Розслідування фінансових злочинів без шантажу. Чи допоможе бізнесу Бюро економічної безпеки

Верховна Рада ухвалила закон про створення нового антикорупційного органу - Бюро економічної безпеки. Народні депутати обіцяють, що це стане свіжим подихом для бізнесу. Самі ж підприємці побоюються, що з’явиться лише нова система для шантажу.

Створення Бюро економічної безпеки обговорювалось вже давно. Новий антикорупційний орган розслідуватиме усі фінансові злочини - від контрабанди та великих фінансових схем до звичайної несплати податків. І це велика новація, адже раніше такі злочини розслідував ледь не кожен правоохоронний орган України.

"Треба нагадати людям, що в нас досі працює податкова міліція, вона, до речі, так і називається - мі-лі-ці-я… А відтепер і податкова міліція, і СБУ, і нацпол повинні будуть передати свої розслідування економічних злочинів одному єдиному органу", - розповідає "Грошам" народний депутат Галина Янченко.

"Наприклад, у мене є сусід. В нього був бізнес і по одному кейсу "ухилення від сплати податків" до нього приходили і СБУ, і прокуратура, і національна поліція, і податкова поліція. Людина що зробила? Закрила свій бізнес і поїхала працювати в Канаду", - додає її колега Ольга Василевська-Смаглюк.

Що таке пресинг бізнесу не з чужих слів знає приватний підприємець Володимир. Торік до нього завітала податкова міліція і конфіскувала усю побутову техніку, якою він торгує. Понятих міліція привезла без документів.

"Вони увірвались до мене в магазин. Саме так: увірвалися, зламали замок. Зайшли без жодних попереджень, не дочекавшись мене. Тикнули мені в лице рішення по вилученню товару і зайнялись своєю діяльністю - вилучили весь товар. Я нібито ухиляюсь від сплати податків", - розповідає він "Грошам".

Бізнес Володимира постраждав від дій податкової міліції

Чоловік просить не називати його прізвище, щоб податківці не повернулися знову. Усю техніку забрали як з магазину, так і зі складу. Просто завантажили вантажівку й поїхали. Ба більше, сіли не у службові, а комфортні власні автівки. Володимир демонструє стоси паперів, з якими доказував свою правду в суді майже три місяці. В цей час бізнес зупинився. Але апеляцію підприємець таки виграв. Хоча був набагато легший, але незаконний шлях.

"13-го числа у мене вилучили товар, а 14-го я вже був у потрібному кабінеті і розмовляв щодо подальшої "нашої діяльності". І він мені на листочку написав суму, яку я маю заплатити, і можу повертатися з товаром в той же день", - каже Володимир і додає, що багато його друзів-підприємців погоджувались платити.

За словами юристів, найбільше на хабарницьку гілку сідають, тобто змушено платять хабарі,  аграрії, які постачають власну продукцію за кордон. Адже тут важливі і терміни, і репутація компанії. Анна Шмига захищає декілька аграрних фірм в судах. Вона розповідає, як діяльність одного з її підзахисних підприємств була фактично заблокована на шість місяців – було вилучено всю техніку та зерно. Але до спливу цього строку обшуки відбулися вже на іншому підприємстві – елеваторі, який те саме вилучене зерно зберігав. І знову відбулося вилучення…

Для фермерів кожен тиждень - на вагу золота. Потрібно зібрати урожай, відсортувати, перевезти і відправити на експорт. А конфіскація техніки – це повна зупинка роботи.

"Фермерам пропонують вирішити дане питання швидко за допомогою хабара. В іншому випадку - звертайтеся до суду і довго чекайте", - розповідає Анна Шмига.

Отже, зі створенням Бюро економічної безпеки такі речі повинні щезнути. Адже СБУ має розформувати славнозвісний антикорупційний відділ К та віддати усі повноваження новому органу. Так само має вчинити і Національна поліція, і податкова міліція. Ідея загалом виглядає логічно, втім є й ті хто в неї не вірить.

