відповідальності. Проте вказані зміни стосуватимуться усіх правоохоронних органів, а не тільки тих що розслідують корупційні злочини. І тут на іншому боці терезів з’являється бізнес, який вказує на надмірний тиск з боку правоохоронців у вигляді неправомірних обшуків і підозр. І в цьому контексті зняття обмежень на терміни досудового розслідування можуть зробити бізнес заручниками в силовиків.

Історія питання

"Поправки Лозового" — це низка змін до Господарського процесуального (ГПК), Цивільного процесуального (ЦПК), Кримінального процесуального (КПК) кодексів, а також до Кодексу адміністративного судочинства України (КАСУ) та інших нормативно-правових актів, запропоновані народним депутатом Андрієм Лозовим.

Комплекс змін до КПК України набрав чинності 16 березня 2018 року і стосувався широкого кола процесуальних дій – призначення експертиз через ухвали слідчого судді, порядку проведення обшуків, встановлення строків досудового розслідування до повідомлення особі про підозру, а також порядку їхнього продовження.

Але наразі термін "поправки Лозового" вживаються саме на позначення змін до КПК України щодо встановлення строків досудового розслідування. Тобто ідеться про відрізок часу між реєстрацією кримінального провадження в ЄРДР до повідомлення особі про підозру, а також від такого повідомлення і до направлення обвинувального акту в суд чи закриття кримінального провадження.

Оновлені вимоги МВФ передбачають внесення змін до Кримінального процесуального кодексу до кінця жовтня 2024 року. А саме – скасування обов’язкового закриття кримінального провадження у зв’язку зі спливом строків досудового розслідування після повідомлення особі про підозру.

Нагадаємо, згідно з чинною редакцією п. 10 ч.1 ст. 284 КПК кримінальне провадження закривається, коли після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 КПК (крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров’я особи).Раніше озвучувалася пропозиція передати прокурорам замість суддів право продовжувати строки розслідування та скасувати вказаний п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК.

Що запропонували в МВФ

Рада директорів МВФ 28 червня завершила четвертий перегляд розширеної угоди в рамках Програми розширеного фінансування (EFF) для України, дозволивши виділити Україні близько 2,2 мільярда доларів США, які будуть спрямовані на підтримку бюджету. Погоджений документ, зокрема Лист про наміри і Меморандум про економічну та фінансову політику (MEFP) описують прогрес влади і визначають зобов’язання України до середини 2025 року.

Як зазначається у документі, доповнюючи нещодавні реформи щодо зміцнення Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП), влада планує подальші зміни для посилення КПК з метою раціоналізації процесів і наслідків після закінчення строків досудового розслідування.

Зміни до КПК щодо строків розслідування – до кінця жовтня 2024 року. Отже, зміни до КПК торкнуться "раціоналізації процесів" і "наслідків після закінчення строків досудового розслідування (включаючи справи про корупцію) з метою збалансування швидкого та комплексного розслідування кримінальних правопорушень". Як зазначає МВФ, влада зобов’язується просувати важливі реформи, такі як "посилення" Кримінального процесуального кодексу, створення нового Вищого адміністративного суду та завершення першого в історії зовнішнього аудиту НАБУ.

Так, за словами МВФ, самі українські органи влади пропонують два нових структурних маяки, які підкріплюють імпульс реформ у фіскальній та управлінській сферах, а саме: до кінця жовтня 2024 року прийняти зміни до Митного кодексу відповідно до найкращої практики та внести зміни до КПК щодо раціоналізації наслідків спливу строків досудового розслідування, у тому числі у справах про корупцію. 

У Листі про наміри української сторони деталізується, що для посилення ефективних процедур розслідування корупції будуть внесені подальші зміни до КПК, зокрема:

• для того, щоб Генеральний прокурор міг делегувати САП керування запитами про екстрадицію та взаємну правову допомогу у зв’язку з розслідуваннями корупції,
• скасувати обов’язкове закриття досудового розслідування у зв’язку зі спливом строків досудового розслідування після повідомлення про підозру, а також
• після закінчення строків і клопотання обвинуваченого або потерпілих осіб надати повноваження слідчому судді своєчасно зобов’язати прокурорів прийняти рішення про досудове розслідування (закрити провадження або завершити досудове розслідування), або відхилити клопотання з метою належного балансу між цілями швидкого та всебічного розслідування кримінальних правопорушень та захисту прав сторін у кримінальному провадженні (пропонований структурний орієнтир – кінець жовтня 2024 р.).

