Темрява не на заваді: як українці організовують особисті фінанси в умовах відключень світла

Енергетична криза, яку намагаються організувати російські терористи, вплинула на фінансову сферу в Україні, проте не паралізувала її роботу. УНІАН дізнавався, як адаптувались до проблем з електрикою фінансові установи та як українцям організувати особисті фінанси в нинішніх важких реаліях.

Фінансова сфера в Україні є дуже розвинутою та просунутою: це особливо відмічають українці, які через війну Росії проти нашої країни виїхали за кордон і змогли порівняти тамтешній сервіс з нашим. Дійсно, наші співвітчизники відчувають усі переваги життя у суспільстві з високим рівнем цифровізації, в тому числі і в фінансах.

• Банки адаптуються до блекаутів
• Вплив на фінансову поведінку громадян
• Корисні рекомендації банкірів
• Стійкість та технологічний розвиток

Але енергетична криза з постійними відключеннями електрики через обстріли рашистами вітчизняної інфраструктури не могла не вплинути на банківський сектор, який і надає українцям сучасні фінансові послуги. Адже банки залежать від наявності електроенергії та інтернету, без яких робота сервісів паралізована. І це також впливає на фінансові звички українців, багато з яких вже давно віддають перевагу безготівковим розрахункам та онлайн-покупкам.

Згідно з останнім дослідженням компанії Mastercard, безготівкова оплата залишається сталою звичкою українців попри всі виклики повномасштабної війни, а популярність безконтактних оплат за допомогою смартфона чи інших гаджетів з NFC помітно зросла.

"Так, вже кожен другий (51 відсоток) здійснював такі види розрахунків протягом останнього року, що на 11 відсоткових пунктів вище, ніж роком раніше. Третина ж українців стверджує, що готова повністю відмовитися від пластикових платіжних карток на користь цифрових у найближчі два роки", - йдеться у дослідженні компанії.

Експерти Mastercard зазначають, що найбільш помітно частота безготівкових оплат впродовж року зросла у таких категоріях: комунальні послуги – де 75 відсотків опитаних здійснювали оплати у безготівковій формі завжди або найчастіше, ліки (61 відсоток), квитки на потяг, міжміські автобуси та літаки (47 відсотків), одяг та взуття (46 відсотків), а також проїзд у міському громадському транспорті (26 відсотків).

При розрахунках у фізичних торгових точках більше половини українців обирають саме безготівкові оплати, а 8 відсотків респондентів взагалі уникають магазини, де можливість оплати карткою відсутня.

"Серед платіжних сервісів, які набули актуальності під час війни, особливої уваги заслуговує послуга "Готівка на касі", що дозволяє знімати готівку безпосередньо на касах магазинів, АЗС, аптек та інших торговельних точок при оплаті покупок карткою. Цим сервісом минулого року скористалися 37 відсотків опитаних українців", - повідомили у Mastercard.

Слід зазначити, що саме послуга "Готівка на касі" дуже виручає українців у періоди затяжних відключень світла, адже банкомати можуть не працювати, а більшість супермаркетів забезпечили себе генераторами, що дозволяє їм працювати за будь-яких умов і, в тому числі, видавати готівку на касі, якщо людина виявляє таке бажання.

Банки адаптуються до блекаутів

Попри складні умови, банки, як і багато інших бізнесів, пристосувалися до суворих реалій та знайшли спосіб забезпечити безперебійність своєї діяльності. Також є важливим, що фінустанови, включені до переліку системно важливих банків, та банки, у яких держава прямо чи опосередковано володіє часткою понад 75 відсотків, є об’єктами критичної інфраструктури в Україні.

Наприкінці грудня за ініціативи Національного банку в країні була створена спільна банківська мережа POWER BANKING, яка працюватиме навіть в умовах блекауту.

"Це спільна мережа відділень банків по всій Україні, які будуть працювати та надавати клієнтам банківські послуги навіть у критичній ситуації під час блекауту. Відділення спільної мережі забезпечені альтернативними джерелами енергії та резервними каналами зв’язку, мають посилену інкасацію готівки та додатковий персонал", - повідомили в НБУ.

Станом на початок лютого 1827 банківських відділень у майже 300 населених пунктах усіх регіонів України були включені до цієї мережі. Тому наразі українці забезпечені всіма необхідними послугами за можливої відсутності світла.