Бізнесмени переживають, а чи не створив парламент новий орган зі старими методами

"Законопроект, який був проголосований, не відповідає очікуванням бізнесу. Бізнес хотів мати аналітичне бюро, яке б дійсно займалося розслідуванням економічних злочинів. Те, що ми бачимо на сьогодні, цей новий орган, тобто Бюро економічної безпеки, є достатньо воєнізованим", - зауважує "Грошам" виконавчий директор Європейської бізнес асоціації Анна Дерев’янко.

Тому бізнесмени переживають, а чи не створив парламент новий орган зі старими методами. Чи не будуть співробітники Бюро вриватися на підприємства і шантажувати їх. Адже після звільнення ті ж працівники податкової шукатимуть роботу. А Бюро потребує 4 тисячі працівників (з окладом в понад 43 тисячі гривень).

"Ми не найшли запобіжників, які б заважали старим кадрам зайти в нове бюро. Їх немає… Якщо люди старої закалки будуть заходити в нове бюро, то корпоративна культура старого зразку буде плавно перетікати в новий орган", - вважає Анна Дерев’янко.

Втім, депутати переконують, що такого не станеться. За словами Галини Янченко, Бюро, попри те, що це правоохоронний орган, все ж таки буде працювати з ухилом саме на аналітичну роботу. "Тут буде абсолютно інша історія, бо орган новостворений і буде конкурсна комісія, яка відбиратиме працівників. Враховуючи достатньо хороше забезпечення, яке очікується для працівників БЕБ, туди можуть податися найкращі працівники із нинішніх органів", - каже депутат.

Призначатиме голову бюро президент на п’ять років. Втім, уряд може ініціювати до Верховної Ради відставку очільника, якщо той не справлятиметься із обов’язками. А от за дотриманням закону в Бюро економічної безпеки слідкуватиме Генеральна прокуратура.

"Верховна Рада має функції контролю над цими органами. Також Громадська рада, яка буде створена, може вимагати звіти... Буде створений всебічний контроль людини, яка очолить це відомство. Але Кабінету міністрів легше провести один раз якісний конкурс і обрати якісну людину, ніж потім знову буде створена конкурсна комісія", - розповіла "Грошам" Ольга Василевська-Смаглюк.

У попередні роки НАБУ і САП були під безпосереднім контролем Генпрокуратури. І не обійшлося без політичних конфліктів. За новоствореним Бюро дивитимуться і в парламенті, і в уряді. Та чи це гарантія ефективності і прозорості, чи загроза політичного впливу?

"Ми маємо досвід створення нових структур правоохоронних органів, численних антикорупційних органів. Поки що результату від їхньої діяльності ніякого. Є небезпека, що і БЕБ буде формально існувати. Вести розслідування, але чи будуть вони мати логічне завершення?", - каже "Грошам" економіст Андрій Новак.

Експерти переймаються, бо Україна, на жаль, має безліч не найкращих прикладів. Так, у 2015 році створили НАБУ, яке "прийняло" свого першого "клієнта-важковаговика" аж за два роки. Ним став екс-нардеп Борислав Розенблат. Та його славнозвісна бурштинова справа - досі на розгляді у Вищому антикорупційному суді.

Також можна згадати гучне затримання теж новою Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою голови ДФС Романа Насірова за газові схеми з нардепом Онищенком. І ця справа досі у тому ж антикорупційному суді…

Тож список не доведених до в’язниці справ можна продовжувати дуже довго. Чи не буде так само і з БЕБ? Ось чим занепокоєні експерти.

Народний депутат Галина Янченко переконує, що БЕБ буде розслідувати виключно економічні злочини, більшість яких сьогодні декриміналізовані

"Тут буде менше ризику, тому що БЕБ буде розслідувати виключно економічні злочини. Більшість економічних злочинів сьогодні декриміналізовані. Тобто підприємству достатньо погасити свою заборгованість по податках", - переконує "Гроші" Галина Янченко.

За цей рік Бюро економічної безпеки повинно набрати працівників та визначити свого керівника. А повноцінна робота ще одного антикорупційного органу почнеться з наступного року. Тоді й побачимо, покаже БЕБ відкритість та ефективність, чи стане черговим політичним важелем.

Андрій Стельмах

УНІАН в Google News