Тиск на бізнес лише збільшиться?

Ці зміни подобаються усім, окрім профільних бізнес-асоціацій, які вже кілька місяців б’ють на спалах та звинувачують правоохоронців у тиску на бізнес. У січні, після затримання Бюро економічної безпеки бізнесмена Ігоря Мазепи та суспільного резонансу, Президент створив Раду з питань підтримки підприємництва, а прокуратура пообіцяла провести аудит усіх справ проти бізнесу. У квітні під час зустрічі іх бізнесом та Радою бізнес-омбудсмена заступник генерального прокурора Дмитро Вербицький заявив, що Офіс генпрокурора провів аудит кримінальних проваджень, які було відкрито проти бізнесу і закрив 19% справ. 

Щоправда, на офіційний запит народного депутата Ярослава Железняка, той самий заступник заявив, що попри те, що вони звітували, що після рішення РНБО закрили 1218 кримінальних проваджень "проти бізнесу".  Реально картинка виглядає геть інакше. 

"По яким статтям закрито - не знають, які підстави для закриття - теж не знають, як визначали, що це справи "проти бізнесу"  - теж не знають, за який період закрили - теж не знають (запамʼятайте цю частину, вона далі буде важлива). І головне, хто ж вів ці справи, які нам продали "проти бізнесу": 85% або 1040 справ, що закрили  - це Нацполіція, яка в принципі не мала б розслідувати справи бізнесу. Аж цілу 1-у справу закрили у СБУ, 22-і у ДБР і типу пишуть, що 155 проваджень у БЕБ. Я добре знаю статистику по БЕБ і одразу звернув увагу на ці міфічні "155 закритих справ", перевірив, і виявляється, що за весь 2024-ий рік було закрито лише 9 проваджень, а не 155. І тут ви спитаєте, "так а звідки намалювали ці 155 закритих справ у БЕБ. І тут геніальний хід - вони просто взяли у статистику всі закриті у минулому році справи. Треба було всі справи з початку століття у статистику порахувати, тоді б взагалі вийшло "закрили 250% проти бізнесу". Там ще багато таких цікавих моментів, але коротко - ці "19% закритих справ проти бізнесу", про який нам навіть на рівні голови ОП прорапортували - це повна фігня і маніпуляція", — написав у своєму ТГ-каналі він.

При цьому у середині липня власники та топ-менеджери українських підприємств на круглому столі, організованому ГО "Маніфест 42" повідомили, що жодна резонансна справа корупційного тиску на бізнес, яка перебуває на контролі громадського руху "Маніфест 42", не закрита. Силовики продовжують використовувати кримінальні провадження для вимагання хабарів.

Власник компанії Concord Capital Ігор Мазепа повідомив що жоден чиновник чи працівник правоохоронних органів, який взяв участь у скандальних обшуках і затриманнях у січні 2024 року, не поніс відповідальності. Справа досі не закрита, майно та документи, вилучені під час "маски-шоу", не повернені.

"Коли тебе затримують без рішення слідчого судді, коли проводять обшук без рішення суду, коли під час обшуку забирають все що трапляється на очі, зокрема й документи інших компаній, і потім нічого не повертають, я можу констатувати, що все це виглядає дуже погано", – відзначив Мазепа.

Власник компанії EDS Ukraine Олександр Запишний повідомив, що причиною масованих обшуків та вилучення коштів з боку СБУ наприкінці червня 2024 року стала інформація про те, що одна з компаній-партнерів до широкомасштабного вторгнення 2022 року мала бізнес у Росії .

"До нас прийшли по справі щодо ніби-то співпраці з Росією іншої компанії, але чомусь забрали документи щодо нашого контракту з "Укрзалізницею". І звичайно вилучили кошти. Я будував цей бізнес 15 років, зараз в мене більше немає бажання інвестувати", – відзначив Запишний.