УНІАН поспілкувався з фінансовими експертами, аби дізнатися, як банки пристосувалися до роботи в нинішніх умовах та чи змінилися фінансові звички населення.

Як розповів директор департаменту продажів "Юнекс Банку" Юрій Синиця, у жовтні, коли почалися регулярні обстріли росіянами вітчизняної енергетичної інфраструктури, відключення світла призводили до відчутних обмежень у графіку роботи. Особливо зважаючи на регулярні тривоги, під час яких обслуговування клієнтів припиняється.

"Але доволі швидко система підлаштувалася під нові реалії: почали з’являтися чергові відділення, автономна мережа зростала. Наразі, наприклад, 60 відсотків нашої мережі відділень обладнані генераторами та резервними каналами зв’язку і можуть працювати навіть під час тривалих відключень світла", - сказав Синиця.

За його словами, дуже важливо, що ще до початку обстрілів енергетичної інфраструктури більшість українських банків були достатньо автономні щодо основних систем: фінустанови переміщували їх у хмару, резервували у додаткових центрах обробки даних, тощо.

"Це забезпечило безперебійну роботу банківської системи під час блекаутів. Клієнти мали змогу виконувати операції у мобільних додатках, працювали банкомати та термінали у магазинах. Звісно, якщо у місцях їх розташування була електрика та зв'язок", - зазначив експерт.

Заступник голови правління COMINBANK Борис Рафалович наголосив, що банківський ринок майже адаптувався до нових реалій: насамперед можна говорити, що у 95 відсотків випадків клієнти не відчувають на собі незручностей, пов'язаних з періодичною відсутністю світла.

"З одного боку, в країні ефективно діє система PowerBanking, що об'єднує найбільших гравців на ринку. Також більшість банків вжили заходів для оптимізації роботи максимальної кількості своїх відділень - обладнання для безперебійного енергозабезпечення, посилений кіберзахист, заходи з безпеки громадян тощо. А з іншого боку, клієнти з розумінням ставляться до планових відключень світла", - сказав Рафалович агенції УНІАН.

Він зазначив, що наразі жодних негативних тенденцій на ринку банківських послуг не спостерігається. Так, у січні 2023 року, порівняно з груднем 2022 року, відбувся приріст депозитних вкладів на ринку, і за сприятливих енергетичних умов дана тенденція триватиме і в лютому.

Вплив на фінансову поведінку громадян

За словами директора департаменту продажів "Юнекс Банку" Синиці, спочатку блекаути призвели до відчутного зростання обсягів зняття готівки з рахунків. Це була цілком природня реакція, до того ж й фінустанови, і НБУ рекомендували громадянам, мати частину своїх коштів у готівці.

"Але зараз ситуація вирівнялася. Бізнес, відповідаючи на попит, забезпечив достатньо високий рівень автономності. А отже розрахуватися карткою наразі не є проблемою. Та й з доступом до банкоматів стало набагато краще. В тому числі, за рахунок ініціативи НБУ в частині так званого "банкоматного роумінгу". Більшість банків, зокрема й ми, ліквідували комісію за зняття готівки з карток інших банків та значно збільшили ліміти", - повідомив він.

Щодо інших напрямів, то до помітних змін у поведінці клієнтів блекаути не призвели, лише відбулося зростання попиту на валюту, що банки відчули через збільшення обсягів придбання валюти за безготівкову гривню за курсом міжбанку та подальшим розміщенням коштів на депозит.

Крім того, помітно пожвавився тренд на перехід клієнтів до дистанційних каналів обслуговування. Все більше наших людей надають перевагу вирішенню своїх фінансових питань у мобільних застосунках банків.

Заступник голови правління COMINBANK Рафалович стосовно фінансової поведінки більшості клієнтів зазначив, що сьогодні вона підкреслено спрямована на підтримку фронту, в тому числі, й економічного.

"Це зрозуміло, адже Україна згуртована у спільній меті: кожна "вільна" гривня часто донатиться на потреби ЗСУ. Ми щомісяця фіксуємо приріст нових клієнтів. Хто перебуває в Україні, користується стандартним пакетом послуг, власне як і до війни. А от найчастіша операція серед клієнтів, які знаходяться за кордоном, - це зняття готівки", - розповів Рафалович.

