"Податок на Google": чи вдарить новація по кишенях українців

Верховна Рада ухвалила закон про так званий "податок на Google", яким обклала послуги великих міжнародних техно-компаній податком на додану вартість в розмірі 20 відсотків. Це обіцяє державі додаткові доходи, а українцям - витрати. УНІАН намагався розібратися, як податкові зміни вплинуть на споживачів, самі компанії та держбюджет.

Верховна Рада ухвалила закон, який передбачає стягнення податку на додану вартість (ПДВ) в розмірі 20 відсотків з послуг, що їх надають українцям незареєстровані в Україні міжнародні інтернет і технологічні гіганти, серед яких Apple, Google, Microsoft, Netflix та інші. Ця ініціатива отримала назву "податок на Google".

Держава таким чином намагається добратися до тих колосальних об’ємів коштів, які проходять повз пильне око податкової, і яких бракує постраждалому від коронакризи українському бюджету.

Закон передбачає, що незареєстровані в Україні технологічні гіганти, які після вступу в дію закону (ключові норми набувають чинності з 1 січня 2022 року) будуть зареєстровані як платники податків, змушені будуть платити податок за ті електронні послуги, які надають фізичним особам і фізособам-підприємцям.

Для розуміння, серед таких послуг є підписка на Netflix, інші стрімінгові сервіси, електронні журнали та платні ресурси, встановлення платних мобільних додатків, завантаження платних оновлень до програм, надання рекламних послуг в інтернеті та інше.

У перелік діяльності, який поки не буде оподатковуватися ПДВ, входять послуги за посередницькими договорами, у разі якщо у квитанціях, наданих замовникам електронних послуг, визначено перелік таких електронних послуг та їх фактичного постачальника.

Читайте такожВ Україні можуть ввести ПДВ на продаж новобудов

Від сплати нового податку також будуть звільнені послуги з надання доступу до електронних освітніх ресурсів. Не будуть оподатковуватися і послуги по обробці електронних платежів.

Автори законопроекту наголошують, що зміни не стосуються тих компаній, які мають постійне представництво в Україні. І це може звучати як запрошення закордонним гігантам приходити в Україну зі своїми філіями.

Податкові новації

За словами авторів законопроекту, сучасна національна податкова система не враховує специфіку компаній цифрової економіки, і наразі просто відсутній механізм адміністрування податків великих іноземних техно-компаній.

Голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев заявив, що така ситуація є дискримінаційною щодо зареєстрованого бізнесу в Україні.

"Ситуація, яка є, - наші рекламісти повинні сплачувати ПДВ, а великі гіганти транснаціональні чомусь від ПДВ фактично звільнені. Це неправильна ситуація, ми повинні її виправити", - сказав він.

Водночас депутат наголосив, що для компаній, які потраплять під дію прийнятого закону, будуть створені максимально комфортні умови для переходу на нову систему оподаткування.

фото REUTERS

"Віддалена реєстрація в електронному кабінеті, сплата у валюті, спілкування англійською мовою з нашою податковою службою. Тобто все, аби їм було зручно це робити", - підкреслив Гетманцев.

Фінансова логіка держави у всій цій історії достатньо зрозуміла. Потужний удар коронакризи змушує чиновників шукати нові джерела надходження податків, а бездонний гаманець закордонних техно-гігантів, які домінують в інтернеті, виглядає аж надто очевидною ціллю.

За словами міністра культури та інформаційної політики Олександра Ткаченко, ці податкові зміни принесуть державному бюджету додатково 3 мільярди гривень.

Що очікувати споживачам

Головне питання у споживачів: на кого ж фактично ляже 20-відсотковий податок на додану вартість?

Формальна, прописана у законодавстві відповідь уже є - на компанію. Але те, що не все так просто, визнають самі законодавці.

"Хто є фактичним платником податків або на кого перекладається це, залежить не від конструкції податку, не від наміру законодавця, а залежить від конкретної кон’юнктури на ринку. Якщо мій товар не має попиту, я беру цей податок на себе, якщо має - я перекладаю на споживача", - сказав Гетманцев.

Разом із тим міністр Ткаченко наголошує, що податкові зміни жодним чином не торкнуться простих українських інтернет-споживачів, адже податкове навантаження ляже саме на плечі компаній.