Власник компанії "Медінова" Віктор Московченко повідомив, що вилучені під час обшуків готівкові кошти компанії зникли з сейфу прокуратури Голосіївського району Києва. Звинувачений у викраденні більше 4 мільйонів гривень прокурор випущений на свободу судом під особисте зобовʼязання без будь-якої застави.

Що пропонує бізнес

Для запобігання подібних ситуацій, бізнес-спільнота пропонує доопрацювати законопроєкт №10440 про поправки до Кримінально-процесуального кодексу (КПК) для якісного перезавантаження Бюро економічної безпеки (БЕБ).

"На думку бізнесу, функціонування оновленого БЕБ може не стати повною мірою ефективним без внесення низки змін до Кримінального процесуального кодексу України (КПК), що гарантуватимуть захист бізнесу від зловживань надмірним тиском правоохоронців та неправомірного втручання в господарську діяльність", – ідеться в повідомленні Європейської бізнес-асоціації (ЄБА).

Виконавча директорка Спілки українських підприємців (СУП) Катерина Глазкова в інтерв'ю агентству "Інтерфакс-Україна" нагадала, що після значної роботи та дискусій закон проперезавантаження БЕБ було ухвалено в тому вигляді, який підтримує бізнес-спільнота.

"Але цього все одно буде недостатньо. Для того щоб інші органи перестали ходити до бізнесу, потрібно ще вносити зміни до КПК. Це наступний крок, яким ми також займаємося разом із Радою з питань підтримки підприємництва і багатьма нашими колегами на ринку", – сказала вона.

У ЄБА для забезпечення ефективної роботи БЕБ пропонують визначити, що в кримінальних правопорушеннях, підслідних Нацполіції України та БЕБ, не може бути надано доручення оперуповноваженим СБУ, а також установити, що будь-які дії чи бездіяльність, а також рішення слідчого, дізнавача, прокурора, прийняті під час будь-якої процесуальної дії, можуть бути оскаржені до судді.

Крім того, в асоціації пропонують закріпити законом обов'язок прокурора після отримання судового рішення про необхідність повернути тимчасово вилучене майно протягом доби вказати органу, який вилучив майно, негайно повернути його протягом 72 годин.

ЄБА також вказала на необхідність запровадити поняття "критично важливе майно" (засоби праці, складовігоспдіяльності) та встановити виключні підстави для його вилучення, а також чітко визначити, що відсутність інформування власника майна про розгляд клопотання про арешт майна є перешкодою для його розгляду.

На думку ЄБА, слідчому варто надати право скасовувати арешт майна в разі закриття кримінального провадження та визначити зобов'язання суддів проводити перевірки дотримання органом досудового розслідування вимог підслідності.

Серед інших пропозицій – обмеження розміру застави обсягом інкримінованої шкоди, підтвердженої висновком експерта, вичерпний перелік речей і документів, що можуть бути вилучені, в ухвалі судді про тимчасовий доступ, обмеження строків досудового розслідування, заборона стороні обвинувачення проводити експертизи в підвідомчих організаціях.

Зміни до КПК, спрямовані на захист бізнесу від неправомірного тиску з боку правоохоронних органів, також напрацювала "Рада семи" при президентові, повідомив член ради Дмитро Олійник на "круглому столі", організованому громадським рухом "Маніфест 42".

Серед них – обмеження арешту рахунків і майна 2-місячним терміном, заборона під час обшуків вилучати майно, критично важливе для продовження діяльності підприємства.

Але серед купи зауважень та пропозицій щодо КПК бізнес-асоціації чомусь забули про скасування термінів кримінального провадження. Дивно, адже ця норма фактично може роз’вязати руки правоохоронцям та значно погіршити і без того не найкращий бізнес-клімат у воюючій країні. Чому мовчать ключові стейкхолдери? Не ризикують підняти голос проти вимог МВФ? Та чи розуміють вони, що надаючи таким чином нові інструменти для НАБУ і САП, вони там самим дають згоду на необмежені у термінах слідчі дії не тільки проти злісних корупціонерів, але і проти підприємців та усіх громадян України, які стануть беззахисними перед правоохоронними органами? Адже поки що виходить так, що піднявши антикорупційний прапор, влада дає "безстроковий абонемент" силовикам.

УНІАН в Google News