Корисні рекомендації банкірів

Багато українців відчули на собі наслідки спричиненої війною економічної кризи через падіння доходів та зростання цін. Тому не зайвими будуть рекомендації щодо організації особистих фінансів в бурхливих реаліях сьогодення.

Директор департаменту продажів "Юнекс Банку" Юрій Синиця зазначив, що минулого року клієнти доволі активно накопичували кошти у банках, але здебільшого на поточних та карткових рахунках, не скориставшись можливостю бодай частково захистити свої заощадження від інфляції, яка за підсумками року становила 26,6 відсотків.

"Після підвищення облікової ставки НБУ в середині минулого року банки почали підвищувати ставки за строковими вкладами й наразі вони сягають 18-19 відсотків річних. Навіть за короткими депозитами на 1-3 місяці можна отримати 15-18 відсотків річних та зменшити втрати через знецінення грошей. До того ж, впродовж дії режиму воєнного стану та ще три місяці потому, Фонд гарантування забезпечує повернення всієї суми вкладів українців та нарахованих відсотків, без обмеження суми", - каже експерт.

За його словами, невизначеність, в якій ми всі зараз живемо, не мотивує до довготривалих заощаджень, що є абсолютно нормальним не тільки для українців.  

"Але наразі банки пропонують дуже короткі депозити, навіть від кількох днів. Так, ставка за такими депозитами значно нижча, ніж за кількамісячними, але все ж краще отримати 8-10-12 відсотків річних, ніж ставку близько нуля, що їх пропонує значна частина банків за коштами на вимогу. Звісно, це не заклик – кожен українець має сам вирішувати, як йому слід розпоряджатися власними заощадженнями. Але з точки зору економічної доцільності, ця порада має сенс", - каже Синиця.

Заступник голови правління COMINBANK Рафалович наголошує, що "золоте" правило диверсифікації інвестицій не втрачає своєї актуальності.

"Тож зараз я б порадив українцям активно дізнаватися про нові інструменти та можливості збереження і примноження коштів. Рекомендую аналізувати нові інструменти, у тому числі депозитні пропозиції, які дозволяють купувати долар за вигідним курсом (наприклад, 37,3 грн/дол.), і зробити так, щоб гроші працювали", - радить експерт.

Він зазначив, що є доля заощаджень, які люди зберігають вдома, однак зі значним обсягом гривневої готівки так робити не варто, адже навіть під час війни можна віднайти цікаві можливості. Рушієм тут є і те, що влада та Нацбанк ввели гарантовану виплату по депозитах фізичним особам на час воєнного стану, тобто хвилюватися, що кошти втратяться, не варто.

Стійкість та технологічний розвиток

Банківська система України ще раз довела свою стійкість швидкою адаптацією до безпрецедентних умов енергетичної кризи під час війни. Українці мають безперебійний доступ до звичних фінансових послуг, зокрема, дистанційних. Звичайно, у період жорсткого блекауту багатьом довелося збільшити кількість готівки в своїх гаманцях, від якої чимало людей вже практично відмовилися. Але подібний запас на "чорний день" не завадить, а безготівкова оплата товарів і послуг продовжує бути доступною і зручною.

І, як свідчать аналітичні дослідження, українці все частіше відмовляються від купівель товарів і послуг, якщо при цьому відсутня можливість розрахуватися карткою. Коли POS-термінал чи будь-який інший спосіб прийому безготівкової оплати вже є у найменшій кав’ярні, підвальному магазинчику чи громадському транспорті, підприємці, які відмовляються від цього блага цивілізації, ризикують втратити клієнтів. І такий опір прогресу може стати фатальним для бізнесу, особливо, коли навколо безліч конкурентів, що пропонують клієнтам зручні форми оплати.

А вітчизняним банкам, які у технологічному плані і так є в більшості на голову вищими за європейські, слід тримати цю планку і бути лідерами фінансового ринку, адже за таким сучасним і якісним сервісом майбутнє. Якщо технологія нашої "Дії" вже розповсюджується на інші країни, то банки мають не проґавити свій шанс, спрямовуючи відповідні кошти на свій подальший технологічний розвиток.

Нехай увесь світ знає, що слово "українське" - значить найкраще. Це символ стійкості та мужності, і ніякі перешкоди, такі, наприклад, як тимчасова відсутність світла, не зупинять наше життя.

Катерина Жирій

УНІАН в Google News