Самі ж технологічні гіганти не поспішають коментувати прийняті податкові зміни, а також можливий вплив на споживачів. Зокрема, компанії Google, Microsoft та Netflix поки не надали відповіді на запити агенції УНІАН.

Експерт аналітичного центру "Інститут законодавчих ідей" Тарас Рябченко наголосив, що основні податкові зміни набирають чинності з 1 січня 2022 року і саме тоді варто споживачам очікувати зростання цін на послуги.

"Оскільки це непрямий податок, то варто очікувати, що з 1 січня 2022 року для користувачів таких послуг їх вартість зросте на 20 відсотків... Користувачі змушені будуть обирати - або сплачувати додатково 20 відсотків, або тимчасово відмовитися від підписок на той же Netflix", - сказав він.

фото REUTERS

Окрім потенційного росту вартості, експерти відзначають складність імплементації самого законопроекту. Зокрема, керуючий партнер українського комунікаційного агентства PlusOne Максим Саваневський заявив, що податкові зміни просто не запрацюють в Україні.

"Введення 20-відсоткового податку – це просто нереальна історія. Воно не буде працювати в тому вигляді, якому є. І це призведе до того, що цього ніхто не буде виконувати. Фактично у Європі будуть створюватися компанії, які будуть приймати платежі від українських компаній і будуть виступати фактично посередниками між українськими компаніями і IT-гігантами", - сказав він.

У руслі світових тенденцій

Україна не є одиничним випадком держави, яка намагається збільшити податкове навантаження на великі технологічні корпорації. Свій аналог "податку на Google" ввели уже приблизно 60 держав світу, серед яких держави-члени Європейського Союзу, США, Великобританія та інші.

Проте, на відміну від України, ставки податку на електронні послуги в цих державах значно нижчі. Зокрема, в США digital tax варіюється від 1 до 7 відсотків, залежно від штату, в Франції - 3 відсотки, в Німеччині - 7 відсотків.

Щобільше, постраждалі від коронакризи світові економіки все частіше приходять до компромісу, що техно-гіганти потребують ще більшого податкового навантаження.

Зокрема, цими вихідними міністри фінансів "Великої сімки" (США, Канада, Великобританія, Німеччина, Франція, Італія і Японія) домовилися, що мінімальна ставка податку на прибуток великих корпорацій має становити не менше 15 відсотків.

Також міністри фінансів домовилися, що міжнародні корпорації повинні платити податки в тих країнах, де вони заробляють, а не там, де вони зареєстровані.

Проте, це все не обходиться без сильного спротиву самих технологічних компаній, що виливається в судові позови на мільярди доларів та багаторічні бюрократичні тяганини.

Ірландська філія Microsoft у 2020 році не заплатила в Ірландії жодного євро на прибуток / фото REUTERS

Податкова війна держав з великими компаніями має різний прояв і різні наслідки. Ціна послуг у країнах реагує по-різному на додаткові податки, що свідчить про ринковість формування ціни й не основну роль податку в ціноутворенні.

Окрім того, спроби урядів не завжди дають бажаного результату, адже, за даними міжнародних організацій, компанії продовжують втікати в ті юрисдикції, де можна платити менше.

Як приклад, ірландська філія Microsoft у 2020 році не заплатила в Ірландії жодного євро на прибуток у розмірі 315 мільярдів доларів, оскільки офіційно компанія зареєстрована на Бермудах.

Латання бюджетних дірок та національні пріоритети

Хай там як, Україна зробила свій вибір на користь доходів бюджету, а не створення максимально сприятливих умов для роботи великих закордонних компаній в Україні.

Читайте такожNetflix виправив ганебний переклад слова "бандерівець" у стрічці "Брат 2"

І це в часи, коли той же Netflix почав активно нарощувати глядацьку базу в Україні і, як наслідок, інвестувати в український дубляж та субтитри, чого раніше взагалі не було.

Залишається сподіватися, що через це не постраждає український споживач, а великі компанії, на кшталт Apple, Netflix та інших, не скасують плани розширення своєї присутності на вітчизняному ринку.

Адже шлях до високих стандартів життя та активного розвитку економіки лежить через присутність цих компаній в Україні.

Павло Степанець

УНІАН в Google News