Повернення податків на імпорт: до чого готуватися бізнесу та громадянам
15:40, 27.06.2022
9 хв.
Українська влада з 1 липня повертає оподаткування імпортних товарів, що є першим кроком для подальшої лібералізації економіки та скасування раніше запроваджених пільг. УНІАН розбирався, до чого варто готуватися найближчим часом бізнесу та громадянам.
Війна стає все більш виснажливою для нашої української економіки. Особливо страждають надходження до державного бюджету, які дуже знизилися через об’єктивні причини, а видатки на армію та соціальні виплати суттєво зросли.
За даними Міністерства фінансів, щомісячний дефіцит держбюджету сягає $5 млрд. Враховуючи це, влада вирішила переглянути деякі податкові пільги, які були раніше запроваджені для підтримки бізнесу та громадян, щоб збільшити надходження до державного бюджету.
Верховна Рада ухвалила одразу за основу і в цілому закон, який відновлює оподаткування імпортних товарів, а також повертає розмитнення автомобілів. Рішення має вступити в силу з 1 липня.
Відео дня
"Реалізація положень закону дозволить, зокрема, збільшити надходження до державного бюджету від митних платежів щонайменше на 3,5 млрд грн щомісячно з урахуванням теперішніх темпів імпорту", - пояснюють необхідність прийняття закону його ініціатори.
У Міністерстві фінансів вважають, що ухвалене рішення дозволить не лише наповнити держбюджет додатковими надходженнями, але і вирівняти умови для внутрішніх і зовнішніх виробників.
"Це робиться для того, щоб наповнити бюджет та підтримати національних виробників. Я не знаю, чому деякі кажуть, що це заважає бізнесу", - заявив міністр фінансів Сергій Марченко.
Водночас у багатьох громадян є побоювання, що через повернення податків на імпортну продукцію можуть ще більше зрости ціни на продукти та пришвидшитися інфляція. А ряд представників бізнес-спільноти непокоїть, що майже щомісячно змінюються правила у податковому законодавстві країни.
Наслідки для економіки
Пільги для імпортних товарів були запровадженні на початку війни, аби підтримати український ринок під час шоку та уникнути дефіциту товарів. Оскільки бізнес вже поступово перелаштувався на військові рейки, а проблем з дефіцитом більшості важливих продуктів немає, представники влади вирішили тепер переглянути пріоритети на користь поступової лібералізації раніше запроваджених обмежень.
"Поступово країна призвичаюється до життя у воєнний час, і тепер існує потреба відновлювати товарні потоки не тільки за товарами критичного імпорту, тим паче що перелік таких товарів розширюється", - зазначив старший фінансовий аналітик групи ICU Тарас Котович.
Як розповіла УНІАН менеджер податкового та митного комітетів Європейської Бізнес Асоціації Наталія Артемчук, бізнес сподівається, що за скасуванням імпортних пільг буде і скасування переліку критичного імпорту та зняття обмежень щодо розрахунків у валюті, аби компанії могли продовжувати свою діяльність, отримувати доходи, з яких потім сплачувати податки, зарплати та інші зобов’язання.
"Нацбанк може послабити валютні обмеження за умови, що буде джерело надходжень для фінансування держбюджету – і таким джерелом може бути саме повернення імпортних мит та ПДВ. Відповідальний бізнес не заперечує проти повернення мит, бо така система існувала і до повномасштабної війни, тобто фактично це повернення до нормального економічного балансу", - зазначила вона.
Артемчук додала, що бізнес не підтримує ініціативу Національного банку запровадити ще додаткові імпортні мита.
"Це було б недипломатично, враховуючи те, що в ЄС раніше пішли на безпрецедентне скасування мит та квот для України", - підкреслила представниця ЄБА.
Водночас вважати запровадження митних платежів повним поверненням до довоєнних умов некоректно, оскільки наразі продовжує діяти постанова Кабміну про відстрочення сплати митних платежів до кінця дії воєнного стану. Отже, за необхідності бізнес може цим скористатися і працювати надалі без примусу негайного стягнення цих платежів
Вплив на бізнес
Збереження пільг для імпорту товарів в довгостроковій перспективі завдало б непоправної шкоди українським виробникам аж до закриття підприємств. Це б мало значні негативні наслідки не тільки для зростання цін, а й для національної економіки в цілому.
"Скасування пільг повертає до рівних умов всіх учасників ринку. Українські товаровиробники втрачали конкурентоздатність як на внутрішньому ринку, так і на зовнішньому. До того ж, за нинішніх умов експорт українських товарів гальмувався через неможливість оплачувати супровідні послуги у валюті, наприклад витрати на страхування, логістику, маркетинг", - зазначила податковий менеджер ЄБА Артемчук.
При цьому однією з важливих умов відновлення та розвитку української економіки після війни є як раз нарощення власного експорту, створення стимулів для орієнтованого на експорт бізнесу, який генерує валютну виручку, та робота над тим, аби українські товари легко потрапляли на полиці іноземних магазинів.
"З тривалими преференціями для імпорту, останній би витіснив національного виробника, а країна стала б максимально залежною від поставок з-за кордону. Це набагато гірший та небезпечніший довгостроковий ефект, ніж потенційне короткострокове зростання цін", - пояснив перший заступник голови податкового комітету Ради Ярослав Железняк.
Застереження підприємців
Водночас український бізнес хоче бачити від представників влади більш системні та стратегічні рішення, оскільки підприємці і так працюють в умовах великих ризиків, а постійні новації в законодавстві створюють додаткові стреси і незручності.
Як розповів УНІАН заступник генерального директора з адвокації Українського клубу аграрного бізнесу Олег Нестеров, великі застереження виникають у підприємців в цілому до формування податкової політики держави.
"У нас ледь не кожен місяць, а то й декілька разів на місяць, вносяться зміни до податкового законодавства. То ми створюємо нову 3-групу оподаткування з пільгами, то ми забираємо ці пільги, то треба змінити деякі моменти в адмініструванні", - зазначив Нестеров.
"Навіть великий бізнес, великі компанії, які мають штат юристів, податкових і фінансових фахівців не встигають за такими щомісячними змінами. Ти тільки наче розібрався, адаптував процеси і тут щось нове. А тепер уявіть ФОПа чи якийсь малий-середній бізнес, де немає штату юристів, податкового і фінансового департаменту. Думаю, можна зрозуміти, яка у них ситуація з впровадженням таких щомісячних змін податкового законодавства", - додав він.
Виклики для громадян
На жаль, повернення податків та митних платежів на імпортні товари буде відображено у підвищені вартості товарів, тож варто готуватися до зростання цін на імпортні продукти. Однак, як зазначив заступник голови податкового комітету Ради Железняк, це підвищення не буде суттєвим.
"Наприклад, ті імпортні товари, аналоги яких виробляють і в Україні, навряд чи відчутно подорожчають. Більше того зростання цін від повернення мит та ПДВ буде менш відчутним для громадян, ніж інфляція через емісію гривні на закриття бюджетних дірок через відповідні пільги", - пояснив він.
При цьому тимчасовий виграш від більш дешевої імпортної продукції за рахунок відсутності оподаткування все одно би негативно вплинув на українців.
З одного боку, недоотримані надходження в держбюджет – це ускладнює процес пошуку коштів на фінансування армії та важливих соціальних видатків. З іншого боку, внутрішні виробники поступово змушені були би припиняти підприємницьку діяльність через неконкурентну позицію, а це означає звільнення персоналу, подальше зниження заробітної плати, погіршення якості товарів тощо.
Виклики для української економіки та фінансової системи зараз дуже великі. Владі треба балансувати між допомогою бізнесу для підтримки економічної стабільності і фінансуванням армії та важливих соціальних видатків для допомоги громадянам.
Станом на зараз значна частина дефіциту держбюджету фінансується внутрішніми українськими ресурсами. А саме на першому місці податки, які частково сплачені наперед, митні платежі та дивіденди державних підприємств (понад 300 млрд грн). На другому місці "надруковані" кошти Національного банку та сплачений прибуток наперед (244 млрд грн), і лише на третьому місці – міжнародні гранти та кредитна допомога (більше 200 млрд грн).
Сподіваємося, що найближчим часом тенденція зміниться і гарантовані нашими західними партнерами кошти надійдуть до державного бюджету та зможуть полегшити взаємодію влади з бізнесом та громадянами, а також укріплять нашу бюджету та валютну стабільність для більш швидкої перемоги над агресором.
Проте і від нас самих зараз дуже багато залежить. Необхідно побудувати більш тісну комунікацію бізнесу та влади. Навіть за таких складних умов не можна розглядати бізнес лише як джерело наповнення бюджету, оскільки сьогодні отримані додаткові надходження у вигляді податків завтра можуть призвести до евакуації бізнесу закордон чи його банкрутства.
Водночас щомісячна зміна правила навіть з добрими намірами негативно впливає на роботу бізнесу. Важливим компромісом на цьому шляху може бути домовленість про стабільність податкового законодавства. Це дозволить владі більш точно планувати бюджетні надходження, а підприємцям бути більш упевненими у завтрашньому дні.
Богдан Слуцький
